Нірвана, або Also Sprach Zarathustra - Подерв'янський Лесь - Страница 4

Тими частинами їх курв'ячого тіла!

Гонерілья (налякано).

Нема нічого спільного між нами.

Я бачу в перший раз цього маньяка.

Рейгана.

Я теж його не знаю, мій королю!

Але Корделія частенько з ним їблася!

Корделія.

Їблася, так і шо? Їбеться гніда,

Їбеться вош і бабка Степаніда!

Я помилялася в світогляді своєму. На мене вплинула розпуста буржуазна.

Але тепер, осяяная сяйвом ідейного прозріння,

Я дрочити буду сумлінно Англії на користь. Я на пизду краплину валєр'янкі кокетливо налью,

А потім кицю пущу лизать полєзноє лєкарство.

Рейгана і Гонеріл'я.

І ми! І ми!

Йорік.

Хвала жіноцтву!

Всі сери кричать «Ура!», радіють і на радощах плачуть. Ніким не помічений до тронного залу тихо крадеться Привид. Книгу «Тімур і його команда» він держить в зубах, а руками тягне за роги старого вонючого цапа. Він нишком підкрадається до Літра і з усією силою пиздить його книгою «Тімур і його команда» по голові. Від несподіваного удару всі охуєвають.

Привид.

Ха-ха-ха-ха! Гадали, шо я мертвий,

Трясу мудями в пеклі потойбічнім!?!

А ви — горілочку п'єте і баклажаном солодким снідаєте.

Дурні пацаваті! Я вічно буду жить,

Бо не буває таке, шоб Привида хто-небудь запиздячив!

Це вам усім піздєц настане скоро!

Ха-ха-ха-ха! Ги-ги! Ням-ням-ням-ням! Я цапа вашого пиздячив по дорозі,

Я мордував і в ніс його, і в рота!b Тортури охуєннії придумав для вас.

Я на йому тренувавсь!

Цю неприємну похвальбу раптово нарушає цап. Дико мекнувши, він пиздить Привида рогами в сраку. Привид пада мертвий.

Літр.

Оце, герой, товариш бородатий!

Я пропоную його на посаду мілорда-канцлєра!

Йорік.

Замовкни, пиздоболе, це — провокація!

Твій цап — шпигун німецький!

Він показав дорогу супостату до штабу нашого.

Йому й тобі — піздєц!

Корделія.

Я пропоную в гандона їх засунуть, мій королю!

У мене є гандон із Сінгапура,

Чи, може, із Ганконга, еластичний!

У нього і бугай залізти зможе.

Ми зверху їх зав'яжемо, а самі -

Дивитись будем на тортури страшні

Через резину світлу і прозору!

Корделія вийма з пазухи гандон і надуває його до потворних розмірів. Починає тихо грать баян. Під звуки баяна Літра з цапом зав'язують в гандон. Деякий час гандон сам плигає по сцені і мекає, потім застигає на місці. Тихо звучить мєлодія «Падмасковниє вєчєра».

Йорік.

Накрилася пиздою та епоха,

Шо взад тягнула нас.

Рейгана.

Я присягаюся віддать життя своє на користь людству!

Я буду грамоті учить, а не паскудству!

Гонерілья.

Я в авіацію піду. І буду пиздить

На дельтаплані бистрому шпіонів!

Входять два жлоби. Вони несуть картину «Три богатиря». Картина страшна і велика, нести її жлобам важко. Несподівано картина виривається у них із рук і, як хвиля цунамі, припизжує усіх.

Голос Привида.

Піздєц, ха-ха-ха-ха!

Прожектор висвітлює те місце, звідки лунає голос Привида. Це — трон. На ньому сидить Привид в рубашці кольору хакі і фуражці Вільгєльма-завойовника. В одній руці у нього «Тімур і його команда», в другій — Заратустра. У ніг Привида агонізірує гандон з Літром і цапом. По боках трону стоять два жлоби, шо принесли картину. Привид історично регоче і кидає в глядачів тронними подушками. Під його веселий регіт завіса повільно закривається.

Завіса.