Яйцепос. Книга 3 - Брунька Дюк - Страница 32

– Режисер Валентин Тюхтій?! – зрадів граф Василь. – Я є, можна сказати, прихильником вашої творчості! Я, що кажу, бачив ваші фільми! І «Таємницю пареної ріпи», і «Пригоди на безлюднім унітазі», і «Загадкове мовчання котлети», і...

– А нову короткометражку «Життя за грифона» вже бачили? – уточнив, перебивши, асистент Хрязєв.

– Ой, ні, не встигнув. Її прем'єра у Жорикбурзі відбулася, що кажу, десятого жовтня у кінотеатрі імені Ланцелота, а ми виїхали зі столиці у Велику Яєчну Експедицією дев'ятого. А під час експедиції, що кажу, не було нагоди.

– Тут така колізія, панове лицарі, – став пояснювати Монстриков. – Можливо, що ті шахраї, що ви їх упіймали, аж ніякі не шахраї, а загримовані кіноактори... – І далі виклав те, що читачеві вже відомо із попереднього діалогу міліціонера з кіношниками.

– Я вважаю, що можна розрулити цю ситуацію, що кажу, таким чином, щоб залишилися задоволені і кінематографісти і міліціонери, – запропонував, чухаючи в задумі лоба, граф Василь.

– А ну, а ну, – зацікавився полковник.

– Нехай підозрювані будуть доставлені до знімального павільйону, що кажу, під конвоєм міліції, – продовжив граф. – І у знімальному павільйоні знаходяться, що кажу, під наглядом міліції, що стоятиме по периметру майданчика. Так міліція буде впевнена, що підозрювані не втечуть. А після закінчення зйомки, якщо це актори, то будуть розгримовані, і міліція, переконавшись, дасть їм, що кажу, спокій.

– Хороша ідея! – вигукнув режисер Валентин Тюхтій. – Ви згодні, Степане Корнійовичу?

– Згоден.

– А можна, і ми з колегою перебуватимемо на кінозйомці? – запитав лицар Юрій Тигровий. – Ніколи не бачив, як знімають художнє кіно.

– Можна, – дозволив режисер. – Але так, щоб не заважати нашій роботі.

– Ми тихесенько.

– Сідайте у наш автобус.

Тюхтій, Хрязєв, граф Василь та лицар Юрій Тигровий сіли в автобус кіностудії, міліціонери з полковником Монстриковим – в автобус міліцейський, де знаходилися і затримані Драконюк із Деревіним у наручниках, і обидва автобуси рушили у бік знімального павільйону.

☼ ☼ ☼

Нарешті у павільйоні почалися зйомки.

Звільнені від кайданків Нестор Драконюк та Степан Деревін, зображуючи Траляляліні та Бандюгу, дубль за дублем розігрували сцену передачі викраденого драконячого яйця. (До речі, «у ролі» драконячого яйця був знятий восковий муляж, але не той, котрим Бандюга підмінив справжнє яйце в Абрикосовій печері, а другий, що його на замовлення кіностудії виготовив майстер Ігор Слюноплюєв, той самий, що змайстрував і перший муляж для Жорикбурзького краєзнавчого музею). Режисер Валентин Тюхтій робив зауваження, підказував і уточнював, що ті репліки актори враховували при черговому дублі. Статисти масовки ходили повз акторів, ніби пасажири, проводжаючі та інші представники публіки залізничного вокзалу. Оператор знімав сцену з різних ракурсів і в різних масштабах, щоб потім, вирізавши шматочки з численних дублів, можна було змонтувати з обрізків епізод якнайкраще. Кілька разів влаштовувалися п'ятнадцятихвилинні перерви, щоб знімальна група і статисти передихнули. Міліціонери оточували знімальний майданчик і стежили за двома підозрюваними, але так, щоб самим не потрапляти в об'єктив кінокамери. З інтересом і захопленням спостерігали за кінозйомкою і два мандрівні лицарі.

Планувалося, що у фільмі цей епізод триватиме менше п'яти хвилин. Але на його зйомку витратили майже шість годин.

Нарешті режисер об'явив:

– Зйомку закінчено! Усім дякую! Аріадно Соломонівно, розгримуйте акторів.

Позбавляння лицедіїв гриму переконало і міліціонерів і лицарів, що перед ними не Траляляліні із посіпакою, а таки дійсно популярні кіноактори Нестор Драконюк і Степан Деревін. Ідентифіковані актори вимушені були виконати обов'язок зірок: дати міліціонерам і лицарям автографи, та сфотографуватися з ними. Після чого міліціонери на своєму автобусі покотили назад до Задвірполя. А група кіношників зі статистами та лицарями на своєму транспорті вирушила до Цегляних Галушок. Завтра у тому ж таки павільйоні планували зняти ще одну сцену, тож мали ще раз переночувати у «Позолоченій Хохулі».

Після трудів уся група обідала у їдальні при готелі. Юрія Тигрового і графа Василя кіношники запросили розділити з ними трапезу, на що ті із радістю погодилися.

Там Валентин Тюхтій пояснив яйцешукачам у доспіхах, що в цьому новому фільмі (котрий поки не має остаточної офіційної назви, а тимчасова робоча назва – «Викрадення та пошук») йтиметься про те, як зловмисники викрали драконяче яйце, і як їх шукали міліціонери на чолі з полковником Варлаамом Оникійовичем Папірусюком. Тобто це, мовляв, буде стрічка у жанрі реконструкції реальних подій. Втім, у ній будуть присутні й художні доповнення. Наприклад, звучатиме музика Модеста Моцартського, яка під час реальних подій не звучала.

– Але ж ця історія, що кажу, ще не добігла кінця! – здивувався граф Василь. – Яйця не знайдено, Траляляліні не розшукано і не викрито, багато залишається незрозумілим і загадковим. Чи ви хочете зробити детективний фільм, у якого немає логічного фіналу, який обривається без розв'язки? Чи ви самі, що кажу, придумали кінець і розв'язку, які можуть зовсім не збігтися з тим, що станеться в майбутній реальності? Але тоді кінець фільму буде не реконструкцією реальних подій, а оманою.

– Ні, ми знімаємо за поки що не закінченим кіносценарієм, у якого немає кінця і розв'язки, – заперечив асистент режисера Роман Хрязєв.

– Так, я написав поки що лише початок сценарію, і не написав кінця з розв'язкою, – продовжив сценарист Аскольд Мояхатаскрайченко. – Закінчення сценарію допишу, коли драконяче яйце буде знайдено.

– Оскільки у нас немає жодних сумнівів, що викрадене яйце чи то міліцією, чи то лицарями, чи ще кимось буде знайдено у найближчі місяці, а може тижні чи навіть дні, – додавав Валентин Тюхтій, – то кіностудія «Задфільм» вирішила не втрачати часу, чекаючи розв'язки, а вже зараз почати екранізувати ту частину історії, яка на даний момент добре відома. Поки зніматимемо початок, станеться розв'язка, і ми знімемо і її. Таким чином, фільм буде оперативно готовий слідами свіжих подій, і з великим інтересом прийнятий публікою.

– Ми держимо зв'язок із міліцією, що називається, тримаємо руку на пульсі розшуків, тож якщо з'являться новини щодо цього, то вони терміново потраплять у сценарій, – додав Хрязєв.

– А для написання сценарію я особисто побував на місцях подій і поспілкувався із причетними, зокрема з Його Величністю Жориком Дев'ятим, драконами Інокентієм Карловичем і Агнесою, міліціонерами Варлаамом Папірусюком, Миколою Ратицею і Захаром Полуящиковим тощо, – інформував лицарів сценарист. – Наприклад, ця сцена, що ми її сьогодні зняли, написана мною на основі показань чарівника Гліба Цвяха. Цвях усе це побачив, коли сканував труп загиблого Бандюги за допомогою ясновидіння.

– Ми вже знаємо, що Бандюгу і так званого Траляляліні у вас грають Степан Деревін та Нестор Драконюк, – заговорив Юрій Тигровий, чемно вклонившись названим акторам. – А хто ще знімається у цьому фільмі?

– Полковника Папірусюка грає Шерлок Сидоренко, лейтенанта Ратицю – Іван Гаджетов, курсанта Полуящикова – молодий актор-початківець Тарас Оселедець: це перший його фільм, – відповідав Тюхтій. – А от ролі короля та драконів погодилися зіграти самі Жорик Дев'ятий, Інокентій Карлович та Агнеса. Так іноді буває, що в ігрових фільмах деякі відомі особи грають самі себе.

– Але яйце дракона, що кажу, шукають не лише міліціонери, – знову заговорив граф Василь. – Його шукають і лицарі, в тому числі доспіхоносці Напівкруглого Столу, серед яких і ми з Юрієм. Чи не плануєте ви зняти також і фільм, що кажу, про лицарські пошуки?

– Ну, оскільки лицарів, які шукають яйце, багато, то про лицарські пошуки треба знімати не один фільм, а цілий кіносеріал, – уставив Юрій Тигровий.

– Цікава ідея, – замислився режисер Валентин Тюхтій. – Серіалів кіностудія «Задфільм» поки що не знімала. Такий масштабний проект, як серіал про Велику Яєчну Експедицію, став би великим прогресом та досягненням для кіностудії.