У медичній практиці препарати чистотілу (настій трави, сік із свіжої трави) використовують зовнішньо для припікання бородавок і кондилом, при папіломатозі гортані та початкових формах червоного вовчаку. В невеликих дозах призначають усередину при захворюваннях печінки і жовчного міхура. З коренів чистотілу виготовляють холелетин - комплексний препарат жовчогінної дії.

Чистотіл сприяє підвищенню вмісту гемоглобіну в крові, затримує ріст злоякісних пухлин, фунгістатично і бактеріостатично діє щодо туберкульозної палички. Один з алкалоїдів - хелідонін - подібно до морфіну викликає пригнічення, а згодом і параліч центральної нервової системи. Інший алкалоїд - гемохелідонін - судорожна отрута, сильний анестетик місцевої дії. Сангвінарин впливає наркотично, посилює перистальтику кишечника і секрецію слюни. Протопін зменшує реактивність вегетативної нервової системи, тонізує гладку мускулатуру матки. Все це свідчить про перспективність дальшого вивчення діючих речовин чистотілу.

У ветеринарії пересипану сіллю траву використовують проти тимпаніту у овець, суху - для лікування ран, корости, стригучого лишаю і гельмінтозів у свійських тварин.

Траву можна також застосовувати для фарбування вовни в червонувато-жовтий колір, а корені - в жовтий.

Корені призначають у гомеопатії при захворюваннях печінки, шлунка, пневмонії та ревматизмі.

Розмножується поділом куща і насінням. Краще росте у затінених місцях.

Чорнокорінь лікарський

(Cynoglossum officinale L.)

Чорниця

(Vaccinium myrtillus L.)

Родина брусничні (Vacciniaceae)

У вологих хвойних та мішаних лісах часто зустрічаються суцільні зарості чорниці. Це невисокий кущик (15-30 см заввишки) з довгим повзучим кореневищем від якого відростають численні надземні пагони. Листки невеликі, яйцевидні, чергові, на зиму опадають. Квітки теж невеликі, кулясто-глечиковидні, зеленувато-білі, з відігнутими темними зубчиками по краю віночка. Вони пониклі, на коротких квітконіжках. Цвіте у квітні - травні, запилюється комахами. Плід - куляста чорна ягода з сизуватою поволокою.

Чорниця - цінна харчова та лікарська рослина. Ягоди її їдять свіжими, переробляють у харчовій та кондитерській промисловості з них готують джеми, варення, компоти сиропи, екстракти. Сік використовують для виготовлення різних напоїв та як харчовий барвник. Висушені ягоди та листки її використовують для лікування різних хвороб. Потребує бережливого використання та охорони,

Шавлія лікарська

(Salvia nemorosa L.)

Родина губоцвіті (Lamiaceae (Labiatae)

Серед народів Середземноморських країн та й у науковій медицині давно відома як цілющий засіб. Не одне століття використовується і в Україні. Це - багатостебловий напівкущ до 80 см заввишки. Стебла галузисті, внизу здерев'янілі, вгорі трав'янисті, чотиригранні. Листки супротивні, черешкові, сірувато-зелені, молоді - білоповстисті. Квітки двогубі, великі, синьо-фіолетові, зібрані несправжніми кільцями, зближеними на верхівці стебла в пухкі колосоподібні суцвіття. Плід складається з чотирьох горішків, які сидять на дні неопадаючої чашечки. Цвіте в червні.

Листки містять ефірну олію (1-2,5%), до складу якої входить близько 15% цинеолу; туйон, пінен та інші терпени. Свіже листя має сильну бактерицидну дію.

Застосовують відвар листя як в'яжучий і дезинфікуючий засіб при різних катаральних станах слизових оболонок, переважно у вигляді полоскань. Листя входить до грудних, протипроносних і пом'якшувальних зборів.

Розмножується насінням. У перший рік росте повільно, утворюючи невелику кількість стебел. З другого року вегетації утворює 100 стебел і більше. З віком вони дерев'яніють. У культурі здерев'янілі стебла викидають, бо листки на них дуже дрібні, а це знижує урожай.

Плантацію для заготівлі шавлії використовують протягом 5-6 років, у зв'язку з чим посіви її слід розміщувати на родючих грунтах з рівним рельєфом.

Підготовка грунту під шавлію полягає в лущенні на глибину 8-10 см, а через два тижні - оранці на глибину 27-30 см. Перед сівбою проводять культивацію на глибину 10-12 см і боронування. Рекомендується вносити органічні добрива з розрахунку 200-300 кг/100 м2.

Основним способом вирощування є ранньовесняна або підзимова сівба. Глибина загортання насіння - 3-4 см, на більш легких грунтах - до 5 см. Витрати кондиційного насіння при висіві з міжряддями 60 см - 80-90 г/100 м2.

Приблизно через 20-25 днів після появи сходів посіви підживлюють суперфосфатом (12 кг) і хлористим калієм (5 кг/100 м2).

Молоді рослини дуже чутливі до бур'янів. Тому міжряддя розпушують ще до появи сходів, а зразу ж після їх появи рядки прополюють. Надалі посіви кілька разів культивують і прополюють.

Починаючи з другого року життя на рослинах утворюється велика кількість суцвіть. Для збільшення врожаю їх слід видаляти. Молоді гілки, як правило, не цвітуть, внаслідок чого одержують сировину необхідної кондиції.

Протягом літа урожай збирають 2-3 рази: перший - укінці липня, останній - у вересні. Листя збирають руками разом з верхівками рослини.

Шафран Гейфелів, крокус Гей

(Crocus heuffelianus Herb.)

Родина півникові (Iridaceae)

Выбрать книгу по жанру

Фантастика и фэнтези

Детективы и триллеры

Проза

Любовные романы

Приключения

Детские

Поэзия и драматургия

Старинная литература

Научно-образовательная

Компьютеры и интернет

Справочная литература

Документальная литература

Религия и духовность

Юмор

Дом и семья

Деловая литература

Жанр не определен

Техника

Прочее

Драматургия

Фольклор

Военное дело

ЛІКАРСЬКІ РОСЛИНИ ПРИКАРПАТТЯ - Гладун Ярослав - Страница 44