Синюху вирощують на низинних ділянках з неглибоким заляганням ґрунтових вод, на структурних родючих грунтах легкого механічного складу. Висівають під зиму або рано навесні на глибину 1-2 см. Ширина міжрядь - 45-50 см. Добрива вносять під зиму з розрахунку 1 кг аміачної селітри і 1,5 кг суперфосфату на 100 м2. Норма висіву - відповідно 10-12 і 8-10 кг/га.

Догляд за плантацією полягає в розпушенні грунту міжрядь, прополюванні посівів, підживленні рослин та боротьбі з шкідниками.

Заготовляють сировину в кінці першого або другого року вегетації. Корені викопують, очищають від землі й стебел, розрізують вздовж на частини, швидко миють, щоб не втрачали діючих речовин, і пров'ялюють. Досушують у сушарках при температурі 50-60°С.

Скополія карніолійська

(Scopolia carniolica Jacq.)

Родина пасльонові (Solanaceae)

Багаторічна трав'яниста рослина, заввишки 20-25 см. Кореневище товсте, повзуче. Стебла розвилисті. Листки еліптичні, при основі звужені в крилатий черешок. Квітки поодинокі, пониклі, на довгих квітконіжках між попарно зближеними листками. Квітки зовні бурувато-фіолетові, всередині жовтувато-бурого кольору з фіолетовими жилками. Плід - двогнізда коробочка. Цвіте в травні - червні.

Скополія схожа на белладонну, отруйна. Росте в тінистих густих букових та буково-грабових лісах.

З лікувальною метою використовують кореневища і корені (Rhizoma et radix scopolia ). Вони містять 0,4-1,5% алкалоїдів, головним чином гіосциамін і менше атроніту та скополаміну, бетаїн, холін, фітостерин, сахарозу.

Скополамін є цінним лікарським засобом, який застосовується для обезболювання родів, при паркінсонізмі та інших захворюваннях. Він служить також для розширення зіниць.

Кореневища й коріння збирають після плодоношення, в липні - серпні. Викопують всю підземну частину рослини, очищають від землі і промивають у холодній воді. Для кращого просушування товсті кореневища розрізують. Сушать на відкритому повітрі, горищах або в спеціальних сушарнях. При збиранні скополії слід зрідка залишати кореневища для відновлення рослин.

Скополія застосовується в гомеопатії як засіб від геморою.

Собача кропива п'ятилопатева

(Leonurus cardiaca L.)

Родина губоцвіті (Lamiaceae (Labiatae)

Про собачу кропиву як лікарську рослину згадується в західноєвропейських і вітчизняних травниках ще з XV ст. Особливо широкого застосування у медицині вона набула в 30-х роках нашого століття. Так, румунські медики застосовували її як серцевий і заспокійливий засіб. Славетний французький вчений Пастер рекомендував кропиву при базедовій хворобі та епілепсії. В Англії її призначали проти невралгії. Собача кропива -високоефективний заспокійливий засіб і за дією у 2-3 рази переважає валеріану.

Це - багаторічна трав'яниста рослина (25-100 см заввишки). Стебло прямостояче, розгалужене, чотиригранне, як і вся рослина, опушене короткими або довгими відстовбурченими волосками. Листки супротивні, черешкові, округло-яйцеподібні, яйцеподібні або ланцетні, майже до середини пальчасто-розсічені, з серцеподібною основою, знизу - білуватоповстисті. Верхні листки трилопатеві. Квітки неправильні, зрослопелюсткові, у пазушних кільцях зібрані на верхівках пагонів.

Плід - розпадини чотиригорішок. Горішки тригранні, зверху плоскі. Дозрівають у липні - серпні.

Росте як бур'ян на засмічених місцях, пустирях, схилах, у занедбаних садах, під огорожами. Цвіте в червні - липні.

У траві, зібраній у фазі цвітіння, виявлено алкалоїди, дубильні, гіркі і цукристі речовини, ефірну олію (0,05%), флавоноїди (кверцетин, рутин, квінівелозид), р-кумаринову кислоту, сліди вітамінів С і А.

Лікарською сировиною є верхівки квітуючих рослин. Настій використовують при серцево-судинних неврозах, кардіосклерозі, стенокардії, міокардїї, склерозі мозкових судин, початковій стадії гіпертонії, епілепсії. У народній медицині, крім того, вживають при головних болях, катарах легень, при застарілому кашлі. Травою лікують ревматизм, астму, застосовують як сечогінне.

Собачу кропиву як багаторічну рослину можна культивувати на одному місці 3-4 роки. Основний спосіб розмноження - насінням (на невеликих ділянках можна і поділом куща). Сіють під зиму або рано навесні. В першому випадку насіння висівають перед стійкими заморозками. Для весняної сівби насіння стратифіку ють.

Норма висіву залежить від часу і способу сівби. При рядковому ранньовесняному з міжряддям 60 см рекомендують висівати 7-8 кг/га, при передзимовому норму збільшують на 12-15%. Загортають насіння на глибину відповідно 2 і 1-1,5 см. Щоб прискорити появу сходів, грунт прикочують.

У перший рік догляд за посівами полягає в розпушенні грунту, видаленні бур'янів та підживленні. Рекомендується вносити під основну оранку по 0,25 т гною, 3 кг суперфосфату і 2 - хлористого калію на 100 м2. Після дружних сходів міжряддя культивують. На другий і наступні роки рано навесні збирають сухі стебла. До початку росту собачої кропиви грунт розпушують Після відростання - культивують, а рядки прополюють.

Збирають верхівки стебел з листками і квітками в період цвітіння (червень - вересень) коли рослина найбільш багата на діючі речовини. Для збереження їх максимальної кількості сировину швидко висушують у добре провітрюваному приміщенні без доступу сонячних променів.

Сон широколистий

Выбрать книгу по жанру

Фантастика и фэнтези

Детективы и триллеры

Проза

Любовные романы

Приключения

Детские

Поэзия и драматургия

Старинная литература

Научно-образовательная

Компьютеры и интернет

Справочная литература

Документальная литература

Религия и духовность

Юмор

Дом и семья

Деловая литература

Жанр не определен

Техника

Прочее

Драматургия

Фольклор

Военное дело

ЛІКАРСЬКІ РОСЛИНИ ПРИКАРПАТТЯ - Гладун Ярослав - Страница 39