На образ зачаття пречистої Богоматері, що має під ногами коло світу, місяць, який змлюеться, i змя з яблуком своїм. Цей образ стоїть у Богословській школі у Xapкoвi. Створено цю мелодію 1760 року, як був я учителем поетичної школи.

Глянь-но! Це Діва стоїть, утробою пречиста!

Яблуко, змій, місяць, світ унизу променистий.

Яблуко - плотська то є принада безчесна,

Тягне, як змій, тебе плоть ця хитра й чудесна.

Світг - то накописько злих думок усіяких,

Місяць - це тінь i мирських маєтків познака.

Перемагай! І Христос у тебе вселться,

Мудрість в солодкім ніяк не може вміститься.

311

Вірш «Мелодія», яким закінчується «Сад божественних пісень», написано у двох видозмінах: один варіант силабічним римованим віршем слов'янською мовою, а другий - латинською неримованим. Поет любив одну й ту ж тему перевіршовувати слов'янською та латинскою мовами. Сама єпиграма алегорично витлумачує зображення на емблематичному малюнку, в основу його взято образ із Об'явлення Івана Богослова: «І з'явилась на небі велика ознака: жінка, зодягнена в сонце, а під ногами ії місяць, а на ії голові вінок із дванадцяти зір» (XII - 1).

Предыдущая
31/31

Выбрать книгу по жанру

Фантастика и фэнтези

Детективы и триллеры

Проза

Любовные романы

Приключения

Детские

Поэзия и драматургия

Старинная литература

Научно-образовательная

Компьютеры и интернет

Справочная литература

Документальная литература

Религия и духовность

Юмор

Дом и семья

Деловая литература

Жанр не определен

Техника

Прочее

Драматургия

Фольклор

Военное дело

Сад божественних пісень - Сковорода Григорий Савович - Страница 31