Псалтир (на українській мові) - Автор неизвестен - Страница 44

80 Нехай буде серце моє непорочним у законі Твоїм, щоб не осоромився я.

81 Умліває душа моя за спасінням Твоїм; я покладаюся на слово Твоє.

82 Плачуть очі мої за словом Твоїм; я кажу: “Коли Ти втішиш мене?”

83 Я став як той міх у диму, але наказів Твоїх не забув.

84 Скільки ще днів для раба Твого? Коли вчиниш гонителям моїм суд?

85 Яму викопали для мене горді наперекір закону Твоєму.

86 Всі заповіді Твої — істина. Безвинно переслідують мене; поможи мені.

87 Ледве не знищили мене на землі, я ж не покинув заповідей Твоїх.

88 Оживи мене за милістю Твоєю, і буду берегти свідчення вуст Твоїх.

89 Навіки, Господи, слово Твоє перебуває на небесах.

90 З роду в рід істина Твоя. Ти поставив землю, і вона стоїть твердо.

91 З волі Твоєї все стоїть аж до цього дня, бо все служить Тобі.

92 Коли б не закон Твій був утіхою мені, то я б загинув у біді моїй.

93 Повік не забуду повелінь Твоїх, бо ними Ти оживив мене.

94 Твій — я, спаси мене, бо я сповняв веління Твої.

95 Нечестивці підстерігають, щоб погубити мене, я ж заглиблююсь у свідчення Твої.

96 Я бачив кінець всього досконалого, але заповідь Твоя широка безмірно.

97 О, як люблю я закон Твій! Цілий день думки мої про нього.

98 Ти зробив мене мудрішим від ворогів моїх заповітами Твоїми, бо вони завжди зі мною.

99 Я зрозумів більше за всіх учителів моїх, бо я вдумуюсь у свідчення Твої.

100 Став я мудрішим за старших, бо дотримуюся заповітів Твоїх.

101 Від усякої стежки лукавої я стримував ноги мої, щоб берегти слово Твоє.

102 Від судів Твоїх я не відхилявся, бо Ти, Боже, навчив мене.

103 Які солодкі слова Твої в устах моїх! Вони солодші за мед на язиці моїм.

104 Ти зробив мене мудрим заповітами Твоїми, тому зненавидів я всяку дорогу неправди.

105 Закон Твій — світильник для ніг моїх і світло на стежках моїх.

106 Я поклявся і постановив додержуватися праведних судів Твоїх, і додержусь.

107 Дуже знеможений я, Господи! Оживи мене за словом Твоїм.

108 Прийми ж милостиво, Господи, добровільну жертву мою і навчи мене судів Твоїх.

109 В небезпеці завжди душа моя, та не забув я закону Твого.

110 Богопротивні поставили сіті для мене, але я від наказів Твоїх не відхилився.

111 Свідчення Твої я прийняв, як насліддя вічне, бо вони — радість серця мого.

112 Я нахилив серце моє сповняти накази Твої вічно, до кінця життя мого.

113 Тих, що противляться закону, я зненавидів, закон же Твій полюбив.

114 Ти — моя поміч і захист мій; я уповаю на слово Твоє.

115 Відійдіть від мене, беззаконники, я буду навчатися в заповідях Бога мого.

116 Заступи мене, Господи, за словом Твоїм, і я буду жити; не осором мене в надії моїй.

117 Поможи мені, і я спасуся, і безперестанно буду навчатися заповітів Твоїх.

118 Ти на ніщо обернув тих, що відступили від закону Твого, бо хитрощі їхні — неправда.

119 Як попіл, Ти відгортаєш нечестивців землі, тому полюбив я свідчення Твої.

120 Від страху перед Тобою тремтить тіло моє; судів Твоїх я боюся.

121 Я чинив суд і справедливість, не віддай мене до рук ворогів моїх.

122 Захисти раба Твого на добро йому, щоб не гнобили мене горді.

123 Знесилились очі мої виглядати спасіння Твоє і слова правди Твоєї.

124 Яви милість Твою слузі Твоєму і постанов Твоїх навчи мене.

125 Я — раб Твій, дай мені розуміння, щоб я зрозумів свідчення Твої.

126 Прийшов час відплати Твоєї, Господи, бо безбожні зневажили закон Твій.

127 Я ж полюбив заповіді Твої більше, аніж золото і дороге каміння.

128 Всі повеління Твої визнаю справедливими, а дорогу неправди ненавиджу.

129 Дивні свідчення Твої, Господи, тому й додержується їх душа моя.

130 Об’явлене слово Твоє просвітлює і врозумляє немовлят.

131 Відкриваю уста мої і, як повітря, втягую в себе заповіді Твої, бо так їх жадаю.

Слава…

132 Зглянься на мене і помилуй мене, як милуєш тих, що люблять ім’я Твоє.

133 Стопи мої направ за словом Твоїм, і нехай не оволодіє мною ніяке беззаконня.

134 Спаси мене від наклепів людських, і я буду сповняти заповіді Твої.

135 Осяй раба Твого світлом лиця Твого і навчи мене заповітів Твоїх.

136 Потоки сліз течуть з очей моїх, бо люди не додержують закону Твого.

137 Праведний Ти, Господи, і справедливі суди Твої.

138 Свідчення Твої, що їх заповідав Ти, — правда і чиста істина.

139 Ревність моя за Тебе сушить мене, бо вороги мої забули слова Твої.

140 Розпалене й чисте слово Твоє, і я — раб Твій — полюбив Його.

141 Малий я і принижений, але повелінь Твоїх я не забув.

142 Правда Твоя — правда вічна, і закон Твій — істина.

143 Скорбота й горе прийшли на мене, та заповіді Твої — утіха моя.

144 Правда свідчень Твоїх — вічна; дай мені зрозуміти їх, і я буду жити.

145 Від усього серця [мого] взиваю я; почуй мене, Господи, заповіти Твої я сповнятиму.

146 Взиваю до Тебе: спаси мене, буду сповняти накази Твої.

147 Раніше світанку взиваю я; на слово Твоє я уповаю.

148 Раніше ранку відкриті очі мої, щоб навчатися слів Твоїх.

149 Почуй, Господи, голос мій з милости Твоєї і за судом Твоїм оживи мене.

150 Наблизилися до мене ті, що замислили зло; від закону Твого вони далеко стали.

151 Ти ж, Господи, близько від мене, і всі заповіти Твої — істина.

152 Віддавна я знаю свідчення Твої, що їх навіки встановив Ти.

153 Зглянься на горе моє і визволи мене, бо я закону Твого не забув.

154 Розсуди справу мою і захисти мене; за словом Твоїм оживи мене.

155 Далеко від нечестивців спасіння, бо вони не визнають закону Твого.

156 Велика щедрість Твоя, Господи; оживи мене праведним судом Твоїм.

157 Багато в мене напасників і гнобителів, але я від свідчень Твоїх не відхилився.

158 Бачу я безбожних і тяжко мені, що вони відступили від слова Твого.