Псалтир (на українській мові) - Автор неизвестен - Страница 37

22 Сходить сонце — вони вертаються назад і лягають у лігвищах своїх.

23 Виходить людина для справ своїх і на працю свою до вечора.

24 Які величні діла Твої, Господи! Все премудро створив Ти; повна земля творіння Твого.

25 Ось море велике й просторе; там безліч гадів і тварі малої й великої.

26 Там плавають кораблі, і кити, що Ти їх створив вигравати у ньому.

27 Всі вони на Тебе сподіваються, що даси їм поживу у свій час.

28 Ти даєш їм — вони приймають. Ти відкриваєш руку Свою — вони наповнюються усяким благом.

29 Ти відвертаєш лице Твоє — вони тривожаться; віднімеш дух їх — вони щезнуть і у прах свій повернуться.

30 Пошлеш Духа Свого — і створяться, і Ти оновлюєш лице землі.

31 Нехай буде слава Господня навіки; звеселиться Господь від діл Своїх.

32 Він погляне на землю — і вона тремтить; торкнеться гір — і вони димлять.

33 Славитиму Господа все життя моє, співатиму Богові моєму, поки живу.

34 Нехай буде благоприємною Йому пісня моя, і я звеселюся в Господі.

35 Нехай щезнуть грішники з землі, і беззаконників нехай більше не буде. Благослови, душе моя, Господа! Алилуя!

Слава…

(Алилуя.)

1 Прославляйте Господа і призивайте ім’я Його. Сповіщайте між народами про діла Його.

2 Співайте Йому і славте Його, розповідайте про всі чудеса Його.

3 Хваліться іменем святим Його. Нехай радіє серце тих, що шукають Господа.

4 Шукайте Господа й сили Його, шукайте лиця Його завжди.

5 Згадуйте чуда Його, що він створив, знамення Його й суди уст Його.

6 Ви, насіння Авраамове, раби Його, сини Якова — обрані Його.

7 Він є Господь Бог наш: по всій землі суди Його.

8 Він навіки пам’ятає завіт Свій, слово, [яке] заповідав у тисячі родів,

9 яке заповідав Авраамові, і клятву Свою Ісаакові.

10 І поставив його законом для Якова та Ізраїля в завіт вічний,

11 кажучи: “Дам тобі землю Ханаанську в поділ насліддя вашого”.

12 Коли їх було ще мало за кількістю, дуже мало, і були вони чужинцями в ній,

13 і переходили вони від народу до народу, з царства до племені іншого,

14 Він не дозволив нікому кривдити їх і забороняв про них царям:

15 “Не доторкайтеся до помазаних Моїх і не чиніть зла пророкам Моїм”.

16 І прикликав голод на землю, і знищив усяке хлібне стебло.

17 Послав перед ними чоловіка; в рабство був проданий Йосиф.

18 Скували кайданами ноги йому, в залізних путах була душа його,

19 аж поки сповнилося слово Його, слово Господнє випробувало його.

20 Послав цар і звільнив його, володар народу випустив його.

21 І поставив його господарем над усім домом своїм і правителем над усім володінням своїм.

22 Щоб він настановляв вельмож його за душею своєю і старійшин його навчав мудрости.

23 Тоді прийшов Ізраїль до Єгипту, і переселився Яків у землю Хамову.

24 І дуже розмножив Бог людей Своїх, і зробив їх сильнішими від ворогів їхніх.

25 Попустив серце єгиптян зненавидіти народ Його, чинити напасті рабам Його.

26 Тоді послав Мойсея, раба Свого, і Аарона, якого вибрав.

27 Вони показали між ними слова знамень Його і чудеса [Його] в землі Хамовій.

28 Наслав темряву і зробив морок, і не могли суперечити слову Його.

29 Перемінив воду їх на кров і поморив усю рибу їх.

30 Закишіла земля їх жабами, навіть у покоях царів їхніх.

31 Сказав Він, і роями з’явились оводи й комарі у всій країні їх.

32 Послав на них град замість дощу, і вогонь палючий на землю їх.

33 Побив виноград і смоковниці їх, і дерева поламав у країні їх.

34 Сказав, і прийшли сарана та гусінь — без ліку.

35 І пожерли всю траву на землі їх, поїли увесь урожай на полях їх.

36 І умертвив всякого первістка в землі їх, початки всієї сили їх.

37 І вивів ізраїльтян із сріблом і золотом, і не було хворого в колінах (поколіннях) їх.

38 Зрадів Єгипет, коли вийшли вони, бо обійняв його страх перед ними.

39 Господь розпростер над ними хмару, як покров [їм], і вогняний стовп, — щоб світив [їм] уночі.

40 Просили вони, і Він послав їм перепелиць і хлібом небесним насичував їх.

41 Розколов скелю, і потекла вода, зашуміла рікою по землі сухій.

42 Бо згадав Він слово Своє до Авраама, раба Свого,

43 і вивів народ Свій з радощами, обраних Своїх — з веселощами.

44 І дав їм землю народів, і успадкували вони працю чужих народів.

45 Щоб заповіді Його виконували й дотримувалися закону Його. Алилуя!

Слава…

Після 14-ї кафизми Трисвяте...

І тропарі, глас 1.

Як блудниця, і я припадаю до Тебе, Христе Боже, щоб одержати прощення гріхів, але, замість мира, сльози Тобі від серця приношу: помилуй мене, Спасе, як її помилував, і очисти мої гріхи, визволи мене від провин моїх.

Слава...

Душе моя! Чому не думаєш ти про смерть? Чому не каєшся раніше, ніж засурмить сурма, щоб ти йшла на суд? Тоді вже пізно буде каятися. Згадай митаря і, як він, взивай: “Згрішив я, Господи, помилуй мене”

І нині...

Пресвята Приснодіво Богородице! Ти перевищуєш Сили Небесні, бо породила Сина Божого. Через Тебе і ми збагатилися Божеством. Молися за нас, а ми безперестанно будемо Тебе прославляти.

Господи, помилуй (40 разів ).

 Дякуємо Тобі, Господи, Боже спасіння нашого, що Ти все чиниш на добро життя нашого; Ти дав нас спочинок у минулу пору ночі, і підняв нас з постелі нашої, і поставив нас на поклоніння святому імені Твоєму. Тому молимося Тобі, Господи, дай нам благодать і силу, щоб ми співали Тобі розумно та молились безперестанно, звертаючи очи до Тебе, Спасителя і душ наших благодійника, благаючи зі страхом про наше спасіння. Почуй, милосердний Господи, і помилуй нас. Прожени від нас невидимих ворогів наших, що поборюють нас, і прийми подяку нашу; дай нам благодать славити Тебе серцем і вустами. Навчи нас заповітів Твоїх і навчи молитися Тобі, бо ми не знаємо, як належить молитися, якщо Ти Святим Твоїм Духом не укріпиш нас. А в чому ми згрішили аж до цієї години — словом, чи ділом, чи думкою, з волі своєї чи проти волі, милостиво нам прости. Бо коли на беззаконня наші будеш зважати, Господи, хто встоїть? Очисти і не поминай, бо Ти єдиний святий, Помічник всесильний і Охоронитель життя нашого. Тебе благословляємо на віки віків. Амінь.