Псалтир (на українській мові) - Автор неизвестен - Страница 21

Начальнику хору.

Про голубку, що мовчить на самоті.

Пісня Давида, коли филистимляни захопили його в Гефі.

1-2 Помилуй мене Боже, бо нападає на мене чоловік і день у день гнобить мене.

3 Щодня нападають на мене вороги мої, бо багато тих, що поборюють мене.

4 Вдень я не буду боятися, бо уповаю на Тебе.

5 Богом я хвалюсь у словах моїх, на Бога покладаю надію і не боюся; що зробить мені плоть?

6 Щодня зневажають слова мої, всі думки їхні про мене — на зло.

7 Збираються й ховаються, стежать за кожним кроком моїм, щоб уловити душу мою.

8 Вони гадають, що не покараєш Ти їх за неправду їхню.

9 Боже, Тобі відомі всі страждання мої; збери сльози мої та поклади їх перед Собою. Запиши їх у книгу Твою.

10 Вороги мої втікають від мене, коли я кличу Тебе. З того знаю, що Ти, Боже, зі мною.

11 Богом я хвалюся в словах, в Господі хвалю слово Його.

12 На Бога я уповаю і не боюся: що заподіє мені людина?

13 В мені, Боже, молитва до Тебе, щоб возносити Тобі хвалу,

14 бо Ти визволив душу мою від смерти, [очі мої від сліз], ноги мої від спотикання. Буду ходити перед лицем Господа у світлі живих.

Начальнику хору.

Не погуби.

Молитва Давида, коли він утік від Саула в печеру.

1-2 Помилуй мене, Боже, помилуй мене, бо на Тебе надіється душа моя, і в тіні крил Твоїх я сховаюсь, аж доки перейде беззаконня.

3 Буду взивати до Бога Всевишнього, Який допомагав мені.

4 Він пошле поміч з неба і спасе мене. Пошле Бог милість Свою й істину Свою і осоромить тих, що шукають погубити мене.

5 Душа моя серед звірів, я серед людей, що дишуть полум’ям, зуби їхні, як списи, і язик їхній — меч гострий.

6 Вознесися над небесами, Боже, і по всій землі слава Твоя.

7 Сітку поставили вони для ніг моїх і ловлять душу мою; викопали для мене яму і самі впали в неї.

8 Готове серце моє, Боже; готове серце моє: буду співати і славити Тебе.

9 Вставай, славо моя! Встаньте, псалтир і гуслі! Встану я рано.

10 Буду славити Тебе, Господи, між народами, буду оспівувати Тебе між людьми.

11 Бо до небес піднеслася милість Твоя і до хмар істина Твоя.

12 Вознесися над небесами, Боже, і по всій землі слава Твоя.

Начальнику хору.

Не погуби.

Псалом Давида.

1-2 Чи правду говорите ви, сильні; чи за правдою судите ви, сини людські?

3 Ні, беззаконня складаєте ви в серці. Неправду сплітають руки ваші на землі.

4 Від правди відступили грішні, від народження свого, від утроби матері блудять, кажучи неправду.

5 Отрута в них, як у змії, як у глухого аспида, що затикає вуха свої,

6 щоб не чути того, хто проклинає, хоч би й як умів він заклинати.

7 Боже, сокруши зуби їхні у щелепах їхніх. Розірви, Господи, пащі звірів.

8 Нехай щезнуть вони, як вода розлита, а коли пустять вони стріли свої, нехай вони не матимуть сили.

9 Нехай упаде на них вогонь, щоб розтанули, як віск, і вже не побачили сонця.

10 Раніше, ніж закиплять котли злоби їхньої, нехай буря гніву Божого рознесе вогонь їхній.

11 А праведник звеселиться, коли побачить помсту Божу та пройде ногами по крові нечестивців.

12 І скажуть люди: “Справді добре бути праведним! Бо є Бог, є Суддя справедливий на землі!”

Слава…

Начальнику хору.

Не погуби.

Молитва Давида, коли Саул послав стерегти дім його, щоб умертвити його.

1-2 Визволи мене від ворогів моїх, Боже мій, від тих, що повстали на мене, захисти мене.

3 Спаси мене від тих, що чинять беззаконня, і від кровожерних врятуй мене.

4 Бо ось вони підстерігають душу мою, збираються на мене сильні, не за беззаконня мої і не за гріх мій.

5 Господи! Без провини моєї вони йдуть на мене. Встань же на допомогу мені і поглянь.

6 Господи, Боже Сил, Боже Ізраїлів, встань, відвідай усі народи, не помилуй нікого з тих, що чинять беззаконня.

7 Щовечора сходяться вони, жадібні до крови, як пес, і обходять місто.

8 Ось вони лихословлять язиками своїми, в устах їхніх не слова, а мечі, бо думають: хто їх чує?

9 Але Ти, Господи, посмієшся з них, осоромиш усі народи.

10 Сила моя в Тобі, Боже! Ти Заступник мій.

11 Ти — Бог мій, і милість Твоя попередить мене. Бог дасть мені перемогу над ворогами моїми.

12 Не убивай їх, щоб люди не забули Закону Твого. Розвій їх силою Твоєю, Захиснику мій, Господи.

13 Слова уст їхніх — то гріх душі їхньої; хай будуть спіймані у гордині їхній за прокльони їхні та за неправду, яку вони говорять.

14 Розвій їх гнівом Твоїм так, щоб не стало їх, та щоб пізнали люди, що Бог володіє народами в усіх кінцях землі.

15 Вони сходяться вечорами, спраглі крови, як пси, і обходять місто.

16 Вони шукають поживи, але неситі лягають спати.

17 А я буду оспівувати силу Твою, щоранку прославлятиму милість Твою, бо Ти був оборонцем моїм і захисником моїм у час біди моєї.

18 Сило моя! Тобі я буду співати, бо Ти Заступник мій і Бог мій, Який милує мене.

Начальнику хору. На музичному інструменті шушан—едуф.

Псалом Давида, коли він воював з Сирією Месопотамською і з Сирією Цованською, коли Іоав, повертаючись, знищив дванадцять тисяч ідумеїв у долині Соляній.

1-3 Боже! Ти розгнівався на нас, відвернувся від нас і покарав нас. Але змилуйся над нами!

4 Ти потряс землю, порушив її; зціли рани її, бо вона захиталася.

5 Ти дав людям Твоїм зазнати гіркоти, напоїв нас вином скорбот.

6 Дай же знамення тим, що бояться Тебе, щоб вони могли втекти від стріли ворожої.

7 Щоб спаслися улюблені Твої, спаси їх правицею Твоєю і вислухай мене.