Выбери любимый жанр

Вы читаете книгу

Найкраща поезія

Купала Янка

Выбрать книгу по жанру

Военное дело

Последние комментарии

оксана2018-11-27

Вообще, я больше люблю новинки литератур

К книге

Professor2018-11-27

Очень понравилась книга. Рекомендую!

К книге

Vera.Li2016-02-21

Миленько и простенько, без всяких интриг

К книге

ст.ст.2018-05-15

И что это было?

К книге

Наталья222018-11-27

Сюжет захватывающий. Все-таки читать кни

К книге

Найкраща поезія - Купала Янка - Страница 2

Изменить размер шрифта:

З0 березня 1906 р.

ПОЕТАМ

Поети вчать, як треба жити,

Багатим бути, а самі ж

І на підошви заробити

Не вміють нещасливий гріш.

Натхнені добрістю й красою,

Оспівують блаженний рай.

Та ситий піснею самою

Не будеш ти, хоч як співай.

Тихіше, милі! Міру мати

Повинні співи голосні,

Бо вік наш хитрий – оплювати

Готовий почуття й пісні.

31 січня 1906 р.

НЕ КЛЯНІТЕ МЕНЕ

За печальні пісні

Не кляніте мене,

Бо ж і так у вогні

Моє серце сумне.

Кров од болю кипить,

Мучить мука німа,

Ні на мент, ні на мить

Сну про щастя нема.

Я не можу здолать

В серці горя й жалю,

Шум плачів і проклять

Я думками ловлю.

Я не можу знести

Цей гидкий маскарад, —

Співи щастя вести,

Як ридає мій брат.

Скільки горя і сліз

Бачу всюди й завжди,

Скільки сам переніс

Я нещастя й біди!

Он стоїть удова,

В зорі смуток-туман,

В струп’ї вся голова,

А на плечах – лахман.

Руку, мов неживу,

Простягає мені:

«Пожалійте вдову,

Згинув муж на війні!».

І тут сльози – кап-кап!

Доле, не доведи…

Що ж ти, брате, ослаб, —

Кпи з чужої біди!

Ось гуляє багач,

Аж палата дрижить,

А під брамою плач —

Там сирітка стоїть.

Стужа нею трясе,

Мов нагайкою тне,

Вітер скарги несе

І квиління сумне:

«Тут проходив народ,

Молоді та старі,

Проти гніту й знегод

Тут ішли бунтарі.

Тато з ними пішов —

І донині нема…

Стигне з холоду кров,

Сипле снігом зима.

А мене багатій

Вигнав з хати на сніг,

Де ж ти, батечку мій,

Де знайду я нічліг?!»

І тут сльози – кап-кап!

Доле, не доведи…

Що ж ти, брате, ослаб, —

Кпи з чужої біди!

Знову стогін… Жебрак

Під вікном, наче тінь;

Без ноги, неборак,

Повен жальних болінь.

Він стискає п’ястук,

Тягне пісню хрипку, —

Скільки злигоднів-мук

Пережив на віку:

«Відробив я панам,

Відслужив сорок літ, —

Став на службу дитям,

А сьогодні я – дід!

Гарував я щодня,

Не зважав на батіг,

Працював за коня,

Рано встав, пізно ліг.

орав, я косив,

Я канави копав,

Ліс рубав і возив,

Битий, кров’ю спливав.

Йшла робота вогнем…

А мій пан не тужив:

Багатів з кожним днем,

Смачно їв, смачно пив.

А я чахнув, бідак,

Був голодний, як вовк,

Та служив вірно так,

А тепер…» І замовк.

Тільки сльози – кап-кап!

Доле, не доведи…

Що ж ти, брате, ослаб, —

Кпи з чужої біди!

Та за скорбні пісні

Не обсмішуй мене,

Бо ж і так у вогні

Моє серце сумне.

15 квітня 1906 р.

ЗА ШМАТОК ХЛІБА

За шматок хліба, чорного хліба,

Бідак свою душу дає,

Топить у рабстві мрії й надії,

Життя безталанне своє.

Щоб подолати злидні та голод,

Він мусить забути навік

Людяність, думи ясні й високі,

Конец ознакомительного фрагмента.

Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.

Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.

Выбрать книгу по жанру

Фантастика и фэнтези

Детективы и триллеры

Проза

Любовные романы

Приключения

Детские

Поэзия и драматургия

Старинная литература

Научно-образовательная

Компьютеры и интернет

Справочная литература

Документальная литература

Религия и духовность

Юмор

Дом и семья

Деловая литература

Жанр не определен

Техника

Прочее

Драматургия

Фольклор

Военное дело

Найкраща поезія - Купала Янка - Страница 2