Гра у відрізаний палець - Курков Андрей Юрьевич - Страница 24

Нічна тиша цього заповідного куточка Підмосков’я підступила впритул до круглого столу, що стояв на освітленій м’яким світлом веранді. Десь крикнув нічний птах.

«Просто Юрко» залпом випив свою чарку горілки і потягнувся за баликом.

Віктор жував млинець і думав. Розповідь Рефата справила на нього враження. Та й сам Рефат справляв враження людини, яка брехати не буде. Видно, він перебував уже в тому становищі, коли самому навіть професійно брехати було необов’язково – для цього існували підлеглі. Те, що Рефат сприймав Віктора за есбеушника, йому навіть подобалося. Людям подобається, коли їхній ранг підвищують у чужих очах. «А може, я вже насправді есбеушник, мене тільки досі не повідомили про це?» – подумав Віктор. Згадав про Дмитра Ракіна, свого колишнього колегу, що перейшов у спецвідділ «Ф». Адже це саме він порекомендував передати справу Броницького Віктору. А що таке спецвідділ «Ф»? Таємниця, вкрита мороком. Коли Дмитро здавав справи, Щур – Леонід Іванович Крисько, вічний майор – проговорився, що Дмитро тепер «зв’язуватиме порвані ниточки». Відділ з координації дій. Яких і чиїх? Скоріше за все, есбеушних і емвеесівських. І про вибух на Бастіонній Віктор нічого не чув, хоча це їхній район.

– У вас, напевно, накопичилися запитання. Не соромтеся, – сказав Рефат.

– А навіщо ви хотіли перевезти труп Броницького в Росію? – відразу випалив Віктор те, що вже декілька хвилин крутилося на язиці.

Конец ознакомительного фрагмента.

Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.

Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.