Выбрать книгу по жанру
Фантастика и фэнтези
- Боевая фантастика
- Героическая фантастика
- Городское фэнтези
- Готический роман
- Детективная фантастика
- Ироническая фантастика
- Ироническое фэнтези
- Историческое фэнтези
- Киберпанк
- Космическая фантастика
- Космоопера
- ЛитРПГ
- Мистика
- Научная фантастика
- Ненаучная фантастика
- Попаданцы
- Постапокалипсис
- Сказочная фантастика
- Социально-философская фантастика
- Стимпанк
- Технофэнтези
- Ужасы и мистика
- Фантастика: прочее
- Фэнтези
- Эпическая фантастика
- Юмористическая фантастика
- Юмористическое фэнтези
- Альтернативная история
Детективы и триллеры
- Боевики
- Дамский детективный роман
- Иронические детективы
- Исторические детективы
- Классические детективы
- Криминальные детективы
- Крутой детектив
- Маньяки
- Медицинский триллер
- Политические детективы
- Полицейские детективы
- Прочие Детективы
- Триллеры
- Шпионские детективы
Проза
- Афоризмы
- Военная проза
- Историческая проза
- Классическая проза
- Контркультура
- Магический реализм
- Новелла
- Повесть
- Проза прочее
- Рассказ
- Роман
- Русская классическая проза
- Семейный роман/Семейная сага
- Сентиментальная проза
- Советская классическая проза
- Современная проза
- Эпистолярная проза
- Эссе, очерк, этюд, набросок
- Феерия
Любовные романы
- Исторические любовные романы
- Короткие любовные романы
- Любовно-фантастические романы
- Остросюжетные любовные романы
- Порно
- Прочие любовные романы
- Слеш
- Современные любовные романы
- Эротика
- Фемслеш
Приключения
- Вестерны
- Исторические приключения
- Морские приключения
- Приключения про индейцев
- Природа и животные
- Прочие приключения
- Путешествия и география
Детские
- Детская образовательная литература
- Детская проза
- Детская фантастика
- Детские остросюжетные
- Детские приключения
- Детские стихи
- Детский фольклор
- Книга-игра
- Прочая детская литература
- Сказки
Поэзия и драматургия
- Басни
- Верлибры
- Визуальная поэзия
- В стихах
- Драматургия
- Лирика
- Палиндромы
- Песенная поэзия
- Поэзия
- Экспериментальная поэзия
- Эпическая поэзия
Старинная литература
- Античная литература
- Древневосточная литература
- Древнерусская литература
- Европейская старинная литература
- Мифы. Легенды. Эпос
- Прочая старинная литература
Научно-образовательная
- Альтернативная медицина
- Астрономия и космос
- Биология
- Биофизика
- Биохимия
- Ботаника
- Ветеринария
- Военная история
- Геология и география
- Государство и право
- Детская психология
- Зоология
- Иностранные языки
- История
- Культурология
- Литературоведение
- Математика
- Медицина
- Обществознание
- Органическая химия
- Педагогика
- Политика
- Прочая научная литература
- Психология
- Психотерапия и консультирование
- Религиоведение
- Рефераты
- Секс и семейная психология
- Технические науки
- Учебники
- Физика
- Физическая химия
- Философия
- Химия
- Шпаргалки
- Экология
- Юриспруденция
- Языкознание
- Аналитическая химия
Компьютеры и интернет
- Базы данных
- Интернет
- Компьютерное «железо»
- ОС и сети
- Программирование
- Программное обеспечение
- Прочая компьютерная литература
Справочная литература
Документальная литература
- Биографии и мемуары
- Военная документалистика
- Искусство и Дизайн
- Критика
- Научпоп
- Прочая документальная литература
- Публицистика
Религия и духовность
- Астрология
- Индуизм
- Православие
- Протестантизм
- Прочая религиозная литература
- Религия
- Самосовершенствование
- Христианство
- Эзотерика
- Язычество
- Хиромантия
Юмор
Дом и семья
- Домашние животные
- Здоровье и красота
- Кулинария
- Прочее домоводство
- Развлечения
- Сад и огород
- Сделай сам
- Спорт
- Хобби и ремесла
- Эротика и секс
Деловая литература
- Банковское дело
- Внешнеэкономическая деятельность
- Деловая литература
- Делопроизводство
- Корпоративная культура
- Личные финансы
- Малый бизнес
- Маркетинг, PR, реклама
- О бизнесе популярно
- Поиск работы, карьера
- Торговля
- Управление, подбор персонала
- Ценные бумаги, инвестиции
- Экономика
Жанр не определен
Техника
Прочее
Драматургия
Фольклор
Военное дело
Імена твої, Україно - Корсак Иван Феодосеевич "Korsak" - Страница 64
zewnetrznych, ktore pustoszyly kraj i dziesiatkowaly ludnosc. W roku 1323 na tron
halicki wstapil Boleslaw, syn Trojdena, ksiecia mazowieckiego (przyjal on imie Jerzy,
Jurij). Byl on szwagrem Kazimierza Wielkiego (zona jego byla Eufemia, corka wielkiego
ksiecia litewskiego Giedymina, jej siostra, Aldona, byla krolowa Polski, zona Kazimierza
Wielkiego). Boleslaw Jerzy zmarl bezpotomnie, otruty przez bojarow, w 1340 r., zapisujac
w testamencie swoje ksiestwo, za zgoda miejscowych bojarow, Kazimierzowi, krolowi
Polski. Kazimierz, realizujac testament, zajal tereny Rusi Halickiej, mimo sprzeciwu
Wegier i Litwy, w tym w pierwszej kolejnosci najdalej na zachod wysunieta Ziemie
Sanocka.
W. Marczak przytacza w swojej ksiazce opinie historykow ukrainskich (Zubrackiego
i Ladyzynskiego), wedlug ktorych ostatni ksiaze halicki Jerzy Trojdenowicz, w obawie o
swoje zycie (okazalo sie ze slusznie) usunal sie ze stolecznego Lwowa i pod koniec zycia
osiadl w Sanoku. Nadal on prawa miejskie miastu Sanok (w 1339r.) oraz zalozyl kilka wsi,
m.in. w dolinie Rozowego. Byly to Jurowce, ktore swoja nazwe wziely od imienia ksiecia
(ksiaze mial tutaj swoj dwor mysliwski do ktorego zjezdzal na polowania), Czertez, ktory
swoja nazwe wzial od ruskiego slowa «czerteznyki» tj. rzemieslnicy (tutaj ksiaze osadzil
rzemieslnikow obslugujacych dwor ksiazecy) oraz Kostarowce, ktore swoja nazwe wziely
od okreslenia «kostyhrowci» – gracze w kosci, komicy, artysci. Trudno powiedziec na ile
sa to hipotezy wiarygodne. Opracowania historykow (m.in. A. Fastnachta) okreslaja date
zalozenia Czerteza na rok 1339, podobnie jak Trepczy (jeszcze za czasow ksiazat ruskich),
pierwsza wzmianka o Kostarowcach pochodzi dopiero z 1390 r., a o Jurowcach z 1420 r.»
[41] Владислав Генріх Пйотровскі
Пйотровскі із Страцхоціни в Землі Саноцькій
«Час панування руських князів – це період безперервних внутрішніх і зовнішніх
воєн, які спустошували країну і винищували населення. 1323 року галицький трон
посів Болеслав, син Тройдена, мазовецького князя (прийняв ім’я Єжи, Юрій). Був
він свояком Великого Казимира (дружиною його була Евфемія, дочка великого князя
литовського Гедиміна, її сестра, Алдона, була королевою Польщі, дружиною Казимира
Великого). Юрій Болеслав помер бездітним, отруєний боярами 1340 року, передаючи в
заповіті та за згодою місцевих бояр князівство польському королю Казимиру. Казимир,
виконуючи заповіт, зайняв землі Галицької Русі всупереч запереченням Угорщини і
Литви, простягнувши межі далі на Захід, на землю Саноцьку.
В. Марчак викладає у своїй книжці думки українських істориків (Жубрацького і
Ладижинського), згідно з якими останній галицький князь Єжи (Юрій) Тройденович,
222222
побоюючись за своє життя (виявилося, що слушно) покинув столичний Львів і під
кінець життя осів у Саноку. Надав він міські права місту Санок (1339 р.), а також
заклав кілька сіл, зокрема в долині Рожевого. Були це Юровці, які свою назву взяли
від імені князя (князь мав тут мисливську садибу, куди приїздив на полювання),
Чертеж, що походив від російського слова «чертежники», тобто ремісники (тут князь
поселив ремісників, які обслуговували княжу садибу), а також Костаровце, які свою
назву перейняли від визначення «костихровці» – гравці в кості, коміки, митці. Важко
сказати наскільки достовірними є ці гіпотези. Праці істориків (зокрема А. Фастнахта)
визначають дату закладення Чертежа 1339 роком, подібно як Трепчи (ще за часів
руських князів), перша згадка про Костаровчі датується 1390 роком, а про Юровці
– з 1420 року. У деяких працях ці дати подаються як дати заснування села».
[42] http://www.nonpossumus.pl/biblioteka/feliks_koneczny/panstwo/VIII.php
Feliks Koneczny – «Panstwo i prawo w cywilizacji lacinskiej»:
«Po wielkich najazdach tatarskich, za czasow cesarstwa lacinskiego, kiedy nawet
niekiedy nie bylo patriarchy i nikt nie troszczyl sie o losy cerkiewne Rusi, wtedy
reorganizatorem metropolii «Kijowa i wszystkiej Rusi» stal sie Cyryl, b., kanclerz Daniela
halickiego. Pochodzil on z bojarow ziemskich z ziemi «Lachow», a zatem byl Lachem
prawoslawnym. Kiedy zas potem ziemia ta wraca na stale do Piastow, pierwszy z nich,
Boleslaw Trojdenowicz przechodzi na prawoslawie, przyjmujac imie Jerzego; drugi
z kolei Kazimierz Wielki organizuje hierarchie prawoslawna, czyniac to nawet wbrew
papiezowi».
[42] Конечни Фелікс, «Держава і право в латинській цивілізації»
«Після великого татарського нашестя, за часів латинського імператорства,
коли навіть іноді не було патріарха й ніхто не піклувався про долю церковної Русі,
реорганізатором митрополії Київської і всієї Русі став Кирило, канцлер Данила
Галицького. Походив він із земських бояр із землі «Ляхів», а отже, був православним
ляхом. Коли ж потім цю землю повернули Пястам, перший з них, Болеслав
Тройденович перейшов у православ’я, взявши ім’я Юрій; Казимир Великий, у свою
чергу, організував православну ієрархію, роблячи це навіть всупереч папі».
[43] http://www.lwow.com.pl/grodzisk.html
Copyright © 2001 Towarzystwo Milosnikow Lwowa i Kresow Poludniowo –
Wschodnich. Oddzial w Krakowie. Wszystkie prawa zastrzezone.
Stanislaw Grodziski, «Z lwem w herbie»:
«Kiedy w 1335 roku wygasla halicko-wlodzimierska linia Rurykowiczow, tron halicki
objal ksiaze Boleslaw Trojdenowicz. Byl to Piast po mieczu, z linii wywodzacej sie od
Konrada Mazowieckiego, Rurykowicz po kadzieli. Przeszedl wprawdzie na prawoslawie,
ale czul sie Polakiem i polityke prowadzil wcale rozsadna – staral sie chronic Rus zarowno
przed Tatarami, jak i przed Wegrami. Nie doczekawszy sie potomstwa, pragnal przekazac
tron halicki Kazimierzowi Wielkiemu; nim do tego doszlo, Boleslaw zostal otruty przez
miejscowych bojarow, sprzyjajacych Tatarom».
223
[43] Copyright © 2001 Товариство Любителів Львова та Південно-Східних
земель. Відділ в Кракові. Всі права захищені.
Гродзіскі Станіслав, «З левом на гербі»:
«Коли 1335 року скінчилася галицько-володимирська лінія Рюриковичів,
галицький трон посів князь Болеслав Тройденович. Був це Пяст по мечу, з лінії,
що починається із Конрада Мазовецького, Рюрикович по іншій лінії. Прийняв
православ’я, але вважав себе поляком і політику вів цілком розсудливу – намагався
захищати Русь однаковою мірою як від татар, так і від Угорщини. Не дочекавшись
потомства, хотів передати галицький трон Великому Казимиру Великому; перш ніж
до того дійшло, Болеслава отруїли місцеві бояри, які сприяли татарам».
[44] http://www.mors.opus.chelm.pl/wolauhruska/historialong.htm
«W XIII wieku i pozniej nieco, ksiazeta ruscy wladajacy ksiestwem halickowlodzimierskim,
w sklad ktorego wchodzily ziemie nadbuzanskie, toczyli czeste boje
z wladcami polskimi, co jednak nie przeszkadzalo im wchodzic we wzajemne zwiazki
malzenskie. W rezultacie tych powiazan rodzinnych, powstawaly tez i roznorodne
skojarzenia polityczne. Gdy wymarla w roku 1323 meska linia Romanowiczow hlaickowlodzimierskich,
tron ksiazecy objal po nich w drodze dziedziczenia Boleslaw syn ksiecia
mazowieckiego Trojdena i ksiezniczki ruskiej Marii, corki Jerzego I halickiego. Stosownie
- Предыдущая
- 64/97
- Следующая