Імена твої, Україно - Корсак Иван Феодосеевич "Korsak" - Страница 59

«The warlike king of Norway Won the match of his desire, He gained a king’s daughter

And a hoard of gold as well».

[24] «У книжці під назвою «Яким було життя, коли плавали довгі кораблі:

вікінги, 800–1100 рр. н. е., виданій Деніс Дерсін, Олександрія, Вірджинія: ТаймЛайф

Букс, 1998 р., я наштовхнувся(лась) на цікаву інформацію про вікінгського

вояку Гарольда Хардрада та візантійську імператрицю Зо (на с. 80–86):

«Він зачарував візантійську імператрицю Зо і ті, що були в її близькому

оточенні, казали, що вона таємно дуже хотіла з ним одружитися, хоча вже мала

чоловіка, імператора Міхаеля. Гарольд все ще сумував за тією «золотою леді із

Русі», Елізабет, яка поки що йому не належала. Добре ставлення Зо до Гарольда

зрештою погіршилось, але спочатку він був невинним в очах своїх імператорських

покровителів…»

«…він досягнув того, що став керівником гвардії варягів…»

«…Навіть його імператорські покровителі, які не були проти Гарольдового

шахрайства, почали обурюватись та не довіряти йому. Після багатьох прибуткових

походів він повернувся до Константинополя, де здав своє командування…»

«Але імператриця Зо не хотіла дозволити Гарольду вислизнути. Вона звинуватила

його в приховуванні від імператорського подружжя їхньої повної частки здобичі та

посадила у в’язницю. Можливо, вона й досі дуже хотіла бути з ним та тримати його

біля себе, але її пристрасть не знала взаємності. Єдиною жінкою, яка була близькою

до того, щоб стати конкуренткою Елізабет у почуттях Гаральда, була зваблива

племінниця Зо – Марія, однак Зо нізащо не дозволила б Гаральду бути з нею».

«В’язниця ненадовго змогла затримати Гаральда. З допомогою співучасників він

втік із тюрми, підняв своїх варягів, напав на імператора та виколов йому очі. Потім,

щоб підлити масла в вогонь, він викрав Марію та заніс її на свій корабель. Великі

залізні ланцюги біля протоки Босфор перекрили йому вихід, але винахідливий Гаральд

перетягнув своє спорядження до корми, щоб підняти ніс корабля та прослизнув між

ланцюгів із величезною допомогою своїх гребців. Звільнившись від контролю Зо, він

висадив Марію на берег та наказав їй повернутися до Константинополя і нагадати

імператриці про те, як мало в неї над ним було влади: «Тому що, незважаючи на всю

свою могутність, вона не змогла перешкодити йому одружитися із дівчиною».

209

«Насправді Марія для нього багато не значила. Повертаючись до Норвегії,

Гарольд зупинився в Русі та нагадав про свої наміри стосовно Елізабет. Судячи по

всьому скарбу, який назбирав Геральд, Ярослав побачив, що той таки вартий руки

княжни, та благословив шлюб. Як про це колись написав один поет:

«Войовничий король Норвегії виграв те, про що мріяв, він отримав дочку короля,

а також запас золота».

[25] http://www.kh.semper.pl/summ02.html

«In one of his works Tjodolf Arnorson, the skald of Magnus the Good, the King of

Norway, and then of his successor, Harald Hardrada, mentioned that the second of his lords

incurred a crushing defeat on a Slavonic people known as. By resorting to evidence found

in the royal sagas and Heimskringla by Snorri Sturluson the author tries to demonstrate

that after the defeat suffered by the armies of St. Olaf at Stiklastadir the young Harald

escaped from Norway together with other participants of the battle, and in the summer

of 1031 found himself in the entourage of Yaroslav, the ruler of Kyiv. Harald was one

of the commanders of the great expedition which in the autumn of 1031 attacked Poland

from the east. Apparently, the ethnonym «Lesar», used by Tjodolf, refers to the subjects

of Mieszko II».

Banaszkiewicz, Jacek: Lestek (Lesir) i Lechici (Lesar) w srednoiwiecznej tradycji

skandynawskiej, Kwartalnik Historyczny, t. 108 (2001) z. 2, s. 3–23.

[25] «У одній із своїх робіт Тьодольф Арнорсон, скалд Магнуса Доброго, короля

Норвегії, а потім його наступника Герольда Хардради, згадав про те, що другий із

його повелителів накликав на слов’ян нищівний розгром, відомий під назвою Лесар.

Посилаючись на докази, знайдені в королівських сагах та в «Хаймскрінглі» Снорі

Старлусона, автор намагається показати, що після поразки, нанесеної арміям Св.

Олафа та Стікластадіра, молодий Гарольд втік із Норвегії разом з іншими учасниками

битви і влітку 1031 року потрапив у оточення київського князя Ярослава. Гарольд

був одним із керівників великого походу, який восени 1031 року атакував Польщу

зі сходу. Очевидно, етнонім «Лесар», використаний Тьодольфом, належить до

підданців Мєжка ІІ».

Банажкевич Яцек «Lestek» (Лесір) та «Lechici» (Лесар) в Середньовічній

Скандинавській Традиції // Історичний квартальник. – № 108 (2001). – С. 3–23.

[26] http://www2.siu.no/pub.nsf/0/3CF2A69C4528634CC125729D005578C7/

$FILE/SIU_Cooperation_Russia_2002_2006.pdf.

Наступна інформація є уривком із статті, знайденої в матеріалі під назвою

«Досліджуючи природу та суспільство. Співпраця між Норвегією та Росією у вищій

освіті та дослідженнях в 2002–2006 рр». (Exploring Nature and Society. Cooperation in

Higher Education and Research between Norway and Russia 2002–2006 ) (тут ідеться про

передумови співпраці, а також подана сама програма співпраці Росії та Норвегії):

«When Harold Hardrada, the future king of Norway, left Kyiv and headed back to

his homeland, he brought with him the russian princess Elisaveta and a cargo of gold and

210210

other valuables. In about 1046 he returned to Norway after over 20 years of servise to his

father-in-law, Yaroslav the Wise and the ruling sovereigns of the Bysantine Empire. And if

we believe the sagas, his ships were loaded with so much gold and other valuables that the

water reached up to the gunwales».

«Everything Revolves around Knowledge» by Morten Strand

[26] «Коли Гарольд Хардрада, майбутній король Норвегії, покинув Київ та

попрямував назад до своєї батьківщини, він привіз із собою княжну Русі Єлизавету

та запас золота й інших цінностей. Приблизно 1046 року він повернувся в Норвегію

після 20 років служіння своєму тестю Ярославу Мудрому та правителям Візантійської

Імперії. І якщо вірити сагам, його кораблі були настільки навантажені золотом та

іншими цінними речами, що вода сягала планширя».

Странд Мортен, «Все обертається навколо знань»

[27] http://www.davidgibbins.com/hARALD%20pAGE.htm

На сайті розміщено огляд Девідом Гіббінсом власної новели під назвою

«Хрестоносець Золото: Герольд Хардрада та битва Стемфорд Брідж».

Поданий нижче текст – опис однієї з ілюстрацій до огляду (зображення Єлизавети

Ярославни):

«(Text at the bottom) There are no known portraits of Harald Hardrada, but this one is

thought to be his wife Elizabeth. It is in the Church of Santa Sophia in Kyiv, Ukraine, one

of an extraordinary group of wall-paintings which I photographed in 2002. The portrait

dates back to the 11th century, where three women are depicted and one of the three is