Выбрать книгу по жанру
Фантастика и фэнтези
- Боевая фантастика
- Героическая фантастика
- Городское фэнтези
- Готический роман
- Детективная фантастика
- Ироническая фантастика
- Ироническое фэнтези
- Историческое фэнтези
- Киберпанк
- Космическая фантастика
- Космоопера
- ЛитРПГ
- Мистика
- Научная фантастика
- Ненаучная фантастика
- Попаданцы
- Постапокалипсис
- Сказочная фантастика
- Социально-философская фантастика
- Стимпанк
- Технофэнтези
- Ужасы и мистика
- Фантастика: прочее
- Фэнтези
- Эпическая фантастика
- Юмористическая фантастика
- Юмористическое фэнтези
- Альтернативная история
Детективы и триллеры
- Боевики
- Дамский детективный роман
- Иронические детективы
- Исторические детективы
- Классические детективы
- Криминальные детективы
- Крутой детектив
- Маньяки
- Медицинский триллер
- Политические детективы
- Полицейские детективы
- Прочие Детективы
- Триллеры
- Шпионские детективы
Проза
- Афоризмы
- Военная проза
- Историческая проза
- Классическая проза
- Контркультура
- Магический реализм
- Новелла
- Повесть
- Проза прочее
- Рассказ
- Роман
- Русская классическая проза
- Семейный роман/Семейная сага
- Сентиментальная проза
- Советская классическая проза
- Современная проза
- Эпистолярная проза
- Эссе, очерк, этюд, набросок
- Феерия
Любовные романы
- Исторические любовные романы
- Короткие любовные романы
- Любовно-фантастические романы
- Остросюжетные любовные романы
- Порно
- Прочие любовные романы
- Слеш
- Современные любовные романы
- Эротика
- Фемслеш
Приключения
- Вестерны
- Исторические приключения
- Морские приключения
- Приключения про индейцев
- Природа и животные
- Прочие приключения
- Путешествия и география
Детские
- Детская образовательная литература
- Детская проза
- Детская фантастика
- Детские остросюжетные
- Детские приключения
- Детские стихи
- Детский фольклор
- Книга-игра
- Прочая детская литература
- Сказки
Поэзия и драматургия
- Басни
- Верлибры
- Визуальная поэзия
- В стихах
- Драматургия
- Лирика
- Палиндромы
- Песенная поэзия
- Поэзия
- Экспериментальная поэзия
- Эпическая поэзия
Старинная литература
- Античная литература
- Древневосточная литература
- Древнерусская литература
- Европейская старинная литература
- Мифы. Легенды. Эпос
- Прочая старинная литература
Научно-образовательная
- Альтернативная медицина
- Астрономия и космос
- Биология
- Биофизика
- Биохимия
- Ботаника
- Ветеринария
- Военная история
- Геология и география
- Государство и право
- Детская психология
- Зоология
- Иностранные языки
- История
- Культурология
- Литературоведение
- Математика
- Медицина
- Обществознание
- Органическая химия
- Педагогика
- Политика
- Прочая научная литература
- Психология
- Психотерапия и консультирование
- Религиоведение
- Рефераты
- Секс и семейная психология
- Технические науки
- Учебники
- Физика
- Физическая химия
- Философия
- Химия
- Шпаргалки
- Экология
- Юриспруденция
- Языкознание
- Аналитическая химия
Компьютеры и интернет
- Базы данных
- Интернет
- Компьютерное «железо»
- ОС и сети
- Программирование
- Программное обеспечение
- Прочая компьютерная литература
Справочная литература
Документальная литература
- Биографии и мемуары
- Военная документалистика
- Искусство и Дизайн
- Критика
- Научпоп
- Прочая документальная литература
- Публицистика
Религия и духовность
- Астрология
- Индуизм
- Православие
- Протестантизм
- Прочая религиозная литература
- Религия
- Самосовершенствование
- Христианство
- Эзотерика
- Язычество
- Хиромантия
Юмор
Дом и семья
- Домашние животные
- Здоровье и красота
- Кулинария
- Прочее домоводство
- Развлечения
- Сад и огород
- Сделай сам
- Спорт
- Хобби и ремесла
- Эротика и секс
Деловая литература
- Банковское дело
- Внешнеэкономическая деятельность
- Деловая литература
- Делопроизводство
- Корпоративная культура
- Личные финансы
- Малый бизнес
- Маркетинг, PR, реклама
- О бизнесе популярно
- Поиск работы, карьера
- Торговля
- Управление, подбор персонала
- Ценные бумаги, инвестиции
- Экономика
Жанр не определен
Техника
Прочее
Драматургия
Фольклор
Военное дело
Історія української літератури. Том 6 - Грушевський Михайло Сергійович - Страница 11
1 Див. т. IV, с. 64 і далі.
2 Перегляд головніших гробівців і збірку написів, частиною реальних, здебільшого "літературно" перероблених, подає Кальнофойський у своїй "Тератургімі" — панегірику Печерської Лаври.
Ці безконечні монастирські села, селища, ловища, боброві гати і річні перевози, котрими володів монастир (опись маєтків, споряджена 1593 р., рахує 2 міста, 50 сіл і безконечне число менших володінь), все це, головно, були такі "свічки на гріб", записи на вічне поминання, задушні служби, і печерська братія жила з мертвих і жила для мертвих, занурена в спомини минулого та їх консервацію.
Енергійний потомок галицького боярства поставив завданням перевести її на працю для сучасності і будучності, перекинути до лаврських мурів ту працю, котрій не ставало ні повітря, ні засобів у львівському гетто, зробити Печерський монастир культурною робітнею Русі.
На жаль, не маємо ніяких докладніших вказівок, як цей план повстав і як здійснявся — самі тільки загальні відзиви його наступника Копистинського та панегіриста-біографа Ол. Митури ("Візерунк цнот"). З них можна витягнути вказівки про два способи, котрими він збивав свою печерську академію: він "зводив", викликав учених людей з інших сторін (передусім, очевидно, з найбільшого тодішнього їх огнища і розсадника — братського львівського), і він "задержував", старався затримати в Києві тих "ієрокліриків", які там звідкинебудь з’являлися, знайти їм тут "пристойне виховання" (передусім, очевидно, в своїм Печерськім монастирі, котрого був господарем, а коли це були люди жонаті, з родинами — то на якійсь київській парафії). Маємо цікавий з цього погляду його лист до львівських братчиків 1619 року, що кидає деяке світло на цей процес збивання ученого київського гуртка: я позволю собі навести його головнішу частину:
"Ноч в клопотах и фрасунках уставичных будучы не паметаю гаразд, абым до ваших милостей о узыченье отца Памвы для работы друкарскоє овде, до сего дому божого, манастыра Печерского писати мел, окром до самогом єго писал и килькакрот посылал. Єднак их приєхавши писаньє от ваших милостей под печатью братства ваших милостей оттоль отдал ми, и так он се зде за затягом от мене время немалоє роботою своєю (што без шкоды значъноє быти не могло!) мешкал; и коррыкгатором быти поднявши се в той работе, которое ся поднял и на себе взял, дозорцою был; и по сконъченью оноє от сеє светоє обители от мене єст мирно отпущен, — ку вашей милости ставити се маєт" 1.
1 Крыловскій, Львовское ставроп. братство, додаток, с. 65 — 6.
В можливо м’якій формі шановний архімандрит перепрошує львівських братчиків, що він не "позичив" у них отця Памву, а, так би сказати, "зманив" його до себе, з огляду на пильну потребу в добрім друкарі-коректорі, але тепер кінець кінцем по закінченні цього видання (очевидно, "Анфологіона", 1619) він повертає його в цілості. Але поворот цей чисто формальний: отець Памва, очевидно, вертався тільки на те, щоб полагодити свої справи у Львові і, забравши свою родину (сина і брата, може, ще кого), повернутися під затінок Печерського монастиря назавсіди!
Коли почав Плетеницький такі заходи коло "затеганя людей учоних", на це не маємо ніяких безпосередніх вказівок, але я свого часу вказав, як цікавий симптом, скаргу, занесену перед королем літом 1608 р. від печерських ченців на Плетеницького і монастирську старшину, що вони не знать де дівають монастирські доходи, замість аби обертати їх на прожиток монахів, і тих, котрі пробували доходити цих грошей, вони різними способами карають і з монастиря виганяють 1.
1 Див. Історію України, VII, с. 406.
Хронологічно це сходиться, як бачимо, з тим моментом, коли Стрятинська друкарня стратила інтерес для родини Балабанів, після смерті її фундатора (пом. 1607), і після того, як провалилися надії на львівське владицтво, і власники її могли заявити бажання її продати. Очевидно, що в зв’язку з планом придбання її для Печерського монастиря, що мусів у той час виникнути у Плетеницького і його однодумців (1607 — 8), вони почали на це збивати гроші, можливо, скорочуючи витрати на інші монастирські справи.
Разом з тим виникла потреба в книжних людях, ознайомлених з друкарською технікою і здатних до літературної роботи.
Сам Плетеницький, здається, не був літератором: в похвалах, так щедро розсипуваних йому за життя і по смерті членами печерського гуртка, ми ніде не знаходимо вказівок на його працю як письменника. Його славлять тільки як ініціатора, організатора, книголюбця, "учених людей прибіжище", і він сам у своїй передмові до "Бесід Івана Златоустого" — своїм передсмертнім ісповіданні, яке від нього маємо (я не певен у тому, чи ним самим воно було й написане, може бути, що від його імені писав це якийсь інший лаврський книжник), говорить про себе тільки як про видавця і своїм ділом уважає "священными книгами исполняти церквы". Тому я не певен, чи навіть ці кілька передмов, видрукуваних у лаврських виданнях від його імені, були справді ним написані. Передмови з останніх років, 1623 — 4, коли він, як свідчить Копистинський, уже втратив зір і був у великій схимі, майже напевно що не були ним написані, хіба за його вказівками тільки; а тим самим і його авторство першої передмови до печерського "Часословця" 1617 р. для мене не дуже певне, хоча ці передмови й можуть віддавати його, так би сказати, програму роботи — мабуть, так й віддають, і з цього погляду мають безсумнівну вартість1.
1 З цих мотивів я вважаю корисним навести на сім місці два уривки з цих передмов — з "Часословця" 1617 р., першого лаврського видання, і з "Бесід Івана Златоустого", що кидають світло на видавничу роботу, підняту Плетеницьким: "Єлісей Плетенецкий, архімандрит печерській кіїовскій, православному роду Россійському, сыном церкве восточныа възлюбленнЂйшим, душеспасытелнаго здравіа. Якоже убо по даннЂй благодати в вовЂренных ми, яже в обители святыа Лаври Печерскіа внутр — уду и внЂуду (в справах внутрішніх і відносних зовнішніх) подвизаяй ся и в благочестіи церкве восточныа ревнуяй пребываю: сице и душеполезными, правовЂрных сынов тоя сердца веселити и в правовЂріи утверждати, и удобряти изволих церковными книгами. В началЂ же непщенах (думав) предъпослати книгу малу аки предитечу, да управит путь болшим — ни бо и день кромЂ своєго предтечи — деньница бывает. И не инуже приличнЂе судих, яко єже молитвенную книгу пореклом Орологіон, в немже в свободныя и в постныя дны богодуновенныя обрЂтают ся молитвы... Ксимже и умолен быв правовЂрными, яко да исполънит ся требованіє, єже в училищех в православном градЂ Кіе†и в прочіих".
"Бесіди": Въжделнієм въжделЂх о ГосподЂ трудолюбным являти ся в всЂх благих яке отвнутр духовных и яже отвнЂ ключимых исправленіих и дЂланіих и зданіих (як у справах свого внутрішнього життя, так і зовнішнім будівництві). Пресладчайшій же Ісус Христос... видяй сердца моєго расположеніє, и в болшая сътвори мя десна, сирЂч изволи даровати поученіє уму моєму єже священными книгами исполняти церквы, в духовное душем вЂрных веселіє и радость, и в съзиданіє их в многіа и различныя добродЂтели. И по прежде убо помощію божією изданных книгах нынЂ найпаче неизреченная благодаренія възсылаю, яко в вечер моєа жизни и кончаніа рабу своєму благоволи явити сію благодать, сирЂчь святого Іоанна Хризостома... книгу БесЂд и Толкованій на святыя святого апостола Павла 14 посланія видЂти и издати. О єяже исправленіи и съвершеніи многоє в благости божієй промышленіє, попеченіє и иждивеніє (видатки) творихом. Любомудрцеви убо и учителей разумичных в се истоє дЂло в єллиногреческом и иллирическом (словянскім) языцЂх художнЂ искусных, в богословіи просвЂщеніє имущих и в правословіи незазорно и непорочно благочествующих такожде и маістеров в художест†типографіи благоискусных събравше, коєгождо в свой єму искус разума и дЂйства въчинихом. И дЂло сіє (книгу "Бесід Івана Золотоустого") якоже зрите благохудожно... съвершихом (Передр. в додатках до книги Тітова: "Типографія Кіево-печерской лавры", випущених під заголовком: "Матеріали для історії книжної справи на Вкраїні", с. 3 і 53). Передмова до "Часословця" ясно показує, що це була перша книга, випущена з Лаврської друкарні.
- Предыдущая
- 11/172
- Следующая