Выбрать книгу по жанру
Фантастика и фэнтези
- Боевая фантастика
- Героическая фантастика
- Городское фэнтези
- Готический роман
- Детективная фантастика
- Ироническая фантастика
- Ироническое фэнтези
- Историческое фэнтези
- Киберпанк
- Космическая фантастика
- Космоопера
- ЛитРПГ
- Мистика
- Научная фантастика
- Ненаучная фантастика
- Попаданцы
- Постапокалипсис
- Сказочная фантастика
- Социально-философская фантастика
- Стимпанк
- Технофэнтези
- Ужасы и мистика
- Фантастика: прочее
- Фэнтези
- Эпическая фантастика
- Юмористическая фантастика
- Юмористическое фэнтези
- Альтернативная история
Детективы и триллеры
- Боевики
- Дамский детективный роман
- Иронические детективы
- Исторические детективы
- Классические детективы
- Криминальные детективы
- Крутой детектив
- Маньяки
- Медицинский триллер
- Политические детективы
- Полицейские детективы
- Прочие Детективы
- Триллеры
- Шпионские детективы
Проза
- Афоризмы
- Военная проза
- Историческая проза
- Классическая проза
- Контркультура
- Магический реализм
- Новелла
- Повесть
- Проза прочее
- Рассказ
- Роман
- Русская классическая проза
- Семейный роман/Семейная сага
- Сентиментальная проза
- Советская классическая проза
- Современная проза
- Эпистолярная проза
- Эссе, очерк, этюд, набросок
- Феерия
Любовные романы
- Исторические любовные романы
- Короткие любовные романы
- Любовно-фантастические романы
- Остросюжетные любовные романы
- Порно
- Прочие любовные романы
- Слеш
- Современные любовные романы
- Эротика
- Фемслеш
Приключения
- Вестерны
- Исторические приключения
- Морские приключения
- Приключения про индейцев
- Природа и животные
- Прочие приключения
- Путешествия и география
Детские
- Детская образовательная литература
- Детская проза
- Детская фантастика
- Детские остросюжетные
- Детские приключения
- Детские стихи
- Детский фольклор
- Книга-игра
- Прочая детская литература
- Сказки
Поэзия и драматургия
- Басни
- Верлибры
- Визуальная поэзия
- В стихах
- Драматургия
- Лирика
- Палиндромы
- Песенная поэзия
- Поэзия
- Экспериментальная поэзия
- Эпическая поэзия
Старинная литература
- Античная литература
- Древневосточная литература
- Древнерусская литература
- Европейская старинная литература
- Мифы. Легенды. Эпос
- Прочая старинная литература
Научно-образовательная
- Альтернативная медицина
- Астрономия и космос
- Биология
- Биофизика
- Биохимия
- Ботаника
- Ветеринария
- Военная история
- Геология и география
- Государство и право
- Детская психология
- Зоология
- Иностранные языки
- История
- Культурология
- Литературоведение
- Математика
- Медицина
- Обществознание
- Органическая химия
- Педагогика
- Политика
- Прочая научная литература
- Психология
- Психотерапия и консультирование
- Религиоведение
- Рефераты
- Секс и семейная психология
- Технические науки
- Учебники
- Физика
- Физическая химия
- Философия
- Химия
- Шпаргалки
- Экология
- Юриспруденция
- Языкознание
- Аналитическая химия
Компьютеры и интернет
- Базы данных
- Интернет
- Компьютерное «железо»
- ОС и сети
- Программирование
- Программное обеспечение
- Прочая компьютерная литература
Справочная литература
Документальная литература
- Биографии и мемуары
- Военная документалистика
- Искусство и Дизайн
- Критика
- Научпоп
- Прочая документальная литература
- Публицистика
Религия и духовность
- Астрология
- Индуизм
- Православие
- Протестантизм
- Прочая религиозная литература
- Религия
- Самосовершенствование
- Христианство
- Эзотерика
- Язычество
- Хиромантия
Юмор
Дом и семья
- Домашние животные
- Здоровье и красота
- Кулинария
- Прочее домоводство
- Развлечения
- Сад и огород
- Сделай сам
- Спорт
- Хобби и ремесла
- Эротика и секс
Деловая литература
- Банковское дело
- Внешнеэкономическая деятельность
- Деловая литература
- Делопроизводство
- Корпоративная культура
- Личные финансы
- Малый бизнес
- Маркетинг, PR, реклама
- О бизнесе популярно
- Поиск работы, карьера
- Торговля
- Управление, подбор персонала
- Ценные бумаги, инвестиции
- Экономика
Жанр не определен
Техника
Прочее
Драматургия
Фольклор
Военное дело
Твердиня - Кидрук Максим Иванович - Страница 104
—Боже, невже ти не пам’ятаєш?! Я десять хвилин тому розказу¬вав тобі! Я...
Сатомі починала плакати. А потім знову відключалася.
Сьома здогадувався, що дівчині слід було б дати снодійне (або хо¬ча б заспокійливе), але, складаючи подорожню аптечку, росіянин по¬думати не міг, що виникнуть обставини, за яких доведеться когось при¬сипляти.
О04:10 японка нарешті заснула по-справжньому.
Лео-поринув у сон за годину до того, забившись у куток неподалік того місця, де Ґрем відправив його у нокдаун. Українець заснув про¬сто на долівці, підклавши під голову руку. До самого ранку бачив яскраві сни. Не про те, як живцем здирає шкуру з Ґрема. Левку снив¬ся матово-чорний гелікоптер «Колібрі», що спурхує з посадкового майданчика на північному заході горішньої тераси і на максимальній швидкості мчить до гір, лишаючи громаддя Твердині далеко позаду.
Американець відключився разом із Сатомі, але спочивав тривож¬но, прокидаючись від кожного схлипу чи сонного поруху своєї дівчи¬ни Йому не снилося нічого. Він лише благав, щоразу ледь розтуля¬ючи повіки, подумки благав Господа, щоб Сатомі не прокидалась і не і.нінтувала у нього, що з нею сталося вночі.
Один тільки Сьома не спав, прокручуючи, обсмоктуючи й аналізу¬ючи події буремної ночі. Він сидів, не склепивши очей, обхопивши коліна руками, і чекав світанку. Ймовірно, останнього світанку у своє¬му житті. Він був майже в цьому певен.
Бо з самого початку все пішло не так, як вони планували.
Втеча
СХХIII
Того ранку з гір прийшов холод.
Стовпчик термометра скотився до позначки 12 °С (що є великою рідкістю для сельви) і безпомічно завмер, не маючи сил вишкрябатись вище, зате стрілка барометра повернулась на звичну позицію. Буре¬вій, затихаючи, сповзав у напрямку Болівії.
Вітер змінився. Хмари відтиснулись від землі, лишаючись щільни¬ми й покошланими. Нижній їх шар, що був нерівним і зібганим, часом розповзався, оголяючи верхні — ще більш важкі й грубі. Блідо-сірі, попелясті, подекуди суцільно чорні щупальці переплітались між со¬бою і стрімко неслись на південний схід. У сонячних променів не було жодного шансу пробитись крізь таку запону.
Повсюди на горішній терасі стояла вода.
СХХІV
13 серпня 2012 року. 08:19 [UТС-5]
Паїтіті
Левко насилу розплющив очі. Хотілося спати, але голова стугоніла, наче перегрітий трансформатор; протяжне гуготіння не давало роз¬слабитись і знову поринути в сон. Хлопець ворухнувся (стугін порив¬часто посилився) і жахнувся тому, якою важезною здалася макітра. Складалось враження, наче Боженька замінив його довбешку чавун¬ною бовванкою, такою важкою, що, варто тільки спробувати підвес¬тися, і вона розтовче хребет. Все тіло ламало від болю.
Лео піднявся на лікоть і здивувався, чому він не на матраці. Кинув¬ши погляд уперед, розрізнив Грема й Сатомі, що сплелись у обіймах, і все пригадав. Не стримався, з шипінням випустивши повітря крізь зуби. Потому спробував встати, обіперся долонею об підлогу, але тут- таки, стримуючи стогін, повалився на бік. Долоню обпекло вогнем, наче він торкнувся неізольованої стінки парового котла. Шкіра була обдерта до м’яса.
Українець полежав ще трохи, а тоді ривком, допомагаючи собі і нльними сторонами долонь, сів. По-перше, він відчував дикий голод, а по-друге, не мав ані найменшого бажання лишатисьу «норі», чека¬ючи, поки прокинуться Грем із Сатомі.
Семена не було.
Перед тим як підніматись на терасу, Левко затримався. Насамперед переконався, що бругмансія на місці. Біла торбинка, дбайливо обмота- м,і футболками і сорочками, лежала там, де її вчора покинули. По тому, прикусивши від болю губу, стягнув брудні футболку й шорти і вдягнув¬ся в чисте. Насамкінець відчистив кеди від засохлого бруду й трави.
Оглянувши себе, хлопець лишився задоволеним і, потроху розро-бляючи задерев’янілі м’язи, почовгав нагору.
Вибравшись на терасу, Левко зіщулився від холоду. Тіло вкрилося гусячою шкіркою. Після перманентної спеки й задухи, +12 °С відчу-вались як +2 °С. Проте за кофтою не пішов — холод освіжав, приму-шуючи кров швидше струменіти по залежалих венах.
На великій піраміді, правіше лінії сходів, чорнів слід від удару блис-кавки. Внизу на стежці стовбичили двоє ґевалів; схоже, про щось спе-речалися. Ковзнувши поглядом уздовж пірамід, Левко переконався, що «Мі-17» досі не повернувся. Він не знав, добре це чи погано.
Від намету-їдальні апетитно пахло спеціями.
Хлопець закинув голову, з насолодою ковтаючи крижане повітря, і задивився на небо. Хмари неслись з неймовірною швидкістю. Якщо довго дивитися, починало паморочитисьу макітрі...
—Buenos d’as! — Левка вивів із задуми робітник-мачігуенга.
—І тобі доброго ранку, аміґо, — відірвавшись від неба, відповів на вітання Левко.
Розпатланий індіанець зі скромним черевцем був одним із небагатьох мачігуенга, який мав звичку чистити зранку зуби. Хлоп саме повертався, закинувши рушник на плече і сяючи, немов перлами, вичищеними зуба-ми, після гігієнічних процедур до свого барака. Та щойно він зустрівся по¬глядом з Левком, його посмішка зів’яла. Індіанець не просто відсахнув¬ся, він відскочив на цілий метр і щось забубонів своєю мовою.
—Агов, привіт, — помахав рукою українець, витискуючи губами посмішку.
Мачігуенга позадкував, не зводячи з хлопця перелякано викочених очей.
—Та що з тобою?
Індіанець щось зашепотів сам до себе, зірвався з місця і підстрибом побіг до бараків. Біля хідника його перепинили троє одноплеменців,
що курили самокрутки, загорнувшись у яскраві різнобарвні ковдри,і Мачігуенга взявся запекло жестикулювати, час від часу тицяючи то собі на очі, то на Левка. Потому всі четверо витріщились на українця,! Хлопець насупився, знизав плечима і пішов на апетитний запах, я
Марко вже роздавав сніданок. П’ятеро робітників і один з перуанціи із загону Амаро Кіспе наминали їдло — аж за вухами лящало. Лео по* косився на металеві підноси: вівсяна каша, котлета, якийсь салат і ком* сервовані фрукти. Непогано. Нагнувшись, він вступив до намету, взяїі чисту тацю і примостився в кінець черги. У черзі тупцяло півтора десят* і ки (як не більше) чоловіків: вартові, мачігуенга, кілька вчених. До при¬ходу Левка чоловіки жваво балакали, здебільшого обговорюючи нічиє і влучання блискавки, але щойно хлопець ввійшов, розмови стихли. Леи* ко глитнув слину, усвідомлюючи, що всі телющаться на нього.
«Бляха, що не так?» — подумав хлопець. Покосився на одяг. Чис*І тий. Зиркнув на кеди. Брудні, але не брудніші ніж взуття на перуанцях. Мовчанка затягувалась, і Левко втямив, що народ переважно припля* І дається до його обличчя. «Волосся! — несподівано зрозумів він. — Ма* ] буть, на ньому лишився бруд або... — ось тут він похолов, — пелюст*! ки бруґмансії». Він запустив праву руку в чуприну і двічі підряд провій пальцями від лоба до потилиці. Волосся було жирним і кучматим, але без бруду, і найголовніше — не було ніяких пелюсток, листків чи гіло- ] чок. Певно, це через синець від удару, припустив Левко.
—Спіткнувся і впав у темряві, — сказав він, торкнувшися двома пальцями припухлої вилиці. — Нічого серйозного.
Йому ніхто не відповів.
Коли Левко підійшов за своєю порцією, кухар Молінарі затримав черпак з кашею.
—З тобою все гаразд? — спитав італієць.
—Все чудово, — промовив Левко.
—Ти захворів?
—Зі мною все нормально, — твердо повторив хлопець.
Марко глянув униз, помітивши обдерті до м’яса долоні. Українець
хребтом відчув це. Наступної миті вони схрестили погляди, і Левко збагнув, що кухарю дуже не сподобалося те, що він побачив.
СХХV
Присвічуючи електричним ліхтарем. Сьома стояв посеред Чорної кім-нати. Власне, то була не кімната, а величезна зала, найбільша з баче¬них ним у Твердині.
Хлопець викрутив на максимум регулятор на лампи але світла все одно не вистачало: стеля ховалась у темряві, як І далека від входу стіна. Чорна кімната однозначно знаходилась під зем-лею, оскільки громаддя Паїтіті, хоча й здавалось великим, просто не Могло вмістити в себе такий об’єм.
- Предыдущая
- 104/151
- Следующая
