Выбрать книгу по жанру
Фантастика и фэнтези
- Боевая фантастика
- Героическая фантастика
- Городское фэнтези
- Готический роман
- Детективная фантастика
- Ироническая фантастика
- Ироническое фэнтези
- Историческое фэнтези
- Киберпанк
- Космическая фантастика
- Космоопера
- ЛитРПГ
- Мистика
- Научная фантастика
- Ненаучная фантастика
- Попаданцы
- Постапокалипсис
- Сказочная фантастика
- Социально-философская фантастика
- Стимпанк
- Технофэнтези
- Ужасы и мистика
- Фантастика: прочее
- Фэнтези
- Эпическая фантастика
- Юмористическая фантастика
- Юмористическое фэнтези
- Альтернативная история
Детективы и триллеры
- Боевики
- Дамский детективный роман
- Иронические детективы
- Исторические детективы
- Классические детективы
- Криминальные детективы
- Крутой детектив
- Маньяки
- Медицинский триллер
- Политические детективы
- Полицейские детективы
- Прочие Детективы
- Триллеры
- Шпионские детективы
Проза
- Афоризмы
- Военная проза
- Историческая проза
- Классическая проза
- Контркультура
- Магический реализм
- Новелла
- Повесть
- Проза прочее
- Рассказ
- Роман
- Русская классическая проза
- Семейный роман/Семейная сага
- Сентиментальная проза
- Советская классическая проза
- Современная проза
- Эпистолярная проза
- Эссе, очерк, этюд, набросок
- Феерия
Любовные романы
- Исторические любовные романы
- Короткие любовные романы
- Любовно-фантастические романы
- Остросюжетные любовные романы
- Порно
- Прочие любовные романы
- Слеш
- Современные любовные романы
- Эротика
- Фемслеш
Приключения
- Вестерны
- Исторические приключения
- Морские приключения
- Приключения про индейцев
- Природа и животные
- Прочие приключения
- Путешествия и география
Детские
- Детская образовательная литература
- Детская проза
- Детская фантастика
- Детские остросюжетные
- Детские приключения
- Детские стихи
- Детский фольклор
- Книга-игра
- Прочая детская литература
- Сказки
Поэзия и драматургия
- Басни
- Верлибры
- Визуальная поэзия
- В стихах
- Драматургия
- Лирика
- Палиндромы
- Песенная поэзия
- Поэзия
- Экспериментальная поэзия
- Эпическая поэзия
Старинная литература
- Античная литература
- Древневосточная литература
- Древнерусская литература
- Европейская старинная литература
- Мифы. Легенды. Эпос
- Прочая старинная литература
Научно-образовательная
- Альтернативная медицина
- Астрономия и космос
- Биология
- Биофизика
- Биохимия
- Ботаника
- Ветеринария
- Военная история
- Геология и география
- Государство и право
- Детская психология
- Зоология
- Иностранные языки
- История
- Культурология
- Литературоведение
- Математика
- Медицина
- Обществознание
- Органическая химия
- Педагогика
- Политика
- Прочая научная литература
- Психология
- Психотерапия и консультирование
- Религиоведение
- Рефераты
- Секс и семейная психология
- Технические науки
- Учебники
- Физика
- Физическая химия
- Философия
- Химия
- Шпаргалки
- Экология
- Юриспруденция
- Языкознание
- Аналитическая химия
Компьютеры и интернет
- Базы данных
- Интернет
- Компьютерное «железо»
- ОС и сети
- Программирование
- Программное обеспечение
- Прочая компьютерная литература
Справочная литература
Документальная литература
- Биографии и мемуары
- Военная документалистика
- Искусство и Дизайн
- Критика
- Научпоп
- Прочая документальная литература
- Публицистика
Религия и духовность
- Астрология
- Индуизм
- Православие
- Протестантизм
- Прочая религиозная литература
- Религия
- Самосовершенствование
- Христианство
- Эзотерика
- Язычество
- Хиромантия
Юмор
Дом и семья
- Домашние животные
- Здоровье и красота
- Кулинария
- Прочее домоводство
- Развлечения
- Сад и огород
- Сделай сам
- Спорт
- Хобби и ремесла
- Эротика и секс
Деловая литература
- Банковское дело
- Внешнеэкономическая деятельность
- Деловая литература
- Делопроизводство
- Корпоративная культура
- Личные финансы
- Малый бизнес
- Маркетинг, PR, реклама
- О бизнесе популярно
- Поиск работы, карьера
- Торговля
- Управление, подбор персонала
- Ценные бумаги, инвестиции
- Экономика
Жанр не определен
Техника
Прочее
Драматургия
Фольклор
Военное дело
Шмагія - Олди Генри Лайон - Страница 57
На щастя, пошуки «батька» здебільшого тривалі: спробуй-но – знайди шевця з Ла-Ланга, якщо тебе викликали некроманти Чуриха! Втікача встигають знешкодити. Та й утікають запеклі деманії рідко. На виклик зважуються здебільшого маги досвідчені, вмілі, а від якого-небудь Просперо Кольрауна не дуже побігаєш…
Добре, скажете ви. Цікава теорія. Архіцікава, якщо користуватися епітетом її творця. Але яке це має відношення до шмагії молодого Яноша та Фортунатової присяги знайти ліки від зламу?!
Не кваптеся.
Просто запам’ятайте, про що ми говорили. Вірте, згодом придасться.
Давайте відволічемося від теорій. Венатор Цвях дотримував слова. Поки його друг вивчав феномен шмагії, консультуючись із колегами та найретельніше вибудовуючи клінічну картину хвороби, – Фортунат, не шкодуючи сил і засобів, розшукував шмагів для особистих зустрічей.
Це було непросто.
Шмаги аж ніяк не прагнули загального огляду, вели життя тихе й буденне. Венатор навіть дійшов висновку, що хвороба ця вкрай рідкісна. Зламаних у доступному зору просторі – жалюгідні десятки, навряд чи півсотні набереться! Більшість шмагів ще замолоду примирилися з цілковитою неспроможністю в галузі чарівництва. У всякому разі, примирилися зовні, посіли сяке-таке становище в суспільстві, відмовилися від безглуздих пасів і бездіяльних чарів.
Але Фортуната Цвяха не обдуриш!
Він-бо розумів, як повинен страждати шмаг, не маючи змоги побачити реальне втілення своїх дій.
Янош Кручек підростав, дитячі «чудеса» більше не розчулювали батькових колег, коли малий починав навчати їх чарівництва з усією серйозністю та педантизмом. Дехто огризався, якщо Матіаса не було поруч.
– Слухай-но, малий, пограйся з однолітками.
Малий зробився похмурий та відлюдькуватий, дав спокій дорослим, зате годинами грався з приятелями в чарівників, верховодив ними за правом знавця. На жаль, приятелі росли, дитяча легковірність полишала їх. Янек починав гратися з дітьми молодшими за нього, далі – ще молодшими… На будь-які спроби відволікти його від таких ігор юний Кручек відповідав мовчазним бойкотом.
Батько марнів, із новою силою вгризаючись у вивчення «захворювання лжеманою».
А Фортунат Цвях, якого вели присяга та надія, розмовляв зі шмагами навіч. Намагався навчити їх найпростіших заклять і впливів, творив дива педагогіки. Зламані з радістю вчилися в мага вищої кваліфікації. Радість була єдиним підсумком таких занять. Решта – нісенітниця. Тоді венатор спробував наситити дії шмагів своєю власною маною, щедро вливаючи нове вино в старі, діряві міхи. На жаль! Мана падала, як у прірву, як дощ на бархани пісків Таран-Курт. Жодної зеленої травинки, жодної верблюдячої колючки не проростало натомість. Цвях покинув марно витрачати ману, пішов ва-банк: сам почав навчатися в шмагів. Якщо є система, виходить, її можна навчитися.
Можна!
Отут він мав рацію. Досвідченому магові Цвяху не складно було розібратися в закономірностях чужих пасів, у вібрації вимовлених заклять. Але вивчені паси шмагів нічого не давали в підсумку, навіть коли їх виконував учень Гарпагона Понурого. Закляття без вісти гасли в ефірі Вишніх Емпіреїв. Система однаково не давала результатів у мага й у шмагів, хоча останні стверджували, начебто бачать цей результат у власній уяві.
Уявний результат не влаштовував венатора.
Янош, уявно вилікуваний від зламу, – надто жорстокий жарт.
– Я говорив із Грознатою, – одного разу сказав доцент Матіас, зі знайомим виразом розглядаючи на світло келих вина. Так само три роки тому він розглядав склянку «вовчою рута-м’ятою». – Волхв вважає, що в такий спосіб світобудова страхується від появи надзвичайно потужних магів, здатних порушити фундаментальні закони. Відтинаючи потенційних руйнівників за допомогою «захворювання лжеманою». У міркуваннях Грознати є своя логіка…
– Тебе це втішає? – запитав мисливець.
– Ні.
І вони продовжили.
Єдиним, що виніс Фортунат із роботи зі шмагами, був запах лаванди. Не смійтеся! Намагаючись знайти спільну рису, що була б наявна у всіх жертв зламу– к дідьку метафізику – запах шмагії, венатор не знайшов нічого, крім лаванди. Цей солодкавий дух починав лоскотати йому ніздрі, щойно неподалік виявлявся хтось зі шмагів. Велике відкриття, чи не так? Але Цвях умів знайти застосування будь-якій зброї.
Шмагія пахне лавандою.
Деманії народжуються в лоні нездійсненних бажань геєни від протесту людини проти неможливості вгамувати пристрасть.
Що тут спільного?
Нічого.
Якщо не зважати на дрібницю. Якщо взяти до уваги муки шмага, котрий діє без відчутних результатів, невдоволену пристрасть реалізувати свої чари, ми можемо не сумніватися, що зламаними володіє найсправжнісінька манія. Приборкане природою «захворювання лжеманою» куди краще здатне приборкати кволий розум людський. А значить…
Виходить, відповідно до теорії Матіаса Кручека, десь на ярусах геєни блукають своєрідні деманії. Жалюгідні десятки, навряд чи півсотня тварюк, що пахнуть лавандою. І серед них – деманій маленького Яноша. Деманій убиває батька і стає неприборканий; якщо ми вбиваємо деманія, отримуємо в підсумку…
А що, власне, ми отримуємо?!
Фортунат Цвях провів унікальний дослід. Він викликав демона. Не надто могутнього, але впертого, чиє Ім’я в основній тональності відбивало стихію гордині. Таких викликають для облаштування кар’єри. Венатор скував демона, таємно взяв його на повідець і організував інферналу найнатуральнішу втечу. Демон скорився інстинкту й кинувся геть, – якщо теорія Кручека вірна, на пошуки «батька».
А за ним, не дозволяючи надто вже бешкетувати, рушив мисливець.
Дорогою демон двічі нападав на випадкових людей. Фортунат стримував забіяку, брав жертву під нагляд і мчав далі, бо демон не зупинявся. Третя жертва виявилася серійною: раз за разом демон атакував скромного мітляра з Верхнього Кромблеця, не полишаючи спроб дістатися до бідолахи. Цвях приборкав тварюку, вклав у «скриньку з секретом» і взявся вивчати біографію мітляра.
Найтихіше створіння, бобир і відлюдько Халль Тангбрід жив самотньо в халупі, що дісталася йому в спадок. Сусідські відгуки про Халля відзначалися гидливою доброзичливістю. Так говорять про людину непомітну, затуркану, не здатну дати відсіч грубіянові чи сварливій крамарці. Мисливець завоював довіру «пана Тангбріда», побував у нього в гостях. Житло виявилося скромним, але чистеньким і охайним до божевілля. Серед убогого майна більмом на оці виділялася шафка з книгами. Ведучи бесіду про Крипську діадему – мітляр виявився палким поціновувачем царських вінців, щоправда, лише теоретиком, – Фортунат придивився. «Життя Піпіна Садженого», «Діяння Петера Рукодільника», «Дванадцять цезарів»… Відчуваючи, що стоїть на вірному шляху, Цвях зважився на самовільне вторгнення до святая святих мітляра – потаємної кімнатки його розуму.
Підозри підтвердилися.
Там жив невизнаний і ображений людським нерозумінням володар світу, замкнений на сто засувів.
Наступного ранку, перед від’їздом із Кромблеца, Фортунат відчинив скриньку й знищив демона. Навіть залишкові еманації розвіяв по вітрі, підбираючи жалюгідні охвістя. За рік мисливець повернувся в містечко та відшукав мітляра. Точніше, колишнього мітляра, а нині – околоткового наглядача-«чистильника», у підпорядкуванні якого значився взвод мітлярів, десяток ліхтарників і двоє сколювачів криги. Халупу пан Тангбрід змінив на цілком пристойний двоповерховий будиночок. Владика більше не тужив у казематі серця. Король умер, хай живе король!
Позбавлений деманія, акуратист Халль зробив кар’єру в житті. Маленьку, але більш ніж реальну – на відміну від «вінценосної манії».
Тепер мисливець знав: якщо знайти в геєні деманія Яноша Кручека, який пахне лавандою замість сірки, і знищити, – парубійко втратить свою манію. А отже, позбудеться мук нестерпної жаги втілення. Гра вже була того варта. Якщо ж на додачу Янош позбудеться зламу та стане здатним до навчання справжньої магії… Якщо виявиться правим волхв Грозната, котрий вважає, начебто «захворювання лжеманою» світобудова захищається від унікально потужних чарівників…
- Предыдущая
- 57/73
- Следующая