Выбрать книгу по жанру
Фантастика и фэнтези
- Боевая фантастика
- Героическая фантастика
- Городское фэнтези
- Готический роман
- Детективная фантастика
- Ироническая фантастика
- Ироническое фэнтези
- Историческое фэнтези
- Киберпанк
- Космическая фантастика
- Космоопера
- ЛитРПГ
- Мистика
- Научная фантастика
- Ненаучная фантастика
- Попаданцы
- Постапокалипсис
- Сказочная фантастика
- Социально-философская фантастика
- Стимпанк
- Технофэнтези
- Ужасы и мистика
- Фантастика: прочее
- Фэнтези
- Эпическая фантастика
- Юмористическая фантастика
- Юмористическое фэнтези
- Альтернативная история
Детективы и триллеры
- Боевики
- Дамский детективный роман
- Иронические детективы
- Исторические детективы
- Классические детективы
- Криминальные детективы
- Крутой детектив
- Маньяки
- Медицинский триллер
- Политические детективы
- Полицейские детективы
- Прочие Детективы
- Триллеры
- Шпионские детективы
Проза
- Афоризмы
- Военная проза
- Историческая проза
- Классическая проза
- Контркультура
- Магический реализм
- Новелла
- Повесть
- Проза прочее
- Рассказ
- Роман
- Русская классическая проза
- Семейный роман/Семейная сага
- Сентиментальная проза
- Советская классическая проза
- Современная проза
- Эпистолярная проза
- Эссе, очерк, этюд, набросок
- Феерия
Любовные романы
- Исторические любовные романы
- Короткие любовные романы
- Любовно-фантастические романы
- Остросюжетные любовные романы
- Порно
- Прочие любовные романы
- Слеш
- Современные любовные романы
- Эротика
- Фемслеш
Приключения
- Вестерны
- Исторические приключения
- Морские приключения
- Приключения про индейцев
- Природа и животные
- Прочие приключения
- Путешествия и география
Детские
- Детская образовательная литература
- Детская проза
- Детская фантастика
- Детские остросюжетные
- Детские приключения
- Детские стихи
- Детский фольклор
- Книга-игра
- Прочая детская литература
- Сказки
Поэзия и драматургия
- Басни
- Верлибры
- Визуальная поэзия
- В стихах
- Драматургия
- Лирика
- Палиндромы
- Песенная поэзия
- Поэзия
- Экспериментальная поэзия
- Эпическая поэзия
Старинная литература
- Античная литература
- Древневосточная литература
- Древнерусская литература
- Европейская старинная литература
- Мифы. Легенды. Эпос
- Прочая старинная литература
Научно-образовательная
- Альтернативная медицина
- Астрономия и космос
- Биология
- Биофизика
- Биохимия
- Ботаника
- Ветеринария
- Военная история
- Геология и география
- Государство и право
- Детская психология
- Зоология
- Иностранные языки
- История
- Культурология
- Литературоведение
- Математика
- Медицина
- Обществознание
- Органическая химия
- Педагогика
- Политика
- Прочая научная литература
- Психология
- Психотерапия и консультирование
- Религиоведение
- Рефераты
- Секс и семейная психология
- Технические науки
- Учебники
- Физика
- Физическая химия
- Философия
- Химия
- Шпаргалки
- Экология
- Юриспруденция
- Языкознание
- Аналитическая химия
Компьютеры и интернет
- Базы данных
- Интернет
- Компьютерное «железо»
- ОС и сети
- Программирование
- Программное обеспечение
- Прочая компьютерная литература
Справочная литература
Документальная литература
- Биографии и мемуары
- Военная документалистика
- Искусство и Дизайн
- Критика
- Научпоп
- Прочая документальная литература
- Публицистика
Религия и духовность
- Астрология
- Индуизм
- Православие
- Протестантизм
- Прочая религиозная литература
- Религия
- Самосовершенствование
- Христианство
- Эзотерика
- Язычество
- Хиромантия
Юмор
Дом и семья
- Домашние животные
- Здоровье и красота
- Кулинария
- Прочее домоводство
- Развлечения
- Сад и огород
- Сделай сам
- Спорт
- Хобби и ремесла
- Эротика и секс
Деловая литература
- Банковское дело
- Внешнеэкономическая деятельность
- Деловая литература
- Делопроизводство
- Корпоративная культура
- Личные финансы
- Малый бизнес
- Маркетинг, PR, реклама
- О бизнесе популярно
- Поиск работы, карьера
- Торговля
- Управление, подбор персонала
- Ценные бумаги, инвестиции
- Экономика
Жанр не определен
Техника
Прочее
Драматургия
Фольклор
Военное дело
Не судилось (панське болото) - Старицкий Михаил Петрович - Страница 4
ІІван Андрійович. О? Оце б штука була дуже ползительна. Ти, Шльомо, розкинь тут своїм жидівським розумом, то будеш мати десять процентів.
Шльома. Цц-цц-цц! Далібуг, антик буде! Тільки, пане, коли б нам не пошкодив навчитель.
Іван Андрійович. Який? Оцей кудлатий Павло?
Шльома. Він. Часом бачу - на вулиці шепоче, а то й коло корчма... Воно розтлумаче, то й буде ферфал міт ганцен [26] постройка.
Іван Андрійович. Доброго гостя привезла нам пані! Одгодували, а він так дякує! От якби накрити, велике б спасибі було! Безштанько чортовий! Се він, се його діло і за жнива; люде були як люде, а тут, дивись, - сколотились!
Шльома. Шьо мужик? - клямка, кавалок жалізо, а його вчать!
Іван Андрійович. Треба цій школі кінець положити: годі іграшок!.. А що, як нащот грошей?
Шльома. Ох, таке тепер на світі, цур йому! Ніхто нікому не віре... цц-цц-цц! Далібуг!
Пані з Павлом проходять мляво через кін. Іван Андрійович з Шльомою одходять далі і жваво балакають.
Іван Андрійович, Анна Петрівна, Павло і Жозефіна.
Анна Петрівна. Така тоска, нудота... нерви розбиті. Тільки ви мені хоч трохи помагаєте; хоч почитаєте, слово розумне почую...
Павло. Вам би краще було тільки перележати в покої, а ви шпаціруєте.
Анна Петрівна. Чисте повітря... Там от в холодку приляжу. Прочитайте що-небудь! Взяли Авдєева "Подводный камень"?
Павло. Та взяв. (Набік). От причепилась потороча!
Проходять далі.
Іван Андрійович (до Шльоми). Так поїдь-таки, поїдь, розстарайся, бо мені аж-аж треба!
Шльома. Слухаю, пане! (Пішов).
Жозефіна виходить з другого боку, смутна.
Іван Андрійович (зуздрівши). А! Мамзель! Мамзель!
Жозефіна. Ах, се фі сама!.. Я шкаль madamе.
Іван Андрійович. Чого ви такі смутні? Ходіть побалакаємо!
Жозефіна. Qu'est-ce-que c'est! [27] баляка?
Іван Андрійович. Хе-хе-хе! Парле... парле...
Жозефіна. Оuі? Баляке?
Іван Андрійович. Та йдіть-бо, сядемо тут та гарненько, любенько і поговоримо.
Жозефіна. Мне не мошна... очень трудно, bien difficile... [28]
Іван Андрійович. Чого там трудно? Ви не лякайтесь; потрошку...
Жозефіна. Нет трошка... моя трошка не може.
Іван Андрійович. О, бодай вас!.. А як же? Ось сідайте!
(Сідають на дереві.)
Які в вас славні ручки!
(Входить Харлампій і крадеться тихо.)
Жозефіна (не дає руки). М-eur, vous mе faites des compliments? [29]
Іван Андрійович. І очки славні... чим ви їх закаляли?
Жозефіна. Соmment? [30]
Іван Андрійович. А подивіться, які чорні! (Хоче обняти).
(Харлампій кашляв.)
Жозефіна (встає). Я так не хотіль! Lissez moi franquille! [31]
Ті ж і Харлампій.
Іван Андрійович (з досадою). Чого тобі треба?
Жозефіна хутко пішла.
Харлампій. Та там, вельможний пане, люде прийшли.
Іван Андрійович. А чого їм?
Харлампій. Загнали на спашу гусей, чи що.
Іван Андрійович. Ага! Побалакаємо, побалакаємо, голубчики, лебедики!
Пішли.
Пашка і Катря виходять з кінця кону по той бік баркану.
Катря (зупинившись коло хвіртки). Ну, іди ж ти, а я тут почекаю.
Пашка. Ходім разом.
Катря. Не піду.
Пашка. Чому? Туди всі ходять; он до того будинку: там і школа.
Катря. Я й тут постою.
Пашка. Чого ти боїшся? Не вкусить. От розкажеш і за матір - чим і як слаба.
Катря. Та про це діло, то, може б, до знахарки краще...
Пашка. То таки лікар, вчений, а то... Он і люде всі дякують, що пособля.
Катря. Та я тим тебе і послухала, що ти про матір нагадала, а сама б зроду не насмілилась...
Пашка. То й добре: от і за матір порадимось, і прогуляємось до Росі, бо ти все дома та дома, - аж заниділа.
Катря. Гуляти - то дарма; а от лікар чи й піде? Ми бідні...
Пашка. Що ти? Він такий добрий; до самого найбіднішого піде; коло слабого аж упада, а як той не слуха, чи з'їсть, що не велене, - то й вилає добре!
Катря. Він сам тут сидить? Чи й...
Пашка (підморгує). Там і панич.
Катря. Геть!
Пашка. Та ну, справді, ходім! Адже ти хотіла й до школи ходити і про Михайла питала, що не видко, а тепер затялась!
Катря. Та ти мене й тоді на вулицю потягла і тепер...
Пашка. А може, скажеш, Михайло не гарний?
Катря. То що?
Пашка. Як одягне жупан, та дорогим поясом підпережеться, та сиву шапку набакир, - і очі б видивилась! Куди нашим парубкам до його! Вид біленький, вус чорненький, брови на шнурочку!
Катря (засоромившись). Та годі вже! Чи так закохалася!
Пашка. Хто б говорив?.. У самої тьохкає, а вона на другу!
Катря. Отакої!
Пашка. Такої ж! А як загра на гармоніку, то аж душу тягне: часом і плакать хочеться, а часом так весело серце заб'ється, що й господи!
Катря. Він і співа славно, голосно так та чуло; та все наших пісень, тільки таких, що я й не знаю... слухала б і не наслухалась!
Пашка. Бач, для тебе й співав!
Катря. Чого для мене? Так прийшлось. Знаєш, я боялась перше і слово промовити з паничем, а він - нічого, зовсім простий, ласкавий: розказує таке все цікаве, а часом смішне, і так звичайно, з великою шаною... Я потроху розбалакалась, як з парубком, та аж злякалася.
Пашка. Чого? Ото дурна! (Засміялась).
Катря. Е, тобі смішки, нічого, бо змалку до панів призвичаєна, - у дворі була.
Пашка. Такі ж люде. Ну, ходім же, ходім! Чого ми будемо тини підпирати, коло хвіртки стояти? (Тягне Катрю за рукав у садок).
Катря (озираючись). Як тут славно! Квітки які хороші, дух такий...
Пашка. Хіба ти ніколи не була?
Катря. Ні, вперше. А то куди оті широкі стежечки?
Пашка. До горниць, до ставка. Хочеш - я тебе кругом обведу?
Катря. Ні, ні, не хочу. На мене й без того якийсь ляк напав... неначе порвалося що, як переступила порога: так серце щось здавило, мов руками, аж защеміло всередині... Ходім звідси мерщі, бо мене чогось і сум, і страх огорта... краще другим разом.
Пашка. Вигадай ще!
Михайло, Катря і Пашка.
Михайло (виходить з рушницею на гонок). Тібора!! Тібора!! Ісі! І де вона забігла? Зіпсують чисто собаку! (Зуздрівши дівчат). А!! Здоровенькі! (Підходить, подає руки). Спасибі, що прийшли.
Пашка. Та насилу затягла; так боїться вас, що й глянути не хоче.
Катря. Ви не слухайте її, то вона жартує.
Пашка. Далебі! А хочеш, розкажу зараз, що ти тут казала і про кого?
Катря (сіпа Пашку). Що ти? Борони боже! (До Михайла). Ви не слухайте її... вона такого...
Михайло. Та чи я ж повірю? Хіба я не знаю Пашкиних пустот!
Катря. Не вірте, будь ласка...
Пашка. Ні, ні! Не бійся! То ми сюди на гулянках зайшли з вами чи з Павлом Платоновичем порадитись: у неї матір слабує.
26
- Ферфал міт ганцен - пропала вся... (євр. з нім.).
27
- Що означає (франц.)
28
- Дуже важко (франц.).
29
- Пане, ви кажете мені компліменти? (Франц.).
30
- Як? (Франц.).
31
- Дайте мені спокій (франц.).
- Предыдущая
- 4/22
- Следующая