Выбери любимый жанр

Вы читаете книгу

Приказки

Руданський Степан Васильевич

Выбрать книгу по жанру

Фантастика и фэнтези

Детективы и триллеры

Проза

Любовные романы

Приключения

Детские

Поэзия и драматургия

Старинная литература

Научно-образовательная

Компьютеры и интернет

Справочная литература

Документальная литература

Религия и духовность

Юмор

Дом и семья

Деловая литература

Жанр не определен

Разное

Техника

Автомобили и ПДД

Прочее

Драматургия

Фольклор

Военное дело

Последние комментарии

оксана2018-11-27

Вообще, я больше люблю новинки литератур

К книге

Professor2018-11-27

Очень понравилась книга. Рекомендую!

К книге

Vera.Li2016-02-21

Миленько и простенько, без всяких интриг

К книге

ст.ст.2018-05-15

И что это было?

К книге

Наталья222018-11-27

Сюжет захватывающий. Все-таки читать кни

К книге

Приказки - Руданський Степан Васильевич - Страница 24

Изменить размер шрифта:

PROSIE SIЕ.

Розгулявся вражий німець,

Давай пиво пити.

Дaлi хоче на похмілля

Клаповуху вбити.

Не вважае, що й поросна...

«Zabic,- каже ,- Jane!»

Той i каже: «Szkoda zabic,

Во prosie siе, panie!»

Але німець підхопився,

Надувся, як рябець.

«Со to,- каже,- ze siе prosie?

Zeby plakal, zabic!»

_____________________________

Не питає, що й поросна...

«Бий,- каже,- Іване!»

Той i каже: «Шкода бити,

Пороситься, пане!»

Але німець підхопився,

Як несамовитий.

«Що то,- каже,- що проситься?

Щоб плакала - вбити!»

WODY!

Одягнувся німець паном,

Та грошей не має.

Ходить, бідний, по Варшаві

3 голоду вмліває.

Ходить, свище... Далі чує -

Десь музики грають,

Німець ближче, поглядає -

Аж пани гуляють.

«Зайду,- каже,- поживлюся!»

Входить до покою;

Але тілько бідний німець

За пopiг ногою -

Його в танець i втягнули...

Що робити з горя?

Хоч голоден, як собака,

Танцює, небора.

Протанцював разів кілька -

Нема відпочинку:

То та піде німця просить,

То та на годинку...

І знемігся бідний німець,

Підкосились ноги;

Та як раптом повернувся -

Гу-гуп до підлоги!

Засміялись пані зразу,

Разом заплескали,

Далі бачать, що не жарти,

«Wody!» - закричали,

Але німець iз підлоги:

«Nie trzeba! Nie trzeba!

Nie trzeba mnie,- каже,- wody,

A kawalek chlieba!» [29]

ЧИЙ TO СОБАЧКА?

Іде козак понад Буг,

Чумак попасає;

Коло нього песеня

На сонці куняє.

«А чиє то,- запитав, -

Песеня, чумаче?»

«А чиє ж? - говорить той.-

Звісно, що собаче!»

Іде козак понад Случ,

Hiмець попасає;

Коло нього песеня

На сонці куняє.

«А чиє то песеня?» -

Питає дурного.

«Моє!» - каже. А козак:

«Зроби й нам такого!»

22 июня

КОЗАК I КОРОЛЬ

Став багатий колись пан

Короля благати,

Щоб король йому зволив

Воєводство дати.

А король йому й сказав:

«Відгадай три штуки,

Відгадаєш - тогди на!

А як нi - на муки!

Перша штука: скілько зip

В небі серед літа?

Друга штука: покажи

Середину світа!

Третя штука: угадай,

Що думати буду?

I от тoбi цілий piк

Для твого розсуду!»

Відійшов багач назад,

Та так йому нудно!..

Не вгадати - так біда,

А вгадати трудно!

Сидить, плаче, неборак,

Козак проїжджає...

«Чого плачете ви так?» -

Старого питає.

Той i каже: так i так!..

«Не журіться, діду!

Коли так, то я за вас

На відвіт поїду!»

I палицю в руки взяв,

В кожух одягнувся,

Чорні вуса підбілив,

В чоботи узувся.

I чимдуж до короля.

Король оглядає.

«А що, пане, скільки зip?» -

3 міною питає.

А той поли закотив,

Чи як довелося.

«Скільки,- каже,- в нeбi зір,

Скільки тут волосся».

Задумався сам король

Від сього вщвіту.

«Ану,- каже,- покажи

Середину світу!»

А той палицю підняв,

Може, з піваршина

Та в підлогу нею гуп:

«Отут середина!»

Почухався наш король,

Ще раз поглядає.

«Що ж я думаю тепер?» -

Козака питає.

«Думаете, що я пан!»

«Або що за piчi?»

«То за piчi, що не пан,

А козак iз Січі!»

Засміявся наш король,

Подарував тому,

А козака відіслав

В золоті додому!

ПОРОШКИ

Заслаб мужик на живіт,

А дідич - лічити!

Дає йому порошки

Та й каже зажити.

А той щоби порошки

Випити з водою,

Нюхнув тілько paзiв п’ять

Та й сидить совою.

Пересидів цілий день -

Як рукою знялось.

Рано дідич запитав:

«А як тoбi спалось?»

«А спалося, пане мій,

Cпacибi вам, пане!»

«А порошки вci зажив?»

«Bci винюхав, пане!»

«Подякуй же,- каже, пан,-

Дідуневі свому!»

А сам тілько посвистав

Та й пішов додому.

вернуться

- Не треба! Не треба!

Не треба менi води,

А шматок хлiба! (польськ.)