Выбрать книгу по жанру
Фантастика и фэнтези
- Боевая фантастика
- Героическая фантастика
- Городское фэнтези
- Готический роман
- Детективная фантастика
- Ироническая фантастика
- Ироническое фэнтези
- Историческое фэнтези
- Киберпанк
- Космическая фантастика
- Космоопера
- ЛитРПГ
- Мистика
- Научная фантастика
- Ненаучная фантастика
- Попаданцы
- Постапокалипсис
- Сказочная фантастика
- Социально-философская фантастика
- Стимпанк
- Технофэнтези
- Ужасы и мистика
- Фантастика: прочее
- Фэнтези
- Эпическая фантастика
- Юмористическая фантастика
- Юмористическое фэнтези
- Альтернативная история
Детективы и триллеры
- Боевики
- Дамский детективный роман
- Иронические детективы
- Исторические детективы
- Классические детективы
- Криминальные детективы
- Крутой детектив
- Маньяки
- Медицинский триллер
- Политические детективы
- Полицейские детективы
- Прочие Детективы
- Триллеры
- Шпионские детективы
Проза
- Афоризмы
- Военная проза
- Историческая проза
- Классическая проза
- Контркультура
- Магический реализм
- Новелла
- Повесть
- Проза прочее
- Рассказ
- Роман
- Русская классическая проза
- Семейный роман/Семейная сага
- Сентиментальная проза
- Советская классическая проза
- Современная проза
- Эпистолярная проза
- Эссе, очерк, этюд, набросок
- Феерия
Любовные романы
- Исторические любовные романы
- Короткие любовные романы
- Любовно-фантастические романы
- Остросюжетные любовные романы
- Порно
- Прочие любовные романы
- Слеш
- Современные любовные романы
- Эротика
- Фемслеш
Приключения
- Вестерны
- Исторические приключения
- Морские приключения
- Приключения про индейцев
- Природа и животные
- Прочие приключения
- Путешествия и география
Детские
- Детская образовательная литература
- Детская проза
- Детская фантастика
- Детские остросюжетные
- Детские приключения
- Детские стихи
- Детский фольклор
- Книга-игра
- Прочая детская литература
- Сказки
Поэзия и драматургия
- Басни
- Верлибры
- Визуальная поэзия
- В стихах
- Драматургия
- Лирика
- Палиндромы
- Песенная поэзия
- Поэзия
- Экспериментальная поэзия
- Эпическая поэзия
Старинная литература
- Античная литература
- Древневосточная литература
- Древнерусская литература
- Европейская старинная литература
- Мифы. Легенды. Эпос
- Прочая старинная литература
Научно-образовательная
- Альтернативная медицина
- Астрономия и космос
- Биология
- Биофизика
- Биохимия
- Ботаника
- Ветеринария
- Военная история
- Геология и география
- Государство и право
- Детская психология
- Зоология
- Иностранные языки
- История
- Культурология
- Литературоведение
- Математика
- Медицина
- Обществознание
- Органическая химия
- Педагогика
- Политика
- Прочая научная литература
- Психология
- Психотерапия и консультирование
- Религиоведение
- Рефераты
- Секс и семейная психология
- Технические науки
- Учебники
- Физика
- Физическая химия
- Философия
- Химия
- Шпаргалки
- Экология
- Юриспруденция
- Языкознание
- Аналитическая химия
Компьютеры и интернет
- Базы данных
- Интернет
- Компьютерное «железо»
- ОС и сети
- Программирование
- Программное обеспечение
- Прочая компьютерная литература
Справочная литература
Документальная литература
- Биографии и мемуары
- Военная документалистика
- Искусство и Дизайн
- Критика
- Научпоп
- Прочая документальная литература
- Публицистика
Религия и духовность
- Астрология
- Индуизм
- Православие
- Протестантизм
- Прочая религиозная литература
- Религия
- Самосовершенствование
- Христианство
- Эзотерика
- Язычество
- Хиромантия
Юмор
Дом и семья
- Домашние животные
- Здоровье и красота
- Кулинария
- Прочее домоводство
- Развлечения
- Сад и огород
- Сделай сам
- Спорт
- Хобби и ремесла
- Эротика и секс
Деловая литература
- Банковское дело
- Внешнеэкономическая деятельность
- Деловая литература
- Делопроизводство
- Корпоративная культура
- Личные финансы
- Малый бизнес
- Маркетинг, PR, реклама
- О бизнесе популярно
- Поиск работы, карьера
- Торговля
- Управление, подбор персонала
- Ценные бумаги, инвестиции
- Экономика
Жанр не определен
Техника
Прочее
Драматургия
Фольклор
Военное дело
Хазяїн - Карпенко-Карий Иван Карпович - Страница 6
Дем'ян. Ну i що ж, помогло?
Петро. А все ж таки у борщ почали кришить картоплю, а борошно для хлiба сiяти на густiще сито i краще випiкати.
Дем'ян. Поки обробились, а пiсля Семена так почали годувать та морить роботою, що ми покидали заслуженi грошi та й повтiкали, а вiн тодi й не скаржився, бо йому ковiнька на руку: мед собi зоставив, а бджiл викурив з улика. Тiкаймо краще, поки ще скрiзь робота є.
Тi ж i Фе ноге н (на ганку).
Феноген. Що за гвалт, чого вам, iдоли, треба?
Дем'ян. (з гурту). Сам ти iдол!
Феноген. Ану, вийди сюди, хто то смiливий обзивається?
Дем'ян. (з гурту). Вченi. Зачинщика хочеш? А дулю? Краще ти йди в гущу, то, може, розм'якнеш.
Петро. (до гурту). Та цитьте!.. Дiло є до хазяїна. Викличте хазяїна.
Феноген. Що за бунт, чого вам треба?
Всi. Хазяїна!
Феноген. Та не кричiть так, бодай вам зацiпило! Хазяїн в городi.
Петро. Ну то хазяйка, може, є?
Феноген. Хазяйка у вас на кухнi є.
Петро. Нам панi-хазяйку викличте.
Феноген. А бодай ви не дiждали, щоб я для вас панi-хазяйку тривожив, вони у нас хворi.
Дем'ян (з гурту). Бреше, старий пес!
Феноген. Щастя твоє, що я не чую добре, що ти там варнякаєш!
Дем'ян (з гурту). Бодай же тобi так заклало, щоб ти й зозулi не почув!
Феноген. Виходь сюди! Виходь! Я тобi покажу, як такi слова говорить…
Петро. Якi слова? То вам почулось, ви ж глухi,дядюшка?
Дем'ян. (з гурту). Глухий, як "дай", а "на" вiн добре чує!
Феноген. Гайда на роботу!
Всi. Хазяйку давай!!
Тi ж, Марiя Іванівна i Соня.
Марiя Іванівна. Що тут таке?
Феноген. Бунт! Гей, Харитон, махай за Лiхтаренком!
Петро. Цитьте всi! (Виходе вперед.) Нiякого бунту, панi хазяйко, ми не робимо, а тiлько просьба до хазяїна, а як хазяїна нема, то до вас. Гляньте, яким хлiбом нас годують, гляньте, який борщ нам дають!
Соня. (взявши хлiб). Боже мiй! Мамо, невже це хлiб? I такий хлiб у нас люде їдять?
Марiя Іванівна. Я не знаю, доню, перший раз бачу. Менi до цього нема дiла!
Петро. Згляньтесь, панi i панно! Хiба це хлiб? Це потембос! Пополам з половою, поки свiжий, то такий глевкий, що тiлько коники лiпить, в горло не лiзе, залiпляє пельку; а зачерствiє, тодi такий твердий', як цегла, - i собака не вкусе.
Дем'ян. Таким хлiбом можна з пушки-маркели стрiлять у неприятеля!
Соня. Мамо!
Марiя Іванівна. Я не знаю…
Соня. (до Феногена). I ви, Феноген, не знаєте, i нiхто не знає? Чого ж ви мовчите?
Феноген. Це не ваше дiло, Софiє Терентіївно!
Соня. Як не моє дiло? Як ви смiєте так казать? У мене все тiло труситься вiд жаху, що у нас таким хлiбом годують людей; може, й тато не знає, а на нього будуть говорить, що велить таким хлiбом годувать робочих; зараз менi йдiть i велiть, щоб хлiб був хороший. Я сама буду ходить на кухню… Я не знаю, як його зробить, щоб вiн був добрий, але я розпитаю, навчуся, я не дозволю, щоб так людей у нас годували!!!
Всi. Спасибi вам, панночко!
Петро. Пошли вам боже щастя, що ви заступаєтесь за нас. А ось борщ, гляньте: сирiвець зварять, посолять, замнуть пшоном - i готово! Анi бурячка, анi картоплi в ньому нема.
Соня. Я все зроблю, щоб вас годували кращеi
Всi. Спасибi!
Iдуть.
З гурту: "Добра душа, а старий чорт язика прикусив".
Вийшли.
Феноген, Марiя Іванівна i Соня.
Соня (до Феногена). Зараз прикажiть, щоб назавтра i хлiб був хороший… Мамо, що йому треба, щоб вiн був хороший?
Марiя Іванівна. Треба сiять. Це несiяний, i зерно було нечисте.
Соня (до Феногена). Щоб чистили, щоб сiяли i в борщ щоб картоплю i буряки клали!
Феноген. Як тато приїде, то ви йому скажете, - я не смiю перемiнять його приказу.
Соня. Неправда, неправда! Я не вiрю, щоб тато приказував так людей годувати! Мамо! Скажiть ви своє слово!
Марiя Іванівна. Я не знаю, дочко, я до економiї не мiшаюсь.
Соня. Мамо, голубко, треба мiшатись, бо люде нас про-кленуть! У нас стiлько всякого хлiба, як води в морi, i весь хлiб люде заробляють, вони повиннi їсти за свою працю найкращий хлiб! Адже ж так, мамо?!
Марiя Іванівна. Так, дочко, тiлько я не знаю… А от i тато приїхав!
Феноген (про себе). От вiн тобi, щеня, покаже хлiб! (Iде назустрiч.)
Пузир несе покупку. Феноген, поцiлувавши його в руку, бере покупку. У Пузиря борода пiдстрижена i видно на шиї орден.
Марiя Іванівна. Не говори, дочко, про хлiб, може, тато з дороги гнiвний, а ми виберем час i скажем йому.
Соня. Не можу, мамо, ждать! Треба зараз говорить, щоб люде завтра їли i добрий хлiб, i кращий борщ!
Пузир. Здоровi були! Грiєтесь на сонечку, ну й я посидю з вами.
Соня. (цiлує його в руку). Як вам їздилось, таточку?
Пузир. Нiчого, добре.
Марiя Іванівна. Що це ти зробив?
Пузир. А що?
Марiя Іванівна. Бороду пiдрiзав, чи що?
Соня. I справдi… Для чого ви, таточку, пiдрiзали бороду?
Пузир. Для чого пiдрiзав? Ха-ха-ха! Хiба ви нiчого не бачите?
Соня i Марiя Іванівна. Нi, нiчого!
Пузир. Ото слiпi! Так гляньте сюди. (Показує на шию.) Що це?
Марiя Іванівна. Хрест!
Пузир. Хрест! Та який хрест?
Соня. Орден.
Пузир. Станiслава второй степенi на шию!
Феноген. (пiдходе). Дозвольте поцiлувать!
Пузир. Цiлуй! - Феноген цiлує орден. - Получив награду за приют.
Марiя Іванівна i Соня. Поздоровляємо! Поздоровляємо! (Цiлують.)
Марiя Іванівна. А все ж таки я не розумiю: для чого ти бороду попортив?
Пузир. Нiколи ти не догадаєшся, все тобi треба в рот покласти. Орден на шию - розумiєш?
Марiя Іванівна. Розумiю i бачу, що на шиї…
Пузир. Тепер i ти бачиш, i всяке побачить, що на шиї орден; а як була довга борода, то закривала, i нiхто б не побачив! Для чого ж його носить, коли його не видко? Прийшлося пiдрiзать трохи бороду. Розумiєш?
Марiя Іванівна. Тепер розумiю: щоб видно було орден!
Пузир. Так. Ну, а як вам здається: личить менi орден?
Марiя Іванівна. Боже, як гарно: зовсiм другий чоловiк!
Феноген. Так наче iсправник!
Пузир. Ха-ха-ха! О, я й забув. (Показує пакунки.) Це тобi, доню, на плаття купив. Будучи оце в городi, зайшов по дiлу в магазин до Петра Тимофiйовича… От де торговля так торговля: людей, людей - протиснутись не можiш… п'ять магазинiв, гуртовий склад - i скрiзь повно купця.
- Предыдущая
- 6/18
- Следующая