Выбрать книгу по жанру
Фантастика и фэнтези
- Боевая фантастика
- Героическая фантастика
- Городское фэнтези
- Готический роман
- Детективная фантастика
- Ироническая фантастика
- Ироническое фэнтези
- Историческое фэнтези
- Киберпанк
- Космическая фантастика
- Космоопера
- ЛитРПГ
- Мистика
- Научная фантастика
- Ненаучная фантастика
- Попаданцы
- Постапокалипсис
- Сказочная фантастика
- Социально-философская фантастика
- Стимпанк
- Технофэнтези
- Ужасы и мистика
- Фантастика: прочее
- Фэнтези
- Эпическая фантастика
- Юмористическая фантастика
- Юмористическое фэнтези
- Альтернативная история
Детективы и триллеры
- Боевики
- Дамский детективный роман
- Иронические детективы
- Исторические детективы
- Классические детективы
- Криминальные детективы
- Крутой детектив
- Маньяки
- Медицинский триллер
- Политические детективы
- Полицейские детективы
- Прочие Детективы
- Триллеры
- Шпионские детективы
Проза
- Афоризмы
- Военная проза
- Историческая проза
- Классическая проза
- Контркультура
- Магический реализм
- Новелла
- Повесть
- Проза прочее
- Рассказ
- Роман
- Русская классическая проза
- Семейный роман/Семейная сага
- Сентиментальная проза
- Советская классическая проза
- Современная проза
- Эпистолярная проза
- Эссе, очерк, этюд, набросок
- Феерия
Любовные романы
- Исторические любовные романы
- Короткие любовные романы
- Любовно-фантастические романы
- Остросюжетные любовные романы
- Порно
- Прочие любовные романы
- Слеш
- Современные любовные романы
- Эротика
- Фемслеш
Приключения
- Вестерны
- Исторические приключения
- Морские приключения
- Приключения про индейцев
- Природа и животные
- Прочие приключения
- Путешествия и география
Детские
- Детская образовательная литература
- Детская проза
- Детская фантастика
- Детские остросюжетные
- Детские приключения
- Детские стихи
- Детский фольклор
- Книга-игра
- Прочая детская литература
- Сказки
Поэзия и драматургия
- Басни
- Верлибры
- Визуальная поэзия
- В стихах
- Драматургия
- Лирика
- Палиндромы
- Песенная поэзия
- Поэзия
- Экспериментальная поэзия
- Эпическая поэзия
Старинная литература
- Античная литература
- Древневосточная литература
- Древнерусская литература
- Европейская старинная литература
- Мифы. Легенды. Эпос
- Прочая старинная литература
Научно-образовательная
- Альтернативная медицина
- Астрономия и космос
- Биология
- Биофизика
- Биохимия
- Ботаника
- Ветеринария
- Военная история
- Геология и география
- Государство и право
- Детская психология
- Зоология
- Иностранные языки
- История
- Культурология
- Литературоведение
- Математика
- Медицина
- Обществознание
- Органическая химия
- Педагогика
- Политика
- Прочая научная литература
- Психология
- Психотерапия и консультирование
- Религиоведение
- Рефераты
- Секс и семейная психология
- Технические науки
- Учебники
- Физика
- Физическая химия
- Философия
- Химия
- Шпаргалки
- Экология
- Юриспруденция
- Языкознание
- Аналитическая химия
Компьютеры и интернет
- Базы данных
- Интернет
- Компьютерное «железо»
- ОС и сети
- Программирование
- Программное обеспечение
- Прочая компьютерная литература
Справочная литература
Документальная литература
- Биографии и мемуары
- Военная документалистика
- Искусство и Дизайн
- Критика
- Научпоп
- Прочая документальная литература
- Публицистика
Религия и духовность
- Астрология
- Индуизм
- Православие
- Протестантизм
- Прочая религиозная литература
- Религия
- Самосовершенствование
- Христианство
- Эзотерика
- Язычество
- Хиромантия
Юмор
Дом и семья
- Домашние животные
- Здоровье и красота
- Кулинария
- Прочее домоводство
- Развлечения
- Сад и огород
- Сделай сам
- Спорт
- Хобби и ремесла
- Эротика и секс
Деловая литература
- Банковское дело
- Внешнеэкономическая деятельность
- Деловая литература
- Делопроизводство
- Корпоративная культура
- Личные финансы
- Малый бизнес
- Маркетинг, PR, реклама
- О бизнесе популярно
- Поиск работы, карьера
- Торговля
- Управление, подбор персонала
- Ценные бумаги, инвестиции
- Экономика
Жанр не определен
Техника
Прочее
Драматургия
Фольклор
Военное дело
Житейське море - Карпенко-Карий Иван Карпович - Страница 7
Ті ж і ґраф.
Ваніна. Ґраф! Ви не в театрі?
Ґраф. Голова почала боліти... А ніч чудово-поетична: морозна, ясна, я хочу проїхатись за город, поки спектакль скінчиться Хочете зі мною?
Ваніна, соромливо. - Ніяково...
Ґраф. Зо мною?
Ваніна. Щоб не подумали чого - я соромлюсь.
Ґраф. Соромливість красить женщину взагалі, а гарну - робить кращою удвоє. Прошу!
Ваніна. Степане Кузьмичу, можна?
Крамарюк. З ґрафом, Людечко? Можна!
Ваніна, до Крамарюка. - На ваш одвіт... [58] До ґрафа: Зараз! Ждіть У вестібюлі. (Хутко вийшла.)
Ґраф, подає руку Крамарюкові. - Спасибі. Вечеря за мною. [59] (Виходить.)
Крамарюк, проводжає. - Рад служити, рад служити! (У двері.) Вася! Вася!
Крамарюк і портний. [60]
Кактус, на дверях. - Тихо! Іван Макарович на сцені. (Зник. Входить портний.)
Крамарюк. Приший мені, голубчику, пуговицю до сюртучка, і там під пахвою трошки розпоролось. Скида сюртук, портний зашиває.
Портний. Іван Макарович сьогодні сердитий: Людмилі Павлівні пальцем посварився, а мене тут же вилаяв ні за се, ні за те...
Крамарюк. Роля, знаєш, така бішена: [61] страсть, ревність, у п’ятім акті давить жінку... ну й настрій!... Легко, думаєш, задавити женщину? Великий артист говорить, як Отелло, а почуває як Іван Макарович! Може, і в нього є своя Дездемона, а в Дездемони Касіо, а збоку Яґо... ке, ке, ке!
Портний. Здається, ґраф...
Крамарюк. Тс! Вася, ні слова! Боже тебе сохрани, хто-небудь почує. (Входить Хвиля. Портний скінчив роботу, подає сюртук, Крамарюк надіває.) Спасибі. (Тихо.) Вийди! (Портний вийшов.)
Крамарюк і Хвиля.
Хвиля. Дозвольте з вами познайомитись: Хвиля, друг і приятель Івана Макаровича.
Крамарюк. Артист Крамарюк, друг і приятель Івана Макаровича.
Хвиля. А?... В такім разі й ми повинні бути приятелями...
Крамарюк. Дуже рад!
Хвиля. Не менче! Я, знаєте, драм і страшних траґедій не люблю. Доволі з нас і своїх драм у щоденнім життю!
Крамарюк. Так, так! Ах, у життю багато драм, я сам люблю більше комедію.
Хвиля. Будемо правду говорити, що хороша зі сучасного життя драма теж слухається охотно.
Крамарюк. А-а! Так, так! І я люблю хорошу зі сучасного життя драму.
Хвиля. Хоча тепер драми зі сучасного нашого життя нема, все більше переводні. [62]
Крамарюк. Переводні, всі переводні.
Хвиля. А з нашого життя одноманітні, безідейні; флірт - і більш нічого.
Крамарюк. Одноманітні, аж нудить, безідейні; флірт - і більш нічого... Справедлива рецензія!
Хвиля. А де ж Людмила Павлівна?
Крамарюк. Голова розболілась: пішла додому.
Хвиля. Жаль. А я хотів із нею повечеряти.
Крамарюк. Знаю, знаю... Людочка теж мій друг і приятель. Вона мені сказала: „у мене головка болить, а ти, Стьопочко, йди з моряком вечеряти!“
Хвиля, про себе. - Ідея! За вечерею підпою й вивідаю все, що для мого плану треба. (До Крамарюка.) Прошу, прошу!
Крамарюк. Сердечно дякую, сердечно дякую. Людочка так і сказала: „він сам тебе попросить”... Ке, ке, ке... Мене ґраф просив, але я відрікся. Не люблю аристократів, хоч і сам потомственний дворянин.
Хвиля. А Іван, здається, з ґрафинею. (Клаца язиком.) А?
Крамарюк. Ке, ке, ке! Великий артист нарозхват!... Тілько Іван Макарович ні-ні!
Хвиля. Боїться Ваніни?
Крамарюк. Ваніни? (Довго дивиться на Хвилю, хита головою.) Не знаю.
Хвиля. Ну от, ну от! Це не таємниця - всі знають.
Крамарюк. Невже всі знають?
Хвиля. Та що там, залишіть! І ви знаєте!
Крамарюк. Я?! Ке, ке, ке! Ви не прокурор?
Хвиля. Е, дружище, при чому тут прокурор? Ви старий кіт і розумієте добре, що кохання не втаїш, а публика слідкує за кожним рухом знаменитого артиста - ну, і знає все.
Крамарюк. Правда, правда! Публичність страшенно цікава. Є такі, що, повірите, розпитують, що їсть Іван Макарович; ну, а брехунців у нас у трупі багато, й від них усе йде у світ... Живіть тихо, смирно - ніхто й не знатиме, хто ви; а бийтеся, лайтеся, сваріться, залицяйтесь, то не тілько всі будуть підслухувати, розпитувати, а навіть у двері заглядають! Ка-ка-ка! Люде люблять скандали більше, ніж людей.
Хвиля. Та тут і скандала нема. Світова річ: Іван Макарович без жінки, Ваніна незамужня діявольськи гарна, [63] куліси, ілюзії, настрій, молода кров, ну... Натурально.
Крамарюк. Натурально, натурально! Я не суджу! Боже сохрани! Я нікого не суджу; сам був молодим.
Хвиля. Та ви ще й тепер, певно, ходок! [64]
Крамарюк. Ке, ке, ке! Більше язиком!
Хвиля. А! Ха, ха, ха!
Кактус, у двері. - Тихо!
Хвиля. Ну, дружище, я тільки сьогодні приїхав, не поспів зробити Іванові візита. Де вони живуть?
Крамарюк. В готелю „Росія“; роскішні номера. (Чути аплодисменти.)
Хвиля. Кінець акту?
Крамарюк, прислухається. - Так; визиви! [65] (У двері.) Вася!
Хвиля. Ходім, пропустимо. [66]
Крамарюк. Конячку? А, а, а! Жаль, що ми не пішли рані ше, тепер треба підождати Ваню. (Входить портний.)
Хвиля. Я тікаю. (Виходить.)
Крамарюк. І я прибуду зараз. (До портного.) Будь тут; може, що треба.
Крамарюк, портний, потім Усай.
Портний. Івана Макаровича оточили дами, - не дадуть і переодягтись.
Крамарюк. А Усая не бачив?
Портний. Там, лає робочих. [67]
Крамарюк. Сердитий?
Портний. Збор [68] неповний.
Крамарюк. Погано. Не дасть авансу. [69] (Входить Усай.)
Усай, до портного. - Чого ти ховаєшся по закутках, як собака від мух, ніде не знайду?!
Портний. Я тут...
Усай. Бачу. Які ти штани дав Родріґові? А?
Портний. Звичайні, як завжди.
Усай. Звичайні, як завжди? В тебе все звичайне... На самому поганому місці дірка. (Портний біжить.) Ну, народ, не дай Бог! Тільки сам не глянь - скрізь проріхи.
Крамарюк. Добрий вечір, Лупе Лупичу! Сьогодні приймають дуже добре.
Усай. Приймають, приймають! На чорта мені їх прийом? Що я актор? Вам аби прийом, а жалування [70] злупите з Лупа! Мені нужно 483 рублі платить у день, а зборів нема, хоч вішайся.
Крамарюк. Сьогодні мало неповний.
Усай. А контромарки ти лічив? А ученичеські [71] ти лічив? А ті дворублеві міста, [72] що я продав по шісдесять копійок, аби не пустували - лічив? То-то одних контромарок: офіціяльних, півофіціяльних, редакційних, типоґрафських, реквізиторських, [73] кумовських, сватовських, музиканських - пів театра (Входить портний.) Бачив, які ти штани даєш?
58
- одповідальність
59
- я плачу вечерю
60
- кравець (моск.)
61
- скажена
62
- переклади
63
- чорт, яка гарна
64
- тут: шибеник, збитошник, пустій
65
- викликують (моск.)
66
- ковтнемо
67
- робітників (моск.)
68
- збори, каса
69
- гроші наперед, завдаток
70
- платня
71
- звичайно ученикам була така знижка, що вони могли всюди сідати на непродані місця, заплативши па школярський білет
72
- місця (моск.)
73
- вільний білет для тих, що визичають реквізит
- Предыдущая
- 7/17
- Следующая