Коли звірі розмовляли: Українські народні казки про тварин - Автор неизвестен - Страница 59

— Якщо сам не підеш, вб’ємо тебе!

Ось прийшов він додому і розказав своїй жінці, а та як почула, почала його лаяти, докоряти:

— Не добили тебе яструби, то ворони доб’ють. Хіба ти не обійдешся без того, щоб бути війтом?

Подумав яструб, подумав, страх його взяв, він і каже:

— Та вже як упіймають, то вб’ють. І справді, навіщо це мені?

І пішов він з війтів. У своє село вертатися вже не хотілося, дуже сміялися б там над ним, а йому було б соромно. І каже він до жінки:

— Треба мені, мабуть, в іншому місці війтом стати.

Ось літає він по світу, прислухається, де нема війта. Почув звідкись, що у шпаків нема війта. Думає він, міркує: «Не личить мені самому йти до шпаків проситися у війти». І почав він стежити за ними, куди вони літають, підлітає до них і слухає. Коли достигли ягоди, шпаки почали літати зграями і живитися в садках, на городах та вирубах, де ростуть черешні. Але людям це надокучило, і почали вони кидати в шпаків патиками, стріляти. Надокучило й шпакам таку біду терпіти. Злетілося їх багато на віче, щоб вибрати собі війта. Злетілися в один ліс, кричать, радяться між собою. А той яструб перелітає з бука на бук і все ближче до них; він бачить їх добре, а вони його не бачать. Шпаки про свою справу радяться, а він усе слухає, чи не йтиме мова про війта. Ось сидить він коло них близько, а вони говорять:

— Коли б нам і чужий хто трапився та добре урядував, ми вибрали б і чужого.

Підлетів тоді яструб ближче, сів поруч на дерево і питає їх:

— Про що ви, пани брати, тут радитесь?

— Ой, — кажуть, — нам така біда. Всюди нас б’ють, нівечать, і нема нікого, хто б на захист став.

А яструб і каже:

— Зле ви робите, що у вас нема старшини, яка б про вас могла турбуватись. Ви мусите, — каже, — обрати собі війта, хай він голову сушить, аби вам було добре… Але як поставите війтом кого-небудь із своїх, то не будуть його боятися, бо замалий птах.

Подумали шпаки і кажуть:

— А може б, ми вас війтом поставили, може б, вас і боялись.

— Ну, що ж, — каже, — порадьтеся, обирайте.

Скликали вони раду і вирішили:

— Най буде яструб!

А він їм каже:

— Війтом я можу бути. Тільки ви мені щодня давайте одного з-поміж себе на утримання. Бо як не згодитеся, то прийде чоловік з крісом і вб’є вас цілу сотню. А будете давати мені по одному, то все ж менше вас загине.

І шпаки погодилися на це. А як став він у них війтом, то і каже:

— Як хочете, щоб вас не вбивали, то сидіть по домівках.

Не подобався шпакам такий війт уже з першого ж разу, але що діяти?

Минув строк бути яструбові війтом, а не зробив він шпакам нічого доброго. А знищив за той час стільки, що залишилося їх лише дев’яносто.

Що тут робити шпакам? І вирішили вони його скинути. Кажуть:

Покликали вони його, але бачать, що скинути вже не легко. Тоді подумали і вирішили:

— Якщо його не побити, то ніяк не скинемо.

Злетілися вони докупи, обступити яструба колом, і хоч птахи вони маленькі, та дзьоби у них гострі. І як почали вони його довбати, то він божився-присягався, що вже ніколи не буде війтом.

Словник малозрозумілих слів

Ади — бач, гляди, дивись; отже.

ажно — аж ось; аж тут.

айбо — але.

акурат — саме, якраз.

Баля (баль) — бенкет, ситий обід.

банно — сумно.

банти — поперечна перекладина на кроквах.

барабуля — картопля.

безрога — тут: свиня.

бефель — указ, закон.

бодак — будяк.

борзо — скоренько, хутко.

борше — швидше, скоріше.

бровар — пивоварня.

бузівок — теля (бичок) річного віку.

бук — палиця, кийок.

бутинар — лісоруб.

Вавкати — нявкати.

варга — губа, вуста.

ватажник — чабан.

ватра — вогнище, багаття.

вдирати — утікати.

веприк — кабанчик.

вергти — кидати, кинути.

вертеп — нетрі, хащі.

вивірка — білка.

виментувати — врятувати.

вимудрувати — виманити, видурити.

винбар — комора.

випендити — вигнати.

виповідати — оголосити.

висапатися — відсапатися, віддихатися.

відволожити — тут: відлупцювати.

відкупити — тут: відібрати, відняти.

вовковня (вовковина) — яма, пастка на вовка.

воробель — горобець.

впугатися — одягтися.

втащити — поцілити, торохнути.

вуйко — дядько; ведмідь.

Гавра — барліг; глухомань.

галуза (галузка) — гілка.

гаман — капшук, калитка.

гвир — гвинтівка, карабін.

гибіти — потерпати, скніти, нидіти.

гимонський (гемонський) — диявольський, пекельний.

гладишка (гладущик) — глечик.

глядати — шукати.

го — його.

годен — здатний, вартий; гідний.

гонний — високий, гінкий, сильний.

гоноруватися — гордитися, хизуватися.

грейцар — монета, грошова одиниця.

гу — до.

гумотіти — бурмотіти.

Дараб — шмат.

дзиґарок — годинник.

дзюра — дірка, отвір.

довгомудик — тхір.

дохтір — лікар.

драла — бігом, навтіки.

дуб’я — дрова.

дудик — камінець у глині.

дуплавий — дуплистий.

дусити — душити.

дуфати — надіятись, покладатись.

дучка — отвір, діра, нора.

Жебри — жебракування.

жировисько — здобич, пожива.

Завше — завжди.

замилитися — помилитися.

замогти — перемогти.

зарібок — заробіток.

засадчичок (засадьок) — маленька хлібина із залишків тіста.

застайка — сарайчик, хлів; курінь для пастухів.

зафутіти — гукнути, закричати.

збуй — розбійник.

звурсатись — наїжачитись.

згідливий — відповідний.

ззімати — з’їсти.

злісний — тут: лісник.

змудрувати — обманути, перехитрити.

Імати (ймити) — ловити, схопити.

іно — лише, тільки.

Їдло — їжа.

Кавалок — шмат, кусень.

кайстра (тайстра) — торба.

камрат — приятель.

каня — рід шуліки, коршака.

капедяція — тут: термін, строк.

кедь би — якби, коли б.

кітка — кішка.

клевець — молоток.

кобіта — жінка, молодиця.

когут — півень.

кой — коли, якщо.

колиба — курінь; житло для вівчарів.

комарник — рід куреня для чабанів.

комашня — поминки; гостина, пригощання під час поминок.

котюга — собака.

коцур — кіт.

кочат (кочет) — півень.

кранкати — крякати.

крижіночка — качан капусти.

кріс — рушниця.

куверняга — головешка, смолоскип.

кумпанувати — водити компанію.

куртя — курча.

куфа — бочка.

куча — тут: свинарник.

Лаба — лапа.

лазиво — драбина.

лапнути — схопити, упіймати.

латр — тут: купа дров.

леговище — барліг.

лич — морда, рило.

лишка — лиска, лисиця.

лісний — лісник.

лошук — лошак.

лупина — лушпиння.

лядац — ледар, ледащо.

льоха — свиня.

Марна — змарніла.

мачка — кішка.

мельдувати — доповідати.

міїни — іменини.

мня — ім’я.

мой — вигук, звертання.

моцно — сильно.

мудрак — обманщик.