Выбрать книгу по жанру
Фантастика и фэнтези
- Боевая фантастика
- Героическая фантастика
- Городское фэнтези
- Готический роман
- Детективная фантастика
- Ироническая фантастика
- Ироническое фэнтези
- Историческое фэнтези
- Киберпанк
- Космическая фантастика
- Космоопера
- ЛитРПГ
- Мистика
- Научная фантастика
- Ненаучная фантастика
- Попаданцы
- Постапокалипсис
- Сказочная фантастика
- Социально-философская фантастика
- Стимпанк
- Технофэнтези
- Ужасы и мистика
- Фантастика: прочее
- Фэнтези
- Эпическая фантастика
- Юмористическая фантастика
- Юмористическое фэнтези
- Альтернативная история
Детективы и триллеры
- Боевики
- Дамский детективный роман
- Иронические детективы
- Исторические детективы
- Классические детективы
- Криминальные детективы
- Крутой детектив
- Маньяки
- Медицинский триллер
- Политические детективы
- Полицейские детективы
- Прочие Детективы
- Триллеры
- Шпионские детективы
Проза
- Афоризмы
- Военная проза
- Историческая проза
- Классическая проза
- Контркультура
- Магический реализм
- Новелла
- Повесть
- Проза прочее
- Рассказ
- Роман
- Русская классическая проза
- Семейный роман/Семейная сага
- Сентиментальная проза
- Советская классическая проза
- Современная проза
- Эпистолярная проза
- Эссе, очерк, этюд, набросок
- Феерия
Любовные романы
- Исторические любовные романы
- Короткие любовные романы
- Любовно-фантастические романы
- Остросюжетные любовные романы
- Порно
- Прочие любовные романы
- Слеш
- Современные любовные романы
- Эротика
- Фемслеш
Приключения
- Вестерны
- Исторические приключения
- Морские приключения
- Приключения про индейцев
- Природа и животные
- Прочие приключения
- Путешествия и география
Детские
- Детская образовательная литература
- Детская проза
- Детская фантастика
- Детские остросюжетные
- Детские приключения
- Детские стихи
- Детский фольклор
- Книга-игра
- Прочая детская литература
- Сказки
Поэзия и драматургия
- Басни
- Верлибры
- Визуальная поэзия
- В стихах
- Драматургия
- Лирика
- Палиндромы
- Песенная поэзия
- Поэзия
- Экспериментальная поэзия
- Эпическая поэзия
Старинная литература
- Античная литература
- Древневосточная литература
- Древнерусская литература
- Европейская старинная литература
- Мифы. Легенды. Эпос
- Прочая старинная литература
Научно-образовательная
- Альтернативная медицина
- Астрономия и космос
- Биология
- Биофизика
- Биохимия
- Ботаника
- Ветеринария
- Военная история
- Геология и география
- Государство и право
- Детская психология
- Зоология
- Иностранные языки
- История
- Культурология
- Литературоведение
- Математика
- Медицина
- Обществознание
- Органическая химия
- Педагогика
- Политика
- Прочая научная литература
- Психология
- Психотерапия и консультирование
- Религиоведение
- Рефераты
- Секс и семейная психология
- Технические науки
- Учебники
- Физика
- Физическая химия
- Философия
- Химия
- Шпаргалки
- Экология
- Юриспруденция
- Языкознание
- Аналитическая химия
Компьютеры и интернет
- Базы данных
- Интернет
- Компьютерное «железо»
- ОС и сети
- Программирование
- Программное обеспечение
- Прочая компьютерная литература
Справочная литература
Документальная литература
- Биографии и мемуары
- Военная документалистика
- Искусство и Дизайн
- Критика
- Научпоп
- Прочая документальная литература
- Публицистика
Религия и духовность
- Астрология
- Индуизм
- Православие
- Протестантизм
- Прочая религиозная литература
- Религия
- Самосовершенствование
- Христианство
- Эзотерика
- Язычество
- Хиромантия
Юмор
Дом и семья
- Домашние животные
- Здоровье и красота
- Кулинария
- Прочее домоводство
- Развлечения
- Сад и огород
- Сделай сам
- Спорт
- Хобби и ремесла
- Эротика и секс
Деловая литература
- Банковское дело
- Внешнеэкономическая деятельность
- Деловая литература
- Делопроизводство
- Корпоративная культура
- Личные финансы
- Малый бизнес
- Маркетинг, PR, реклама
- О бизнесе популярно
- Поиск работы, карьера
- Торговля
- Управление, подбор персонала
- Ценные бумаги, инвестиции
- Экономика
Жанр не определен
Техника
Прочее
Драматургия
Фольклор
Военное дело
Пустоцвiт - Литовченко Олена - Страница 39
Довідавшись про подробиці скандальної історії, Олексій наказав Кирилу не втручатися більше в такого штибу справи, особисто відправив матінці сердите послання з категоричною вимогою родичів до Санкт-Петербурга більше не направляти – тому що бібліотек на всіх не вистачить… Графиня надовго образилась, однак кандидатів на прибуткові, але необтяжливі посади більше не направляла. Олексій же підшукував дохідні місця черговим родичам (і просто гарним знайомим Наталії Дем'янівни) вже не в столиці, а десь у віддалених провінціях.
Тим часом справи Академії пішли вгору. Усім заправляв Теплов, порядки встановилися залізні, затверджений імператрицею бюджет був величезним, штат постійно розростався – особливо канцелярії…
Розумовський з'являвся тут дуже рідко: він знов купався у щасливому придворному житті, хоча поводився набагато більш стримано, боячись прогнівати імператрицю й наразитись на нове заслання… втім, так до кінця й не здогадавшись про справжні причини опали, незважаючи навіть на зроблений один раз прозорий натяк щодо Великої княгині Катерини Олексіївни.
Загалом, Кирилко був скромним, галантним і перспективним.
У такий от спосіб ділова репутація Кирила Григоровича Розумовського, похитнувшись на самому початку, швидко виправилася на краще.
Виходячи з «випробування Академією», Її Імператорська Величність Єлизавета Петрівна вирішила, що юнак цілком дозрів для подальшого просування придворними сходами: мовляв, Кирилко вже подорослішав настільки, що самостійно впорається з усіма виникаючими труднощами…
Глава 11
Народження династії
Санкт-Петербург, літо 1746 року.
Прохолодний вечір починався дуже навіть непогано. Єлизавета Петрівна азартно грала у триктрак[8] з молоденьким поручиком палацової охорони, вільним від чергування. Кістки стукали об гральну дошку: «Трик-трак! Триктрак!» – государиня то вигравала, то програвала…
Але незалежно від того, на чиїй стороні виявлялася фортуна, настрій у неї залишався бадьорим: ще б пак, адже головним для імператриці був зовсім не виграш, а можливість пококетувати із поручиком! Вона так і стріляла оченятками вбік парубка, той бентежився, рука його тремтіла, і час від часу кістки падали повз дошку на підлогу.
Олексій Григорович Розумовський, сидячи подалі, запекло ревнував – але що він міг удіяти?! Триктрак – гра для двох, і якщо Єлизавета Петрівна не вибрала в партнери його, отже…
Виходить, так тому й бути.
І «нічний імператор» (як називали його позаочі при дворі) від цілковитої безвиході й безсилля щось змінити мовчки випивав келих за келихом улюбленого токайського вина Єлизавети Петрівни.
– Друже мій, – государиня нарешті обернулася до фаворита, – припини зараз же! Ти, я бачу, розійшовся, до ночі тобі стане зовсім зле…
– А навіщо я вам потрібен уночі, государине-матінко?! – розсерджено брякнув Розумовський. Від несподіванки поручик упустив кістки на підлогу, нахилився, щоб підняти їх, і перекинув всю довіку. Шашки покотилися по всій кімнаті.
– Що ти таке говориш, друже мій люб'язний?! – проскреготала імператриця, вкрай розлючена зухвалістю фаворита.
– Та чоловіків тут і без мене вистачає, – промимрив Олексій Григорович.
Кров ударила в обличчя государині, вона підхопилася, попутно перекинувши вже й сам витончений гральний столик, оздоблений перламутром.
– Геть!!! Пішли геть усі!!! – заволала імператриця, вказуючи на двері. Поручик миттю зник. Карбуючи крок, слідом за ним вийшли двоє вартових.
– Дякую, государине матінко, дуже вдячний.
Натикаючись на меблі, Розумовський невірною ходою п'яниці поплентав до виходу слідом за охороною.
– Олексію Григоровичу, а от тебе я не відпускала! Прошу повернутися, нам необхідно серйозно поговорити.
– Це у вас з'явилася така необхідність, государине-матінко, – мовив фаворит, затримавшись на порозі. – У вас, не у мене. Я ж утомився, як ви милостиво зазначили, а тому поспішаю вийти у свої, можна сказати, апартаменти. Ви ж продовжуйте розважатися без мене.
І низько вклонившись, вийшов з кімнати, тихо зачинивши за собою двері.
Знесилена Єлизавета Петрівна звалилася в крісло. Дійсно, останнім часом Олексій Григорович болісно переживав неуважність імператриці, їй же необхідні були нові враження для того, щоб відволіктися від дурних думок про майбутнє Російської імперії! Фаворит абсолютно не розумів цього… більш того – не бажав розуміти… Настільки сумна обставина потихеньку підточувала, непомітно руйнувала затишний злагоджений світ, яким можна було вважати доволі дивний союз колишнього незаможного хуторянина і спадкоємиці слави Петра Великого.
Зненацька з покоїв Розумовського долинули приглушені звуки бандури й сумний наспів про «стару неньку». Хоча вона полюбила Олеся саме за звучний голос (утім, давно втрачений через застуду) і дивні українські пісні, сьогодні з незрозумілої причини це неймовірно роздратувало імператрицю! Государиня рішуче підхопилася, збираючись покликати «італійських скопців», щоб заглушити бандуру й у такий от спосіб припинити настільки витончене катування. Але тут їй стало зле: у голові запаморочилося, Єлизавета Петрівна сполотніла й, хапаючи повітря, знепритомніла.
Першим на шум падіння її тіла відреагував палацовий слуга: попереджений вигнаним поручиком, старий чергував під дверима ззовні, вичікуючи слушного моменту, щоб прибрати розсипані по всій кімнаті шашки. Побачивши государиню, що нерухомо лежала на підлозі, він здійняв тривогу. Тут уже збіглися всі, хто перебував поблизу, включаючи декількох фрейлін.
Одним з останніх приплівся розімлілий від вина «нічний імператор». Побачивши жалюгідний стан Єлизавети Петрівни, миттю протверезів і звелів перенести государиню до опочивальні, переодягти в нічну сорочку й розчахнути вікно, щоб дати їй більше свіжого повітря. А заразом розпорядився негайно розшукати і привести лейб-медика.
Напіводягнений ескулап, заспаний і смертельно наляканий, увірвався до опочивальні імператриці, стискаючи в руках невелику скриньку з інструментами. Розштовхавши служниць і фрейлін, пробрався до ліжка государині й насамперед сунув їй під ніс флакон нюхальної солі. Однак безвідмовний засіб не справив бажаної дії.
«Ого! Цього разу все дуже серйозно», – подумав лейб-медик. Залишалося хіба що кровопускання…
– О-о-ох! – застогнала імператриця, приходячи до тями через півгодини. Усі зітхнули з полегшенням, але насамперед – облитий потом лейб-медик.
А Єлизавета Петрівна, ледь відкривши очі, подивилася на зігнуті над нею стурбовані обличчя. Побачивши сидячого в ногах «нічного імператора», посміхнулася і спокійно заснула.
Імператриці наснився бал. Вона, помолоділа й окрилена, стрімко пурхала в танці по вибагливому паркету. Модне вбрання її було бездоганне: сукня, стрічки, шпильки… Государиня була щаслива, сміялася, витончено жартувала. Шкода, щоправда, відсутності Кирилка: його довелося заслати в Академію наук… А що Олеся немає – то це навіть добре: він останнім часом до непристойності явно ревнує свою високошляхетну дружину, цього просто так залишати не можна!..
Єлизавету Петрівну оточували суцільно привітні обличчя, кожен присутній радий був чимось прислужитися государині. Он там, у протилежному кінці зали з'явився раптом французький король Луї XV – зовсім такий, як на портреті. Що це він робить?.. Прислуговує гостям?! Низько вклоняється й роздає солодощі?!
О-о-о!..
А втім, нехай! Не вік же диктувати свою монаршу волю підданим, треба колись і подбати про них…
А це що за невисокий незграбний панок, вдягнений у заштопаний засмальцьований халат?! І про що він заповзято сперечається з однією з фрейлін Єлизавети Петрівни?! Та це ж Фрідріх Прусський!!! Зрозуміло, він самий – але як одягнений?! Це ж просто ганьба!!! Всі до єдиного німецькі принци і принцеси ніколи не мали смаку, не розуміли різниці між скромним прийомом і пишним балом, проявляли байдужість до витончених витворів мистецтва!.. Дай такому волю, і вся країна перетвориться на казарму, а жителі – на солдатів.
8
«Короткі» нарди, привезені хрестоносцями до Європи ще в XII ст. Грало в триктрак виключно шляхетне панство, особливо при французькому дворі. З Франції ж пішла й європейська назва гри.
- Предыдущая
- 39/88
- Следующая
