Біблійні казки. Казки та легенди про святих - Автор неизвестен - Страница 55

— Я не з’їв лисого коня, — каже вовк, — бо там його не було.

— То з’їж самого Проця, — каже святий Миколай, — бо він тебе обдурив!

Як се наш Проць учув, аж мало не злетів з дерева. Та й бачить, що рятунку не буде, і став проситися:

— Святий Миколаю, пробач, що я втрутився у твою волю. Накажи вовкові, нехай цеї ночі прийде по мого коня, а наді мною змилуйся.

— Добре, — погодився святий Миколай, — але запам’ятай: кожна звірина має призначену свою поживу. І від долі своєї ніхто не втече, ні людина, ні звір.

З тими словами відпустив він Проця додому, і жоден звір не рушився до нього.

Словник

Ади — дивись.

багнути — бажати.

басамани — струпи.

братанич — син брата.

виладувати — вивантажити.

віно — плата за наречену в деяких давньоруських племенах.

впудитися — злякатися.

враз — разом.

гайовий — лісник.

гейби, гей — ніби.

гербата — чай.

глядати — шукати.

гойкати — кликати.

ґазда, ґаздик — господар.

ґаздиня — господиня.

ґандж — вада, недолік.

ґвер — карабін.

дик — дикий кабан.

димник — отвір у стелі для виходу диму в давніх курних хатах.

дзиґарок — годинник.

долі — додолу, вниз.

доліниць — вниз лицем.

єгомосць — священик.

жеби — щоб, щоби.

жмакати — прати.

залатвити — вирішити.

збадати — обстежити.

здибати — зустріти.

здрулити — скинути, звалити.

злапати — зловити.

змудрувати — тут: обдурити.

іно — тільки.

кавалок — шматок.

ковбиця — відпиляний шматок колоди, на якому рубають дрова.

козяки — кінський гній.

колиба — лісорубська хатина.

колопні — коноплі.

коль — коли, якщо.

креденс — шафа з посудом.

куфер — скриня.

лах — стара зношена одежина.

ми — мені.

мундур — однострій, уніформа.

нараз — раптом.

нарозумитися — набратися розуму.

натще — не ївши.

невільно — не можна.

нездалий — негодящий.

нич — нічого.

парастас — панахида.

пасерб — у сім’ї чоловіків син.

пастушка — тут: пасіння худоби.

патик — поліно, шматок дерева.

паця — порося.

переверла — перекинула.

писок — рот, морда.

піднайти — спокусити (жінку).

планетник — ворожбит-ясновидець.

плат — хустка.

плахта — тут: рядно.

пляц — місце.

побивати — покривати дах ґонтою.

повісмо — прядиво.

поїмати — зловити.

поклад — тут: палуба корабля.

покрадьки — крадькома.

покушати — покуштувати.

полакомитися, злакомити — тут: спокуситися.

половиця — половина.

полівити — поступитися, пом’якшити свою позицію.

попригуртовувати — поприв’язувати.

посмотрити — помацати.

постарати — придбати, набути.

потягатим — бути спроможним.

похва — піхви (для шаблі тощо).

прало — кам’яна плита при березі річки, на якій жінки прали білизну.

привій — ремінь або шнурок для прив’язування чогось.

приректи — поклястися.

прияти — прийняти.

пудлові сани — мальовані закриті сани.

пулярус — гаманець.

ріска — гілляка.

ріща — обрубане з дерева велике гілля.

ропцак, рупцак, рупцачина — рюкзак, заплічний мішок.

рубаття, рубатки — дрантя.

сирохман — бідняк, бідолаха.

сірки — сірники.

скусити — спокусити.

спацир — пішохідна прогулянка.

спацирувати — прогулюватися пішки.

сподні — штани.

страховіття — страховисько.

стрик — дядько, брат дядька.

сулятися — кидатися.

тайстринка — торбинка.

твар — тут: лице.

тлумити — товкти, душити.

товчка — ступа.

трачина — тирса при розпилюванні дерева.

трафити — потрапити.

троцька пила — пила для пиляння дощок.

труйка — отрута.

ту, туй — тут.

тучний — гладкий, вгодований.

файно, файний — гарно, гарний.

фільварок — панське господарство з будівлями, худобою й полями.

фіякр — візок для перевезення пасажирів у містах.

фоса — шанець.

фризієрня — перукарня.

фузія — рушниця.

фурдіти — гудіти.

хижа — хата.

хіба — тут: лише, тільки.

чемний — тут: чесний, порядний, добрий.

шандар — жандарм.

шлякувати — лаяти.