Выбрать книгу по жанру
Фантастика и фэнтези
- Боевая фантастика
- Героическая фантастика
- Городское фэнтези
- Готический роман
- Детективная фантастика
- Ироническая фантастика
- Ироническое фэнтези
- Историческое фэнтези
- Киберпанк
- Космическая фантастика
- Космоопера
- ЛитРПГ
- Мистика
- Научная фантастика
- Ненаучная фантастика
- Попаданцы
- Постапокалипсис
- Сказочная фантастика
- Социально-философская фантастика
- Стимпанк
- Технофэнтези
- Ужасы и мистика
- Фантастика: прочее
- Фэнтези
- Эпическая фантастика
- Юмористическая фантастика
- Юмористическое фэнтези
- Альтернативная история
Детективы и триллеры
- Боевики
- Дамский детективный роман
- Иронические детективы
- Исторические детективы
- Классические детективы
- Криминальные детективы
- Крутой детектив
- Маньяки
- Медицинский триллер
- Политические детективы
- Полицейские детективы
- Прочие Детективы
- Триллеры
- Шпионские детективы
Проза
- Афоризмы
- Военная проза
- Историческая проза
- Классическая проза
- Контркультура
- Магический реализм
- Новелла
- Повесть
- Проза прочее
- Рассказ
- Роман
- Русская классическая проза
- Семейный роман/Семейная сага
- Сентиментальная проза
- Советская классическая проза
- Современная проза
- Эпистолярная проза
- Эссе, очерк, этюд, набросок
- Феерия
Любовные романы
- Исторические любовные романы
- Короткие любовные романы
- Любовно-фантастические романы
- Остросюжетные любовные романы
- Порно
- Прочие любовные романы
- Слеш
- Современные любовные романы
- Эротика
- Фемслеш
Приключения
- Вестерны
- Исторические приключения
- Морские приключения
- Приключения про индейцев
- Природа и животные
- Прочие приключения
- Путешествия и география
Детские
- Детская образовательная литература
- Детская проза
- Детская фантастика
- Детские остросюжетные
- Детские приключения
- Детские стихи
- Детский фольклор
- Книга-игра
- Прочая детская литература
- Сказки
Поэзия и драматургия
- Басни
- Верлибры
- Визуальная поэзия
- В стихах
- Драматургия
- Лирика
- Палиндромы
- Песенная поэзия
- Поэзия
- Экспериментальная поэзия
- Эпическая поэзия
Старинная литература
- Античная литература
- Древневосточная литература
- Древнерусская литература
- Европейская старинная литература
- Мифы. Легенды. Эпос
- Прочая старинная литература
Научно-образовательная
- Альтернативная медицина
- Астрономия и космос
- Биология
- Биофизика
- Биохимия
- Ботаника
- Ветеринария
- Военная история
- Геология и география
- Государство и право
- Детская психология
- Зоология
- Иностранные языки
- История
- Культурология
- Литературоведение
- Математика
- Медицина
- Обществознание
- Органическая химия
- Педагогика
- Политика
- Прочая научная литература
- Психология
- Психотерапия и консультирование
- Религиоведение
- Рефераты
- Секс и семейная психология
- Технические науки
- Учебники
- Физика
- Физическая химия
- Философия
- Химия
- Шпаргалки
- Экология
- Юриспруденция
- Языкознание
- Аналитическая химия
Компьютеры и интернет
- Базы данных
- Интернет
- Компьютерное «железо»
- ОС и сети
- Программирование
- Программное обеспечение
- Прочая компьютерная литература
Справочная литература
Документальная литература
- Биографии и мемуары
- Военная документалистика
- Искусство и Дизайн
- Критика
- Научпоп
- Прочая документальная литература
- Публицистика
Религия и духовность
- Астрология
- Индуизм
- Православие
- Протестантизм
- Прочая религиозная литература
- Религия
- Самосовершенствование
- Христианство
- Эзотерика
- Язычество
- Хиромантия
Юмор
Дом и семья
- Домашние животные
- Здоровье и красота
- Кулинария
- Прочее домоводство
- Развлечения
- Сад и огород
- Сделай сам
- Спорт
- Хобби и ремесла
- Эротика и секс
Деловая литература
- Банковское дело
- Внешнеэкономическая деятельность
- Деловая литература
- Делопроизводство
- Корпоративная культура
- Личные финансы
- Малый бизнес
- Маркетинг, PR, реклама
- О бизнесе популярно
- Поиск работы, карьера
- Торговля
- Управление, подбор персонала
- Ценные бумаги, инвестиции
- Экономика
Жанр не определен
Техника
Прочее
Драматургия
Фольклор
Военное дело
100 чарівних казок світу - Фрезер Афанасий - Страница 61
…Якось, іще зовсім крихтою, принцеса Анжеліка гуляла в палацовому саду зі своєю гувернанткою Спускунемою, у неї була в руках здобна булочка. Не встигли вони дійти до ставка, як раптом назустріч їм задріботіла бродяжка.
– Дай булку, – промовила дівчинка. – Я голодна.
– Що значить «голодна»? – запитала принцеса, але віддала булку.
– Які ви добрі й великодушні, принцесо! – вигукнула Спускунема.
Дівчинку взяли в палац. Спускунема підібрала її розідраний плащик і черевичок і сховала в скляну скриньку.
Коли дівчатка підросли, Бетсинда годинами вбирала Анжеліку й зачісувала, вона підновляла її плаття й робила сотні інших справ. Поки принцесу навчали, Бетсинда звичайно сиділа поруч і дізнавалася багато корисного.
…А тепер звернемося до Перекориля, племінника нинішнього короля Пафлагонії. Наставник його не знемагав від праці. Перекориль не вчив математику й давні мови. Зате королівські егери й лісничі вважали принца досить здібним учнем; танцмейстер розхвалював його за ретельність; учитель фехтування стверджував, що ніколи ще не зустрічав він людини, яка б так добре володіла шпагою.
Королева завжди бажала, щоб Перекориль із Анжелікою одружилися; того ж хотів і Перекориль, а часом і сама Анжеліка.
Але от Анжеліка почала холодно поглядати на кузена, потім заходилася глузувати з нього, а потім так безжалісно третирувала його на придворних балах, бенкетах і інших святах, що бідолашний Перекориль зовсім занедужав, зліг у постіль і послав за лікарем.
Поки він лежав хворий, прибув відомий художник на ймення Томазо Лоренцо. Він малював усіх придворних, і всі були задоволені його портретами.
Якось Лоренцо показав принцесі портрет білявого юнака.
– Це портрет нашого юного монарха, його високості Обалду. Його вченість не поступається звитязі. А наиясніше серце нашого молодого принца вже зайнято. Вами…
…Тим часом Перекориль, як і раніше лежав, хворий. Його відвідувала тільки Бетсинда.
Нарешті Перекориль відчув приплив сил, одягнувся й зійшов униз; і тут зустрів Анжеліку.
– Боже! – закричала Анжеліка. – Ви тут і в такому вбранні! Що за вигляд!
– Так, я зійшов униз, Анжеліка, і сьогодні прекрасно почуваюся.
– Мені що до цього?! – обурилася Анжеліка. – Я зайнята, принц Понтії поспішає з візитом до двору мого батька.
– Принц Понтії?! – жахнувся Перекориль. – Ви розмовляли зі мною інакше, коли в саду дали мені цю обручку, а я дав вам свою…
– Геть, зухвалий нахабо! І ви ще смієте нагадувати мені про свою нахабність! – І вона викинула його обручку у віконце.
– Отакої?! Невже це вас я кохав усе життя?! Адже, їй-богу, ви… трішки горбаті!
…Принц Понтії з'явився з трояндою в руках. Принц був у дорожньому вбранні, і волосся не прибране.
– Я проїхав з ранку триста миль, – оголосив він.
– Ви милі нам у будь-якому одязі, ваша високосте, – відповів монарх.
Тим часом для високого гостя принесли крісло. Але щойно Обалду сів у нього, як перекинувся разом з ним і стрімголов покотився по підлозі, ревучи по-бичачому.
До кімнати, як усі пам'ятали, він увійшов із трояндою в руці, а падаючи, упустив її.
– Де моя троянда?! Троянда! – волав Обалду.
Камергер кинувся піднімати квітку й подав її принцові. І от усі сіли й почали бесіду.
…Обід подали – смачнючий! Принцеса весь обід без угаву теревенила з понтійським принцом, а той їв без міри й удержу. Отут Перекориль і почав жартувати з принца Обалду: він пригощав його портвейном, хересом, мадерою, шампанським, марсалою, вишнівкою і пивом, і все це Обалду пив склянками.
Обалду перекинув каву, не до діла сміявся, говорив дурниці й, нарешті, заснув і оглушливо захріп. Однак і тепер він, як і раніше, здавався Анжеліці найчарівнішим зі смертних. Зрозуміло, це його чарівна троянда вразила Анжеліку сліпотою!
…Щойно Бетсинда покінчила зі своїми справами, увійшов Обалду й заволав:
– О! А! У! Ах, яка красу-у-у-ня! Будь моєю подругою, володаркою Понтії!
– Відійдіть, ваша високосте! – казала Бетсинда.
Але Обалду не вгамовувався. Він здійняв такий галас, що його почув Перекориль. Щойно він побачив, що відбувається, як у гніві кинувся на Обалду, а потім упав навколішки перед служницею й просив її не відкидати його почуттів і негайно взяти з ним шлюб.
– Що ви, принце, я лише бідна служниця, – відповідає дівчина.
– Хіба не ти ходила за мною, коли я був хворий і лежав усіма покинутий? – веде далі Перекориль.
Бетсинда втекла з кімнати.
– О, чарівна служнице, – зустрів її на сходах король, – зверни погляд свій на поважного самодержця!
– Ах, сер, що скаже її величність! – викликує Бетсинда.
– її величність!.. – король вибухає сміхом. – Хіба немає в мене мотузок, сокир, катів і плах?
Коли Перекориль почув ці злочинницькі розмови, він забув про повагу до короля й приплюснув дядька до підлоги!
…Король опам'ятався й схопився на ноги.
– Покликати до мене капітана гвардії! – заволав він. – Схопіть принца! Поспішайте стратити лиходія!
Капітан Атаккуй був у розпачі: він дуже любив Перекориля.
– Король звелів вам повісити принца, – сказала йому Спускунема. – Ну й вішайте на здоров'я! Він же не сказав, якого з двох.
– І точно, не сказав, – відгукнувся капітан. – Так ведіть Обалду й стратьте!
Уранці він пішов заарештовувати принца.
– Я повинен заарештувати вас і передати… до рук ката.
– Ти що, з глузду з'їхав, приятелю?! – тільки й устиг вигукнути нещасний принц.
…Спускунема знайшла Перекориля в саду.
– Ну, милий Перекорилю, – каже Спускунема, – доведеться тобі тікати в чужі краї.
– Нікуди я не поїду без своєї ненаглядної, – заперечує Перекориль.
– Вона вирушить з тобою, милий принце, – каже Спускунема. – Але спершу ми маємо взяти коштовності наших наиясніших батьків і нинішніх короля з королевою.
– Хто це «ми»? – перепитує Перекориль.
– Ти і я! – повідомляє графиня.
– Як, ти – моя наречена?! – дивується Перекориль. – Та ти ж стара карга! Я кохаю Бетсинду й нікого більше!
…Коли в покоях королеви двічі продзвонив дзвіночок, Бетсинда з'явилася до її величності. Всі три її пані були вже тут: королева, принцеса й графиня Спускунема.
– Геть! – волає королева.
– Забирайся! – кричить принцеса.
– Геть! – додає Спускунема.
Ах, скільки лих обрушилося того ранку на голову Бетсинди! Король запропонував їй руку й серце, і, звичайно, його дружина заревнувала; у неї закохався Обалду, і, звичайно, Анжеліка розлютилася; її покохав Перекориль, і Спускунема готова була неї розтерзати!
Графиня підійшла до скляної скриньки, у якій усі ці роки зберігала стару накидку й черевичок Бетсинди й сказала:
– Забирай своє ганчір'я й геть звідси!
Бетсинда накинула на плечі накидку, на якій ще виднілася напівстерта вишивка ПРИН… РОЗАЛ… а далі була величезна діра.
І Спускунема погнала її геть із кімнати, виштовхнула за двері на мороз.
…Пробила дев'ята година, і родина зібралася в їдальні, тільки принц Обалду був відсутній.
– А де ж Обалду? – спитав король.
– Ваша величносте!.. – виголошує перший міністр Розкрадай, – боюся, що… його… о пів на десяту стратять.
– Сказано тобі: про справи після сніданку! – мовить Храбус.
– Та нам тоді вже не уникнути війни, ваша величносте, – наполягає міністр. – Його батько, вінценосний Заграбастав…
– Який іще Заграбастав?! – дивується король. – Коли це батьком Перекориля був Заграбастав?
– Адже стратять принца Обалду, ваша величносте.
– Ви звеліли стратити принца, я й взяв цього… балду, – доповів Атаккуй.
Замість відповіді король запустив у голову Атаккуя тарілкою із сосисками.
– Все питання в тому, – сказав він, – поспішає мій годинник чи відстає. Якщо відстає, ми можемо спокійно снідати. А якщо поспішає, то є ще надія врятувати принца Обалду. От історія!
– Ви віслюк, тату! Пишіть швидше наказ про помилування, і я побіжу з ним туди! – кричить принцеса.
- Предыдущая
- 61/125
- Следующая
