Выбрать книгу по жанру
Фантастика и фэнтези
- Боевая фантастика
- Героическая фантастика
- Городское фэнтези
- Готический роман
- Детективная фантастика
- Ироническая фантастика
- Ироническое фэнтези
- Историческое фэнтези
- Киберпанк
- Космическая фантастика
- Космоопера
- ЛитРПГ
- Мистика
- Научная фантастика
- Ненаучная фантастика
- Попаданцы
- Постапокалипсис
- Сказочная фантастика
- Социально-философская фантастика
- Стимпанк
- Технофэнтези
- Ужасы и мистика
- Фантастика: прочее
- Фэнтези
- Эпическая фантастика
- Юмористическая фантастика
- Юмористическое фэнтези
- Альтернативная история
Детективы и триллеры
- Боевики
- Дамский детективный роман
- Иронические детективы
- Исторические детективы
- Классические детективы
- Криминальные детективы
- Крутой детектив
- Маньяки
- Медицинский триллер
- Политические детективы
- Полицейские детективы
- Прочие Детективы
- Триллеры
- Шпионские детективы
Проза
- Афоризмы
- Военная проза
- Историческая проза
- Классическая проза
- Контркультура
- Магический реализм
- Новелла
- Повесть
- Проза прочее
- Рассказ
- Роман
- Русская классическая проза
- Семейный роман/Семейная сага
- Сентиментальная проза
- Советская классическая проза
- Современная проза
- Эпистолярная проза
- Эссе, очерк, этюд, набросок
- Феерия
Любовные романы
- Исторические любовные романы
- Короткие любовные романы
- Любовно-фантастические романы
- Остросюжетные любовные романы
- Порно
- Прочие любовные романы
- Слеш
- Современные любовные романы
- Эротика
- Фемслеш
Приключения
- Вестерны
- Исторические приключения
- Морские приключения
- Приключения про индейцев
- Природа и животные
- Прочие приключения
- Путешествия и география
Детские
- Детская образовательная литература
- Детская проза
- Детская фантастика
- Детские остросюжетные
- Детские приключения
- Детские стихи
- Детский фольклор
- Книга-игра
- Прочая детская литература
- Сказки
Поэзия и драматургия
- Басни
- Верлибры
- Визуальная поэзия
- В стихах
- Драматургия
- Лирика
- Палиндромы
- Песенная поэзия
- Поэзия
- Экспериментальная поэзия
- Эпическая поэзия
Старинная литература
- Античная литература
- Древневосточная литература
- Древнерусская литература
- Европейская старинная литература
- Мифы. Легенды. Эпос
- Прочая старинная литература
Научно-образовательная
- Альтернативная медицина
- Астрономия и космос
- Биология
- Биофизика
- Биохимия
- Ботаника
- Ветеринария
- Военная история
- Геология и география
- Государство и право
- Детская психология
- Зоология
- Иностранные языки
- История
- Культурология
- Литературоведение
- Математика
- Медицина
- Обществознание
- Органическая химия
- Педагогика
- Политика
- Прочая научная литература
- Психология
- Психотерапия и консультирование
- Религиоведение
- Рефераты
- Секс и семейная психология
- Технические науки
- Учебники
- Физика
- Физическая химия
- Философия
- Химия
- Шпаргалки
- Экология
- Юриспруденция
- Языкознание
- Аналитическая химия
Компьютеры и интернет
- Базы данных
- Интернет
- Компьютерное «железо»
- ОС и сети
- Программирование
- Программное обеспечение
- Прочая компьютерная литература
Справочная литература
Документальная литература
- Биографии и мемуары
- Военная документалистика
- Искусство и Дизайн
- Критика
- Научпоп
- Прочая документальная литература
- Публицистика
Религия и духовность
- Астрология
- Индуизм
- Православие
- Протестантизм
- Прочая религиозная литература
- Религия
- Самосовершенствование
- Христианство
- Эзотерика
- Язычество
- Хиромантия
Юмор
Дом и семья
- Домашние животные
- Здоровье и красота
- Кулинария
- Прочее домоводство
- Развлечения
- Сад и огород
- Сделай сам
- Спорт
- Хобби и ремесла
- Эротика и секс
Деловая литература
- Банковское дело
- Внешнеэкономическая деятельность
- Деловая литература
- Делопроизводство
- Корпоративная культура
- Личные финансы
- Малый бизнес
- Маркетинг, PR, реклама
- О бизнесе популярно
- Поиск работы, карьера
- Торговля
- Управление, подбор персонала
- Ценные бумаги, инвестиции
- Экономика
Жанр не определен
Техника
Прочее
Драматургия
Фольклор
Военное дело
Ерагон - Паолини Кристофер - Страница 27
— Не знаю, — замислено озвався Ерагон. Сапфіра скрутилася поруч, і хлопець притулився до її живота, насолоджуючись теплом. Бром сидів біля багаття, вистругуючи якісь палиці. Ні з сього ні з того він кинув одну з них юнакові. Та перелетіла тріскотливе багаття так стрімко, що Ерагон ледь устиг її схопити.
— Захищайся! — гукнув Бром, зводячись на ноги.
Зиркнувши на палицю краєм ока, юнак помітив, що ту було зроблено у вигляді примітивного меча. То що, невже Бром хоче з ним битися? І які ж шанси має старий? «Він хоче погратися, — почав злитись Ерагон. — Але якщо старий сподівається перемогти, то його чекає неприємний сюрприз».
Доки Бром обійшов багаття, юнак уже схопився на ноги. Якусь мить обидва стояли один навпроти одного, а потім старий кинувся вперед, вимахуючи палицею. Ерагон спробував заблокувати удар, та не встиг. Він голосно зойкнув, коли Биом влучив ЙОМУ по ребрах. і ледь не впав навзнак.
Розлютившись, Ерагон і собі зробив випад, але Бром легко відбив його атаку. Потім парубок спрямував палицю до голови старого, але в останню мить викрутив її, намагаючись поцілити йому в бік. Над табором залунав гучний стукіт. «Імпровізація — це чудово!» — вигукнув Бром, зблиснувши очима. Він зробив блискавичний рух рукою і завдав несподіваного удару. Ерагон, як сніп, повалився на землю.
Він прийшов до тями аж тоді, коли йому хлюпнули в обличчя водою. Ерагон звівся на ноги й присів, не в силі вимовити жодного слова. У голові гуло, а по обличчю стікала кров. Над ним стовбичив Бром із казанком талої води в руках.
— Це було зовсім не обов’язково робити, — нарешті озвався Ерагон, насилу звівшись. У нього паморочилося в голові, й він ледь стояв на ногах.
— Та невже? — звів брови Бром. — Справжній ворог не буде пом’якшувати удар, тож і я не буду. Чи я маю потурати твоїй… незграбності лише задля того, щоб ти краще почувався? Не думаю. А тепер захищайся! — старий підняв Ерагонову палицю й тицьнув її парубкові в руки.
Ерагон тупо подивився на дровиняку й похитав головою.
— Облиште, з мене досить, — мовив юнак, відвертаючись від старого, і знову ледь не опинився на землі від удару по спині. Аж загарчавши від люті, юнак озирнувся.
— Ніколи не повертайся до ворога спиною! — гукнув Бром, кинувши палицю Ерагонові й знову атакуючи. Під його натиском Ерагон відступав, кружляючи довкола вогнища.
— Притисни руки до боків. І весь час підгинай коліна, — наказав старий. Раз по раз даючи поради, він зупинявся, аби показати Ерагонові, як саме виконувати той чи той прийом.
— А тепер зроби це ще раз, тільки повільніше! — лунало над галявиною. Так вони довго вивчали одну позицію за іншою, чітко визначаючи напрямок ударів, аби потім продовжити битися по-справжньому. Ерагон вчився дуже швидко, та, попри всі зусилля, йому не вдавалося тримати Брома на належній відстані.
Коли вони закінчили урок, Ерагон зі стогоном упав на свою підстилку. У нього боліло все тіло — Бром аж ніяк не збирався його жаліти. Сапфіра несподівано захихотіла, закопиливши верхню губу й показавши ряд чудових білих зубів.
— Що це з тобою? — роздратовано спитав юнак.
— Та нічого, — відгукнулась вона. — Просто смішно бачити, як такого хвацького молодика побив старий дідуган.
Сапфіра знову захихотіла, і Ерагон густо почервонів, збагнувши, що та з нього сміється. Намагаючись хоч якось зберігати поважний вигляд, парубок улігся на бік і заснув.
Наступного дня Ерагон почувався ще гірше. Усі руки були в синцях, і він ледь міг рухатись. Бром відвів погляд від варива, яке готував, і посміхнувся:
— Як почуваєшся?
Та парубок тільки пробурчав щось у відповідь, швидко наминаючи сніданок.
Після сніданку вони вийшли на дорогу й рушили швидким кроком, плануючи дістатися Терінсфорда до обідньої пори. Невдовзі дорога стала краща, і ось уже на обрії замайоріли перші будинки.
— Скажи Сапфірі, нехай вона летить уперед і зачекає нас за Терінсфордом, — озвався Бром. — Тут слід бути дуже обережними, інакше люди неодмінно її помітять.
— А чому ж ви самі їй про це не скажете? — з притиском запитав Ерагон.
— Говорити з чужим драконом — не дуже добре.
— Чомусь у Карвахолі це вас не спинило, — не вгавав юнак.
— Ну дивись, я тебе попередив, — відрубав старий.
Ерагон похмуро зиркнув на нього й таки нереказав прохання драконові.
— Ти також будь обережний, — відповів той. — Слуги імперії можуть ховатися де завгодно.
Тим часом колії від коліс на дорозі зробилися глибшими, слідів довкола теж побільшало, а численні ферми на обрії говорили про те, що мандрівники підійшли до Теріинсфорда. Село виявилось більшим за Карвахол, але будівлі в ньому були розташовані абияк, не підлягаючи жодному плану забудови.
— Ну й безлад, — тільки й сказав Ерагон. Демптонового млина ніде не було видно. Балдор та Альбрих, певно, уже знайшли Рорана. Так чи так, але в будь-якому разі Ерагон не мав особливого бажання зустрічатися з двоюрідним братом.
— М’яко кажучи, не дуже приваблива картина, — згодився Бром.
Уздовж села несла свої води річка Анора, нерехоплена приземкуватим мостом. Коли мандрівники наблизилися до нього, з-за кущів вийшов якийсь дебелий чолов’яга й став їм на дорозі. Він мав аж надто коротку сорочку, тож брудний живіт звисав над мотузком, яким той був підперезаний. Губи в незнайомця порепалися, а зуби нагадували розкришене надгробне каміння.
— У нас тут не ходять просто так, — сказав він. — Це мій міст. Тож платіть, коли хочете нерейти на той бік.
— Скільки? — спокійно спитав Бром, витягуючи торбинку з грошима.
— П’ять крон, — зрадів власник моста, розтягнувши губи в широкій посмішці. Ерагона обурило таке нечуване здирництво, він почав був сперечатися, але Бром зиркнув на нього, й парубок принишк. Тож без зайвих слів вони віддали гроші, і чолов’яга поклав їх у торбинку на поясі.
— Красно дякую, — сказав він глузливим тоном, даючи дорогу мандрівникам.
Бром рушив уперед, але несподівано шкопирТНУВ, схопившись за руку незнайомця, аби якось утриматись на ногах.
— Дивись, куди преш! — гаркнув той, відступаючи вбік.
— Даруйте, — вибачився старий і перейшов разом з Ерагоном міст.
— Чому ж ви не торгувалися? Він же нас надурив! — напався на Брома парубок, коли вони відійшли подалі. — Адже міст точно не його! Ми б могли просто не зважати на цього здирника!
— Може, й так, — погодився Бром.
— То навіщо ж було платити?
— Бо на світі так багато дурнів, що всіх не обійдеш. Легше поступитися, а коли буде нагода, надурити їх, — старий розкрив долоню, на якій зблиснула купка монет.
— Ви розпороли йому гаманець! — не повіривши власним очам, вигукнув Ерагон.
Бром підморгнув йому і сховав гроші в кишеню:
— І там була чималенька сума. Наступного разу нехай знає, як тримати всі гроші в одному місці.
Якраз цієї миті з другого берега річки долинув страдницький рев.
— Мабуть, наш приятель оце тільки тепер помітив втрату, — прокоментував старий. — Коли побачиш вартових, скажеш мені.
Ловким рухом він схопив за плече хлопчака, що якраз пробігав поруч, і спитав:
— Ти часом не знаєш, де можна купити коней?
Хлопчак повагом глянув на прибульців і показав пальцем на велику клуню неподалік.
— Дякую, — сказав Бром, кинувши тому дрібну монетку.
Величезні двері будівлі були прочинені, а всередині тяглися два довгі ряди стійл. Протилежна стіна була рясно завішана сідлами, упряжжю та іншим причандаллям. У дальньому кутку біля білого жеребця порався чоловік із м’язистими руками. Помахом він попрохав мандрівників підійти ближче.
— Чудова тварина, — похвалив Бром коня, коли вони наблизились.
— Ще б пак. Його звати Сніговій. А мене — Хаберт, — простягнув зашкарублу долоню чоловік, міцно потиснувши руки прибульцям. Потім він ввічливо замовк, чекаючи, поки й ті назвуть свої імена. А коли зрозумів, що вони й не збираються цього робити, спитав:
— То чим можу вам допомогти?
— Нам потрібна пара коней, а також збруя для них, — сказав Бром. — І щоб ті коні були прудкі та витривалі, бо нам ще довго-довго подорожувати.
- Предыдущая
- 27/96
- Следующая