Выбрать книгу по жанру
Фантастика и фэнтези
- Боевая фантастика
- Героическая фантастика
- Городское фэнтези
- Готический роман
- Детективная фантастика
- Ироническая фантастика
- Ироническое фэнтези
- Историческое фэнтези
- Киберпанк
- Космическая фантастика
- Космоопера
- ЛитРПГ
- Мистика
- Научная фантастика
- Ненаучная фантастика
- Попаданцы
- Постапокалипсис
- Сказочная фантастика
- Социально-философская фантастика
- Стимпанк
- Технофэнтези
- Ужасы и мистика
- Фантастика: прочее
- Фэнтези
- Эпическая фантастика
- Юмористическая фантастика
- Юмористическое фэнтези
- Альтернативная история
Детективы и триллеры
- Боевики
- Дамский детективный роман
- Иронические детективы
- Исторические детективы
- Классические детективы
- Криминальные детективы
- Крутой детектив
- Маньяки
- Медицинский триллер
- Политические детективы
- Полицейские детективы
- Прочие Детективы
- Триллеры
- Шпионские детективы
Проза
- Афоризмы
- Военная проза
- Историческая проза
- Классическая проза
- Контркультура
- Магический реализм
- Новелла
- Повесть
- Проза прочее
- Рассказ
- Роман
- Русская классическая проза
- Семейный роман/Семейная сага
- Сентиментальная проза
- Советская классическая проза
- Современная проза
- Эпистолярная проза
- Эссе, очерк, этюд, набросок
- Феерия
Любовные романы
- Исторические любовные романы
- Короткие любовные романы
- Любовно-фантастические романы
- Остросюжетные любовные романы
- Порно
- Прочие любовные романы
- Слеш
- Современные любовные романы
- Эротика
- Фемслеш
Приключения
- Вестерны
- Исторические приключения
- Морские приключения
- Приключения про индейцев
- Природа и животные
- Прочие приключения
- Путешествия и география
Детские
- Детская образовательная литература
- Детская проза
- Детская фантастика
- Детские остросюжетные
- Детские приключения
- Детские стихи
- Детский фольклор
- Книга-игра
- Прочая детская литература
- Сказки
Поэзия и драматургия
- Басни
- Верлибры
- Визуальная поэзия
- В стихах
- Драматургия
- Лирика
- Палиндромы
- Песенная поэзия
- Поэзия
- Экспериментальная поэзия
- Эпическая поэзия
Старинная литература
- Античная литература
- Древневосточная литература
- Древнерусская литература
- Европейская старинная литература
- Мифы. Легенды. Эпос
- Прочая старинная литература
Научно-образовательная
- Альтернативная медицина
- Астрономия и космос
- Биология
- Биофизика
- Биохимия
- Ботаника
- Ветеринария
- Военная история
- Геология и география
- Государство и право
- Детская психология
- Зоология
- Иностранные языки
- История
- Культурология
- Литературоведение
- Математика
- Медицина
- Обществознание
- Органическая химия
- Педагогика
- Политика
- Прочая научная литература
- Психология
- Психотерапия и консультирование
- Религиоведение
- Рефераты
- Секс и семейная психология
- Технические науки
- Учебники
- Физика
- Физическая химия
- Философия
- Химия
- Шпаргалки
- Экология
- Юриспруденция
- Языкознание
- Аналитическая химия
Компьютеры и интернет
- Базы данных
- Интернет
- Компьютерное «железо»
- ОС и сети
- Программирование
- Программное обеспечение
- Прочая компьютерная литература
Справочная литература
Документальная литература
- Биографии и мемуары
- Военная документалистика
- Искусство и Дизайн
- Критика
- Научпоп
- Прочая документальная литература
- Публицистика
Религия и духовность
- Астрология
- Индуизм
- Православие
- Протестантизм
- Прочая религиозная литература
- Религия
- Самосовершенствование
- Христианство
- Эзотерика
- Язычество
- Хиромантия
Юмор
Дом и семья
- Домашние животные
- Здоровье и красота
- Кулинария
- Прочее домоводство
- Развлечения
- Сад и огород
- Сделай сам
- Спорт
- Хобби и ремесла
- Эротика и секс
Деловая литература
- Банковское дело
- Внешнеэкономическая деятельность
- Деловая литература
- Делопроизводство
- Корпоративная культура
- Личные финансы
- Малый бизнес
- Маркетинг, PR, реклама
- О бизнесе популярно
- Поиск работы, карьера
- Торговля
- Управление, подбор персонала
- Ценные бумаги, инвестиции
- Экономика
Жанр не определен
Техника
Прочее
Драматургия
Фольклор
Военное дело
Вишневі усмішки. Заборонені твори (збірник) - Вишня Остап - Страница 29
– А що за цих пару індиків?
– Та просю триста!
– Триста, кажеш?
– Триста, кажу!
– Довго рахувати треба!
– Кажіть, скільки, щоб менше було рахувати…
І починається…
Тягнуть сірого за язика й роззявляють йому рота, беруть за роги, давлять за горло, міряють батогом од ратиці до холки, цуплять за хвоста, щупають під хвостом…
– Триста, кажеш?
– Та те ж, що чуєш…
– Ану, проведи!
– Можна й провести…
Одв’язують сірого од воза:
– Гей!
– Тихо-тихо веди! Не гони!
– Та хоч не дивись… Ідуть, як часи…
– Такими «часами» моя баба до могили йшла!
– Побалакай…
– А скільки, як ділом?
– Та й кажу ж ділом!
– Ні, ти кажи ділом!
– Кажу ж: триста!
– А за сто вісімдесят ти їх не оддаси?
– Походи десь іще!
– І походю!
– І походи!
– Та ти не одвертайсь! Гроші даю!
– Та не черепки ж!
– Добрі гроші даю! Ти не думай!
– Я і не думаю!
– Та скільки ж? Двісті береш?
– Ні! Коли вже хочеш, так ото двісті вісімдесят! Ото!
– Та що ти «двісті вісімдесят»?.. Молись Богу!
– Помолимось.
– Двісті береш? (Лясь!)
– Двісті вісімдесят! (Лясь!)
– Береш, кажу, двісті? (Лясь!)
– Та ти ділом давай! (Лясь!)
– Та ти ділом і проси! (Лясь!)
– Та ти подивись на воли! Карасі – не воли! У яремці як діти! Канафетики! Бери за що хочеш, лізь під їх, – як сестра рідна! Дитини не займе, а ти «двісті»?!
І знову тягнуть сірого за хвоста, роззявляють сірому рота, давлять за горлянку, лапають під хвостом, беруть за холку, гладять по шиї…
Ходять кругом нього, дивляться на нього…
– Молись Богу! Двісті двадцять! (Лясь!)
– Менш як сімдесят п’ять не буде! (Лясь!)
– Не буде? (Лясь!)
– Не буде! (Лясь!)
– Хай стоять!..
– Хай стоять!..
І пішов од сірого невідомий… Пішов, з-за четвертого чи п’ятого воза кричить:
– Береш двісті двадцять?
– Ні, не беру!
– Бери, а то за печінку тебе візьме!
– Хай бере…
І стоїть знову сірий біля воза, думає думку волячу, аж доки знову:
– Скільки за ці бузівки?
– Триста!
І т. д., і т. д.
Може, поїде сірий додому, може, поїде сірий на другий хутір чи в друге село…
А може, потрапить сірий он до того «панка» з тоненьким довгим ціпком у руці, у піджаку й із золотим перснем на пальці, – і буде тоді з сірого «беф-строганов».
Стоїть сірий, ремиґає…
І корови стоять… Стоять ті корови, що «заливають молоком»…
– Скільки за цю «нємку»?..
(«Нємка» сіра, вим’я торбинкою і в кізяках.)
– Шістдесят!
– Тьху!
– Собаці під хвіст!
Не зійшлися, значить! Коротко, але рішуче…
……………………………….
– А за цю «мадаму» скільки б ви хотіли?
– Вісімдесят!
– Небагато й хочете…
– Та ви ж подивіться: картина – не корова!
– Та то так! Тільки ж інша дівка як на пику, так така ловка, що хоч воду з лиця пий, а там погляди – вона й твердувата!
– Та то вже, як знаєте…
– Да-а-а! Менш би слідувало прохать!
– Да-а-а!
……………………………….
– Скільки за ребйонка?
«Ребйонок» – бузівок чорненький, кругленький, з отакунькими ріжками…
– Двадцять сім!
– Пущай дітьо подрастьоть!
– Хай росте…
……………………………….
І моляться, і хрестяться, і ляскають, і проводять, і божаться, і доять…
Купують – продають… Продають – купують… Міняють…
А навкруги:
– М-м-му-у!
– Ве-е-е!
– Ме-е-е!
……………………………….
…Ятки… Вулиця з яток…
«Ларьок» тріпоче червоною вивіскою…
Мають червоні прапори над маленькими вивісочками:
«Остапівське єдине споживче товариство»…
«Попівське ЄСТ»…
«Федорівське ЄСТ»…
Між ятками живий потік – просунутись нема куди…
На штани, на спідниці, на сорочки…
– А це ж міцне?
– Зубами не розірвеш…
– А почім?
– Тридцять п’ять!
– Та й дорого ж!
І тягнуть той ситець, і на зуба пробують, і радяться, радяться, радяться…
Тут більше хусток, кохточок, безрукавок…
«Баб’яче» царство…
– І ви тут? Драстуйте!
– Здорові були!
– На спідницю?
– Ні, це я Федькові на сорочку…
– Почім?
– Тридцять п’ять…
– А я оце дітям гостинця…
А «гостинці» ті барвистими папірцями пообкручувані, з хвостами на обох кінцях, так і тягнуть до себе, так і тягнуть.
– Почім?
– Три копійки штука…
– Е-е-е!
– Є і по дві на копійку! А ці по п’ять на копійку…
– А ось по двадцять! Беріть оцих: солодкі та добрі.
– Дайте!
……………………………….
Дзвонять чавуни, дзвонять коси, деренчать гребінки…
– А тіки за цю гребінку?
– А ви, кумо, гребінку купуєте?
– Еге ж!
– Бери, тьотю, от єту гребінку!
– Малувата вона… Мені таки таку, щоб і вошу вбити, щоб таки і прясти…
– Бери оцю! Цією тигру вбити можна!
– Та ще щоб і плавкенька була…
– Єта сорок!
– Та хай вам!
– Бери меншу, дешевша буде!
……………………………….
Біля кіс діди… Дзвонять, дзвонять, дзвонять… Стружать одну об одну…
– Якісь вони не такі…
– А яких вам треба?
І знову:
– Дзень! Дзень! Дзень!
Півдня косу вибирає…
– Дзень! Дзень! Дзень!
……………………………….
– Ось яйця! Сюди яйця! Отут яйця!
– Дранки! Дранки! Баби, дранки!
– Неси курку! Сюди курку!
– Квасу! Ось квас! Только в Москві та в нас!
– Руб поставиш, два возьмьош!
……………………………….
Хрипить орган… Скиглить скрипка…
А теноральний бас-профундо з тонісіньким байдужим сопрано розповідають праведним:
……………………………….
Ярмарок!
……………………………….
III
– Бе-р-р-р-е-жи-и-ись! Побережись! Побережись!
– Н-н-но-о! Н-но-о-о!
…Цьвох! Цьвох!
– Ех, арабська!!!
– Н-но-о! Побережись! По-о-о-бережись!
– Та не бий! Не бий! Ходою її, ходою!
– Не сіпай!
– Пр-р-робіжись!
……………………………….
Коні… Кобили… Стригуни… Лошата… Пекло…
Тут без батога нема людей…
Тут спочатку батіг, а потім уже людина…
Тут батожний свист, ляскіт, лемент…
Ту т:
– І-ги-ги-ги!
– І-і-і-і-і-і…
– Тр-р-р! Тр-р-р!
І цьвох, і цьвох, і цьвох!
Тут провадять, пробігають, запрягають, проїздять…
Тут оте «Молись Богу!», «Хрестись» – нервове якесь, рвучке, шалене…
– Кажи!
– Ка-а-а-жи!
І це «кажи» не просто собі слово «кажи», а божевільний крик…
– Ка-а-жи! Ка-а-а-жи, ти!
Тут б’ють по руках скажено, з надсадою, з розмахом, що боїш ся – ось-ось рука одірветься й покотиться під колесо!
– Ка-а-а-жи! Та ка-а-а-жи ж!
– Що ти на зуби дивишся? Ти на неї подивись! Ти дивись, що вона їсть? Хмиз! Тре… Як каменем, тре…
– Та…
– Та що ти такаєш? Що ти такаєш? Та щоб мене пранці їли, як вона щось у мене, крім соломи, їсть… А ти такаєш! Ти подивись на неї… Ти дивись, як іде! Іде як?! Ти на п’ятки дивись! Усі чотири п’ятки показує… Отуди дивись, а не в зуби ти дивишся…
– Та й худа ж яка!
– Слова нєт, коняка морена. А ти думав, їй мед? А якби тебе двадцять верстов прогнав та на солому потім поставив – ти б підстрибував?!
– Та…
– Та ти її на шматки рубай! Клади п’ятдесят пудів – і не здригнеться! А ти в зуби? Ну?!
– Та скільки ж ти хочеш?
Дядько держить на поводі свою білу. Вона підібрала задню ногу, одвісила нижню губу й дрімає…
– Даси тридцять!
Це, значить, коняку і тридцять карбованців додачі… Міняються…
– Візьми «токмо»…
«Токмо» – міньба так на так…
– Що ти мені «токмо»?! Ти дивись, що ти держиш… Старця держить, і «токмо»…
- Предыдущая
- 29/73
- Следующая