Выбрать книгу по жанру
Фантастика и фэнтези
- Боевая фантастика
- Героическая фантастика
- Городское фэнтези
- Готический роман
- Детективная фантастика
- Ироническая фантастика
- Ироническое фэнтези
- Историческое фэнтези
- Киберпанк
- Космическая фантастика
- Космоопера
- ЛитРПГ
- Мистика
- Научная фантастика
- Ненаучная фантастика
- Попаданцы
- Постапокалипсис
- Сказочная фантастика
- Социально-философская фантастика
- Стимпанк
- Технофэнтези
- Ужасы и мистика
- Фантастика: прочее
- Фэнтези
- Эпическая фантастика
- Юмористическая фантастика
- Юмористическое фэнтези
- Альтернативная история
Детективы и триллеры
- Боевики
- Дамский детективный роман
- Иронические детективы
- Исторические детективы
- Классические детективы
- Криминальные детективы
- Крутой детектив
- Маньяки
- Медицинский триллер
- Политические детективы
- Полицейские детективы
- Прочие Детективы
- Триллеры
- Шпионские детективы
Проза
- Афоризмы
- Военная проза
- Историческая проза
- Классическая проза
- Контркультура
- Магический реализм
- Новелла
- Повесть
- Проза прочее
- Рассказ
- Роман
- Русская классическая проза
- Семейный роман/Семейная сага
- Сентиментальная проза
- Советская классическая проза
- Современная проза
- Эпистолярная проза
- Эссе, очерк, этюд, набросок
- Феерия
Любовные романы
- Исторические любовные романы
- Короткие любовные романы
- Любовно-фантастические романы
- Остросюжетные любовные романы
- Порно
- Прочие любовные романы
- Слеш
- Современные любовные романы
- Эротика
- Фемслеш
Приключения
- Вестерны
- Исторические приключения
- Морские приключения
- Приключения про индейцев
- Природа и животные
- Прочие приключения
- Путешествия и география
Детские
- Детская образовательная литература
- Детская проза
- Детская фантастика
- Детские остросюжетные
- Детские приключения
- Детские стихи
- Детский фольклор
- Книга-игра
- Прочая детская литература
- Сказки
Поэзия и драматургия
- Басни
- Верлибры
- Визуальная поэзия
- В стихах
- Драматургия
- Лирика
- Палиндромы
- Песенная поэзия
- Поэзия
- Экспериментальная поэзия
- Эпическая поэзия
Старинная литература
- Античная литература
- Древневосточная литература
- Древнерусская литература
- Европейская старинная литература
- Мифы. Легенды. Эпос
- Прочая старинная литература
Научно-образовательная
- Альтернативная медицина
- Астрономия и космос
- Биология
- Биофизика
- Биохимия
- Ботаника
- Ветеринария
- Военная история
- Геология и география
- Государство и право
- Детская психология
- Зоология
- Иностранные языки
- История
- Культурология
- Литературоведение
- Математика
- Медицина
- Обществознание
- Органическая химия
- Педагогика
- Политика
- Прочая научная литература
- Психология
- Психотерапия и консультирование
- Религиоведение
- Рефераты
- Секс и семейная психология
- Технические науки
- Учебники
- Физика
- Физическая химия
- Философия
- Химия
- Шпаргалки
- Экология
- Юриспруденция
- Языкознание
- Аналитическая химия
Компьютеры и интернет
- Базы данных
- Интернет
- Компьютерное «железо»
- ОС и сети
- Программирование
- Программное обеспечение
- Прочая компьютерная литература
Справочная литература
Документальная литература
- Биографии и мемуары
- Военная документалистика
- Искусство и Дизайн
- Критика
- Научпоп
- Прочая документальная литература
- Публицистика
Религия и духовность
- Астрология
- Индуизм
- Православие
- Протестантизм
- Прочая религиозная литература
- Религия
- Самосовершенствование
- Христианство
- Эзотерика
- Язычество
- Хиромантия
Юмор
Дом и семья
- Домашние животные
- Здоровье и красота
- Кулинария
- Прочее домоводство
- Развлечения
- Сад и огород
- Сделай сам
- Спорт
- Хобби и ремесла
- Эротика и секс
Деловая литература
- Банковское дело
- Внешнеэкономическая деятельность
- Деловая литература
- Делопроизводство
- Корпоративная культура
- Личные финансы
- Малый бизнес
- Маркетинг, PR, реклама
- О бизнесе популярно
- Поиск работы, карьера
- Торговля
- Управление, подбор персонала
- Ценные бумаги, инвестиции
- Экономика
Жанр не определен
Техника
Прочее
Драматургия
Фольклор
Военное дело
Янтарне скло - Пулман Филип - Страница 44
Дув холодний пронизливий вітер, від якого боліли очі. Над головами, щось викрикуючи, ширяв у потоках повітря синій яструб. Цар Огунве мерзлякувато закутався в шинель та поклав руку на голову своєму деймону-гепарду.
Пані Кольтер несміливо звернулася до ангела:
— Перепрошую, пані, ваше ім'я Ксафанія?
— Так, — відповів ангел.
Її зовнішність вразила жінку так само, як зовнішність її товаришів колись уразила відьму Руту Скаді, котра зустріла їх у небі: вона світилася наче не зсередини, а віддзеркаленим світлом із невідомо якого джерела. Вона була високою, оголеною та крилатою, а її обличчя явно належало створінню, старішому від усіх бачених пані Кольтер живих істот.
— Ви з тих повсталих ангелів?
— Так, і з тих далеких часів я блукаю поміж незліченних світів. Тепер я запропонувала свої послуги лордові Ізраелю, бо вбачаю в його великому задумі надію нарешті знищити тиранію.
— Але якщо ви зазнаєте невдачі?
— Тоді всіх нас буде знищено, а жорстокість пануватиме довічно.
Розмовляючи, вони слідом за лордом Ізраелем швидко Простували уздовж фортечних мурів до могутніх сходів, які спускалися так глибоко, що навіть світло ліхтарів, котрі висіли повсюди, не досягало дна. Повз них прослизнув синій яструб, пірнувши в темряву та поступово перетворившись на крихітну синю цятку, що розчинилася внизу.
Ангел полетів уперед та наблизився до лорда Ізраеля, а пані Кольтер побачила, що спускається сходами слідом за царем Огунве.
— Вибачте мою необізнаність, ваша величносте, — промовила вона, — але до вчорашнього бою біля печери я ніколи не чула про істот на кшталт чоловіка на синьому яструбі… Звідки він родом? Чи не могли б ви розповісти мені про цей народ? Я дуже не хотіла б ображати його, але коли розмовляєш із тим, про кого нічого не знаєш, можна ненавмисно виявити нечемність.
— Добре, що ви спитали, — відповів цар Огунве. — Цей народ дуже гордий. Їхній світ розвивався не так, як наші: там два види розумних істот — люди та галівесп'яни. Люди здебільшого служать Господу, і вони з найдавніших часів намагаються звести галівесп'ян зі світу. Вони вважають маленький народ слугами диявола, тож галівесп'яни не можуть довіряти істотам одного з нами розміру. Але вони безжальні та горді вояки, смертельно небезпечні вороги й цінні розвідники.
— А вам служить уся ця раса, або вони поділені так само, як люди?
— Деякі працюють на ворога, проте більшість разом із нами.
— А ангели? Знаєте, донедавна я гадала, що ангели є винаходом середньовіччя, виплодом людської фантазії… Зустрітися з одним із них було для мене великою несподіванкою. Чи багато їх стало під прапори лорда Ізраеля?
— Пані Кольтер, — відповів цар, — ці питання є саме такими, які ставив би мені звичайнісінький шпигун.
— Гарним я була б шпигуном, якби запитувала вас так відверто, — промовила жінка. — Я полонена, ваша величносте. Я не можу втекти — навіть якби в мене було де ховатися. Відтепер я нешкідлива, можете повірити моєму слову.
— Коли ви це кажете, я радий вам повірити, — сказав цар. — Зрозуміти діяння ангелів набагато складніше, ніж дії людей. По-перше, їх існує багато різновидів, і деякі мають більші можливості, ніж інші. Окремі групи ангелів поєднують давні альянси та давню ворожнечу, але ми знаємо про це надто мало. Господь пригнічує їх з самого початку свого існування.
По-справжньому шокована, пані Кольтер зупинилася. Африканський цар також зупинився та наблизився до неї, гадаючи, що їй стало погано. І дійсно, бліде світло ліхтарів кидало на її обличчя примарні тіні.
— Ви промовили це наче мимохідь, — сказала пані Кольтер, — наче я мусила добре це знати… Але як це може бути? Усі світи створені Господом, чи не так? Він існував завжди, принаймні, до того, як виникло все інше. Як же він може «почати існувати»?
— Це стало відомо ангелам, — відповів Огунве. — Декого з нас також шокувала звістка про те, що Господь не створював усесвіт. Може, творець існував, а може, й ні — нам це невідомо. Ми лише знаємо, що якоїсь миті Господь узяв владу до своїх рук, що потім відбулося повстання ангелів, що проти нього також боролися деякі люди. Це — останнє повстання. Ніколи раніше люди й ангели, а також істоти з інших світів не поєднували свої зусилля. Це найбільша з армій, що коли-небудь існували, але, можливо, й цього виявиться замало. Побачимо.
— Але якими є наміри лорда Ізраеля? Що це за світ і навіщо він прийшов сюди?
— Він привів нас сюди тому, що цей світ є порожнім. Я маю на увазі, тут немає розумного життя. Ми не колонізатори, пані Кольтер. Ми прийшли сюди не для того, щоб завойовувати, а для того, щоб будувати.
— Він що, збирається напасти на небесне царство? Огунве окинув жінку спокійним поглядом.
— Ми не збираємося вторгатися в небесне царство, — сказав він, — але якщо воно прагне напасти на нас, то хай буде готове до війни, адже ми до неї готові. Пані Кольтер, я цар, але пишаюся тим, що допомагаю лордові Ізраелю будувати світ, у якому немає царств і королівств. Там не буде ні царів, ні єпископів, ні попів. Небесне царство стало відоме під цією назвою Тому, що Господь підніс себе над рештою ангелів. Але нам таке не потрібно, і цей світ є іншим. Ми наміряємося стати вільними громадянами небесної республіки.
Пані Кольтер хотіла почути більше — в неї на язиці крутилося ще з десяток питань, — однак цар вирушив далі, не бажаючи змушувати свого начальника чекати, тож жінці довелося поквапитися.
Сходи були такими довгими, що коли вони нарешті досягли низу, небо над ними майже зникло з очей. Вже на середині дистанції сили майже облишили пані Кольтер, але вона не стала скаржитися, а зціпила зуби та йшла далі. Зрештою вони увійшли до величезного підземного залу, освітленого якимись кристалами, вмурованими в колони, які підтримували стелю. Під стелею було видно якісь конструкції, драбинки, та містки, по яких снували зайняті роботою люди.
Коли пані Кольтер підійшла, лорд Ізраель розмовляв зі своїми командирами. Не надавши жінці можливості відпочити, він пішов по величезному приміщенню, час від часу на мить зупиняючись, аби перекинутися декількома словами з якимись людьми. Повітря було густим і теплим. Пані Кольтер звернула увагу на те, що, мабуть, для зручності лорда Роука на кожній колоні на висоті людського зросту було прилаштовано кронштейн, на який міг би всістися яструб, отже, галівесп'янин завжди мав змогу взяти участь у бесіді.
Але лорд Ізраель не став затримуватися у залі — на дальньому його кінці охоронець відчинив важкі подвійні двері та пропустив їх на платформу біля залізниці. На них чекали антаричний локомотив і невеликий закритий вагон.
Машиніст уклонився, а його коричнева мавпа-деймон, побачивши золотавого деймона пані Кольтер, сховалася за ноги чоловіка. Лорд Ізраель щось сказав машиністові та жестом запросив своїх супутників сідати у вагонетку, котра, як і підземний зал, була освітлена світними кристалами на срібних бра, прикріплених до панелей із червоного дерева.
Щойно лорд Ізраель зайняв своє місце у вагонетці, потяг м'яко вирушив, слизнув уздовж платформи, увійшов до тунелю і різко набрав швидкості. Лише перестук коліс на гладких рейках свідчив про те, що вони кудись рухаються.
— Куди ми ідемо? — спитала пані Кольтер.
— До арсеналу, — стримано відповів лорд Ізраель, відразу відвернувся й тихо заговорив з ангелом.
Пані Кольтер звернулася до лорда Роука:
— Мілорде, а ваших агентів завжди посилають на завдання парами?
— Чому ви питаєте?
— Просто з цікавості. Коли ми з деймоном познайомилися з галівесп'янами в печері, то мене дуже вразило те, як вправно вони б'ються і як швидко ухвалюють рішення.
— А чому вразило? Ви не очікували, що люди такого розміру можуть бути вправними бійцями?
Відчувши у словах лорда Роука величезну гордовитість, жінка холодно на нього подивилася.
— Ні, не очікували, — відповіла вона. — Я гадала, ми легко з вами впораємося, але перемога була на вашому боці. Я визнаю свою помилку. Проте чи завжди ви б'єтеся парами?
- Предыдущая
- 44/111
- Следующая