Дівчинка - дівчина - жінка - мати - Шкіряк-Нижник Зореслава Антонівна - Страница 9

Особливим розділом підготовки дівчини до сімейного життя є виховання любові до дитини. Це почуття є індикатором стратегії репродуктивної поведінки і визначається значною мірою неусвідомленими установками. Центральне значення набуває виховання у дівчат адекватних установок на материнство. Основне завдання підготовки до сімейного життя полягає в поетапній допомозі підліткам у формуванні подружніх і батьківських ролей, вирішуванні разом з іншими членами сім'ї зв'язані з родинним життям проблеми.

Підлітковий вік ставить перед вихователями складні завдання. Емансипаційні тенденції, висока критичність підлітків роблять їх суворими суддями відношень у батьківській сім'ї. Реальне часто сприймається через призму власної, схильної до ідеалізації, романтичної закоханості.

Відгороджуючи дитину від побуту і забезпечуючи її всім необхідним, рідні так чи інакше чекають її вдячності, яка б проявлялася у допомозі, якій вони її так і не навчили. Породжувані при цьому настанови, докори, покарання наштовхуються на реакцію протесту. Коли ж вчорашнє «дитя» — дівчина опиняється у власній сім'ї, вона вражає своєю безпомічністю в найелементарніших ситуаціях.

Молоде подружжя часто чекає, хто ж візьме на себе роль лідера в сім'ї. Тому, якщо в сім'ї росте підліток-дів-чина, більше залучайте її до обговорення різних домашніх справ, сімейних проблем, радьтеся з нею, зважайте на її думку, дайте їй відчути себе повноправним членом родини.

ОЦІНКА СІМЕЙНИХ СТОСУНКІВ ТА IX ВПЛИВ НА ЗДОРОВ'Я І РОЗВИТОК ДИТИНИ

Для дитячого віку характерна підвищена ранимість і чутливість до різних впливів мікросоціального середовища, тобто середовища своєї родини. Загальновідомим і незаперечним є факт: розлади взаємин у сім'ї, помилки родинного виховання негативно впливають на психічний та соматичний розвиток дитини. Численні дослідження доводять, що основні причини виникнення неврозів і психічних захворювань у дітей зв'язані з дефектами виховання і конфліктними ситуаціями у сім'ї. Встановлені особливості соціально-психологічної структури сімей, в яких діти страждають нервовими захворюваннями. До них належать: неорганізовані сім'ї, де спостерігається жорстоке домінування Одного з батьків; комунікативний бар'єр між батьком і донькою та обмеження впливу батька на процес її виховання; конфліктність сімейних відношень, розлад між батьками, Неузгодженість вимог до дитини з боку батька і матері, й також прародичів.

Сім'я, батьки, родичі відіграють велику роль у формуванні розумових здібностей дитини та її емоційно-вольової сфери. Встановлено причинні зв'язки між характером сімейного виховання і особливостями розвитку дитини та її поведінкою з урахуванням даних медичного та психологічного стану. Недостатність емоційної прив'язаності батьків до дитини призводить до значних труднощів у подальшій соціальній адаптації у майбутньому.

Неадекватне сімейне виховання нерідко може призвести до серйозних розладів функцій нейро-ендокринних органів з усіма витікаючими звідси ускладненнями в формуванні залоз внутрішньої секреції, зокрема статевих. З існуючих різновидів неадекватного сімейного виховання треба відзначити недостатнє опікування, гіпопротекцію, надмірне опікування, суперечливе виховання. Значно частіше зустрічається прихована гіпопротекція (дитина контролюється батьками, але це здебільшого носить формальний характер) і гіперопіклування (надмірне батьківське піклування про дитину проявляється в незвичній відданості дитині).

Як при першій, так і при другій формі виховуються діти з нестійкою нервовою системою. Психогенні розлади, зокрема неврози у підлітків, виникають у випадках, коли виховання у сім'ї ведеться так, що батьки намагаються втілити в дітях свої нездійсненні надії. Звідси — непосильний тягар відповідальності (необхідність постійно одержувати тільки п'ятірки, показувати найвищі спортивні результати, перемагати на конкурсах тощо).

Про формування емоційно-вольової сфери дитини слід піклуватися з раннього віку. Найкращими засобами уникнути її розладів є психогігієна, правильний режим, посильні цікаві ігри, достатня фізична активність; навчання дитини правильному відпочинку, вмінню розслаблятися в кінці дня, не навантажувати нервову систему перед сном, дружня атмосфера в сім'ї. Розвиток астенічних явищ (головний біль, почуття розбитості, плаксивість, нестерпність до різких звуків, яскравого освітлення, перевтома під час занять, розлад уваги) можуть призвести в майбутньому до серйозних гормональних зрушень в організмі дівчинки.

Дуже важливе осмислення ролі і значення сексуальності в житті людини, її необхідності не тільки для відтворення, але й для нормального розвитку особистості. Про це батьки повинні тактовно і делікатно проводити бесіди зі своїми доньками. Сексуальне і несексуальне нерозривні в людських переживаннях. Осмислення цього сприяє усвідомленню, що сексуальність неможлива поза особистістю, як і особистість її сексуальних переживань.

ПСИХОЛОГІЧНА ТА СОЦІОЛОГІЧНА ПІДГОТОВКА ДО МАТЕРИНСТВА

Статеве виховання, точніше духовно-статеве виховання, не можна вважати успішним, якщо дівчата і юнаки, що ростуть у сім'ї, не зрозуміють, що обов'язки дружини і чоловіка, матері і батька є для жінки та чоловіка одними з основних у житті. Це — сполучна ланка у їх стосунках. Підготувати дівчат та юнаків до щасливого, міцного шлюбу, метою якого є задоволення взаємних духовних інтересів та фізіологічної статевої потреби, народження і виховання здорової дитини, зміцнення гармонії внутрішньо-сімейних стосунків — одне з головних завдань духовно-статевого виховання.

Жінка — основа сім'ї. Особливості жінки витікають з її природи — майбутньої матері. Чудо Всесвіту. Краса Землі. Скарб життя людського — як тільки не називають жінку, маючи на увазі саме священний феномен материнства. Майбутню жінку-матір виховують з дитинства. Виховують орієнтацію дівчини на сім'ю, родинний культ, щастя продовження роду.

Запорукою народження здорової міцної дитини є перш за все здоров'я матері та батька. Якщо дівчинка народилася і виросла здоровою, то буде здоровою і її сім'я. За визначенням Всесвітньої Організації охорони здоров'я, «ВООЗ», здоров'я — це складне інтегративне поняття. Це стан повного фізичного (тілесного), духовного та соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб та всіляких ушкоджень.

Щоб зберегти здоров'я майбутньої матері, в сім'ї з дитинства треба виховувати не тільки здорову дівчинку, але й формувати у неї навички материнства, переконувати в необхідності годування дитини материнським молоком, ретельного догляду за дитиною, здорового способу життя тощо. Особливої уваги заслуговує роз'яснення шкоди, якої завдає куріння та вживання спиртних напоїв.

Однією з важливих запорук здоров'я і спокійного материнства є правильне планування сім'ї, планування часу, коли для відтворення потомства є найкращі умови: стабільний соціальний статус подружжя з достатнім економічним базисом для утримання сім'ї з дитиною, хороше житло, сприятливі взаємостосунки подружжя, тобто створені ті умови, коли сім'я готова всю свою увагу направити на те, щоб максимально правильно розвивалася вагітність, а життя родини не було затьмарене ніякими серйозними проблемами і перешкодами. Одним словом, здоровою може бути тільки бажана дитина, тобто тоді, коли її ждуть як велику радість.

У такому напрямку слід виховувати дівчину, щоб, підростаючи, вона своєчасно і грамотно дістала інформацію про фактори ризику, могла розпізнати стани ускладнень та прояви небезпеки під час вагітності.

Дівчина, яка йде до шлюбу, повинна відчувати глибоку відповідальність за відтворення здорового потомства і дотримуватися всіх умов, необхідних для гарантії народження здорової дитини.

Готуючись до вагітності, жінка повинна знати заходи профілактики малокрів'я (вживання з їжею продуктів, що містять залізо, цинк, фолієву кислоту, вітаміни), яке дуже негативно впливає на плід, спричиняє затримку його розвитку та інші проблеми; санацію (лікування) вогнищ хронічної інфекції, гострих інфекційних та соматичних захворювань, що мають негативний вплив на плід; обов'язково коригувати фізичне навантаження протягом дня так, щоб зменшити його під час вагітності; а також виконувати щоденні фізичні вправи, адекватні стану здоров'я — аутотренінг, психо-емоційне розвантаження та вольове тренування з метою максимального запобігання можливих наслідків надмірних стресових реакцій.