Дівчинка - дівчина - жінка - мати - Шкіряк-Нижник Зореслава Антонівна - Страница 11

ВМЗ доцільно вводити жінкам, яким вагітність небажана за медичними показаннями (хвороби внутрішніх органів, нервові та психічні), тим, що мали кілька родів і абортів у минулому або резус-і групову несумісність крові; при хворобах чоловіка, для профілактики аборту і взагалі тим, хто на даний час не хоче мати дітей або цього не дозволяють обставини, про які йшлося вище. Практика показує, що 85 % жінок можуть користуватися цим ефективним засобом. ВМЗ протипоказані при гострих інфекційних та екстра-генітальних (нестатевих органів) захворюваннях, при підозрі на вагітність, при міомах матки, розладах менструального циклу, надмірних менструаціях, новоутвореннях матки та її придатків. Після перенесених на матці операціях (кесарський розтин та інші) питання про використання ВМЗ вирішують індивідуально, але не раніше ніж через 6 місяців. При запальних процесах матки і придатків (аунексити, ендометрити) ВМЗ вводять через 8—10 місяців після закінчення лікування за умови відсутності загострення.

Найкращий строк для введення ВМЗ — останній день менструації і перші два дні після неї, тобто з 4-го по 7-й день менструального циклу. Після введення ВМЗ бажано ще ЗО—40 хв знаходитися під наглядом лікаря. В подальшому необхідно утриматись від статевих актів не менше 8 днів, обмежити фізичне навантаження протягом перших 4–5 менструацій, утриматися від гарячих ванн.

Надалі жінка повинна звернутися до лікаря через 10 днів після першої менструації, потім регулярно в перші 2— 4 місяці після введення і нарешті — 2 рази на рік, якщо немає потреби у більш частому обстеженні. Тривалість перебування ВМЗ залежить від дії його на організм жінки. Оптимальним визначено строк від 1 до 5 років. Дотримання вищезгаданих правил не призведе до небажаних явищ.

Ефективність ВМЗ висока, тільки в 2–4 % випадків все ж настає вагітність у перший рік вживання, найчастіше тоді, коли неправильно було підібрано розмір засобу. Вживання ВМЗ не впливає на розвиток ембріону та плід. Видаляють ВМЗ за бажанням жінки і медичними показаннями (розлади менструального циклу, контактні кров'янисті виділення, запальні процеси різних відділів статевої системи). Сексопатологи вважають ВМЗ ідеальним засобом запобігання вагітності, засобом, що сприяє розвитку статевого почуття, сексуальної задоволеності, благополучного шлюбу.

Популярні серед жінок і гормональні контрацепти, які призначені для орального (всередину) вживання. Це фармацевтичні засоби — синтетичні аналоги природних гормоні в-естрогенів та прогестерону. Найчастіше ці препарати готують з комбінації гормональних складових. Це бісекурін, овулен-50, мікрогінон, нон-овлон, ригевідон, міні-пілі, кон-тинцін, тріквілар та інші. Вживання оральних контрацептів (ОК) проводять з обережністю, в основному здоровим жінкам віком до 35 років. Підбираючи ОК, треба зважувати на їх хімічний склад. Овідон, нон-овлон не рекомендують жінкам, що палять, мають надмірну вагу, спадкову схильність до серцево-судинних захворювань. їм краще вживати ригевідон та тріквілар, які менше впливають на жировий обмін.

Вживають ОК з п'ятого дня менструації протягом 21 дня в один і той же час, наприклад, після вечері. Слід пам'ятати, що навіть один пропущений день може призвести до вагітності. Після прийому 21 таблетки роблять перерву на 6–7 днів. Правильне вживання таблеток забезпечує практично 100 % ефект.

При вживанні ОК іноді спостерігається підвищення артеріального тиску, тому слід щомісяця його контролювати і в разі стійкого підвищення — припинити вживання контрацептива.

Тривалість користування ОК не повинна перевищувати 1 року. Останні роботи вчених рекомендують зменшити цей інтервал до 3-х місяців.

Враховуючи можливі ускладнення ОК (вплив на обмін речовин в організмі), їх слід вживати тільки практично здоровим жінкам, які при цьому повинні бути під диспансерним наглядом лікаря.

Існують також і традиційні методи запобігання вагітності. До них належать механічні контрацептивні засоби і передусім чоловічий презерватив. Він був запропонований англійським лікарем Кондоном як засіб запобігання зараження венеричними захворюваннями, а надалі дістав дуже широке використання для контрацепції. Перед вживанням презерватива треба перевірити його непошкодженість, цілість, сліпий кінець обов'язково залишити дещо вільним (для сперми, що випорскується), а зовнішню його поверхню змазати вазеліном (інакше статевий акт буде затруднений і не дасть достатньої насолоди). Якщо під час статевих зносин презерватив розірвався, необхідно одразу про-спринцювати піхву, щоб видалити сперму. Ефект контрацепції за допомогою презерватива досягає 90 %. Особливо доцільне його вживання при випадкових статевих зноси-нах, при яких завжди є небезпека зараження венеричною хворобою. Недоліком презерватива є можливість виникнення запальних процесів статевих органів жінки, якщо їх вживають тривалий час або без змазування вазеліном. Шкодить здоров'ю жінки і непотрапляння у піхву сперми, яка позитивно впливає на організм; знижується статеве відчуття у партнерів.

Хоча презервативами користується більше 50 % подружніх пар, рекомендується все ж чергувати їх вживання з іншими засобами.

Жіночі ковпачки, що виготовляються із алюмінію, срібла, пластмаси тощо, вживаються з метою прикриття шийки матки і створення перепони до проникання сперми в порожнину матки. Лікар чи акушерка підбирає за розміром шийки матки необхідний ковпачок (їх 24 розміри). До половини він наповнюється протизаплідною пастою. Надягнутий на шийку матки ковпачок не повинен викликати неприємних відчуттів і непокоїти під час статевого акту. Надягають його після менструації і знімають за 2–3 дні до початку наступної. Перед зняттям ковпачка бажано проспринцю-ватися. Протипоказані ковпачки при запаленнях, ерозіях шийки матки, значних опущеннях.

Ефективність вживання ковпачків піхви 80–85 %.

Менш поширений механічний засіб — піхв'яний песарій КР (зрізана гумова куля з щільним обідком, діаметром від 40 до 80 мм), що вводиться двома пальцями у піхву з метою закрити шийку матки. Гумовий засіб не слід залишати у піхві більш ніж на 2–3 дні, оскільки речовини, що містяться в гумі, можуть подразнювати стінку слизових статевих органів.

Хімічні контрацептивні засоби вживаються у вигляді паст, глобулей, розчинів. В основу їх покладено принцип пригнічення життєздатності сперматозоїдів за допомогою спермовбиваючих (спермоцидних) речовин. Розповсюджені контрацептин Т, грамицидинова паста, лютенурин (таблетки та кульки); вживають також розчин оцту — 2 ч. ложки на 1 літр води, 20 %-ний розчин кухонної солі, розчин 1 Мойого цитринового соку — 1 цитрина на 0,5 л води. Спринцювання слід зробити одразу після статевого акту, а пасти і кульки — вводити перед тим за допомогою особливих аплікаторів. Однак це ускладнює їх вживання і психологічно несприятливо впливає на статевий акт. Можна використовувати і ватяно-марлеві тампони та губки, які змочуються в одному із сперматоцидних розчинів або покриваються пастою і вводяться у піхву перед статевим актом.

Недивлячись на ефективність сучасних контрацептивних засобів, широко використовуються в щоденній практиці і методи, що не потребують пристроїв та препаратів. Це — перервані статеві зносини і фізіологічний метод (ритм-Але-тод) запобігання вагітності. Іноді вони вживаються з метою підсилення ефективності хімічних та механічних засобів.

Перервані статеві зносини як засіб попередження вагітності негативно впливає на здоров'я і жінки, і чоловіка. Статеве збудження не дістає своєї природної розрядки і завершення, спричиняє розлади нервової системи обох партнерів. Розвиваються неврастенія, підвищена дратівливість, швидка втома, болі у животі та хребці, запори; у жінок нерідко розвиваються розлади менструацій, з'являються виділення з піхви, що свідчить про хронічні запальні явища. У подружжя може розвинутися радикуліт. Врешті-решт при тривалих перерваних зносинах у чоловіків може розвинутись статева слабість.

Можна рекомендувати і використання фізіологічного методу з урахуванням небезпечних для запліднення днів, так званий ритм-метод (РМ). Він передбачає визначення часу овуляції, яка настає на 14±2 день, тобто на 12–16 день менструального циклу. В ці дні партнери утримуються від статевих зносин. Але враховуючи запліднюючу здатність сперматозоїда, яка зберігається 2–3 дні, на цей термін продовжується строк вірогідного запліднення. Таким чином, доцільно утримуватися від інтимних стосунків з 10-го по 17-й день циклу.