Выбрать книгу по жанру
Фантастика и фэнтези
- Боевая фантастика
- Героическая фантастика
- Городское фэнтези
- Готический роман
- Детективная фантастика
- Ироническая фантастика
- Ироническое фэнтези
- Историческое фэнтези
- Киберпанк
- Космическая фантастика
- Космоопера
- ЛитРПГ
- Мистика
- Научная фантастика
- Ненаучная фантастика
- Попаданцы
- Постапокалипсис
- Сказочная фантастика
- Социально-философская фантастика
- Стимпанк
- Технофэнтези
- Ужасы и мистика
- Фантастика: прочее
- Фэнтези
- Эпическая фантастика
- Юмористическая фантастика
- Юмористическое фэнтези
- Альтернативная история
Детективы и триллеры
- Боевики
- Дамский детективный роман
- Иронические детективы
- Исторические детективы
- Классические детективы
- Криминальные детективы
- Крутой детектив
- Маньяки
- Медицинский триллер
- Политические детективы
- Полицейские детективы
- Прочие Детективы
- Триллеры
- Шпионские детективы
Проза
- Афоризмы
- Военная проза
- Историческая проза
- Классическая проза
- Контркультура
- Магический реализм
- Новелла
- Повесть
- Проза прочее
- Рассказ
- Роман
- Русская классическая проза
- Семейный роман/Семейная сага
- Сентиментальная проза
- Советская классическая проза
- Современная проза
- Эпистолярная проза
- Эссе, очерк, этюд, набросок
- Феерия
Любовные романы
- Исторические любовные романы
- Короткие любовные романы
- Любовно-фантастические романы
- Остросюжетные любовные романы
- Порно
- Прочие любовные романы
- Слеш
- Современные любовные романы
- Эротика
- Фемслеш
Приключения
- Вестерны
- Исторические приключения
- Морские приключения
- Приключения про индейцев
- Природа и животные
- Прочие приключения
- Путешествия и география
Детские
- Детская образовательная литература
- Детская проза
- Детская фантастика
- Детские остросюжетные
- Детские приключения
- Детские стихи
- Детский фольклор
- Книга-игра
- Прочая детская литература
- Сказки
Поэзия и драматургия
- Басни
- Верлибры
- Визуальная поэзия
- В стихах
- Драматургия
- Лирика
- Палиндромы
- Песенная поэзия
- Поэзия
- Экспериментальная поэзия
- Эпическая поэзия
Старинная литература
- Античная литература
- Древневосточная литература
- Древнерусская литература
- Европейская старинная литература
- Мифы. Легенды. Эпос
- Прочая старинная литература
Научно-образовательная
- Альтернативная медицина
- Астрономия и космос
- Биология
- Биофизика
- Биохимия
- Ботаника
- Ветеринария
- Военная история
- Геология и география
- Государство и право
- Детская психология
- Зоология
- Иностранные языки
- История
- Культурология
- Литературоведение
- Математика
- Медицина
- Обществознание
- Органическая химия
- Педагогика
- Политика
- Прочая научная литература
- Психология
- Психотерапия и консультирование
- Религиоведение
- Рефераты
- Секс и семейная психология
- Технические науки
- Учебники
- Физика
- Физическая химия
- Философия
- Химия
- Шпаргалки
- Экология
- Юриспруденция
- Языкознание
- Аналитическая химия
Компьютеры и интернет
- Базы данных
- Интернет
- Компьютерное «железо»
- ОС и сети
- Программирование
- Программное обеспечение
- Прочая компьютерная литература
Справочная литература
Документальная литература
- Биографии и мемуары
- Военная документалистика
- Искусство и Дизайн
- Критика
- Научпоп
- Прочая документальная литература
- Публицистика
Религия и духовность
- Астрология
- Индуизм
- Православие
- Протестантизм
- Прочая религиозная литература
- Религия
- Самосовершенствование
- Христианство
- Эзотерика
- Язычество
- Хиромантия
Юмор
Дом и семья
- Домашние животные
- Здоровье и красота
- Кулинария
- Прочее домоводство
- Развлечения
- Сад и огород
- Сделай сам
- Спорт
- Хобби и ремесла
- Эротика и секс
Деловая литература
- Банковское дело
- Внешнеэкономическая деятельность
- Деловая литература
- Делопроизводство
- Корпоративная культура
- Личные финансы
- Малый бизнес
- Маркетинг, PR, реклама
- О бизнесе популярно
- Поиск работы, карьера
- Торговля
- Управление, подбор персонала
- Ценные бумаги, инвестиции
- Экономика
Жанр не определен
Техника
Прочее
Драматургия
Фольклор
Военное дело
Світанок - Майер Стефани Морган - Страница 59
— В жодному разі, — прошипіла Розалія. — Еммет може рушати з вами просто зараз.
— Тобі теж давно час на полювання, — лагідно зауважив Карлайл.
Його тон не пом’якшив її гумору.
— Я полюватиму тільки разом із ним, — проричала вона, мотнувши головою в бік Едварда, а тоді відкинула назад волосся.
Карлайл зітхнув.
Джаспер і Еммет блискавично спустилися сходами, і тої ж таки секунди до них біля скляних задніх дверей приєдналася Аліса. Есме підлетіла до Аліси і стала збоку.
Карлайл поклав долоню мені на руку. Льодяний доторк був неприємний, але я не відсмикнув руки. Я застиг — частково зі здивування, а частково тому, що не хотів образити його почуття.
— Дякую, — повторив він і зник за дверима, щоб долучитися до решти чотирьох. Я провів їх поглядом, поки вони перетинали газон, але вони зникли, перш ніж я встиг зробити ще один видих. Либонь, ситуація була критичнішою, ніж я уявляв.
Хвилинку було зовсім тихо. Я відчував, що хтось пропалює мене поглядом, і міг навіть вгадати, хто це має бути. Я планував забратися геть і трохи похропти, але можливість зіпсувати Розалії ранок неможливо було проґавити.
Отож я неквапливо дійшов до крісла поряд із Розалією і всівся в нього, випроставшись так, що голова моя схилилася до Белли, а ліва нога опинилася біля обличчя Розалії.
— Фу! Приберіть хтось цього собаку, — пробурмотіла вона, зморщивши носик.
— Слухай, психопатко, а цей ти чула? Питання: як забезпечити блондинці заняття на кілька годин?
Вона не озвалася і словом.
— Ну, — запитав я, — то знаєш відповідь чи ні?
Вона втупилася в телевізор і проігнорувала мене.
— Вона чула цей анекдот? — запитав я Едварда.
Навіть тінь усмішки не ковзнула його обличчям — він не відривав очей від Белли, коли відповів:
— Ні.
— Чудово. Отож насолоджуйся, кровопивце: написати на папірці з обох боків «Перегорни».
Розалія і не глянула на мене.
— Я вбиваю в сотні разів частіше, ніж ти, бридка тварюко. Пам’ятай про це.
— Одного дня, Королево Краси, тобі набридне просто погрожувати мені. А я тільки цього й чекаю.
— Досить, Джейкобе, — мовила Белла.
Я опустив очі — вона хмуро поглядала на мене. Схоже, вчорашній гарний гумор випарувався без сліду.
Що ж, я не хотів дратувати її.
— Мені краще забратися?
Перш ніж мною оволоділа надія (а чи страх), що вона нарешті втомилася від мого товариства, вона моргнула, похмурий вираз щез. Вона, схоже, була щиро вражена, що я зроблю такий висновок.
— Ні! Звісно, ні!
Я зітхнув — і почув, як Едвард також зовсім тихо зітхнув. Я знаю, він би волів, щоб вона нарешті порвала зі мною. Шкода, що він ніколи не зможе зробити нічого, що засмутить її.
— У тебе втомлений вигляд, — зауважила Белла.
— Почуваюся, як побитий пес, — визнав я.
— Я би з задоволенням побила тебе, як пса, — муркнула Розалія так тихо, щоб Белла не почула.
Я тільки посунувся глибше в крісло. Влаштовуючись зручніше. Боса ступня опинилася ще ближче від Розалії, й вона застигла. За кілька хвилин Белла попросила Розалію наповнити її горнятко. Вітерець майнув по моїй шкірі, коли Розалія полетіла нагору, щоб принести ще крові. Було дуже тихо. Я подумав: а чи не подрімати мені?
І тут нагло запитав Едвард:
— Ти щось кажеш?
Голос його був спантеличений. Дивно. Адже ніхто нічого не казав — і, крім того, Едвард мав такий самий гострий слух, як і я, і сам знав про це не гірше за мене.
Він утупився в Беллу, вона теж не відривала від нього очей.
— Я? — перепитала вона через секунду. — Я нічого не казала.
Він став навколішки, нахилився над нею — обличчя його було тривожним, але зовсім по-іншому. Чорні очі зосередилися на її обличчі.
— Що ти зараз думаєш?
Вона безтямно витріщилася на нього.
— Нічого. А що таке?
— А що ти думала хвилину тому? — запитав він.
— Про… Острів Есме. І пір’я…
Прозвучало, як повна нісенітниця, але тут вона почервоніла, і я збагнув, що краще мені й не знати, про що це вона.
— Скажи ще що-небудь.
— Що? Едварде, що відбувається?
Його обличчя знову змінилося, і він зробив таке, від чого в мене просто відпала щелепа. Позаду я вчув гучний вдих і збагнув, що то повернулася Розалія і що вона здивована не менше за моє.
Едвард зовсім легко поклав обидві долоні Беллі на величезний круглий живіт.
— Пло… — він ковтнув, — йому… малюку подобається твій голос.
На якусь мить запанувала цілковита тиша. Я не міг поворухнути ні м’язом, не міг навіть кліпнути очима. І тут…
— Чорт забирай, ти його чуєш! — заверещала Белла. Наступної миті вона здригнулася.
Едвардова рука поповзла до найвищої точки її живота, і він лагідно погладив те місце, де дитина, либонь, штовхнулася.
— Чш-ш-ш, — пробурмотів він, — ти налякала… його.
Очі її розширилися від здивування. Вона поплескала себе збоку по животі.
— Пробач, дитинко.
Едвард щосили прислуховувався, нахиливши голову до здоровенного живота.
— Що він думає зараз? — нетерпляче поцікавилася Белла.
— Він… чи вона… — він затнувся, поглянувши їй в очі. У погляді його читалося таке саме благоговіння — хіба що в його зіницях було більше настороженості й невдоволення. — Він щасливий, — мовив Едвард, не вірячи власним словам.
Вона хапнула ротом повітря, і від мене не приховався фанатичний блиск її очей. Обожнювання і відданість. Величезні сльози наповнили її очі й тихо потекли по щоках до всміхнених вуст.
І коли він дивився на неї, в обличчі його більше не було ні страху, ні люті, ні шалу — жодного з тих почуттів, які відбивалися на ньому весь час відтоді, як вони повернулися з медового місяця. Він захоплювався разом із нею.
— Звісно, ти щасливий, мій гарненький малюче, звісно ж, ти щасливий, — завуркотіла вона, погладжуючи собі живіт, а сльози котилися по щоках. — Як же може бути інакше, коли ти в безпеці й теплі, коли тебе всі люблять! Я так тебе люблю, милий мій Еде, звісно ж, ти щасливий!
— Як ти його назвала? — поцікавився Едвард.
Вона знову пекла раків.
— Ну… я вже дала йому ім’я… Не думала, що ти теж захочеш… ну, розумієш?
— Ед?
— І батька твого звали також Едвардом…
— Так, звали. Що?… — почав був він, затнувся, а за мить гмикнув: — Гм-м-м…
— Що таке?
— Мій голос йому теж подобається.
— Певно, що подобається! — в її тоні звучав заледве не екстаз. — У тебе найчарівніший голос у світі. Кому він може не подобатися?
— А в тебе є запасний план? — раптом запитала Розалія, відхиляючись на спинку канапи з точно таким самим зачудованим, повним екстазу виразом обличчя, як був у Белли. — Що як це не він, а вона?
Белла стерла сльози під очима зворотним боком долоні.
— Я трошки поміркувала. Погралася з двома іменами — Рене та Есме. І придумала… Ренeсма.
— Ранезма?
— Ренeсма. Дивно звучить?
— Ні, мені подобається, — запевнила її Розалія. Долоні їхні лежали поряд — золота й червоного дерева. — Ім’я чарівне. І єдине в своєму роді — це якраз пасує.
— Проте я все-таки гадаю, що це Едвард.
Едвард зосереджено глядів перед собою — він дослухався.
— Що? — запитала Белла, сяючи на обличчі. — Що він думає зараз?
Спершу він нічого не відповів, а потім — вразивши нас трьох, аж із вуст зірвалося три зітхання — він ніжно приклав вухо Беллі до живота.
— Він любить тебе, — прошепотів Едвард зачудовано. — Він просто обожнює тебе.
І тут-таки я збагнув, що залишився сам. Цілковито й безповоротно сам.
Мені хотілося дати самому собі під зад, коли я усвідомив, які великі надії покладав на цього ненависного вурдалака. Який я був дурень — хіба можна довіряти кровопивцям! Звісна річ, що врешті-решт він мене зрадив би!
Я розраховував, що він буде на моєму боці. Я розраховував, що він страждатиме більше за мене. А понад усе я розраховував, що він ненавидітиме цю огидну істоту, яка вбиває Беллу, більше за мене.
- Предыдущая
- 59/138
- Следующая