Выбрать книгу по жанру
Фантастика и фэнтези
- Боевая фантастика
- Героическая фантастика
- Городское фэнтези
- Готический роман
- Детективная фантастика
- Ироническая фантастика
- Ироническое фэнтези
- Историческое фэнтези
- Киберпанк
- Космическая фантастика
- Космоопера
- ЛитРПГ
- Мистика
- Научная фантастика
- Ненаучная фантастика
- Попаданцы
- Постапокалипсис
- Сказочная фантастика
- Социально-философская фантастика
- Стимпанк
- Технофэнтези
- Ужасы и мистика
- Фантастика: прочее
- Фэнтези
- Эпическая фантастика
- Юмористическая фантастика
- Юмористическое фэнтези
- Альтернативная история
Детективы и триллеры
- Боевики
- Дамский детективный роман
- Иронические детективы
- Исторические детективы
- Классические детективы
- Криминальные детективы
- Крутой детектив
- Маньяки
- Медицинский триллер
- Политические детективы
- Полицейские детективы
- Прочие Детективы
- Триллеры
- Шпионские детективы
Проза
- Афоризмы
- Военная проза
- Историческая проза
- Классическая проза
- Контркультура
- Магический реализм
- Новелла
- Повесть
- Проза прочее
- Рассказ
- Роман
- Русская классическая проза
- Семейный роман/Семейная сага
- Сентиментальная проза
- Советская классическая проза
- Современная проза
- Эпистолярная проза
- Эссе, очерк, этюд, набросок
- Феерия
Любовные романы
- Исторические любовные романы
- Короткие любовные романы
- Любовно-фантастические романы
- Остросюжетные любовные романы
- Порно
- Прочие любовные романы
- Слеш
- Современные любовные романы
- Эротика
- Фемслеш
Приключения
- Вестерны
- Исторические приключения
- Морские приключения
- Приключения про индейцев
- Природа и животные
- Прочие приключения
- Путешествия и география
Детские
- Детская образовательная литература
- Детская проза
- Детская фантастика
- Детские остросюжетные
- Детские приключения
- Детские стихи
- Детский фольклор
- Книга-игра
- Прочая детская литература
- Сказки
Поэзия и драматургия
- Басни
- Верлибры
- Визуальная поэзия
- В стихах
- Драматургия
- Лирика
- Палиндромы
- Песенная поэзия
- Поэзия
- Экспериментальная поэзия
- Эпическая поэзия
Старинная литература
- Античная литература
- Древневосточная литература
- Древнерусская литература
- Европейская старинная литература
- Мифы. Легенды. Эпос
- Прочая старинная литература
Научно-образовательная
- Альтернативная медицина
- Астрономия и космос
- Биология
- Биофизика
- Биохимия
- Ботаника
- Ветеринария
- Военная история
- Геология и география
- Государство и право
- Детская психология
- Зоология
- Иностранные языки
- История
- Культурология
- Литературоведение
- Математика
- Медицина
- Обществознание
- Органическая химия
- Педагогика
- Политика
- Прочая научная литература
- Психология
- Психотерапия и консультирование
- Религиоведение
- Рефераты
- Секс и семейная психология
- Технические науки
- Учебники
- Физика
- Физическая химия
- Философия
- Химия
- Шпаргалки
- Экология
- Юриспруденция
- Языкознание
- Аналитическая химия
Компьютеры и интернет
- Базы данных
- Интернет
- Компьютерное «железо»
- ОС и сети
- Программирование
- Программное обеспечение
- Прочая компьютерная литература
Справочная литература
Документальная литература
- Биографии и мемуары
- Военная документалистика
- Искусство и Дизайн
- Критика
- Научпоп
- Прочая документальная литература
- Публицистика
Религия и духовность
- Астрология
- Индуизм
- Православие
- Протестантизм
- Прочая религиозная литература
- Религия
- Самосовершенствование
- Христианство
- Эзотерика
- Язычество
- Хиромантия
Юмор
Дом и семья
- Домашние животные
- Здоровье и красота
- Кулинария
- Прочее домоводство
- Развлечения
- Сад и огород
- Сделай сам
- Спорт
- Хобби и ремесла
- Эротика и секс
Деловая литература
- Банковское дело
- Внешнеэкономическая деятельность
- Деловая литература
- Делопроизводство
- Корпоративная культура
- Личные финансы
- Малый бизнес
- Маркетинг, PR, реклама
- О бизнесе популярно
- Поиск работы, карьера
- Торговля
- Управление, подбор персонала
- Ценные бумаги, инвестиции
- Экономика
Жанр не определен
Техника
Прочее
Драматургия
Фольклор
Военное дело
Світанок - Майер Стефани Морган - Страница 51
Сет уздрів вираз мого обличчя й поквапився все пояснити:
— Так, Джейку, я просто хотів переконатися, що з тобою все гаразд. Бо ж ти не перевернувся назад. Лі хвилювалася. Я казав їй, що ти, ймовірно, просто вирубався ще в людській подобі, але ж ти її знаєш… А тут була вся ця їжа, і… чорт, — від обернувся до Едварда, — приятелю, а ти вмієш куховарити!
— Дякую, — муркнув Едвард.
Я зробив повільний вдих, намагаючись розтиснути щелепи. Я не міг відвести очей від Сетової руки.
— Белла змерзла, — тихо промовив Едвард.
Справді. І це не моя справа. Вона мені не належить.
Сет учув Едвардове зауваження, побачив моє лице — і миттю йому для їди знадобилися обидві руки. Він прибрав долоню з плеча Белли й узявся наминати. Я наблизився до канапи, досі намагаючись опанувати себе.
— Лі зосталася на чатах? — запитав я Сета. Голос мій ще й досі був хрипким зі сну.
— Так, — відгукнувся він із повним ротом. На ньому був іще й новий одяг. І його вбрання пасувало йому значно краще, ніж мені — моє. — Вона там. Не хвилюйся. Вона завиє, коли що. Ми змінилися десь опівночі. Я чатував дванадцять годин, — він пишався, і це було відчутно в його голосі.
— Опівночі? Стривай — а котра зараз година?
— Скоро світатиме, — він визирнув у вікно, щоб пересвідчитися.
Прокляття! Я проспав до кінця дня і всю ніч — як убитий.
— Чорт! Вибач за це, Сете. Справді. Треба було розтовкти мене.
— Та ну, брате, тобі давно слід було виспатися. Відколи ти не спочивав? Ще з ночі напередодні останньої варти з Семом? Десь близько сорока годин? Чи п’ятдесят? Ти ж не машина, Джейку. Крім того, ти нічогісінько не проґавив.
Нічогісінько? Я метнув погляд на Беллу. Барва її обличчя стала нормальною — такою, як я її пам’ятав. Бліда, але з легеньким рум’янцем. Навіть коси її мали кращий вигляд — вони блищали. Вона збагнула, що я оцінював її, і вишкірилася.
— Як твоє ребро? — запитав я.
— Туго замотане, я навіть його не відчуваю.
Я закотив очі. Почув, як заскреготів зубами Едвард, і збагнув, що такий бадьористий настрій дратував його не менше за мене.
— Що ж у нас на сніданок? — дещо саркастично запитав я. — Перша резус негативний чи друга резус позитивний?
Белла показала мені язика. Вона була така, як колись.
— Омлет, — мовила вона, метнувши погляд униз. Я зауважив, що горнятко крові було затиснуте між її та Едвардовою колінками.
— Ти теж поснідай, Джейку, — запропонував Сет. — У кухні повно всього. У тебе ж порожній шлунок.
Я оцінив їжу в нього на тарілці. Схоже було на омлет із сиром і величенький кусень рулету з корицею. У животі в мене забурчало, проте я не зважав.
— А чим снідала Лі? — критично запитав я Сета.
— Гей, я їй приніс харчі, перш ніж сам почав їсти! — захищався він. — А вона сказала, що краще зжере людину, збиту на дорозі, — хоча я певен, вона скоро здасться. Тут такі рулети з корицею… — схоже було, він не міг дібрати відповідного епітету.
— Тоді я піду на полювання з нею.
Сет зітхнув, коли я розвернувся, щоб іти геть.
— Стривай хвильку, Джейкобе!
То був Карлайл, отож коли я обернувся, вираз обличчя в мене, либонь, був не таким зневажливим, як міг би, коли б мене покликав хтось інший.
— Так?
Карлайл наблизився, а Есме вийшла в іншу кімнату. Він зупинився за кілька кроків од мене — трохи далі, ніж стають звичайні люди для звичайної розмови. Я оцінив його намагання не обмежувати мого життєвого простору.
— Коли вже згадали про полювання, — почав він понурим голосом. — Це питання знову постає перед моєю родиною. Я так розумію, що наше попереднє перемир’я в даний час не діє, отож мені потрібна твоя порада. Сем полюватиме на нас поза зоною, яку ви для нас вартуєте? Я не хотів би поранити когось із твоєї родини — чи втратити когось зі своєї. На нашому місці як би ти поводився?
Я здивовано відхилився — він приголомшив мене своїми словами. Що я міг знати про розкішне місце, яке собі забезпечили ці кровопивці? Та з іншого боку, я трохи знав Сема.
— Ризик є, — відповів я, намагаюсь не зважати на іншу пару очей, яка втупилася в мене, й не говорити до неї. — Сем дещо заспокоївся, проте я майже переконаний, що подумки він вважає угоду вже недійсною. І тільки-но йому здасться, що або плем’я, або інші люди опинилися під загрозою, він не з’ясовуватиме ситуації — ви розумієте, що я маю на увазі. Але попри все для нього головне — Ла-Пуш. У них забракне людей, щоб поставити варту там — і ще й висилати мисливські рейди, які могли б завдати вам шкоди. Можу заприсягтися, що він тримається ближче до хати.
Карлайл замислено кивнув.
— Тому я би просто порадив, якщо вже кудись збираєтеся, не ходіть поодинці. І найкраще виходити вдень, адже від вас чекатимуть вилазок саме вночі. Традиційні вампірські забобони. Ви такі меткі — перетніть гори й полюйте з того боку — так далеко від дому він нікого не посилатиме.
— І залишити Беллу тут саму, без захисту?
Я фиркнув.
— А ми що — просто шмат сирого м’яса?
Карлайл засміявся, та за мить обличчя його знову посерйознішало.
— Джейкобе, ти не здатен побити своїх братів.
Погляд мій застиг.
— Не скажу, що це буде легко, проте якщо вони прийдуть, щоб убити її, гадаю, я зможу їх зупинити.
Карлайл тривожно похитав головою.
— Я не мав на увазі, що ти… не здолаєш їх. Але ж це так неправильно! Я не можу взяти такий тягар на свою совість.
— Цей тягар ляже не на вашу совість, докторе. А на мою. І я його витримаю.
— Ні, Джейкобе. Ми потурбуємося, щоб своїми діями не спровокувати цього, — він замислено нахмурився. — Ми виходитимемо втрьох, — вирішив він за хвилю. — Це буде наймудріше.
— Не знаю, докторе. Ділитися навпіл — не найкраща стратегія.
— У нас є додаткові переваги, які компенсують брак людей. Якщо до трійці входитиме Едвард, він зможе убезпечити нас на кілька миль.
Ми воднораз метнули погляди на Едварда. Та вираз на його обличчі миттю змусив Карлайла відступитися.
— Та й інші є можливості, я певен, — сказав Карлайл. Ясна річ, не було такої фізичної потреби, яка б могла зараз відірвати Едварда від Белли. — Алісо, гадаю, ти ж здатна побачити, куди нам не слід потикатися?
— Так, якщо це місце щезає з видимості, — кивнула Аліса. — Це легко.
Едвард, який весь напружився, почувши першу пропозицію Карлайла, розслабився. Белла сумно позирала на Алісу, й поміж брів у неї залягла маленька зморшка — вона завжди з’являлася, коли Белла нервувала.
— Що ж, гаразд, — підсумував я. — Це питання вирішене. Мені час. Сете, я сподіваюся, ти повернешся до сутінків, а поки що поспи десь тут, о’кей?
— Звісно, Джейку. Я перевернуся назад, щойно доїм. Хіба що… — завагався він, поглянувши на Беллу. — Я тобі ще потрібен?
— У неї є ковдри, — гавкнув я на нього.
— Зі мною все гаразд, Сете, дякую, — швидко мовила Белла.
Саме тоді в кімнату влетіла Есме з великим накритим тарелем у руках. Вона невпевнено зупинилася трошки позаду Карлайла і втупила великі золоті очі мені в обличчя. Вона простягнула таріль і зробила сором’язливий крок до мене.
— Джейкобе, — сказала вона тихо. Голос її був не такий пронизливий, як у інших. — Я знаю, тобі це не… додає апетиту — думка поїсти тут, де так неприємно пахне. Але мені було б набагато легше, якби ти взяв дещо з харчів із собою. Я знаю, що через нас ти не можеш повернутися додому. Будь ласка — полегши трошки моє сумління. Візьми щось поїсти, — вона простягнула мені таріль, обличчя її було лагідним і світилося благанням. Не знаю, як їй це вдалося, адже на вигляд їй було щонайбільше двадцять п’ять років, та й шкіра її була неймовірно блідою, але щось у виразі її обличчя зненацька нагадало мені маму.
О Боже!
— Ага, звісно, звісно, — пробурмотів я. — Мабуть. Та й Лі, може, ще не наїлася.
Я простягнув руку й забрав у неї харчі — так і тримав на витягнутій руці. Піду викину десь під дерево. Не хочеться зараз її засмучувати.
- Предыдущая
- 51/138
- Следующая