Выбрать книгу по жанру
Фантастика и фэнтези
- Боевая фантастика
- Героическая фантастика
- Городское фэнтези
- Готический роман
- Детективная фантастика
- Ироническая фантастика
- Ироническое фэнтези
- Историческое фэнтези
- Киберпанк
- Космическая фантастика
- Космоопера
- ЛитРПГ
- Мистика
- Научная фантастика
- Ненаучная фантастика
- Попаданцы
- Постапокалипсис
- Сказочная фантастика
- Социально-философская фантастика
- Стимпанк
- Технофэнтези
- Ужасы и мистика
- Фантастика: прочее
- Фэнтези
- Эпическая фантастика
- Юмористическая фантастика
- Юмористическое фэнтези
- Альтернативная история
Детективы и триллеры
- Боевики
- Дамский детективный роман
- Иронические детективы
- Исторические детективы
- Классические детективы
- Криминальные детективы
- Крутой детектив
- Маньяки
- Медицинский триллер
- Политические детективы
- Полицейские детективы
- Прочие Детективы
- Триллеры
- Шпионские детективы
Проза
- Афоризмы
- Военная проза
- Историческая проза
- Классическая проза
- Контркультура
- Магический реализм
- Новелла
- Повесть
- Проза прочее
- Рассказ
- Роман
- Русская классическая проза
- Семейный роман/Семейная сага
- Сентиментальная проза
- Советская классическая проза
- Современная проза
- Эпистолярная проза
- Эссе, очерк, этюд, набросок
- Феерия
Любовные романы
- Исторические любовные романы
- Короткие любовные романы
- Любовно-фантастические романы
- Остросюжетные любовные романы
- Порно
- Прочие любовные романы
- Слеш
- Современные любовные романы
- Эротика
- Фемслеш
Приключения
- Вестерны
- Исторические приключения
- Морские приключения
- Приключения про индейцев
- Природа и животные
- Прочие приключения
- Путешествия и география
Детские
- Детская образовательная литература
- Детская проза
- Детская фантастика
- Детские остросюжетные
- Детские приключения
- Детские стихи
- Детский фольклор
- Книга-игра
- Прочая детская литература
- Сказки
Поэзия и драматургия
- Басни
- Верлибры
- Визуальная поэзия
- В стихах
- Драматургия
- Лирика
- Палиндромы
- Песенная поэзия
- Поэзия
- Экспериментальная поэзия
- Эпическая поэзия
Старинная литература
- Античная литература
- Древневосточная литература
- Древнерусская литература
- Европейская старинная литература
- Мифы. Легенды. Эпос
- Прочая старинная литература
Научно-образовательная
- Альтернативная медицина
- Астрономия и космос
- Биология
- Биофизика
- Биохимия
- Ботаника
- Ветеринария
- Военная история
- Геология и география
- Государство и право
- Детская психология
- Зоология
- Иностранные языки
- История
- Культурология
- Литературоведение
- Математика
- Медицина
- Обществознание
- Органическая химия
- Педагогика
- Политика
- Прочая научная литература
- Психология
- Психотерапия и консультирование
- Религиоведение
- Рефераты
- Секс и семейная психология
- Технические науки
- Учебники
- Физика
- Физическая химия
- Философия
- Химия
- Шпаргалки
- Экология
- Юриспруденция
- Языкознание
- Аналитическая химия
Компьютеры и интернет
- Базы данных
- Интернет
- Компьютерное «железо»
- ОС и сети
- Программирование
- Программное обеспечение
- Прочая компьютерная литература
Справочная литература
Документальная литература
- Биографии и мемуары
- Военная документалистика
- Искусство и Дизайн
- Критика
- Научпоп
- Прочая документальная литература
- Публицистика
Религия и духовность
- Астрология
- Индуизм
- Православие
- Протестантизм
- Прочая религиозная литература
- Религия
- Самосовершенствование
- Христианство
- Эзотерика
- Язычество
- Хиромантия
Юмор
Дом и семья
- Домашние животные
- Здоровье и красота
- Кулинария
- Прочее домоводство
- Развлечения
- Сад и огород
- Сделай сам
- Спорт
- Хобби и ремесла
- Эротика и секс
Деловая литература
- Банковское дело
- Внешнеэкономическая деятельность
- Деловая литература
- Делопроизводство
- Корпоративная культура
- Личные финансы
- Малый бизнес
- Маркетинг, PR, реклама
- О бизнесе популярно
- Поиск работы, карьера
- Торговля
- Управление, подбор персонала
- Ценные бумаги, инвестиции
- Экономика
Жанр не определен
Техника
Прочее
Драматургия
Фольклор
Военное дело
Світанок - Майер Стефани Морган - Страница 106
— О, я вас прошу! — собі під ніс простогнав Джейкоб.
Едвард пригорнув мене й Ренесму.
— Ви обіцяли вислухати, — нагадав він їм.
— Деякі речі не можна слухати! — вигукнула Таня. — Як ти міг, Едварде? Ти знаєш, що це означає?
— Нам треба забиратися звідси, — стурбовано мовила Катя й поклала долоню на дверну ручку.
— Едварде… — здавалося, Єлизарові бракує слів.
— Стривайте, — мовив Едвард, і голос його звучав твердіше. — Згадайте, що ви чуєте і який запах вловлюєте. Ренесма — не те, що ви думаєте.
— З цього правила немає винятків, Едварде, — відтяла Таня.
— Таню! — гостро мовив Едвард. — Ти ж чуєш її серцебиття! Зупинись на мить і подумай, що це значить!
— Її серцебиття? — прошепотіла Кармен, визираючи з-за Єлизарового плеча.
— Вона не цілковито дитина-вампір, — відповів Едвард, спрямовуючи свої слова Кармен, яка з усіх здавалася найменш ворожою. — Вона наполовину людина.
Чотири вурдалаки витріщилися на нього, ніби він заговорив незнайомою мовою.
— Слухайте мене, — Едвардів голос прибрав оксамитового переконливого тону. — Ренесма — єдина в своєму роді. Я її батько. Не її творець — її біологічний батько.
Таня ледь помітно хитала головою. Здається, вона навіть не усвідомлювала цього.
— Едварде, ти ж не можеш очікувати, що ми… — почав був Єлизар.
— То вигадай інше обґрунтоване пояснення, Єлизаре. Ви в повітрі можете відчувати тепло, яке струмує від її тіла. У неї в жилах тече кров, Єлизаре. Ви чуєте її запах.
— Як це? — видихнула Катя.
— Белла — її біологічна мати, — пояснив Едвард. — Вона завагітніла, виносила й народила Ренесму, поки ще була людиною. Вона заледве не померла через це. Мені довелося впорснути їй отруту просто в серце, щоб урятувати її.
— Я про таке ніколи й не чув, — мовив Єлизар. Плечі його й досі були напруженими, а голос холодним.
— Фізичні стосунки між вурдалаками й людьми — річ нечаста, — відповів Едвард, і цього разу в його голосі забринів чорний гумор. — А люди, які виживають після таких побачень, трапляються ще рідше. Невже ви не згодні, кузини?
Катя й Таня нахмурилися до нього.
— Та годі тобі, Єлизаре. Ти ж бачиш схожість?
На Едвардові слова зреагувала Кармен. Вона обійшла Єлизара, проігнорувавши його напіввисловлений протест, і зробила кілька обережних кроків, зупинившись просто переді мною. Вона трошки схилилася, уважно зазирнувши Ренесмі в обличчя.
— У тебе мамині очі, — сказала вона тихим і спокійним голосом, — але обличчям ти — викапаний тато.
А тоді, наче не могла стриматися, вона всміхнулася до Ренесми.
Ренесма у відповідь засліпила її усмішкою. Вона торкнулася моєї щоки, не відводячи погляду від Кармен. Вона питала, чи можна торкнутися обличчя Кармен, чи не буде неприємностей.
— Ти не проти, якщо Ренесма сама тобі дещо скаже? — запитала я Кармен. Я й досі була така знервована, що могла говорити тільки пошепки. — У неї дар пояснювати у свій спосіб.
Кармен і досі усміхалася до Ренесми.
— А ти вмієш розмовляти, крихітко?
— Так, — відповіла Ренесма мелодійним високим сопрано. Всі з Таниної родини, крім Кармен, здригнулися на звук її голосу. — Але я можу показати більше, ніж умію сказати.
Вона поклала маленьку долоньку в ямочках на щоку Кармен.
Кармен застигла, мов крізь неї пропустили електричний струм. Єлизар миттю опинився поруч із нею й пригорнув за плечі, ніби хотів відтягнути.
— Стривай, — задихнувшись, зупинила його Кармен; вона незмигно втупилася в очі Ренесми.
Ренесма «пояснювала» все Кармен досить довго. Едвардове обличчя було напруженим — він бачив усе разом із Кармен, і як мені хотілося передивитися те ж саме, що й він! Джейкоб нетерпляче переминався з ноги на ногу позаду мене, і я була певна, що він теж хотів би все сам побачити.
— Що їй Нессі показує? — пробурчав він собі під ніс.
— Усе, — стиха мовив Едвард.
Ще одна хвилина минула, і нарешті Ренесма забрала долоньку зі щоки Кармен. Вона переможно всміхнулася до враженої вампірки.
— Вона справді твоя дочка, так? — видихнула Кармен, переводячи свої топазові очі на Едвардове обличчя. — Який яскравий дар! Він міг передатися тільки від обдарованого батька.
— Ти віриш тому, що вона тобі показала? — запитав Едвард напружено.
— Без жодних вагань, — просто відповіла Кармен.
Єлизарове обличчя застигло від недовіри.
— Кармен!
Кармен узяла його руки в свої і стиснула.
— Хоч як неймовірно це видається, але Едвард розповів тобі чисту правду. Нехай дитина сама тобі все покаже.
Кармен підштовхнула Єлизара до мене й кивнула Ренесмі.
— Покажи йому, mi querida[15].
Ренесма всміхнулася, вочевидь, щаслива він того, що Кармен прийняла її, та легенько торкнулася Єлизарового чола.
— Ay caray![16] — виплюнувся він два слова й сіпнувся геть від неї.
— Що вона тобі зробила? — з притиском запитала Таня, обережно наближаючись. Катя теж прокралася ближче.
— Вона просто намагається показати тобі свою версію подій, — мовила Кармен заспокійливим тоном.
Ренесма нетерпляче насупилася.
— Будь ласка, дивіться, — звеліла вона Єлизарові. Вона простягнула до нього руку, але долоня завмерла за кілька дюймів від його обличчя — вона чекала.
Єлизар підозріло зиркнув на неї, а тоді обернувся до Кармен по допомогу. Та заохочувально кивнула. Єлизар глибоко вдихнув і нахилився вперед, поки чоло його не діткнулося долоньки.
Коли Ренесма почала, він здригнувся, але цього разу стримався, зосереджено заплющивши очі.
— А-а-а, — видихнув він за кілька хвилин, розплющуючи очі. — Розумію.
Ренесма усміхнулася до нього. Він повагався, а потім знехотя послав їй усмішку у відповідь.
— Єлизаре? — запитала Таня.
— Це все правда, Таню. Це не безсмертна дитина. Вона наполовину людина. Ходи сюди. Сама все побачиш.
Мовчки Таня, у свою чергу, обережно зайняла місце навпроти мене, а тоді й Катя; перша ж картинка, яку показала їм Ренесма, шокувала їх. Але коли все закінчилося, вони, як і Кармен із Єлизаром, задавалося, були цілковито скорені.
Я метнула погляд на Едвардове спокійне обличчя, вражена: невже справді все минулося так легко? Його золотаві очі були чистими, незатьмареними. Тут не було жодного обману.
— Дякую за те, що вислухали, — тихо сказав він.
— Але серйозна загроза, про яку ти нас попереджав, справді існує, — мовила Таня. — Не від цієї дитини, тепер я бачу, але точно від Волтурі. Як вони дізналися про неї? Коли вони будуть тут?
Я не здивувалася, що вона так швидко все вхопила. Зрештою, звідки може походити загроза для такої сильної родини, як моя? Тільки від Волтурі.
— Коли Белла побачила Ірину тоді, в горах, — пояснив Едвард, — Ренесма була з нею.
Катя зашипіла, а очі її перетворилися на щілини.
— То це Ірина зробила? Тобі? Карлайлові? Ірина?!
— Ні, це вже не вона, — прошепотіла Таня. — Це хтось інший…
— Аліса бачила, як вона вирушила до них, — пояснив Едвард. Цікаво, чи хтось зауважив, як він легенько здригнувся, промовивши Алісине ім’я.
— Як вона могла так учинити? — ні до кого не звертаючись, запитав Єлизар.
— Уявіть, якби ви побачили Ренесму хіба що здалеку. Якби не дочекалися наших пояснень…
Таня звузила очі.
— Що б вона там не подумала… Ми ж одна родина!
— Ми вже нічого не зможемо вдіяти з Ірининим рішенням. Запізно. Аліса сказала, у нас — щонайбільше місяць.
Таня та Єлизар схилили голови набік. Катя нахмурила брови.
— Так довго? — запитав Єлизар.
— Вони вирушають усі разом. Це, вочевидь, вимагає деякої підготовки.
Єлизар хапнув ротом повітря.
— Вся-вся гвардія?
— І не тільки гвардія, — напружено мовив Едвард. — Аро, Гай, Марк. Навіть дружини.
Їхні очі вражено розширилися.
15
Моя люба (ісп.).
16
Чорт забирай! (ісп.).
- Предыдущая
- 106/138
- Следующая