Выбрать книгу по жанру
Фантастика и фэнтези
- Боевая фантастика
- Героическая фантастика
- Городское фэнтези
- Готический роман
- Детективная фантастика
- Ироническая фантастика
- Ироническое фэнтези
- Историческое фэнтези
- Киберпанк
- Космическая фантастика
- Космоопера
- ЛитРПГ
- Мистика
- Научная фантастика
- Ненаучная фантастика
- Попаданцы
- Постапокалипсис
- Сказочная фантастика
- Социально-философская фантастика
- Стимпанк
- Технофэнтези
- Ужасы и мистика
- Фантастика: прочее
- Фэнтези
- Эпическая фантастика
- Юмористическая фантастика
- Юмористическое фэнтези
- Альтернативная история
Детективы и триллеры
- Боевики
- Дамский детективный роман
- Иронические детективы
- Исторические детективы
- Классические детективы
- Криминальные детективы
- Крутой детектив
- Маньяки
- Медицинский триллер
- Политические детективы
- Полицейские детективы
- Прочие Детективы
- Триллеры
- Шпионские детективы
Проза
- Афоризмы
- Военная проза
- Историческая проза
- Классическая проза
- Контркультура
- Магический реализм
- Новелла
- Повесть
- Проза прочее
- Рассказ
- Роман
- Русская классическая проза
- Семейный роман/Семейная сага
- Сентиментальная проза
- Советская классическая проза
- Современная проза
- Эпистолярная проза
- Эссе, очерк, этюд, набросок
- Феерия
Любовные романы
- Исторические любовные романы
- Короткие любовные романы
- Любовно-фантастические романы
- Остросюжетные любовные романы
- Порно
- Прочие любовные романы
- Слеш
- Современные любовные романы
- Эротика
- Фемслеш
Приключения
- Вестерны
- Исторические приключения
- Морские приключения
- Приключения про индейцев
- Природа и животные
- Прочие приключения
- Путешествия и география
Детские
- Детская образовательная литература
- Детская проза
- Детская фантастика
- Детские остросюжетные
- Детские приключения
- Детские стихи
- Детский фольклор
- Книга-игра
- Прочая детская литература
- Сказки
Поэзия и драматургия
- Басни
- Верлибры
- Визуальная поэзия
- В стихах
- Драматургия
- Лирика
- Палиндромы
- Песенная поэзия
- Поэзия
- Экспериментальная поэзия
- Эпическая поэзия
Старинная литература
- Античная литература
- Древневосточная литература
- Древнерусская литература
- Европейская старинная литература
- Мифы. Легенды. Эпос
- Прочая старинная литература
Научно-образовательная
- Альтернативная медицина
- Астрономия и космос
- Биология
- Биофизика
- Биохимия
- Ботаника
- Ветеринария
- Военная история
- Геология и география
- Государство и право
- Детская психология
- Зоология
- Иностранные языки
- История
- Культурология
- Литературоведение
- Математика
- Медицина
- Обществознание
- Органическая химия
- Педагогика
- Политика
- Прочая научная литература
- Психология
- Психотерапия и консультирование
- Религиоведение
- Рефераты
- Секс и семейная психология
- Технические науки
- Учебники
- Физика
- Физическая химия
- Философия
- Химия
- Шпаргалки
- Экология
- Юриспруденция
- Языкознание
- Аналитическая химия
Компьютеры и интернет
- Базы данных
- Интернет
- Компьютерное «железо»
- ОС и сети
- Программирование
- Программное обеспечение
- Прочая компьютерная литература
Справочная литература
Документальная литература
- Биографии и мемуары
- Военная документалистика
- Искусство и Дизайн
- Критика
- Научпоп
- Прочая документальная литература
- Публицистика
Религия и духовность
- Астрология
- Индуизм
- Православие
- Протестантизм
- Прочая религиозная литература
- Религия
- Самосовершенствование
- Христианство
- Эзотерика
- Язычество
- Хиромантия
Юмор
Дом и семья
- Домашние животные
- Здоровье и красота
- Кулинария
- Прочее домоводство
- Развлечения
- Сад и огород
- Сделай сам
- Спорт
- Хобби и ремесла
- Эротика и секс
Деловая литература
- Банковское дело
- Внешнеэкономическая деятельность
- Деловая литература
- Делопроизводство
- Корпоративная культура
- Личные финансы
- Малый бизнес
- Маркетинг, PR, реклама
- О бизнесе популярно
- Поиск работы, карьера
- Торговля
- Управление, подбор персонала
- Ценные бумаги, инвестиции
- Экономика
Жанр не определен
Техника
Прочее
Драматургия
Фольклор
Военное дело
Молодий місяць - Майер Стефани Морган - Страница 66
– Так, знаю. Але я сподівалася.
– Гадаю, мені не місце на ярмарку дурників. Задзвонив телефон.
– Це, мабуть, Чарлі, – сказала я, зводячись на ноги. Я взяла Алісу за кам’яну долоню й потягнула за собою на кухню. Я не збиралася випускати її з поля зору.
– Чарлі? – сказала я в трубку.
– Ні, це я, – сказав Джейкоб.
– Джейку! Аліса уважно вивчала вираз мого обличчя.
– Просто хотів переконатися, що ти ще жива, – кисло мовив Джейкоб.
– Зі мною все гаразд. Я ж казала тобі, що це не…
– Так. Я зрозумів. Бувай. Джейкоб повісив трубку. Я зітхнула й схилила голову набік, втупившись у стелю.
– Проблема. Аліса стиснула мою руку.
– Вони не дуже раді, що я тут.
– Так, не дуже. Але їх це не стосується. Аліса пригорнула мене однією рукою.
– То що ми робитимемо тепер? – міркувала вона. Здається, зараз вона говорила сама до себе. – Треба щось робити. Розплутати цей клубок.
– Робити що? Раптом на її обличчі з’явилося хвилювання.
– Я не впевнена… Мені слід побачитися з Карлайлом. Невже вона піде так скоро? У шлунку похололо.
– Можеш побути ще? – благала я. – Будь ласка? Недовго. Я так за тобою скучила, – мій голос зірвався.
– Якщо ти думаєш, що це хороша ідея, – її очі були нещасні.
– Так, думаю. Ти можеш залишитися тут – Чарлі не заперечуватиме.
– У мене є свій дім, Белло.
Я кивнула, розчарована, але покірна. Вона вагалася, вивчаючи мене.
– Ну, принаймні мені треба забрати валізу з одягом. Я обняла її.
– Алісо, ти найкраща!
– А ще, гадаю, мені треба на полювання. Негайно, – додала вона, її голос був напружений.
– Ой, – я ступила крок назад.
– Ти зможеш уникнути неприємностей протягом однієї години? – запитала вона скептично. Тоді, перш ніж я встигла відповісти, вона підняла палець і заплющила очі. На кілька секунд її обличчя стало гладким і віддаленим.
Її очі розплющилися, і вона сама відповіла на своє запитання.
– Так, із тобою все буде гаразд. Принаймні сьогодні ввечері, – вона скорчила гримасу. Навіть роблячи це, вона схожа була на янгола.
– Ти повернешся? – запитала я тихо.
– Обіцяю – за годину.
Я подивилася на годинник на кухонному столі. Вона засміялася і швидко нахилилася, щоб поцілувати мене в щоку. Тоді зникла.
Я глибоко вдихнула. Аліса повернеться. Зненацька мені стало набагато краще.
У мене було чим себе зайняти, поки я чекала. Перш за все прийняти душ. Роздягнувшись, я принюхалася, але не відчула нічого, окрім запаху морської води й водоростей. Цікаво, що Аліса мала на увазі, коли казала – від мене тхне?
Прийнявши душ, я знову повернулася на кухню. Я не побачила ніяких ознак того, що Чарлі їв; мабуть, він повернеться голодним. Я тихо наспівувала собі під носа, поки йшла на кухню.
Доки вчорашня запіканка грілася у мікрохвильовій, я розклала диван, застелила його й поклала подушку. Алісі це не потрібно, але це маскарад для Чарлі. Я старалася не дивитися на годинник. Не було причини панікувати, адже Аліса пообіцяла.
Я швиденько проковтнула обід, не насолоджуючись його смаком – тому що відчувала біль у попеченому горлі. Я більше хотіла пити; мабуть, я випила понад півгалона[9] води. Морська сіль у моєму організмі викликала зневоднення.
Чекаючи, я вирішила подивитися телевізор.
Аж тут Аліса матеріалізувалася на своєму імпровізованому ліжку. Її очі переливалися жовто-коричневим кольором іриски. Аліса усміхнулася й погладила подушку.
– Дякую.
– Ти скоро, – мовила я радісно.
Я сіла поруч і поклала голову їй на плече. Вона обняла мене своїми холодними руками й зітхнула.
– Белло, ну і що нам робити з тобою?
– Не знаю, – мовила я. – Я й справді старалася.
– Я тобі вірю. Запала тиша.
– Він… він… – я глибоко вдихнула. Було важко вимовити його ім’я вголос, хоча подумки я вже й могла це зробити. – Едвард знає, що ти тут? – я просто не могла цього не запитати. Зрештою, це мій біль. Я впораюся з усім, коли Аліса піде, пообіцяла я собі, і мені стало недобре на саму лише думку про це.
– Ні.
Був тільки один можливий варіант.
– Він не з Карлайлом та Есме?
– Він провідує їх що кілька місяців.
– А…
Мабуть, він досі не насолодився своїми захопленнями. Я спрямувала свою цікавість у безпечніше русло.
– Ти казала, що прилетіла сюди… Звідки ти прилетіла?
– Я була в Деналі. З візитом у сім’ї Тані.
– Джаспер тут? Він приїхав із тобою? Вона похитала головою.
– Він не схвалює мого втручання. Ми ж пообіцяли… – вона затнулася, а тоді її тон змінився. – А Чарлі не заперечуватиме, що я тут? – запитала вона, в її голосі відчувалося хвилювання.
– Чарлі обожнює тебе, Алісо.
– Гаразд, зараз побачимо.
Як я й думала, за кілька хвилин знадвору до мене долинув рев патрульної машини. Я підскочила й похопилася до дверей.
Чарлі повільно плентався стежкою, опустивши очі долі, його плечі зігнулися. Я пішла йому назустріч; він і не помітив мене, аж поки я не обняла його за пояс. Він міцно пригорнув мене у відповідь.
– Мені так шкода Гаррі, тату.
– Я страшенно за ним сумуватиму, – пробурмотів Чарлі.
– Як Сью?
– Здається, вона спантеличена, наче вона ще нічого не усвідомила. З нею залишився Сем… – голос його то лунав гучніше, то стихав. – Бідні діти. Лі всього на рік старша за тебе, а Сету тільки чотирнадцять… – він похитав головою.
Його руки напружилися, й він сильніше обняв мене, коли ми підійшли до дверей.
– Гм, тату… – я подумала, що краще буде його попередити. – Ти ніколи не здогадаєшся, хто до нас приїхав.
Він дивився на мене безтямним поглядом. Тоді почав вертіти головою і побачив «Мерседес», припаркований через дорогу. Світло з веранди відбивалося на чорній блискучій поверхні. Перш ніж батько устиг відреагувати, в дверях з’явилася Аліса.
– Добридень, Чарлі, – сказала вона тихо. – Мені шкода, що я приїхала в такий недоречний час.
– Аліса Каллен? – він дивився на невеличку фігуру перед собою, не вірячи своїм очам. – Алісо, це ти?
– Це я, – підтвердила вона. – Я була недалеко звідси.
– А Карлайл…?
– Ні, я сама.
Як Аліса, так і я знали, що насправді Чарлі запитував не про Карлайла. Він сильніше обняв мене за плечі.
– Вона може залишитися, правда? – попросила я. – Я вже її вмовила.
– Звісно, – сказав Чарлі автоматично. – Ми раді бачити тебе, Алісо.
– Дякую, Чарлі. Я знаю, що зараз невдалий час.
– Ні, все гаразд, справді. Я буду трохи зайнятий, допомагаючи сім’ї Гаррі; буде добре, якщо в Белли буде компанія.
– На столі для тебе готовий обід, тату, – сказала я йому.
– Дякую, Білко.
Він іще раз пригорнув мене, перш ніж пішов на кухню. Аліса повернулася на канапу, і я рушила за нею. Цього разу вона поклала мою голову собі на плече.
– Ти маєш утомлений вигляд.
– Так, – погодилася я й знизала плечима. – Це все через сьогоднішні події, які мало не стали фатальними… А що думає Карлайл про те, що ти приїхала сюди?
– Він нічого не знає. Вони з Есме вирушили на полювання. Я отримаю звістку від нього за кілька днів, коли він повернеться.
– Ти ж не розкажеш йому, хоча… Коли він знову вас навідає? – запитала я. Вона збагнула, що тепер я маю на увазі не Карлайла.
– Ні. Він відкусить мені голову, – сказала Аліса похмуро. Я засміялася, а тоді зітхнула.
Я не хотіла спати. А хотіла проговорити з Алісою цілісіньку ніч. Та й чому б мені бути втомленою, я ж цілий день провалялася на канапі у Джейкоба вдома. Але плавання забрало багато сил, і мої очі просто злипалися. Я поклала голову на її кам’яне плече й занурилася в таке приємне забуття, на яке й не сподівалася.
Прокинулась я рано. Мій сон був глибоким і позбавленим сновидінь, я добре відпочила, хоча й задерев’яніла. Я лежала на канапі, обгорнута покривалом, яке приготувала для Аліси. З кухні долинали голоси Аліси та Чарлі. Здається, Чарлі готував їй сніданок.
9
1 галон = 3,78 л.
- Предыдущая
- 66/97
- Следующая