Выбери любимый жанр

Вы читаете книгу

Кассандра

Украинка Леся

Выбрать книгу по жанру

Фантастика и фэнтези

Детективы и триллеры

Проза

Любовные романы

Приключения

Детские

Поэзия и драматургия

Старинная литература

Научно-образовательная

Компьютеры и интернет

Справочная литература

Документальная литература

Религия и духовность

Юмор

Дом и семья

Деловая литература

Жанр не определен

Разное

Техника

Автомобили и ПДД

Прочее

Драматургия

Фольклор

Военное дело

Последние комментарии

оксана2018-11-27

Вообще, я больше люблю новинки литератур

К книге

Professor2018-11-27

Очень понравилась книга. Рекомендую!

К книге

Vera.Li2016-02-21

Миленько и простенько, без всяких интриг

К книге

ст.ст.2018-05-15

И что это было?

К книге

Наталья222018-11-27

Сюжет захватывающий. Все-таки читать кни

К книге

Кассандра - Украинка Леся - Страница 13

Изменить размер шрифта:

Ономай

Я бачу, ти, царівно, мудра!

«Хвала і дяка» - от і вся заплата.

Та се я дам якому злидареві

від свого столу м'яса, то й почую

хвали і дяки досить.

Кассандра

Чи ти бачив,

як оборонця визволені славлять?

Ономай

Не раз, не два! Скажу тобі, царівно,

що переможця і не так ще славлять

подолані. Я й те і друге знаю -

ціна обом однакова, бо все то

безсилля силу славить. Але силу

віддати за таке - збожеволіти!

Я не безумний. Голову нести,

губити військо, щоб «хвалу і дяку»

сказав хтось по-троянськи? Я се дома

почую по-лідійськи від жіноцтва,

як військо приведу назад без бою.

Мовчання.

Так що ж, царівно?

(Налагоджується йти).

Кассандра мовчить, але, видимо, бореться з собою.

Ономай бариться, завваживши се.

Деїфоб

(увіходить. Завваживши нерішучі постави обох, проникливо і грізно дивиться на Кассандру)

Згода, сестро?

Кассандра

Згода!

Ономай

По щирості?

Кассандра

Як голову нести,

губити військо ти готов за теє,

щоб я сказала: «Сі уста твої,

ся постать, сії очі»,- добре, згода.

Коли твій люд готов своїх жінок

лишити вдовами, аби цареві

здобути наречену - добре, згода.

По щирості кажу!

Ономай

Чудна у тебе,

Кассандро, щирість. Ну, та годі

змагатися словами, час іти,

щоб заслужити ділом нагороду.

Кассандра

Які діла, така і нагорода!

Прощай же, Ономаю!

Ономай

Будь здорова.

Ономай і Деїфоб виходять. Знадвору чутно глухий лемент великої юрби.

Поліксене

(вбігає)

Кассандро, пробі, що ти наробила?

Кассандра

Я мусила, сестрице, дати слово.

Поліксена

Так ти дала? Так, значить, то неправда?

Кассандра

(холодно)

Ти, Поліксене, чиниш, мов безумна;

не знаєш, за що і кориш і хвалиш.

Поліксена

Хвалю за те, що ти вволила волю

і батька, й брата, і всії родини.

Кассандра

То, значить, і твою?

Поліксена

Та що ж, сестричко,

видима смерть страшна.

Кассандра

А для рятунку

не варто жалувать хоч і сестри?

Поліксена

Але ж тобі там буде добре, люба,

царицею у Лідії багатій,

її ж недарма золотою звуть.

Кассандра

На золото Кассандра не жадібна,

і з неї досить однії обручки.

(Дивиться на Долонову обручку на своїй правиці).

Поліксена

(пестить її)

Сестриченько, я знаю, як се тяжко

забути милого, та нащо ж мертвим

щось інше, крім волосся, сліз і жертви?

Долонові ти справиш гекатомбу,

як богові, бо Лідія багатша

від Трої, там царицею ти будеш.

Кассандра

За нелюбом?

Поліксена

Та що робити, сестро?

Чи то ж багато є таких, що йдуть

по волі й по любові? Се вже доля

така жіноча слухати не серця,

а волі рідних - добре ще, ян рідних,

а то ж не раз і переможець гордий

примусить бранку за дружину стати.

Он Деїфобова Антея йшла

за нього по неволі, а протеє

тепер вона йому дружина вірна

і дітям ніжна мати.

Кассандра

Поліксене,

а якби знов посватали тебе

після Пеліда за якого-небудь?

Поліксена

Та що ж… я знаю, другого не буде

такого, як Пелід, але ж мені

довіку дівувати не годиться,

і я пішла б, якби хто був до пари,

як не дружину, то діток любила б,

як не кохання, то хоч господарність,

покірливість і вірність принесла б

дружині в посаг.