Выбери любимый жанр

Вы читаете книгу

Київські контури. Вибрані вірші

Могильний Аттила

Выбрать книгу по жанру

Фантастика и фэнтези

Детективы и триллеры

Проза

Любовные романы

Приключения

Детские

Поэзия и драматургия

Старинная литература

Научно-образовательная

Компьютеры и интернет

Справочная литература

Документальная литература

Религия и духовность

Юмор

Дом и семья

Деловая литература

Жанр не определен

Разное

Техника

Автомобили и ПДД

Прочее

Драматургия

Фольклор

Военное дело

Последние комментарии

оксана2018-11-27

Вообще, я больше люблю новинки литератур

К книге

Professor2018-11-27

Очень понравилась книга. Рекомендую!

К книге

Vera.Li2016-02-21

Миленько и простенько, без всяких интриг

К книге

ст.ст.2018-05-15

И что это было?

К книге

Наталья222018-11-27

Сюжет захватывающий. Все-таки читать кни

К книге

Київські контури. Вибрані вірші - Могильний Аттила - Страница 14

Изменить размер шрифта:

5. Леле

Перед нами —

русява Таврія

і позаду у нас —

Таврія

і над нами у нас —

дим і туман

заплітаємо гриви

буланим

заплітаємо гриви

карим

заплітаємо світлякам

…і їдуть

в палаючій Таврії

юні

угорські коні

юні

угорські вершники

і сонце їхнє

руде

6. Весела мандрівка

Мармурова

аж печальна

іде степом

красна панна,

разом з нею —

срібний цокіт

ще й три сотні в позолоті.

Вже на панночці — ні нитки,

уже панна — як лебідка:

ходить-бродить

празниково

муре право таборове.

А три сотні золотаві

розкотились,

мов коралі.

КАРАВАН

Цикл

1. «Захід — Схід.»

Захід — Схід

Схід — Захід.

Колеса стукотять на рейках,

відкриваються на карті невідомі,

припалі курявою рівнини,

де сонні горлиці

й написи незрозумілі

на станціях.

Проминаємо їх на льоту,

крізь вікна вагонів

запам’ятовуючи назви.

Великий Гендель!

Наволочки — на апаратуру,

цинкові відра — на електроніку.

Вовча зграя

переметнулась через Будапешт.

Привіт, Європо!

Рок-н-рол — казачок.

Рок-н-рол — казачок.

І голої курви бюст.

Атас, таможня, —

Царська Скіфія йде!

2. «Над Сербією — галич.»

Над Сербією — галич.

Великий рух народів

обминає Боснію і Хорватію,

Сербія

тоне в розкошах.

Мусульмансько-слов’янський південь:

мавританка на вивісці бару

елегантно знімає трусики.

Вслід за ордою русявих варварів

ідуть обози з динарами:

крізь куряву трьох держав

іде на південь

караванний шлях.

А-а-ай!

Бахчисара-а-ай!

Як Стенька Разін

на персидську княжну,

яструбом падає на Сербію

залізничний вузол —

нова столиця на перехресті шляхів.

3. «Крізь балканську весну…»

Крізь балканську весну

вузенькою вулицею від вокзалу

пливе хвиля ранкового поїзда.

В сонячній куряві

серби на велосипедах

обганяють безкінечний струмок

Великого Гендля.

Племена з далекої Півночі

пекуча спека

економічної кризи підняла.

«Ех, Ла-да-га, ра-дна-я Ла-да-га!»

Новгородськими ладдями

впливає на базар

Золота Русь.

4. «Прощальна кава…»

Прощальна кава

у сербській родині.

До мансарди під дахом

гомін базару не долинає.

Вже котру цигарку припалюю:

темна густа рідина

в глиняній чашці

зміїні пасма пари,

мов тулуб танцівниці,

звиває.

Останні динари —

на сувеніри:

алкоголь Великого Гендля

шумує в крові.

Сніги безмежної держави

від моря до моря

будуть всіяні обгортками

югославських цукерок.

У золотавому вирі

тоне імперія на колесах.

5. «Летить крізь ніч…»

Летить крізь ніч

легендарна електричка

від Суботиці на Чоп.

Великий шовковий шлях.

Югославія — Каліфорнія,

Каліфорнія — Югославія:

на фургонах

через пустелю —

за каліфорнійським золотом.

Розсотався цигарковий дим

під стелею,

наче збита курява

за невловимим ковбоєм Джо.

Гей, електричко!

Гей-гей, електричко!

Срібні цокоти коліс

по-ко-ти-лись

через три держави

у вагонах твоїх,

напоєних

пахощами крові,

коньяку

і надприбутків.

«Все туманіє в тому сні…»

Все туманіє в тому сні,

де босоніж проходять феї,

курять жертовники Ахеї

і сяють бронзові щити.

Все туманіє в тому сні.

Блакитний мармур Херсонесу,

де впали, як прозорий шлейф,

крислаті тіні галерей,

і світиться над чорним плесом

блакитний мармур Херсонесу.

Струнких богинь із теракоти

повільна грація. І тане

в далекому диму отаман,

що в каламутному затоні

слов’янства ставив пантеони

струнких богинь із теракоти.