Выбрать книгу по жанру
Фантастика и фэнтези
- Боевая фантастика
- Героическая фантастика
- Городское фэнтези
- Готический роман
- Детективная фантастика
- Ироническая фантастика
- Ироническое фэнтези
- Историческое фэнтези
- Киберпанк
- Космическая фантастика
- Космоопера
- ЛитРПГ
- Мистика
- Научная фантастика
- Ненаучная фантастика
- Попаданцы
- Постапокалипсис
- Сказочная фантастика
- Социально-философская фантастика
- Стимпанк
- Технофэнтези
- Ужасы и мистика
- Фантастика: прочее
- Фэнтези
- Эпическая фантастика
- Юмористическая фантастика
- Юмористическое фэнтези
- Альтернативная история
Детективы и триллеры
- Боевики
- Дамский детективный роман
- Иронические детективы
- Исторические детективы
- Классические детективы
- Криминальные детективы
- Крутой детектив
- Маньяки
- Медицинский триллер
- Политические детективы
- Полицейские детективы
- Прочие Детективы
- Триллеры
- Шпионские детективы
Проза
- Афоризмы
- Военная проза
- Историческая проза
- Классическая проза
- Контркультура
- Магический реализм
- Новелла
- Повесть
- Проза прочее
- Рассказ
- Роман
- Русская классическая проза
- Семейный роман/Семейная сага
- Сентиментальная проза
- Советская классическая проза
- Современная проза
- Эпистолярная проза
- Эссе, очерк, этюд, набросок
- Феерия
Любовные романы
- Исторические любовные романы
- Короткие любовные романы
- Любовно-фантастические романы
- Остросюжетные любовные романы
- Порно
- Прочие любовные романы
- Слеш
- Современные любовные романы
- Эротика
- Фемслеш
Приключения
- Вестерны
- Исторические приключения
- Морские приключения
- Приключения про индейцев
- Природа и животные
- Прочие приключения
- Путешествия и география
Детские
- Детская образовательная литература
- Детская проза
- Детская фантастика
- Детские остросюжетные
- Детские приключения
- Детские стихи
- Детский фольклор
- Книга-игра
- Прочая детская литература
- Сказки
Поэзия и драматургия
- Басни
- Верлибры
- Визуальная поэзия
- В стихах
- Драматургия
- Лирика
- Палиндромы
- Песенная поэзия
- Поэзия
- Экспериментальная поэзия
- Эпическая поэзия
Старинная литература
- Античная литература
- Древневосточная литература
- Древнерусская литература
- Европейская старинная литература
- Мифы. Легенды. Эпос
- Прочая старинная литература
Научно-образовательная
- Альтернативная медицина
- Астрономия и космос
- Биология
- Биофизика
- Биохимия
- Ботаника
- Ветеринария
- Военная история
- Геология и география
- Государство и право
- Детская психология
- Зоология
- Иностранные языки
- История
- Культурология
- Литературоведение
- Математика
- Медицина
- Обществознание
- Органическая химия
- Педагогика
- Политика
- Прочая научная литература
- Психология
- Психотерапия и консультирование
- Религиоведение
- Рефераты
- Секс и семейная психология
- Технические науки
- Учебники
- Физика
- Физическая химия
- Философия
- Химия
- Шпаргалки
- Экология
- Юриспруденция
- Языкознание
- Аналитическая химия
Компьютеры и интернет
- Базы данных
- Интернет
- Компьютерное «железо»
- ОС и сети
- Программирование
- Программное обеспечение
- Прочая компьютерная литература
Справочная литература
Документальная литература
- Биографии и мемуары
- Военная документалистика
- Искусство и Дизайн
- Критика
- Научпоп
- Прочая документальная литература
- Публицистика
Религия и духовность
- Астрология
- Индуизм
- Православие
- Протестантизм
- Прочая религиозная литература
- Религия
- Самосовершенствование
- Христианство
- Эзотерика
- Язычество
- Хиромантия
Юмор
Дом и семья
- Домашние животные
- Здоровье и красота
- Кулинария
- Прочее домоводство
- Развлечения
- Сад и огород
- Сделай сам
- Спорт
- Хобби и ремесла
- Эротика и секс
Деловая литература
- Банковское дело
- Внешнеэкономическая деятельность
- Деловая литература
- Делопроизводство
- Корпоративная культура
- Личные финансы
- Малый бизнес
- Маркетинг, PR, реклама
- О бизнесе популярно
- Поиск работы, карьера
- Торговля
- Управление, подбор персонала
- Ценные бумаги, инвестиции
- Экономика
Жанр не определен
Техника
Прочее
Драматургия
Фольклор
Военное дело
Час смертохристів. Міражі 2077 - Щербак Юрий Николаевич - Страница 83
Невінчаний з двома хакерами сидів перед великим комп'ютером, отримуючи інформацію з супутника Січ-77.
— Бляха-муха! Ви чули, Ігоре Петровичу?
— Що сталося? — невдоволено підняв голову Гайдук.
— Орда заборонила горілку і сало, — збуджено повідомив Невінчаний. — Тепер чекайте народного повстання.
Через секунду він просяяв:
— Повстання відміняється. Тепер можна мати по чотири дружини. Уявляєте? З однією не знаєш, як упоратись...
«Я виконав норму Орди», — майнуло Гайдукові. У цю хвилину почувся сигнал американського геджета. Марта Джеферсон. У Вашінгтоні — п'ять годин ранку. Що сталося?
— Я в Техасі, — голос Марти звучав схвильовано, — і не можу довго говорити. Благаю вас забрати Божену з посольства. До першої години ночі. Врятуйте її, Ігоре, як ви вже одного разу врятували. На вас — моя остання надія.
— Що з Боженою? Чому з нею немає зв'язку? Ви повинні знати! — кричав він у геджет з лютим безсиллям, хоча сигнал на екрані свідчив про відсутність зв'язку з Техасом.
Після розмови з Боженою тридцять першого липня в Ірпені зв'язок з нею перервався. Гайдук із затятою пунктуальністю набирав її іцифр, і щоразу отримував відповідь: No connection.
Мартин Гусак сидів у блокованому посольстві і також не виходив на зв'язок, від чого тривога Гайдука тільки зростала. Дзвінок Марти Джеферсон став сигналом якоїсь катастрофи: Гайдук був переконаний, що Конфедерація зможе забезпечити захист посольства та евакуацію його співробітників. Адже в них було на це три дні безвладдя й паніки в Києві, коли кілька бойових «черепах» Конфедерації, перекинутих з Польщі, могли прорвати кільце навколо посольства. Могли. Але цього не сталося. Відбувалося щось таке, чого Гайдук не міг збагнути.
Після дзвінка Джеферсон він негайно скликав кризову групу з кількох офіцерів, хто працював з ним. Військові аташе країн ОГБ, з якими приятелювали деякі офіцери ВІРУ, повідомили, що на території посольства Конфедерації зібралося близько п’ятисот семидесяти чоловік — співробітників посольства і членів їх сімей, членів дипкорпусу країн ОГБ (серед них перебували і військові аташе) та персоналу міжнародних представництв у Києві. Всі були переконані, що Конфедерація надійно їх захистить і надішле додаткові підрозділи. Адже п'ятдесяти морських піхотинців, які охороняли посольство, було явно недостатньо з огляду на велику територію і відсутність системи спеціальних укріплень, придатних для тривалої кругової оборони.
Гайдук у своєму розпорядженні мав од сили двадцять чоловік, і було б самогубством брати участь у захисті посольства, якби почався штурм. Та чи почнеться? Чи не помиляється Марта?
Кризова група вирішила посилити спостереження за посольством і тим, що робиться навколо нього. О другій годині дня до штабу приїхав на своєму весільному фаетоні полковник Палій і повідомив, що його люди схопили «язика» — рядового визвольної армії Орди Ахмета Іванова, уродженця Брянського улусу. Ахмет вештався біля стихійного базарчика, що розташувався попід руїнами спаленого цирку на площі Перемоги. Солдат пішов у самоволку з десантної черепахи з метою купити самогону і українського сала, бо кляті ісламські комісари забороняли навіть думати про алкоголь і свинину. Двоє контррозвідників, що косили під бомжів і тинялися без діла в околицях цирку, вивчаючи, як організовано систему охорони «черепахи», затягли Ахмета у руїни циркової стайні, де зберігався ще запах кінського гною, і приклавши ніж до горла переляканого полоненого, дізналися, що на борту десантної «черепахи» 052-4043 перебуває сто бійців, озброєних мінометами, ракетними установками ближнього бою, лазерними вогнеметами, двома бетонобійними гаубицями і, звичайно, автоматами ІЖ-107 та десятьма важкими кулеметами. Командує «черепахою» іранський підполковник Казем Джалілі. Але не це було головним у розповіді язика: він повідомив, що о 2.00 вночі 2-го серпня відбудеться штурм посольства Конфедерації Держав Північної Америки; о 1-й годині ночі десантники з «черепахи» 052-4043 мають вже бути на вихідних позиціях у приміщенні сусідньої з посольством лікарні. Друга черепаха з території Печерської Лаври буде перекинута на допомогу о 1.00 з боку вулиці Гоголя.
Контррозвідники не повірили Ахмету, який тремтів від страху й міг наговорити бозна-що, але він присягався, що почув це від офіцера-росіянина, який і послав Ахмета за самогоном, щоб було чим заправитись перед атакою, бо, мовляв, клятих америкосів просто так не візьмеш. Офіцер повідав Ахмету, що в підвалах посольства сховано мільйони амеро в новеньких, недавно надрукованих хрустких грошових знаках, і що ці мільйони були завезені з Америки для підкупу хохлів, щоб ті боролися проти своїх євразійських братів-визволителів. Командир «черепахи» обіцяв офіцерам віддати скарби посольства на пограбування.
Показання «язика» були підтверджені розвідниками Гайдука, які працювали на Печерську: о 16.00 вони доповіли, що на території Лаври почалася підготовка «черепахи» 052-4040 (тієї, що привозила делегацію Чорної Орди до гетьмана Махуна) до бойової операції: десантники з «черепахи» виведені на площу перед собором Успіння Пресвятої Богородиці, розбиті на окремі групи. Офіцери проводять з ними інструктаж, показуючи солдатам якісь картосхеми, на борт «черепахи» перевантажують з транспортних гелікоптерів боєприпаси, а з Ковнірівського корпусу переносять якесь незрозуміле обладнання, сховане під брезентом.
Остаточне підтвердження надійшло о 19.00: годиною раніше до посольства прийшли двоє представників командування визвольних військ Орди і пред'явили послу О'Саллівану ультиматум: до 24.00 всім особам, що перебувають в посольстві, покинути його територію через головний вхід, пройти необхідну ідентифікацію і зайняти місця в автобусах, які вивезуть агентів американського Шайтана та їхніх поплічників до міжнародного аеропорту Київ — Бориспіль. Передбачається здійснити обмін персоналу посольства на ув'язнених на базі Менсфілд і в штаті Юта бійців за свободу — агентів Орди. Парламентери забули сказати, що Бориспільський аеропорт надовго виведений з ладу, а обмін полоненими заборонено законами Орди.
Головна вимога окупаційного командування: нічого не знищувати в приміщеннях, не палити жодних паперів, не плавити в печах жодних чипів з пам'яттю, не псувати шифрувально-дешифрувальну апаратуру і спеціальні засоби телекомунікації.
У разі відмови — штурм посольства і смерть агентів неоліберального імперіалізму Хрестоносців. За словами інформатора, начальника українського підрозділу невоєнізованої охорони посольства, О'Салліван рішуче відмовився виконувати умови ультиматуму.
Вже набагато пізніше, коли працювала сенатська комісія з розслідування подій навколо посольства Конфедерації в Києві, стало відомо, що посол О'Салліван упродовж першого серпня, особливо після пред'явлення ультиматуму, безуспішно атакував Державний департамент і офіс радника Президента з питань національної безпеки тривожними депешами — під кінець дня у незашифрованому вигляді, але в неділю ніхто у Вашінгтоні не працював, а відповідальний черговий Держдепа просив не панікувати, нагадував про рішення почати евакуацію посольства третього серпня і радив послу затягувати якомога довше переговори з Ордою, поки Президент Конфедерації не прийме інше рішення. На жаль, Ширлі Мак Доул (Ван Лі) разом з М.Джеферсон перебувала в Техасі, де зустрічалася з офіцерами і солдатами Американського легіону, щоб спільно відсвяткувати перемогу над мексиканськими наркоповстанцями і повернення під американський контроль міста Г'юстон. Зв'язатися з нею не було ніякої можливості. Тільки через рік — у 2078 році — комісія Сенату оприлюднила відповідні документи (з деякими вилученнями) і останній лист посла О'Саллівана, відправлений до Вашінгтона 1 серпня о 22.30.
Між тим, о 20.00 офіцери кризової групи ВІРУ прийняли остаточне рішення і схвалили єдино можливий план проведення операції «Серафим», головну роль у розробці якого відіграв Григорій Невінчаний.
О22.00 два розвідувальні дрони стартували з Ново-Біличів і полетіли в напрямку посольства. Це були розвідувальні дрони класу Swallow («Ластівка»), креслення яких бюро Гайдука передало заводу «Артеміда» три роки тому. Через півгодини дрони опинилися над вулицею Юрія Коцюбинського і наблизились до п'ятиповерхового будинку «С». Один дрон завис над пласким дахом будинку, на якому, на щастя, не було морських піхотинців. Будинок «С» стояв у центрі посольської території, неподалік від будівлі, зведеної у стилі маєтків ХУІІІ віку у Вірджинії, — там містилася резиденція посла. Морські піхотинці — це чітко зафіксував дрон — обрали позиції уздовж стіни, що оточувала територію посольства, обладнавши кулеметні гнізда в будинках, вікна яких виходили^назовні, в зону найбільш імовірних атак Орди.
- Предыдущая
- 83/96
- Следующая
