Історія польсько-українських конфліктів т.1 - Сивіцький Микола - Страница 50

Бачив:

Командир 43 полку піхоти Керівник ревіндикаційної акції

/-/ КУБІЦЬКИЙ /-/ ВИСОЦЬКИЙ підполковник капітан

Православний календар (Редакція). Люблін, дня 11 грудня 1937.

До пана міністра військових справ у Варшаві.

За прикладом останніх років ми видали п'ятий річник Православного календаря польською мовою. Метою нашого видання було прищеплення православному населенню переконання, що національність не є зв'язаною з релігійним віросповіданням і що, будучи православним, можна і належить бути не тільки польським громадянином, але і добрим поляком. Окрім цього, нашим наміром є витиснути різні чужомовні видавництва, які культивують загарбницькі традиції і підказують православному населенню, що воно не є польським.

Оскільки зміцнення у місцевостях ідеї, яку поширює наш православний календар, значною мірою підтримає оборонну силу країни, осмілюємось звернутись до пана Генерала з проханням порекомендувати наше видання у військових підрозділах і ПВ до вжитку у світлицях, можливо, як пам'ятні подарунки для солдатів, які звільняються у запас.

Віримо, що пан Генерал не відмовить у нашому проханні, дозволяємо собі переслати зразковий примірник календаря на 1938 рік і залишаємось завжди готовими до послуг. (Печатка: Православний календар, поштовий ящик 123. Рахунок № 60407.) /—/ підпис нерозбірливий.

Мечислав Венжик, підполковник саперів на пенсії Алея Війська Польського 12, Жолібож. Варшава, дня З грудня 1936 р.

До пана міністра військових справ у Варшаві.

Доповідаю пану міністру, що, як офіцер і кавалер ордена Віртуті Мілітарі, вважаю своїм обов'язком доповісти пану міністру причини моєї відставки з посади президента міста Луцька, а також спостереження польської праці на Волині.

У період 2,5 року праці у Луцьку додав місту маєтності у кількості близько 10 його річних бюджетів, що ствердила ревізійна комісія, а міська рада прийняла до затверджуючого відома.

Опрацював програму міських інвестицій і почав розробку плану господарського розвитку Волині, але мої проекти постійно наштовхувались на опір воєводського уряду до тієї міри, що проти мене розпочалась судова справа про перевищення влади після низки службових перевірок, які безрезультатно намагались дискредитувати моє хазяйнування.

Після встановлення, що пан воєвода Юзевський зайняв відносно мене негативну позицію, я подав у відставку, оскільки набув переконаності, що польська державна праця на Волині спирається на помилкові політичні положення.

На мою думку, польські інтереси у східних воєводствах базуються у містах, дворах і костелах.

Без Львова і Вільна, без польського землеволодіння і без костелів у східних воєводствах ми були б тільки окупантами, оскільки село не є польським.

Якщо хочемо будувати Польщу у східних воєводствах, повинні там зміцнювати міста, двори і костели, а одночасно розбудовувати промисловість, скликаючи з цією метою робітників із заходу, і опановувати торгівлю, доручаючи її польським купцям. Парцеляція польських маєтків допускається тільки за таких умов, щоб польська культура двору змінила польську культуру села шляхом закладання на парцельованих територіях зразкових, високопромислових польських господарств (як чеські й німецькі на Волині).

Економічне оволодіння територією майже завжди веде до політичного панування, отже, на Волині є небезпека, що скоро з точки зору економіки територія буде повністю захоплена українцями.

На підставі власних спостережень і почутих думок прокуратури, правництва, війська, військового вишколу «Стрільця», Союзу землевласників і ряду громадян здобув глибоке переконання, що політика пана воєводи Юзевського розбиває польське суспільство і хвалить українців до такого ступеня, що поляки стають зневаженими, а гасло «різати ляхів» стає все більше популярним.

Пан воєвода Юзевський не володіє ситуацією і навіть не орієнтується у місцевості, що є наслідком помилкової політики воєводи, щораз більше ворожої для Польщі і чужої.

Венжик, підполковник саперів на пенсії

Командування полку «Сарни» КОП, JI. Эз. (нерозбірливо)у Сарни дня 28.IX. 1938 р.

Координаційний Комітет, Люблін.

Представляю копію листівки, пересланої Кременецьким ліцеєм.

Зі свого боку доповідаю, що Малинськ є польською колонією і запровадження викладів і навчання української історії і літератури вважаю неправильним.

Командир Полку

/-/ ПЛАТОВИЧ-ПЛАХТА дипломований підполковник

Додаток — інформація Кременецького ліцею, що від 3 листопада 1938 року до 1 березня 1939 р. відбудуться чоловічі курси у Народних університетах в Михайлівці, повіт Дубно, Ружині, повіт Ковель, і в Малинську, повіт Костопіль.

«Програма курсу включає загальну історію, історію Польщі і України, польську і українську літературу, природу, географію, гігієну, кооперативний рух, самоврядування, громадське життя на селі, народну культуру».

Волинський воєвода, Луцьк, Ю.Х.1938р.

Ситуаційний звіт № 9 за вересень 1938 р.

С.З. При обговоренні вражень місцевого населення від військового параду після волинських маневрів — згадка: «Українські націоналісти, які так виступають за співпрацю з поляками, як і зберігають собі щодо цього вільні руки, остерігаються наступальної поведінки польського суспільства на Волині. Застереження ці належало б брати до уваги настільки, щоб з боку польських шовіністів агресивність не перевищувала межі пристойності».

СУДОВИЙ РОЗГЛЯД «ВОЛИНІ» З НАРОДНОЮ ПАРТІЄЮ

Народна партія подала судовий позов за образу редакцією у статті «Без Юзефа Пілсудського»

Свідок ген. Янушайтіс, голова Окружного Управління НП Ланівці, яке налічує 200–300 членів на території Кременецького повіту: — Польське населення ділиться на племена, як, наприклад, кашуби, курпи та інші. На Волині живуть русини — таке саме плем'я, як кашуби. Тільки та частина населення Волині існує для мене, яка визначає себе у такий спосіб. Решта — то іреденістична група — українці. Визнаю русина і борюсь з українцем. Кожний українець є кандидатом на зрадника держави. Усе українське життя організоване під знаком мобілізації. Навіть такі організації, як кооперативи, є не чим іншим, як кадри для військової мобілізації. Українські впливи з Малопольщі все більше вглиблюються у Волинь. На Волині є старі люди, що пам'ятають російські часи, вони й зараз налаштовані по-угодовському. Уся молодь налаштована заколотницьки. Усі урядові звіти, з яких випливає, нібито українська молодь не була наставлена заколотницьки, є фальшиві. Один із польських депутатів з Волині публічно висловився, що разом з українською молоддю очікує повстання незалежної України, чого їй дуже бажає. Це був депутат Пулавський. Помилково думати, що при першій-ліпшій можливості, коли Польща буде хитатися, українське населення не встромить нам ножа у плечі. Теорії, які спираються на лібералізм і толерантність, є у своїй основі помилковими і шкідливими. Український заколот діє або під знаком КПЗУ, або УНДО. Населення, яке не належить до цих угруповань, у кожному разі зазнає радикальних впливів, які чинять на Волині шалене спустошення.

Обвинувач: Яка думка пана генерала про Союз сільської молоді?

Свідок Янушайтіс: Союз сільської молоді є шкідливою організацією, бо формує небезпечні уявлення. Нікому не можна віддавати національних цінностей і ділитись з кимось, навіть найвищим державним чинникам не можна сприяти виникненню хоч якихось українських надій. Шкідливим течіям на Волині сприяє також школа, яка спирається на релігійний і ліберальний напрямок. Ліберальний напрямок є академічним пережитком.