Історія польсько-українських конфліктів т.1 - Сивіцький Микола - Страница 36

Про рішення Грубешівського старости прошу мені повідомити, повернувши на адресу дивізії обидва звернення з вираженою згодою Грубешівського старости.

Командир дивізії /-/ТУРКОВСЬКИЙ, полковник

АКЦІЯ НА КОЛИШНІЙ ХОЛМСЬКІЙ ЗЕМЛІ

Охопила:

1. Місцеве розпізнання, яке констатувало: а) втрату доброго самопочуття поляків на місцевості; б) що віросповідання повністю ідентифікується з національністю; в) що православне населення, яке навіть розмовляє польською, до польськості себе не зараховує; г) що джерелом антипольської агітації є православне духовенство.

2. Підняття доброго самопочуття поляків у місцевості і їхня енергійність.

3. Ліквідація неофіційних православних священиків позаштатних церков (завершено у серпні 1938 р.).

4. Підготовка до масової ревіндикації віросповідання і так само національності.

5. Масовий перехід у католицьку віру, який повинен був розпочатись у кінці минулого року, але тільки тепер набрав стихійного характеру.

На даний момент понад 10 % усіх православних на території колишньої Холмської землі перейшло у римо-католицизм. Особливо масовий перехід був у повітах: Томашів Любельський — Білгорай — Грубешів, тобто у повіта с, які межують з Малопольщею і Волинню. Це лише початок. Стверджую, нині ситуація є такою, що на території колишньої Холмської землі можна повністю вирішити проблему меншин і то вже у найближчі місяці. Вважаю, що треба діяти дуже швидко, щоб: а) використати існуючий сприятливий момент міжнародного становища По таці, який позитивно впливає на настрої всередині країни; б) не дати часу на роздуми і агітаційний український вплив на тих, хто вагається і ще для себе не вирішив; в) використати момент несподіванки для українців і православного духовенства, яке напевно перейде до контракції; г) шум, який виникне, буде вже після факту.

Вважаю, що акцію не можна ні гальмувати, ні послаблювати: а) це захитає віру в слушність того, що робиться, і в тих, що перейшли у римо-католицтво, і у всього польського елементу в місцевості, який, нарешті, відчув себе польським; б) повторно не виникне ще такої вигідної ревіндикаційної ситуації, як зараз; в) припинення акції може бути використане потім для уніатської діяльності.

Усі зусилля треба спрямувати на: а) оволодіння і надання духовної опіки і матеріальної діяльності, не затримуючи, а посилюючи її стихійність; б) недопущення до диверсій і провокацій з боку комуністичних і українських агітаторів; в) недопущення до уніатської акції.

Передбачаю, що диверсії і провокації можуть широко застосовуватись і для того, щоб змусити керівництво безпеки до втручання і «в ім'я спокою» припинення акції. ad а) Для опанування акцією треба забезпечити опіку і безпеку новонаверненим і припинити агітацію проти переходу (відносно спокою і безпеки).

Треба негайно створювати нові осередки римо-католицизму. Наразі Міністерство освіти повинно дати кредит ца 10 окружних префектур.

Одна православна парафія припадає у середньому на 3000 осіб. На кожні 2500 навернених осіб повинна припадати 1 нова римо-католицька парафія.

В даний момент там потрібні законники-місіонери, але не єзуїти.

Необхідним є вислання на місцевість принаймні 10 римо-католицьких священиків (але не уніатської спрямованості). Якщо Люблінський єпископат не хоче або не може їх дати, то це повинен зробити хтось інший.

Треба принаймні 30000 злотих як першу фінансову допомогу для парафії, яка має утворитись у Чесьниках Томашівського повіту. Місіонерську акцію монахів треба фінансувати, інакше її кошти обтяжать місцеві убогі парафії. ad б) Обмежити хоча б частково надходження українських часописів з Малопольщі і Волині.

Видати розпорядження щодо дуже суворої цензури тих часописів і заборони обговорення проблем навернення у цих часописах.

Розширити нагляд над усіма польськими часописами, а особливо ліберального характеру.

Посилити нагляд у гмінах, які межують з Малопольщею і Волинню (Томашів-Білгорай-Грубешів).

Агітаторів, які прибувають, усувати.

Місцевих відділити, хоча б і тимчасово, з огляду на безпеку і відлякування від всякої діяльності.

Розширити на територію ЦОП дію декрету про виселення небажаних ідентично до прикордонних територій.

Незалежно від вищевикладеного вся державна влада і влада другої інстанції на території Люблінського воєводства повинні дотримуватись директиви виконання розпоряджень, які у цих справах видав і видасть Люблінський воєвода (див. Таємний обіжник Люблінського воєводства січень 1939).

Інформація з 1.ІІІ. 1939 р.

Доповідаю, що за звітний тиждень були здійснені богослужіння в дні 26.ІІ.ц.р. в Лазісках і Сєдлісках Замойського повіту.

1. У Лазісках богослужіння відправив церковнослов'янською мовою православний священик Грегорж Нестерук, який потім виголосив проповідь польською мовою на тему «Найсвятіший твій улюблений образ». Під час богослужіння молитва відправлялась слов'янською мовою за президента Речі Посполитої і військо. У богослужінні взяло участь близько 80 осіб (кількість нормальна). Настрій спокійний.

2. У Сєдлісках богослужіння правив православний священик Павло Швайка церковнослов'янською мовою. Проповідь про значення великого посту виголошувалась польською. Під час богослужіння відбулась молитва за Річ Посполиту, президента і військо. У богослужінні взяло участь близько 150 осіб (звичайно буває близько 200 осіб), з яких близько 100 осіб покинули церкву в момент початку проповіді.

Згідно з отриманою інформацією з таємних джерел судовий захисник Кирило Шурин з Замостя і деякі найбільш запальні русини з Сєдліск надалі бойкотують православного священика Швайку за його угодовство до влади і виголошення проповідей польською мовою. Александер Рочняк нібито намагається здійснити тиск на Швайку і навіть виказав йому за угодовство гостру догану. З цієї причини Швайка дуже засмучений і каже, що почне виголошувати проповіді русинською, як тільки поліція перестане за ним стежити.

Дня 12.11.1939 р. навмисно зволікав з початком богослужіння, аби, однак, найдовше притримати поліцейського, який, згідно з його словами, стояв у церкві з багнетом; «Він також говорив, що у майбутньому не має наміру молитись за президента Речі Посполитої».

Інформація від 15.III.1939 р.

Доповідаю, що за звітний тиждень були відправлені такі православні богослужіння:

1. Дня 12 березня ц. р. у Лазісках відбулось богослужіння літургійною мовою, здійснене православним священиком Грегоржем Нестеруком. Ксьондз Нестерук виголосив проповідь польською на тему: «Прийди, великий Христе Господній, покажи мені образ Твоєї Божої краси».

2. У день 12 березня ц.р. богослужіння у Сєдлісках відправив літургійною мовою православний священик Павло Швайка, також виголосив проповідь польською на тему: «Значення Святого Хреста». У проповіді він закликав не забувати про християнську православну віру і звертався до зібраних, щоб не давали себе дурити нашіптуванням злих людей і продовжували стояти за православну віру, а не наслідували св. Петра, який три рази відмовився від свого Бога».

У богослужінні взяло участь близько 200 осіб (нормально). Настрій населення в цілому був спокійним.

Перед проповіддю ксьондз Швайка підкликав дітей до олтаря, де питав їх і навчав релігії польською, вони ж відповідали переважно руською. Ксьондз хвалив дітей за добрі відповіді, старші притискалися до олтаря, щоб спостерігати за цією сценою. В момент початку проповіді кілька осіб вийшло з церкви, на що зреагував священик словами: «Не виходьте, бо це Вам і так не допоможе, а можете лише наразитись на прикрість». З церкви під час проповіді вийшло лише кілька осіб. Молитва за успішність держави, пана Президента і війська не була відправлена.