Історія польсько-українських конфліктів т.1 - Сивіцький Микола - Страница 23

І

Делегати спілок, згрупованих у Координаційний Комітет:

1. Стрілецька спілка Люблін — директор інженер Ф. Гадомський.

2. Воєводська федерація ПЗОО Люблін — доктор В. Друждж.

3. Воєводська федерація ПЗОО Волинь — доктор Габіх.

4. Спілка резервістів округ Люблін — капітан у відставці Майліх.

5. Залізнична військова підготовка округу Радом — магістр Альфред Пєцух.

6. Поштова військова підготовка Люблін — капітан у відставці Антоні Шульц і пан Едвард Міллер.

7. Військова підготовка лісників — п. Болєслав Лісіцький.

8. Військова підготовка жінок до оборони країни — п. Ганська Марія, п. Ролінська.

9. Спілка громадської праці жінок Волинь — п. Гроховська Ванда.

10. Спілка польського Харцерства Люблін — п. директор Монєвський Т.

11. Спілка польського Харцерства Волинь — п. магістр Адамєц Леопольд.

12. Спілка пожежної охорони Люблін — п. Бобер Й.

13. Спілка пожежної охорони Волинь — п. Красінський Ст.

14. Спілка польських легіонерів окруїу Волинь — п. Чистовський Ян.

15. Спілка Пеов'яків округу Люблін — п. Лелек Стефан.

16. Польський Червоний Хрест округу Волинь — п. капітан у відставці Хробак Ян.

17. Ліга протиповітряної оборони і протигазового захисту Волинь — п. Красінський Г.

18. Морська і колоніальна ліга округу Люблін — п. Смульський і п. доктор Моджевський Ян.

19. Союз колишніх добровольців Польської Армії Люблін — п. Клопотовський Вл.

20. Товариство друзів Стрілецького союзу Люблін — п. директор Ніжинський Каз.

21. Спілка військових осадників Волинь — п. Новіцький Пйотр.

22. Польська Матір шкільна Волинь — п. Міхаловський.

Нараду розпочав головуючий, генерал бригади Мечислав Сморавінський, який зазначив, що метою зборів є обговорення засад, на основі яких повинна здійснюватись їхня реалізація.

Збори прийняли запропонований головуючим порядок денний:

І.

1. Затвердження статуту Координаційного Комітету.

2. Доповідь майора дипломованого Л. Домоня «Польсько-українська проблема».

3. Характеристика регіону OK II і рекомендації, які надходять звідти до Комітету Координаційного — член КК, керівник штабу ДОК II.

4. Обговорення доповідей.

II.

5. Вимога до членів КК щодо створення гуртків громадянського виховання (заповнення анкет).

6. Ухвалення пропозиції щодо діючих директив і рекомендацію керівництву КК щодо організації членів Координаційного Комітету.

7. Обговорення організації виконання робіт з питання акцій громадянського виховання, антикомуністичної, ревіндикаційної (повернення майна церков) і розбудови польської власності.

8. Різне.

9. Закінчення зборів. ad. 1.

Головуючий пропонує прийняти статут, який визначає форми праці КК, дає Президії Комітету відносну свободу дій і забезпечує об'єднаним у Координаційному Комітеті громадським організаціям проведення роботи у рамках їхніх статутів. Статут ухвалено одноголосно. ad. 2.

Дипломований майор Домонь, керівник погоджувального секретаріату польських громадських організацій у Львові, проголошує багато ілюстровану графіками і картами доповідь «Польсько-українська проблема». Доповідач вичерпно висвітлює економічні і суспільно-політичні відносини на території ОК IV (Львівське, Тернопільське і Станіславське воєводства). Розкриває велику організаційну діяльність українців в економічній галузі (розвиток кооперації, торгівлі, сільськогосподарської колонізації, навіть промисловості), шкільній (відносно багато українських шкіл і діяльність учителів), церковній (українізація греко-католицької церкви), суспільній і політичній (організаційна концентрація, зростання накладів української преси) галузях. Результатом такої діяльності є зміцнення українського середовища, тоді як з. польського боку проявляються недоліки організації роботи. Таке становище вимагає енергійної, планової і узгодженої праці польської громадськості, що на території О К

IV було зустрінуте польською громадськістю із розумінням.

V Львові утворено погоджувальний комітет польських громадських товариств, на чолі якого став командир OK VI генерал Карашевич-Токажевський. Незважаючи на короткий час існування, комітет може похвалитись результатами роботи і свою діяльність все більше розширює. Метод праці — це узгоджена концентрація зусиль з метою присутності на цій такій важливій для польської державності території. ad. 3.

Керівник штабу ДОК II підполковник дипломований В. Будревич у своїй доповіді «Характеристика території OK II і висновки для Координаційного Комітету» висвітлив східну частину території OK II з точки зору обороноздатності, обґрунтовуючи низку висновків для діяльності польських організацій, об'єднаних у комітеті. Аналіз стосунків на території Волинського воєводства і 5 східних повітів Любельського показує необхідність солідної консолідаційної акції всіх польських товариств і суспільних верств, щоб переважити українську діяльність активністю і концентрацією високоякісних зусиль для зміцнення і затвердження польськості на Волині. Суспільну силу на цих територіях повинні консолідувати організації, об'єднані у комітеті.

На завершення виступу пропонується розглянути і ухвалити напрямні у формі, поданій у виголошеній доповідачем ухвалі.

Перед початком дискусії головуючий зазначив, що: а) платформа діяльності КК тимчасово має внутрішньоорганізаційний характер громадських товариств; б) запропонована ухвала не є таємною і не повинна служити для пропагандистських акцій; в) діяльність КК буде аполітичною, спрямованою по лінії інтересів війська і оборонної сили Польщі.

Не будемо розв'язувати так званої «волинської політики». Присутність представників державної влади Волині запевнить співпрацю на всіх ділянках; г) працю в організації не можна базувати тільки на ПВ, а належить розширити на «польську» політику.

У дискусії взяли участь: п. доктор Моджевський — у справі осадництва-колонізації у Східній Малопольщі і так званих «тутешніх» на Поліссі, яких треба швидко переробити у поляків; п. інженер Гадомський пропонує у пункті III ухвали змінити «не знеохочувати їх» на «зміцнювати у них лояльність»; п. Чистовський підкреслює значення запланованої ревіндикаційної акції. Ця акція повинна дати переконливі докази багатовікової праці, господарювання і володарювання Польщі на Волині; п. начальник Станіцький підкреслив необхідність опертя діяльності Комітету на відповідні фінансові засоби, детально обговорює справу пропаганди у пресі. Під час свого короткого перебування на Волині виявив, що українська преса сотнями тисяч примірників заливає зі Львова всю Волинь, сягаючи Холмщини і Підляшшя, діючи планово, тоді як польська преса не діє на маси і не доходить до закутків Волині. Польські організації, які володіють недостатніми фондами, не можуть розвинути відповідно масштабні акції. Треба знайти фінансові засоби, а з Любліна і Луцька створити сильні центри поширення відповідних пропагандистських акцій на наші окраїнні землі.

П. директор Ніжинський запитує, як повинно складатись ставлення діяльності Комітету, а опосередковано і військового командування щодо деяких, на думку промовця, не завжди правильних дій державної адміністрації; п. доктор професор Крижановський порушив справу щодо швидкої побудови радіотрансляційної станції в Луцьку, з якою належить кабелем з'єднати Люблін, щоб забезпечити Люблінському польському осередку вплив на Волинь; п. Новіцький доповів щодо вирішення питання безробіття української молоді, він бачить у цьому засіб протидії включенню цієї молоді до деструктивної діяльності.

З огляду на зміст дискусії доповідачі дипломований майор Домонь і дипломований підполковник Будревич надали додаткові пояснення щодо колонізаційно-осадницької акції, пресової пропаганди, «тутешніх» поліщуків і протидії русинізації населення окраїн.

Головуючий після вичерпання списку промовців обговорює деякі питання, порушені у дискусії, а саме:

«Ревіндикаційна акція» вимагає розробки відповідних способів і методик, які будуть реалізовуватись з більшою розважливістю.