Выбрать книгу по жанру
Фантастика и фэнтези
- Боевая фантастика
- Героическая фантастика
- Городское фэнтези
- Готический роман
- Детективная фантастика
- Ироническая фантастика
- Ироническое фэнтези
- Историческое фэнтези
- Киберпанк
- Космическая фантастика
- Космоопера
- ЛитРПГ
- Мистика
- Научная фантастика
- Ненаучная фантастика
- Попаданцы
- Постапокалипсис
- Сказочная фантастика
- Социально-философская фантастика
- Стимпанк
- Технофэнтези
- Ужасы и мистика
- Фантастика: прочее
- Фэнтези
- Эпическая фантастика
- Юмористическая фантастика
- Юмористическое фэнтези
- Альтернативная история
Детективы и триллеры
- Боевики
- Дамский детективный роман
- Иронические детективы
- Исторические детективы
- Классические детективы
- Криминальные детективы
- Крутой детектив
- Маньяки
- Медицинский триллер
- Политические детективы
- Полицейские детективы
- Прочие Детективы
- Триллеры
- Шпионские детективы
Проза
- Афоризмы
- Военная проза
- Историческая проза
- Классическая проза
- Контркультура
- Магический реализм
- Новелла
- Повесть
- Проза прочее
- Рассказ
- Роман
- Русская классическая проза
- Семейный роман/Семейная сага
- Сентиментальная проза
- Советская классическая проза
- Современная проза
- Эпистолярная проза
- Эссе, очерк, этюд, набросок
- Феерия
Любовные романы
- Исторические любовные романы
- Короткие любовные романы
- Любовно-фантастические романы
- Остросюжетные любовные романы
- Порно
- Прочие любовные романы
- Слеш
- Современные любовные романы
- Эротика
- Фемслеш
Приключения
- Вестерны
- Исторические приключения
- Морские приключения
- Приключения про индейцев
- Природа и животные
- Прочие приключения
- Путешествия и география
Детские
- Детская образовательная литература
- Детская проза
- Детская фантастика
- Детские остросюжетные
- Детские приключения
- Детские стихи
- Детский фольклор
- Книга-игра
- Прочая детская литература
- Сказки
Поэзия и драматургия
- Басни
- Верлибры
- Визуальная поэзия
- В стихах
- Драматургия
- Лирика
- Палиндромы
- Песенная поэзия
- Поэзия
- Экспериментальная поэзия
- Эпическая поэзия
Старинная литература
- Античная литература
- Древневосточная литература
- Древнерусская литература
- Европейская старинная литература
- Мифы. Легенды. Эпос
- Прочая старинная литература
Научно-образовательная
- Альтернативная медицина
- Астрономия и космос
- Биология
- Биофизика
- Биохимия
- Ботаника
- Ветеринария
- Военная история
- Геология и география
- Государство и право
- Детская психология
- Зоология
- Иностранные языки
- История
- Культурология
- Литературоведение
- Математика
- Медицина
- Обществознание
- Органическая химия
- Педагогика
- Политика
- Прочая научная литература
- Психология
- Психотерапия и консультирование
- Религиоведение
- Рефераты
- Секс и семейная психология
- Технические науки
- Учебники
- Физика
- Физическая химия
- Философия
- Химия
- Шпаргалки
- Экология
- Юриспруденция
- Языкознание
- Аналитическая химия
Компьютеры и интернет
- Базы данных
- Интернет
- Компьютерное «железо»
- ОС и сети
- Программирование
- Программное обеспечение
- Прочая компьютерная литература
Справочная литература
Документальная литература
- Биографии и мемуары
- Военная документалистика
- Искусство и Дизайн
- Критика
- Научпоп
- Прочая документальная литература
- Публицистика
Религия и духовность
- Астрология
- Индуизм
- Православие
- Протестантизм
- Прочая религиозная литература
- Религия
- Самосовершенствование
- Христианство
- Эзотерика
- Язычество
- Хиромантия
Юмор
Дом и семья
- Домашние животные
- Здоровье и красота
- Кулинария
- Прочее домоводство
- Развлечения
- Сад и огород
- Сделай сам
- Спорт
- Хобби и ремесла
- Эротика и секс
Деловая литература
- Банковское дело
- Внешнеэкономическая деятельность
- Деловая литература
- Делопроизводство
- Корпоративная культура
- Личные финансы
- Малый бизнес
- Маркетинг, PR, реклама
- О бизнесе популярно
- Поиск работы, карьера
- Торговля
- Управление, подбор персонала
- Ценные бумаги, инвестиции
- Экономика
Жанр не определен
Техника
Прочее
Драматургия
Фольклор
Военное дело
Щедрий вечір - Стельмах Михайло Афанасьевич - Страница 32
В очах Василя Івановича посвітлішав дрімливий туманець.
? Ти чого сваволиш, Себастіяне? Закон є законом і для гончарів, хоч би що вони виробляли. Хлібороб платить за землю, гончар за глину.
? Як сказано: хлібороб платить за землю, гончар за глину! ? У Юхрима знов округлились і очі, і нулі на щоках.
? Чого мовчиш, Себастіяне?
? А що мені казати? Гріх красу обкладати податком. Коли доменшає її, то і ми подрібнішаєм. Я не знаю, хто придумав гірку приказку: бог для бідних сотворив вербу і картоплю. А коли людина на бідарській картоплі творить красу, то ми повинні похвалити, возвеличити цю людину, а не пригинати дурним словом чи карбованцем, як робить оцей телепень. Демку Петровичу, покажіть свої фантазії.
? Та нащо? ? безнадійно махнув рукою гончар. ? Вже маю собі з повіту прибідок, то не хочу мати самої біди.
? Чуєте, чуєте, Василю Івановичу, що, натурально, говорять усякі підозрілі про повіт! І це при голові вищезгаданого повіту! От яку вони красу творять! Отак і контрреволюцію створять! До них дивись, придивляйся і на замітку бери!
? Ну, про контрреволюцію ти вже, чоловіче, загнув!
? Ні, не догнув! А щоб повірили, ? демонструю курйоз! Я сам, персонально, конфіскував на ярмарку в Демка Петровича глиняного чорта, в якого довготелесість фігури, модель голови й округлість обох щік були зовсім схожі на мене. Покупці дивилися на чорта, а насміхалися з мене, про що можуть сказати записані в мою книжечку свідки. Ось таким способом цей індивідум може дискредитувати не тільки мене, а й керівництво всього нашого повіту. Я прогресивно наперед заглядаю!
? Дивився біс у воду і тільки чорта бачив, ? хмикнув дядько Стратон.
? Показуйте, чоловіче, свої фантазії! ? звернувся до гончаря Василь Іванович.
Демко Петрович кинув хитринку на Юхрима, зітхнув і запитав голови:
? А які ж вам показувати фантазії? Возможні і невозможні, як говорить фінінспектор, чи тільки возможні?
Юхрима аж залихоманило:
? У вас знов об'явились невозможні?
Демко Петрович невинно відповів:
? І на них вистачило глини.
Юхрим всвердлив очі в гончаря:
? Не трусіть біду ? обтрусите горе!
Майстер обурився, скинув старість із спини, випростався:
? Чого ти мене, копійчаний, лякаєш то карбованцем, то горем? Коли на те пішло, перелякаю тебе! ? він поліз до мішка і почав розкладати свої вироби на лаві. Ось у його руці з'явився лупатий, з коржастими щоками чорт; закільцювавши себе хвостом, він тримав у руці його кінець, що завершувався дулею.
Глянув Юхрим на чорта ? позеленів, обурено тицьнув на нього пальцем і сказав: "О!"
Всі, крім голови повітвиконкому, засміялися.
? Юхриме, це ж зовсім твоя парсуна! ? регочучи, схопився руками за живіт Себастіянів батько. ? От аби тобі насправді випала така дуля!
Гончар намірився заховати свою цяцьку, але його притримав за руку Василь Іванович.
? Заждіть, хай люди подивляться.
? А податку на чортів не буде?
? Вас не податок, а, натурально, кримінал чекає! От не я буду! ? шаленів Юхрим і все більше ставав схожим на ліпленого чорта.
Василь Іванович відмахнувся від погроз і прикипів до кахлини з качкою. Він довго-довго розглядав вироби старого майстра, потім щось згадав, нахмурився, обернувся до Юхрима:
? То хто контрреволюцію творить: він чи ти?
? Подумайте, подумайте, Василю Івановичу, що ви при масах кажете! ? розколовся на дві половини голос Юхрима ? перша тихо загула, а друга закипіла, підстрибнула вгору. І навіть очі фінінспектора підвернулись, стали навскіс, а на окантованих губах ворухнулася перелякана посмішка. ? Василю Івановичу, дорогенький, хіба ж ви не знаєте мене?
? Від сьогодні не знаю і знати не хочу!
? І ви за таку дрібницю, пробачте, за глину, зобиджаете чоловіка?
? А де ти навчився так зобиджати і применшувати людей?
? Ну, ви ще не знаєте мене, ? сумно похитав головою Юхрим.
? Іще раз скажу: і знати не хочу тебе.
? То чого так швидко? ? Юхрим схрестив руки на грудях і посміхнувся, мов змія. Тепер він уже не боявся нікого. ? Я, натурально, розумію: в червоних козаках вам швидко треба було махати шаблею, а рішення приймайте поволеньки, бо посковзнетесь на глині, ? вона слизька, ? тицьнув пальцем на кахлину з качкою.
? Іди, слизький, звідси! ? бліднучи, стишив голос Василь Іванович. ? Завтра ж передаси свої справи.
? Не маєте права! Я, натурально, державну копійку оберігаю! ? вискнув Юхрим.
? А нам треба оберігати державу від таких бовдурів!
? Я і про це скажу вищестоящим інстанціям! Я свого не подарую!
? Відчиняй двері! ? підвівся з-за столу дядько Стратон, і Юхрим одразу вискочив з хати.
? Оце кому-кому, а мені дістанеться, ? зажурено сказала тітка Христина, перезирнулася з дядьком Себастіяном, покосувала на стіл та й пішла порядкувати до мисника.
? За ваш талант, Демку Петровичу! За те, щоб ваші твори і в столиці порадували людей! ? чаркується з гончарем Василь Іванович.
? Спасибі.
? Христино, бери чарку! ? наказав дядько Себастіян.
? Маю клопоту й без неї.
? Чого це не повну налили їй?
? Це щоб я її сльозами, як свою долю, доливала, ? тітка Христина торкнулась рукою до щік, на яких і досі бунтувались рум'янці.
? За твоє здоров'я, Христе.
? За ваше, люди добрі, ? і молодиця втерла очі.
? Ти чого?
Тітка Христина довірливо й сумно поглянула на Себастіяна:
? Послухались вуха його язика, а тепер горя і відром не винесеш. Аякже!..
? І де мої очі були, як ти дівувала? ? тихо спитав себе дядько Себастіян.
? Ой! ? тітка Христина здригнулась і самим смутком прошепотіла: ? В лісах тоді були твої очі.
? І кого тепер винуватити, ліси чи себе?..
Молодиця щось тяжко відвела рукою од себе, зітхнула:
? Ет, не будем про це... Не кожен стрічає свій щедрий ранок чи щедрий вечір... Що тепер мій хитрий мацапура витворяє?..
Вже потім село дізналося, що Юхрим після розмови з головою повітвиконкому метнувся із доносом і скаргою аж у Вінницю. І там вразив, здивував і розжалобив працівників губфінвідділу своїм коронним, звідкись поцупленим реченням, що він, дбаючи про державний карбованець, навіть з-під гадюки витягав копійку. Справа закінчилась соломоновим рішенням: з Демка Петровича зняли податою, а Юхрима забрали працювати в округу...
? А що це за хлопчак у тебе? ? зиркнув на мене Василь Іванович.
? Михайлик! ? одним словом відповів дядько Себастіян.
? Це часом не той, що космографію читав? ? примружився голова повітвиконкому.
? Він самий!
? То он який ти? ? дивується Василь Іванович і наближає до мене дрімливий туманець своїх незвичних очей. ? Дуже кортить читати?
? Дуже, ? ніяково кажу я.
? А як ти читаєш? Від дошки до дошки й посередині трошки?
? І посередині трошки, ? хитаю головою і не журюся.
? І що тепер читаєш?
? Ет!
? То чого запишався?
? О! Таке скажете, ? починаю пекти раків.
? Як ця книжка зветься?
? "Арабська земля і Магометова віра".
? А це тобі доконче треба знати? ? і сміх закружляв навколо мене, мов танець.
То що мені залишилося робити? Теж сміятися.
? І в мене таке дитя: всюди нишпорить за книжками, а їх нема, ? обізвався дядько Стратон.
? Біда? ? співчутливо дивиться на мене Василь Іванович.
? Не так біда, як прибідок, ? одходячи, відповідаю йому.
? А читати ж хочеться?
? Аж душа болить.
? От цього я не хочу, щоб у малого душа боліла, ? і Василь Іванович повів навскісною бровою на дядька Себастіяна. ? Прошу тебе, при нагоді заскоч у Майдан-Трепівський[3] ? там тепер найкраща бібліотека.
? Оце діло! ? схвально кивнув головою дядько Себастіян і весело зирнув на мене. ? Там книжок ? море!
? Ой! ? несамохіть вирвалось у мене. Я одразу ж з переляку затулив рукою уста, а всі засміялись, навіть Себастіянів батько приязно похитав журною головою.
3
Тепер Майдан-Курилівський, Хмельницького району, Вінницької області
- Предыдущая
- 32/36
- Следующая