Тінь попередника - Ешкилев Владимир - Страница 57

— Це нам відомо. Але лайнер «Максвел» невідомо де, сенаторе. Останній раз зовнішні станції зафіксували його на Сімдесят першому лімесі. Це було два тижні тому. Потім він зник. Розчинився.

— Вони мають бути десь у Секторі Кастора. Десь поряд із Нолою.

— Навіщо Шермі Нола?

— Там архіви її творця. Там, у підпіллі, її однодумці. Шукай клонку в районі Ноли.

Нола (4КВ06:2) — друга планета системи зірки Ніргарі (давня назва — 47-а Великої Ведмедиці). Планета земного типу, відстань до Ніргарі — 124 мільйони кілометрів, орбітальний період — 285 днів, ексцентриситет — 0,13, екваторіальний діаметр 11 066 кілометрів, маса 0,83 земної, період обертання навколо осі — 112 діб, нахил до площини орбіти — 18 градусів.

Планету відкрили у двадцять першому столітті Ери Посланців. Першим пілотованим кораблем, який досягнув Ніргарі у 109 році Ери Відновлення, був лінкор «Арсіноя», котрим командував адмірал Сідні Столкін. Він дав другій планеті системи ім'я «Анола» на честь своєї старшої доньки, хоча планета вже мала офіційну астрономічну назву «Ністрінія». Колонізація Аноли-Ністрінії почалась в середині третього століття ЕВ. Юридичною метрополією, за традицією, виступила Земля, але головний потік поселенців сформували перенаселені планети Сектора Центавра. Головним економічним мотивом колонізації вважаються унікальні природні ресурси, сконцентровані в екваторіальному поясі планети.

<…> Атмосфера планети — аргонова, з малим вмістом азоту і кисню. Біосфера — малорозвинена, переважно океанічна, представлена аналогами земних протерозоїв і трилобітів. Океан займає 93 % поверхні планети, але він не глибокий, з великим вмістом арсенідів. Суходіл представлений скупченням вулканічних островів, розташованих в екваторіальній зоні та біля Південного полюса. Колоністи проживають переважно у містах-куполах, розміщених на плаваючих платформах. Найбільше місто і столиця колонії — Столкінбаад, 673 тисячі мешканців. Економіка базується на експорті рідкісних металів, спеціалізованих клонів та на індустрії розваг. Остання швидко розвивається, перетворюючи Нолу на туристичну планету <…>

<…> Імператор Сіоран Третій надав Нолі статус керуючої планети Сектора Кастора і призначив першим намісником Сектора свого брата принца Мартіна. Він залишався намісником майже тридцять років. На честь принца Мартіна було названо північний океан планети. В часи громадянської війни 312 року політичні лідери Аноли-Ністрінії перейшли на бік узурпатора Мелетина Менара, підтримавши його фінансами і паливними ресурсами орбітальних баз керуючої планети. На знак вдячності Мелетин надав колонії особливі права самоврядування. Посада намісника була ліквідована. Фактично Анола-Ністрінія стала незалежною і була звільнена від сплати майже всіх імперських податків. Це призвело до бурхливого зростання економіки та до посилення потоку переселенців з бідних колоній. Анола-Ністрінія побудувала власний торгівельний флот, а потім почала купувати військові кораблі, переважно безпілотники земного виробництва. Ноланці офіційно проголосили незалежність у 327 році ЕВ. Новостворена держава отримала назву Республіка Нола. Також Нолою (місцевою діалектною формою назви «Анола») стали неофіційно називати й саму планету. Попередні варіанти назви поступово вийшли з обігу <…>

<…> Перший президент Республіки відмінив імперську систему станових привілеїв і категорій громадянства. Була скасована дія імперських законів, що обмежували генетичні модифікації людського тіла (так звані «Великі закони Отців-Відновлювачів»). На Нолі почались масштабні експерименти в галузі генетичного вдосконалення людей з метою призвичаїти їх до життя в атмосферах інших світів. Нові серії ноланських клонів стали популярними у всіх світах, що різко збільшило експорт штучних людських організмів. Швидкий економічний розвиток Республіки забезпечив успіх її експансії у Секторі Кастора. До складу Республіки увійшли колонії Кідронія і Бальсана. Після цього змінилися устрій і назва держави. Депутати від Кідронії і Бальсани увійшли до складу Конґресу Федерації Ноли (338 рік) <…>

<…> Після оформлення Федерації в її юрисдикції опинилось практично 50 % видобутку рідкісних металів і мінералів, що вівся в зоні розселення людської раси. Торгівельна еліта Федерації почала стрімко збагачуватися, в руках її лідерів у середині четвертого століття ЕВ сконцентрувалися величезні фінансові і матеріальні ресурси, співставні з ресурсами кількох десятків світів Імперії, яка стрімко біднішала. Імперію роздирали війни між військовими кланами. За ініціативою політичних еліт Альфи Альфи і Аврелії, які найбільше потерпали від конкуренції з боку Федерації Ноли, Імперія проголосила Федерації війну. Уряд імператора Каоасара Другого[61] спрямував до Сектора Кастора Десятий флот під командуванням адмірала Гейса (346 рік ЕВ). У вирішальних битвах, які відбулись у кометному поясі Ніргарі і на П'ятдесят третьому лімесі, безпілотні фреґати Федерації завдали відчутних втрат Десятому флотові. Серед знищених крейсерів був і флагман Гейса «Маджид». Імперський уряд змушений був почати переговори. У 348 році Федерація встановила повний контроль над торгівельним трафіком у Секторах Кастора і Центавра. Сукупне населення Федерації досягло двохсот мільйонів. А в 351 році заявку на вступ до Федерації подала колонія Арпікран з населенням у сто п'ятдесят мільйонів. Декому здавалося, що історія галактичної Імперії наближається до завершення. <…>

<…> Але лідери Ноли допустилися політичної помилки. У конфлікті 356 року між військовими елітами Землі й Альфи Альфи ноланці підтримали альфійців. Всупереч їхнім сподіванням, перемога виявилась на боці адміралів Сонячної Системи. Уряд імператора Сіорана Шостого Відновлювача отримав формальний привід розірвати мирний договір 346 року і оголосити Федерації війну. Для відновлення влади Імперії у Секторі Кастора до складу Шостого флоту (який базувався в системі Проксіми Центавра) було введено додаткові кораблі важких класів. Командування флотом прийняв досвідчений Іріте Ойзеле. Він відмовився від тактики концентрації сил, яку застосовував свого часу Гейс, і почав здійснювати план «перекривання кисню» Федерації, перехоплюючи її транспортні кораблі на виходах з Темних Шляхів. Трафік у Секторі Центавра було зупинено <…>

<…> Ігі Шелтон, котрий змінив Іріте на посаді командувача Шостим флотом, продовжив виснажуючу «тиху війну» навколо зірок Центавра. Тим часом в орбітальних доках Піфії будувалися нові крейсери для імперських військових сил і негайно вводилися в дію. У 364 році Шелтону, який тоді вже мав майже двадцятикратну перевагу над супротивником, вдалося нав'язати адміралам Федерації згубну для них контактну битву. Імперські крейсери і лінкори під час бою майже повністю знищили ноланський флот. У битві загинула військова еліта Ноли. Шостий флот захопив танкери і ресурсні бази Федерації, отримав контроль над лімесами в районі Кастора. У війні настав переломний момент. У кінці 365 року Арпікран заявив про вихід з Федерації Ноли і відізвав свої фреґати. У 366 році Арпікран і Кідронія визнали над собою владу Нової Імперії. Через п'ять років Федерацію скасували. Економіка її планет опинилася на межі знищення, правлячі клани репресовані, депутати Конґресу, які голосували за війну на боці Альфи Альфи проти Землі, страчені. Невдовзі Нола знову стала керуючою планетою імперської провінції «Сектор Кастора», а великий адмірал Ігі Шелтон — її намісником <…>

Район підземного міста,

надра Каманійських гір,

планета Кідронія (4КВ67:3).

28 семпрарія 416 року Ери Відновлення