Тінь попередника - Ешкилев Владимир - Страница 15

— Якби експедиція відбувалась офіційно під нашим «дахом», ми би встановили на цифрові входи супремусу свої додаткові спецбар'єри. Їх подолати неможливо.

— Отже, ви перемудрили зі своєю відстороненістю, — констатував тіронієць.

— Щось таке.

— А де ж ми тепер повинні шукати ці вкрадені дані?

— Є, принаймні, два шляхи, — повідомив радник. — Через «чорну скриньку» колонії або через Підземних. Скоріше за все — це їхня робота.

— Чекайте-чекайте, — раптом схопився Марков. — Повернемося до мого запитання. Я, вибачте за мою вроджену тупість, так і не зрозумів, з якого це добра Служба, через двадцять два роки після тих подій, раптом кинулась шукати якісь там «тіні тіней слідів»? Що трапилось? Адже щось таки трапилось.

— Ви знову попадаєте у десятку, детективе, — посміхнувся Гело. — Трапилось. Так. І ви навіть знаєте, що трапилось. Ви ж, я впевнений, моніторите щоденні зведені дані по вашому міністерству.

— Сім стандартних тижнів тому? Чекайте… — тіронієць зобразив на своєму обличчі межове напруження думки. — Так, ядерний вибух на базі П'ятнадцятого флоту. База Волт-Армстрідж, на стаціонарній орбіті Альфи Альфи… Якщо ви про це, то яким боком воно пов'язане з Фаренго?

— Напряму, детективе. Приблизно рік тому Флот відправив до Темного Агрегату експериментальний безпілотний рейдер із бойового резерву П'ятнадцятого флоту. Корабель-невидимку. Як стверджують наші спеціалісти, це найновіша розробка вчених і конструкторів Другого Арсеналу. Рейдер ішов до зірок Оріону надзвичайно складною траєкторією, з трьома пірнаннями у Темні Шляхи, з обльотом небезпечної області активного утворення молодих зірок, її пилового ґало[23] і тамтешньої «чорної діри». Передбачалось, що ящери не зможуть відслідкувати шлях цього рейдера. Метою безпілотника того разу була не Фаренго, а планета 9КВ40:2. Вам, як археологу, цей шифр про щось каже?

— Так, — відповів Вольск. — Мені знайомий цей шифр. Дуже древня планета, друга у системі червоної зірки Мелані. Три роки тому з цієї планети доставили кремнієву плиту з металевими вкрапленнями. Наші «наукові боги» запідозріли в цій напівзруйнованій плиті викопний комп'ютер невідомої цивілізації. Я досліджував цей предмет… цей артефакт, але не дійшов остаточних висновків. Дуже цікава річ з точки зору нелінійних просторових рішень, теорії сплавів і наноархітектури. Але більшої користі від неї немає. Як інформаційний агрегат ця плита не працює. Та й у принципі не може працювати. Для її запуску потрібні невідомі нам додаткові складові, елементи або ж обставини.

— Цілком вичерпна відповідь, — погодився Гело. — Цей артефакт з «дев'ятої-сорокової» за нашим завданням досліджували ще кілька спеціалістів з TTS-археології, і вони дійшли подібних висновків. «Дев'яту-сорокову», до речі, Знаючі також рекомендували не відвідувати.

— А ви б хоч іноді дослухалися до їхніх рекомендацій, — нагадала про себе Ґвен Вей.

— Тоді б, леді Вей, ми визнали повну перемогу містики над наукою.

— Ну й визнали б. І що з того? — здвигнула плечима ксенобіолог. — Ви так кажете, немов науці вже відома таємниця Білих Каменів або всі властивості темної енергії. Який учений може пояснити природу Темних Шляхів або надстабільних десятивимірних сингулярностей? Одні лише припущення.

— Класичний варіант відповіді: наука знає лише те, що вона майже нічого не знає, — замість Гело відізвався Марков. — Але я вам щиро дивуюсь, леді. Ви ж нібито належите до імперської вченої корпорації, а таке кажете про науку…

— Я бачу, що ви, детективе Марков, глибоко й тонко розумієтесь на проблемах вченої корпорації, — з підкресленою холодністю звернулась до тіронійця арпікранка. — Раніше я думала, що ви лише на аристократах розумієтесь.

— Такі як я, докторе Вей, повинні розумітись на всьому. Професія в нас така. Серед злочинців, яких мені довелося розшукувати й допитувати, були і вчені, і аристократи… Різні, знаєте, люди траплялися.

— А все ж таки, чому Знаючі рекомендували залишити в спокої 9КВ40:2? — повернув розмову до попереднього русла Вольск. — Між іншим, ми в Університеті називаємо цю планету «Тифоном». Це, зрозуміло, поки що неофіційна назва, але звернення щодо неї до Астрономічної комісії вже підготували.

— Знаючі віднесли 9КВ40:2, або, якщо вам так подобається, Тифон, до тих планет, де залишили свої сліди і артефакти Повзучі Отці та, можливо, інші прадавні розумні раси. Ті раси загинули від нашестя на їхні світи орди агресивних і непереможних організмів. Від біологічної зброї, яку, судячи з усього, застосовували у галактичних війнах так званого Першого циклу життя. Знаючі попередили: не будіть древнє зло, інакше людство загине… — радник на кілька секунд замовк, немов перебував у сумнівах, чи варто розповідати далі. Потім продовжив:

— І ще таке… Я в це, звичайно, мало вірю, прошу мене правильно зрозуміти, але в деяких колах існує така альтернативна думка… Себто, ящери, на думку Знаючих, почали Війну лише для того, щоби відігнати нас якнайдалі від заражених планет у Темному Агрегаті. Згідно з нашим договором з керуючою групою Ґ'ормітів, власне, ще довоєнним договором, наші кораблі не повинні заходити до гравітаційної зони найближчих до Ґ'орми зоряних систем без їхнього дозволу. Серед заборонених для нас була й система зірки Мелані, де і знаходиться Тифон. Окрім того, ящери мають право здійснювати повну контактну інспекцію всіх наших кораблів, які вже отримали дозвіл.

— Отже, ви порушили мирний договір з Ґ'ормітами? Але ж ви й… — Марков похитав головою.

Гело промовчав. Відповідь і без того була зрозумілою усім присутнім.

— Ящери бояться, що ми заразимо наші планети цими організмами? — запитала Ґвен Вей.

— Або того, що ми використаємо «древнє зло» проти них. Або того й того одночасно. Ми думаємо, що вони ненавидять це «древнє зло» більше, аніж будь яке інше суще. Адже саме ці організми, як вважають Знаючі, знищили цивілізацію їхніх божественних наставників.

— А Фаренго Знаючі також віднесли до переліку заражених планет? — у свою чергу поцікавився Вольск.

— Прямих застережень від них не було. З одного боку, системи зірки Таліс, до якої входить Фаренго, не має в переліку систем, куди ми, за договором, не повинні за будь-яких обставин пхати свого носа. З іншого боку, Таліс і без того знаходиться у сфері юрисдикції Ґ'орми. Ми вважаємо, що на Фаренго є щось таке, що стосується до знань Повзучих Отців. Щось таке, чого, на думку ящерів, людству знати не потрібно.

— На думку ящерів чи на думку Знаючих? — уточнила Ґвен Вей.

— Ми кажемо: «на думку ящерів».

У відповіді радника Вольск відчув якусь напружену недомовленість, котру відніс на рахунок давнього табу.

— Так що ж там трапилось, на тій базі? — поцікавився Марков. — Зараження «древнім злом»? Я правильно зрозумів?

— Ви правильно зрозуміли, детективе. Через дві доби після повернення безпілотників з планет Темного Агрегату у карантинному блоці Волт-Армстріджу з'явились невідомі нашим ксенобіологам агресивні організми. Великі хижі ксеноморфи, які вбивали і з'їдали людей.

— Догрались… — прошепотіла Ґвен Вей.

— Ми ніколи раніше не стикались із подібними істотами. Ніколи. Принцип їхнього розмноження виявився повною несподіванкою для наших біологів і фізиків. Спочатку з ними намагались боротися за стандартною диспозицією, але всі відправлені до карантинного блоку загинули. Потім ксеноморфи захопили службові й житлові відсіки бази. Три ізольовані житлові сегменти майже одночасно. Вони туди пролізли, незважаючи на повне блокування карантинної зони. Менше ніж за годину після надходження команди на блокування процес зараження охопив двадцять два відсотки герметизованого об'єму Волт-Армстріджа. Майже чверть усього об'єму й більше половини житлових сегментів. Ураганне зараження, панове. Вам, напевно, відомо, що Волт-Армстрідж побудували в печерних порожнинах невеликого астероїда, виведеного на стаціонарну орбіту навколо Альфи Альфи. Велика була база, одна з найбільших баз Флоту… — Гело на мить закрив очі, можливо, прислухаючись до сигналів внутрішнього комунікатора. — Так от, командуючий П'ятнадцятим флотом оперативно оцінив масштаби загрози і наказав випалити астероїд ядерним вибухом. Підрив заряду здійснила кризова команда управління «D». Більше тисячі солдатів, офіцерів і спеціалістів-контрактників загинуло разом із базою. Загинув і сам командуючий. Він і його сім'я також знаходились на астероїді. Він вчинив як справжній офіцер Імперії.