Выбери любимый жанр

Выбрать книгу по жанру

Фантастика и фэнтези

Детективы и триллеры

Проза

Любовные романы

Приключения

Детские

Поэзия и драматургия

Старинная литература

Научно-образовательная

Компьютеры и интернет

Справочная литература

Документальная литература

Религия и духовность

Юмор

Дом и семья

Деловая литература

Жанр не определен

Техника

Прочее

Драматургия

Фольклор

Военное дело

Последние комментарии
оксана2018-11-27
Вообще, я больше люблю новинки литератур
К книге
Professor2018-11-27
Очень понравилась книга. Рекомендую!
К книге
Vera.Li2016-02-21
Миленько и простенько, без всяких интриг
К книге
ст.ст.2018-05-15
 И что это было?
К книге
Наталья222018-11-27
Сюжет захватывающий. Все-таки читать кни
К книге

Ключ від Королівства - Дяченко Марина и Сергей - Страница 58


58
Изменить размер шрифта:

І знову ми бачимо, що прагнути бути дорослим і стати ним — речі зовсім різні, інколи протилежні…

Однак Дяченки роблять наступний крок і твердять: дорослість як така теж не є апріорі гарантією безпомилковості, існують вищі цінності. Адже Максиміліан (персонаж із наступної книжки про Королівство), хоча за віком не надто старший від Ліни, як і вона, цілком усвідомлює відповідальність за власні вчинки. Але інші умови життя, інші цінності зробили його таким, який він є: недовірливим, лихим, підступним…

«Однак, — зазначить прискіпливий читач, — чи тільки проблема дорослішання відрізняє фентезі підліткову від фентезі звичайної? І де ж обіцяний аналіз особливостей, які, власне, відрізняють цю книгу Дяченків від книжок їхніх попередників? »

По суті, деякі з отих особливостей ми уже перерахували. Дяченкам завжди була властива відсутність дидактичності й моралізаторства. (Навіть у складному, багатоходовому романі «Пандем» вони не розжовували все сказане, натомість дали можливість читачеві самому робити висновки.) У цьому проза Дяченків, звичайно, генетично пов’язана із творами братів Стругацьких, які теж не любили моралізаторства й часто ставили запитання, залишаючи пошук відповіді читачеві.

З іншого ж боку, Дяченки тяжіють до притчеподібності, символізму й, таким чином, певних узагальнень. За мікрокосмом борінь і страждань якогось конкретного персонажа Дяченки показують нам значно більше: природу людини як такої.

А ще вони вкотре виходять за межі формату — і тут ми підходимо до різниці між фентезі підлітковою і дорослою. Чого немає в дитячих книжках і що наявне в книжках для дорослих? Це насамперед усвідомлення своєї статі, сексуальності, теми стосунків між чоловіком і жінкою.

Для маленького читача це речі неактуальні, нецікаві. Для підлітка — такі, що турбують його у першу чергу. Але більшість творів для підлітків цнотливо замовчує цю тему.

Так само замовчується і тема смерті, вона наче табуйована для письменників, що пишуть підліткову фантастику. Точніше, герої можуть помирати (і помирають), але це відбувається дуже легко і дуже красиво (якщо персонаж позитивний) чи вкрай відразливо (якщо персонаж негативний); якщо ж ми маємо справу з «масовкою», то та гине узагалі без жодних проблем, і уваги цим смертям автор просто не приділяє. Власне, смерть перетворюється на просте зникнення персонажа з ігрового поля, таке собі проходження чергового рівня комп’ютерної стрілялки.

Дяченки свідомо порушують неписані правила гри, але роблять це тонко і делікатно.

Тема кохання взагалі є однією з найголовніших у творчості цих авторів, так чи інакше вона присутня у переважній більшості їхніх книжок. Проте, використовуючи головні сюжетні колізії, зав’язані на темі взаємин чоловіка й жінки, Дяченки звертаються насамперед до емоційної та психологічної складової цих взаємин і майже залишають за дужками суто плотську, тілесну сферу (хоча й не заперечують її значення). Власне, саме психологію й почуття закоханих зобразити важче, ніж відбутися шаблонним «поцілунком у діафрагму».

У «Ключі від Королівства» тема стосунків між чоловіком і жінкою майже не присутня. Та коли з’являється, звучить досить рівно, без надмірної деталізації, але й без невиправданої романтизації. Ельвіра й Олександр не просто «разом купаються», наприкінці першої книжки Оберон сам зізнається Ліні, що вони вже давно стали чоловіком і дружиною. Судячи з контексту, дівчинка розуміє, про що йде мова.

Але це — чи не єдиний приклад згадки цієї теми в книжці. Натомість табуйована в підлітковій літературі тема смерті як невіддільної екзистенційної складової земного існування представлена у «Ключі» досить широко. У першій книжці помирає чарівник Ланс — і начебто продовжує своє існування в річці, названій його іменем. Ми бачимо померлих, але невпокоєних мерців, громадян одного з мандрівних королівств, які так і не знайшли місце, де можна було б оселитися.

У другій книжці про Королівство Ліна потрапляє за Відьомську печатку, у царство мертвих. Воно чимось схоже і на скандинавську Вальгаллу, і на потойбічний світ давніх слов’ян. Власне, царство мертвих у Дяченків — іще один світ, зі своїми законами існування (законами життя/не-життя).

Для дітей різні «лякалки»: оповіді про мерців, вампірів тощо — завжди були й залишатимуться дуже привабливими. Переляк тут поступається місцем цікавості; й Дяченки наповнюють другу книжку про Королівство персонажами, що цілком відповідають жанру horror’а. Але не потворні істоти стають по-справжньому жахливими — інші деталі здатні викликати це відчуття. Принц-полонений, який приречений все життя провести в клітці, маючи нескінчені свічку, хлібець і молоко. Приреченість померлих боягузів вічно катати язиками сіль. Доля Майстра-Генерала. Дуель людожера і ката: хто назве більше оригінальних методів страти.

Поєднавши зовнішній «страшний» антураж і ці насправді жахливі деталі, Дяченки зображають своє царство мертвих, відмінне від інших літературних царств, однак водночас архетипічно подібне до них. Адже основні параметри використані: довічні муки грішників, приреченість, безнадія…

Однак не завдяки порушенню сталих законів жанру «Ключ від Королівства» видається нам цікавим і оригінальним. Найголовніше у ньому те, що сьогодні називають «мессиджем», себто ідея. Ліна не просто переживає захопливі пригоди, а поступово усвідомлює й приймає відповідальність не тільки за свої вчинки, а й за долі інших людей.

Те саме можна сказати й щодо всіх книжок Дяченків: хоча книжки про Королівство закінчуються із певним натяком на продовження, проте навряд чи Дяченки колись почнуть займатися серіальщиною, штампуючи схожі між собою «Ключі від Королівства». Про це свідчать всі їхні книжки; і саме тому від наступного «Ключа» слід чекати нових ідей, нових несподіваних точок зору на вже звичний читачеві світ Королівства. Які нові двері відкриє цей новий «Ключ»? Поживемо — побачимо.

Володимир Пузій

УДК 821.161.2-312.9

ББК 84.4 УКР6-445

Д99

Дяченко, Марина Юріївна.

Дяченко, Сергій Сергійович.

Д99

Ключ від Королівства : роман / М. та С. Дяченки; пер. з рос. — К. : Гамазин, 2008. — 408 с. — (Серія «Зоряний гість»).

ISBN 978-966-1515-10-8

Потрапити в Королівство легко. Піти мандрувати дорогами, захищаючи себе й супутників від небезпек, — просто. Повернутися додому — лише один крок.

Часом лише один крок відокремлює зраду від помилки, вірність від боягузтва, стриманість від байдужості, а сумнів від заздрості. Один крок до трону.

Який крок зробиш ти?

УДК 821.161.2-312.9

ББК 84.4 УКР6-445

© М. та С. Дяченки, текст, 2008

©ТОВ «Гамазин», переклад, художнє оформлення, оригінал-макет, виключна ліцензія на видання, 2008

ISBN 978-966-1515-10-8

Літературно-художнє видання

Серія «Зоряний гість»

Марина та Сергій ДЯЧЕНКИ

КЛЮЧ ВІД КОРОЛІВСТВА

Роман-фентезі для підлітків та молоді, дітей середнього та старшого шкільного віку

Відповідальна за випуск Ю. Оскольська

Технічний редактор О. Петік

Підп. до друку 17.07.08. Формат 60x84/16. Гарнітура Schoolbook. Друк офсет. Ум. друк. арк. 23,24. Тираж 2000 пр. Зам. № 2.

ТОВ «Гамазин», 04071, м. Київ, а/с 110 Телефон для оптових покупців: (044) 467-50-24 Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ДК№ 2318 від 18.10.2005.

www.greenpes.com

Віддруковано у відавництві «Вперед» 96500, м. Сакі, вул. Першотравнева, 14 телефон: (0652) 510-916