Выбрать книгу по жанру
Фантастика и фэнтези
- Боевая фантастика
- Героическая фантастика
- Городское фэнтези
- Готический роман
- Детективная фантастика
- Ироническая фантастика
- Ироническое фэнтези
- Историческое фэнтези
- Киберпанк
- Космическая фантастика
- Космоопера
- ЛитРПГ
- Мистика
- Научная фантастика
- Ненаучная фантастика
- Попаданцы
- Постапокалипсис
- Сказочная фантастика
- Социально-философская фантастика
- Стимпанк
- Технофэнтези
- Ужасы и мистика
- Фантастика: прочее
- Фэнтези
- Эпическая фантастика
- Юмористическая фантастика
- Юмористическое фэнтези
- Альтернативная история
Детективы и триллеры
- Боевики
- Дамский детективный роман
- Иронические детективы
- Исторические детективы
- Классические детективы
- Криминальные детективы
- Крутой детектив
- Маньяки
- Медицинский триллер
- Политические детективы
- Полицейские детективы
- Прочие Детективы
- Триллеры
- Шпионские детективы
Проза
- Афоризмы
- Военная проза
- Историческая проза
- Классическая проза
- Контркультура
- Магический реализм
- Новелла
- Повесть
- Проза прочее
- Рассказ
- Роман
- Русская классическая проза
- Семейный роман/Семейная сага
- Сентиментальная проза
- Советская классическая проза
- Современная проза
- Эпистолярная проза
- Эссе, очерк, этюд, набросок
- Феерия
Любовные романы
- Исторические любовные романы
- Короткие любовные романы
- Любовно-фантастические романы
- Остросюжетные любовные романы
- Порно
- Прочие любовные романы
- Слеш
- Современные любовные романы
- Эротика
- Фемслеш
Приключения
- Вестерны
- Исторические приключения
- Морские приключения
- Приключения про индейцев
- Природа и животные
- Прочие приключения
- Путешествия и география
Детские
- Детская образовательная литература
- Детская проза
- Детская фантастика
- Детские остросюжетные
- Детские приключения
- Детские стихи
- Детский фольклор
- Книга-игра
- Прочая детская литература
- Сказки
Поэзия и драматургия
- Басни
- Верлибры
- Визуальная поэзия
- В стихах
- Драматургия
- Лирика
- Палиндромы
- Песенная поэзия
- Поэзия
- Экспериментальная поэзия
- Эпическая поэзия
Старинная литература
- Античная литература
- Древневосточная литература
- Древнерусская литература
- Европейская старинная литература
- Мифы. Легенды. Эпос
- Прочая старинная литература
Научно-образовательная
- Альтернативная медицина
- Астрономия и космос
- Биология
- Биофизика
- Биохимия
- Ботаника
- Ветеринария
- Военная история
- Геология и география
- Государство и право
- Детская психология
- Зоология
- Иностранные языки
- История
- Культурология
- Литературоведение
- Математика
- Медицина
- Обществознание
- Органическая химия
- Педагогика
- Политика
- Прочая научная литература
- Психология
- Психотерапия и консультирование
- Религиоведение
- Рефераты
- Секс и семейная психология
- Технические науки
- Учебники
- Физика
- Физическая химия
- Философия
- Химия
- Шпаргалки
- Экология
- Юриспруденция
- Языкознание
- Аналитическая химия
Компьютеры и интернет
- Базы данных
- Интернет
- Компьютерное «железо»
- ОС и сети
- Программирование
- Программное обеспечение
- Прочая компьютерная литература
Справочная литература
Документальная литература
- Биографии и мемуары
- Военная документалистика
- Искусство и Дизайн
- Критика
- Научпоп
- Прочая документальная литература
- Публицистика
Религия и духовность
- Астрология
- Индуизм
- Православие
- Протестантизм
- Прочая религиозная литература
- Религия
- Самосовершенствование
- Христианство
- Эзотерика
- Язычество
- Хиромантия
Юмор
Дом и семья
- Домашние животные
- Здоровье и красота
- Кулинария
- Прочее домоводство
- Развлечения
- Сад и огород
- Сделай сам
- Спорт
- Хобби и ремесла
- Эротика и секс
Деловая литература
- Банковское дело
- Внешнеэкономическая деятельность
- Деловая литература
- Делопроизводство
- Корпоративная культура
- Личные финансы
- Малый бизнес
- Маркетинг, PR, реклама
- О бизнесе популярно
- Поиск работы, карьера
- Торговля
- Управление, подбор персонала
- Ценные бумаги, инвестиции
- Экономика
Жанр не определен
Техника
Прочее
Драматургия
Фольклор
Военное дело
Три мушкетери - Дюма Александр - Страница 146
Лишившись сама, міледі прикипіла очима до дверей. За якусь мить на сходах лунко продзвеніли остроги, потім двері відчинились і на порозі став незнайомець.
Міледі радісно скрикнула. Цей незнайомець був граф де Рошфор, душею й тілом відданий його високопреосвященству.
XXXII. Два різновиди демонів
— А! Вигукнули водночас Рошфор і міледі. — Це ви?!
— Так, це я.
— І ви приїхали?.. — спитала міледі.
— З-під Ла-Рошелі, а ви?
— З Англії.
— Що з Бекінгемом?
— Помер або небезпечно поранений; коли я від'їздила, то ще не могла напевно довідатись. Один фанатик перед цим мав його вбити.
— Це й справді щасливий випадок! — усміхнувся Рошфор. — Він буде до вподоби його високопреосвященству. Чи повідомили ви його про те, що сталося?
— Я написала йому з Булоні. Але чому ви тут?
— Його високопреосвященство непокоїться, тож і відрядив мене розшукати вас.
— Я тільки вчора приїхала.
— А що ви робили з учорашнього дня?
— Я не гаяла часу.
— О, в цьому я не маю жодного сумніву!
— Знаєте, кого я тут зустріла? — Ні.
— Відгадайте.
— Як я можу відгадати?..
— Ту молоду жінку, яку королева звільнила з в'язниці.
— Ту молодичку, в яку закохався цей хлопчисько Д'Артаньян?
— Так, пані Бонасьє, місце перебування якої було невідоме кардиналові.
— Ну що ж! — сказав Рошфор. — От іще один щасливий випадок, до пари тому, першому. Пану кардиналові й справді щастить!
— Ви уявляєте собі моє здивування, — вела далі міледі, — коли я опинилась віч-на-віч з цією жінкою?
— Вона вас знає? — Ні.
— То ви для неї зовсім незнайома? Міледі всміхнулася.
— Я її найкращий друг!
— Присягаюсь честю, — мовив Рошфор, — тільки ви, моя люба графине, можете творити такі чудеса!
— І це дуже добре, що мені пощастило стати її другом, шевальє, — сказала міледі, — бо чи знаєте ви, що тут коїться?
— Ні.
— Завтра або післязавтра по неї мають приїхати з наказом королеви.
— Он воно що! А хто саме?
— Д'Артаньян та його друзі.
— Вони таки діждуться, що ми змушені будемо запроторити їх до Бастилії!
— Чому цього не зроблено й досі?
— Нічого не вдієш! Пан кардинал ставиться до цих людей з якоюсь дивною прихильністю.
— Справді?
— Еге ж.
— Ну, то скажіть йому ось що, Рошфоре: скажіть йому, що ця четвірка підслухала нашу розмову в корчмі «Червоний Голубник»; скажіть, що після того, як він попрощався зі мною, один з них з'явився до мене й силоміць забрав охоронного листа, якого я дістала від кардинала; скажіть, що вони попередили лорда Вінтера про мій приїзд до Англії, що й цього разу вони мало не перешкодили мені виконати його доручення, так само, як раніше стали на заваді у справі з підвісками. Скажіть йому, що з цієї четвірки слід остерігатися лише двох — Д'Артаньяна й Атоса; скажіть, що третій, Араміс — коханий пані де Шеврез: його треба залишити живим — таємницю його ми знаємо, отож, він може бути нам корисним. Що ж до четвертого, Портоса, то це дурень, хлюст і йолоп, якого не варто брати до уваги.
— Але всі четверо тепер мають бути на облозі Ла-Рошелі.
— Я теж так вважала; але з листа, якого пані Бонасьє отримала від дружини конетабля й мала необережність показати мені, ясно, що всі четверо не сьогодні-завтра приїдуть сюди викрасти її.
— Хай йому чорт! Що ж нам робити?
— А що сказав вам кардинал відносно мене? — Одержати ваші донесення, письмові або усні, й повернутися на поштових. Коли він знатиме все, що ви зробили, тоді й вирішить, як вам діяти далі.
— Значить, я маю залишатися тут?
— Тут або десь поблизу.
— Ви не можете взяти мене з собою?
— Ні, я маю точний наказ. Біля табору вас можуть упізнати, а ваша присутність, ви самі розумієте, скомпрометує його високопреосвященство.
— Ну що ж, доведеться чекати тут або десь поблизу.
— Тільки скажіть наперед, де ви чекатимете вістей од кардинала, щоб я знав, де вас шукати.
— Слухайте, цілком імовірно, що я не зможу залишатися тут.
— Чому?
— Хіба ви забули, що з хвилини на хвилину сюди мають приїхати мої вороги?
— Ваша правда. Але тоді ця молода особа втече від його високопреосвященства?
— О ні! — відповіла міледі з властивою тільки їй одній усмішкою. — Ви забуваєте, що я її найкращий друг.
— Авжеж! Отже, щодо цієї жінки я можу сказати кардиналові…
— Щоб він був спокійний.
— Це все?
— Він зрозуміє, що це означає.
— Принаймні здогадається. А що робити мені?
— Негайно рушати в дорогу; по-моєму, відомості, які ви привезете кардиналові, варті того, щоб поспішити.
— Моя карета поламалася недалеко від Лільє.
— Чудово!
— Чому це — чудово?
— А тому, що ваша карета потрібна мені.
— Як же я доберусь до Ла-Рошелі?
— Верхи.
— Легко вам казати! Це ж сто вісімдесят льє.
— Хіба це так багато?
— Домовились. Далі?
— Далі: з Лільє ви пошлете карету до мене й скажете своєму лакею, що він переходить у моє розпорядження.
— Гаразд.
— Ви, звичайно, маєте з собою наказ кардинала? — Я маю письмове повноваження діяти на власний розсуд.
— Ви ознайомите з ним абатису і скажете, що не сьогодні-завтра по мене приїдуть і шо мені наказано рушати в дорогу з тією особою, яка прибуде від вашого імені.
— Дуже добре!
— Розмовляючи з абатисою, не забудьте поскаржитися на мене.
— Навіщо?
— Я — жертва кардинала. Мені треба завоювати довір'я цієї недолугої пані Бонасьє.
— Це правда. А тепер, як ваша ласка, складіть рапорт про те, що вами зроблено.
— Та я ж вам усе розповіла! Ви маєте хорошу пам'ять; повторіть, що я вам сказала, а папір може загубитись.
— Ви маєте слушність. Коли б тільки я знав, де вас знайти, щоб не довелося потім марно шукати по околицях.
— Це справедливо… Стривайте!
— Вам потрібна карта?
— О, я чудово знаю ці місця!
— Ви? А коли ж ви тут бували?
— Я тут виховувалась.
— Справді?
— Як бачите, іноді навіть те, що ви десь виховувалися, може стати в пригоді.
— Отже, де ви на мене чекатимете?..
— Дайте подумати… Гаразд — в Армантьєрі.
— А що це таке — Армантьєр?
— Невеличке місто на річці Ліс; варто перебратися через цю річку — і я вже буду за кордоном.
— Чудово! Звичайно, ви це зробите тільки на випадок крайньої небезпеки?
— Звичайно.
— А як я довідаюсь, де саме зможу вас побачити?
— Вам потрібен ваш лакей? — Ні.
— Це надійний хлопець?
— Надійний і випробуваний.
— Віддайте його мені. Ніхто його не знає в цих краях; я залишу його там, звідки виїду, і він приведе вас туди, де я на вас чекатиму.
— То ви кажете, що чекатимете на мене в Армантьєрі?
— В Армантьєрі.
— Напишіть цю назву на клаптику паперу, а то я можу її забути. Навряд чи назва міста може когось скомпрометувати, чи не так?
— Хтозна? А втім, однаково, — мовила міледі, пишучи назву на папірці, — я згодна себе скомпрометувати.
— Гаразд! — сказав Рошфор і, взявши у міледі папірець, склав його й засунув за підкладку капелюха. — Проте не хвилюйтесь: байдуже, якби я й загубив вашу записку. Я завчу назву напам'ять, повторюючи її всю дорогу, як це роблять діти. Тепер нарешті все?
— Здається, так.
— Тож повторімо все спочатку: Бекінгема вбили або тяжко поранили; вашу розмову з кардиналом підслухали четверо мушкетерів; лорда Вінтера попередили про ваш приїзд до Портсмута; Д'Артаньяна й Атоса — до Бастилії; Араміс — коханий пані де Шеврез; Портос — хлюст; пані Бонасьє знайдено; для вас якнайшвидше прислати карету; віддати мого лакея у ваше розпорядження; зобразити вас жертвою кардинала, щоб в абатиси не виникло ніяких підозр; Армантьєр на березі Лісу. Так?
— О, любий шевальє, у вас чудова пам'ять! Ну, і додайте до цього ще одну річ…
- Предыдущая
- 146/157
- Следующая
