Выбрать книгу по жанру
Фантастика и фэнтези
- Боевая фантастика
- Героическая фантастика
- Городское фэнтези
- Готический роман
- Детективная фантастика
- Ироническая фантастика
- Ироническое фэнтези
- Историческое фэнтези
- Киберпанк
- Космическая фантастика
- Космоопера
- ЛитРПГ
- Мистика
- Научная фантастика
- Ненаучная фантастика
- Попаданцы
- Постапокалипсис
- Сказочная фантастика
- Социально-философская фантастика
- Стимпанк
- Технофэнтези
- Ужасы и мистика
- Фантастика: прочее
- Фэнтези
- Эпическая фантастика
- Юмористическая фантастика
- Юмористическое фэнтези
- Альтернативная история
Детективы и триллеры
- Боевики
- Дамский детективный роман
- Иронические детективы
- Исторические детективы
- Классические детективы
- Криминальные детективы
- Крутой детектив
- Маньяки
- Медицинский триллер
- Политические детективы
- Полицейские детективы
- Прочие Детективы
- Триллеры
- Шпионские детективы
Проза
- Афоризмы
- Военная проза
- Историческая проза
- Классическая проза
- Контркультура
- Магический реализм
- Новелла
- Повесть
- Проза прочее
- Рассказ
- Роман
- Русская классическая проза
- Семейный роман/Семейная сага
- Сентиментальная проза
- Советская классическая проза
- Современная проза
- Эпистолярная проза
- Эссе, очерк, этюд, набросок
- Феерия
Любовные романы
- Исторические любовные романы
- Короткие любовные романы
- Любовно-фантастические романы
- Остросюжетные любовные романы
- Порно
- Прочие любовные романы
- Слеш
- Современные любовные романы
- Эротика
- Фемслеш
Приключения
- Вестерны
- Исторические приключения
- Морские приключения
- Приключения про индейцев
- Природа и животные
- Прочие приключения
- Путешествия и география
Детские
- Детская образовательная литература
- Детская проза
- Детская фантастика
- Детские остросюжетные
- Детские приключения
- Детские стихи
- Детский фольклор
- Книга-игра
- Прочая детская литература
- Сказки
Поэзия и драматургия
- Басни
- Верлибры
- Визуальная поэзия
- В стихах
- Драматургия
- Лирика
- Палиндромы
- Песенная поэзия
- Поэзия
- Экспериментальная поэзия
- Эпическая поэзия
Старинная литература
- Античная литература
- Древневосточная литература
- Древнерусская литература
- Европейская старинная литература
- Мифы. Легенды. Эпос
- Прочая старинная литература
Научно-образовательная
- Альтернативная медицина
- Астрономия и космос
- Биология
- Биофизика
- Биохимия
- Ботаника
- Ветеринария
- Военная история
- Геология и география
- Государство и право
- Детская психология
- Зоология
- Иностранные языки
- История
- Культурология
- Литературоведение
- Математика
- Медицина
- Обществознание
- Органическая химия
- Педагогика
- Политика
- Прочая научная литература
- Психология
- Психотерапия и консультирование
- Религиоведение
- Рефераты
- Секс и семейная психология
- Технические науки
- Учебники
- Физика
- Физическая химия
- Философия
- Химия
- Шпаргалки
- Экология
- Юриспруденция
- Языкознание
- Аналитическая химия
Компьютеры и интернет
- Базы данных
- Интернет
- Компьютерное «железо»
- ОС и сети
- Программирование
- Программное обеспечение
- Прочая компьютерная литература
Справочная литература
Документальная литература
- Биографии и мемуары
- Военная документалистика
- Искусство и Дизайн
- Критика
- Научпоп
- Прочая документальная литература
- Публицистика
Религия и духовность
- Астрология
- Индуизм
- Православие
- Протестантизм
- Прочая религиозная литература
- Религия
- Самосовершенствование
- Христианство
- Эзотерика
- Язычество
- Хиромантия
Юмор
Дом и семья
- Домашние животные
- Здоровье и красота
- Кулинария
- Прочее домоводство
- Развлечения
- Сад и огород
- Сделай сам
- Спорт
- Хобби и ремесла
- Эротика и секс
Деловая литература
- Банковское дело
- Внешнеэкономическая деятельность
- Деловая литература
- Делопроизводство
- Корпоративная культура
- Личные финансы
- Малый бизнес
- Маркетинг, PR, реклама
- О бизнесе популярно
- Поиск работы, карьера
- Торговля
- Управление, подбор персонала
- Ценные бумаги, инвестиции
- Экономика
Жанр не определен
Техника
Прочее
Драматургия
Фольклор
Военное дело
Бумеранг не повертається - Михайлов Віктор Семенович - Страница 43
Під дулом пістолета, приставленого до його спини, ворог, випустивши зброю, підняв руки і повільно пішов уперед на Нікітіна.
— Ви можете підвестись?… — запитав Ржанов.
— Спробую… — промовив майор, але перше ж зусилля викликало такий біль, що Нікітін відмовився від будь-якої спроби підвестись.
— Доведеться вам, товаришу майор, почекати. Люди підполковника Гаспар’яна ідуть по моїй лижні, я їх випередив хвилин на десять.
Ржанов примусив ворога повернути назад і швидко повів його вгору, стежкою, якої Нікітін раніше не помітив.
На зоряному небі показався вищерблений місяць. Переборюючи сильний біль у нозі, Нікітін ледве добрався до місця сутички Ржанова з Балтом і підібрав пістолет ворога. Це був безшумний пістолет останньої моделі.
32
ЙОГО СПРАВЖНЄ ОБЛИЧЧЯ
Заплутана «Справа про вбивство у Глухівському лісі» була розплутана. Тепер цю справу вів слідчий Зубов.
Перший день слідства розпочався, як і завжди, з попереднього допиту. Рівно в призначений час з’явився полковник Каширін, майже слідом за ним, важко спираючись на палицю, прийшов і майор Нікітін. З часу його сутички з ворогом на березі Сакмари минуло трохи більше за добу, хвора нога ще давала себе знати. Нікітін витягнув ногу, підклавши під кісточку палицю, і взяв цигарку.
— Почнемо, товаришу полковник? — спитав Зубов.
— Почнемо, — згодився Каширін.
Підполковник подзвонив, і конвоїр увів Балта.
— Сідайте, — сказав слідчий.
Балт спідлоба оглянув кімнату, присутніх тут людей і, побачивши Нікітіна, принижено посміхнувся.
— Ваше прізвище? — спитав Зубов.
Слідство розпочалося з паузи, Балт опинився в скрутному становищі.
— Ампулою ви не скористалися. Треба думати, що ви не захотіли при допомозі отрути втекти від слідства, чого ж ви мовчите?
— Що я, самурай? — зухвало відповів Балт.
— Ну? Я чекаю відповіді, — наполягав Зубов.
— Моє прізвище Буш. Магнус Буш. А що я матиму, якщо повідомлю деякі дані про діяльність Марсонвільського інституту грунтознавства?
Ледве переборюючи гидливість, слідчий сказав:
— Питаю тут я. Зрозуміло? Де ви народились?
— У Ризі, в тисяча дев’ятсот дев’ятнадцятому році.
— Де ви вивчали російську мову?
— Моїм гувернером був колишній член Державної думи Корякін, у сімнадцятому році він емігрував із Петербурга. Я здобув прекрасне виховання.
— Ви його прекрасно використали, — іронічно зауважив Зубов. — Розкажіть слідству про те, як ви опинилися по той бік океану.
— Коли в сороковому році Прибалтика стала радянською, ми емігрували. Мій батько, Юліус Буш, людина багата, але гроші свої він вклав у нерухоме майно, яке націоналізувала Радянська влада. Ми лишилися без коштів, і я вступив у закритий коледж, після закінчення якого мені обіцяли добрі гроші.
— Що це був за коледж? — уточнив Зубов.
— Марсонвільський закритий коледж. Ми проходили посилену спортивну підготовку, крім того, я навчався за програмою механічного інституту…
— Крім того, ви вивчали тайнопис, отруювання, шифровку, радіосправу і диверсію, — доповнив Зубов.
Буш мовчав.
— Ну? Чого ж ви замовкли? З Лассардом ви познайомились у цьому коледжі? Чи в іншому?
— З яким це Лассардом? — здивувався Буш.
— З Рандольфом Лассардом — Патріком Роггльсом — Мануелем Крус Ф’єрро — Петром Роговим. Ви його знаєте ще під кличкою Дайс, — уточнив Зубов.
— У іншому… в Спікенбургському…
— А що ви робили в Ерцхаузені?
— Я був на спеціальній підготовці…
— Розкажіть докладніше, що ви робили в Ерцхаузені?
— Я проходив спеціальну підготовку у зв’язку з справою…
— Ну, ну, сміливіше! З справою Ладигіна? Так?
— З операцією «Бумеранг».
— Кличку «Балт» ви дістали в Ерцхаузені?
— Кличку? — образився Буш. — Кличку дають собаці, а я дістав псевдонім!
— Ну, звичайно, — погодився Зубов. — Згадування у зв’язку з вами цієї тварини може образити будь-якого собаку! Я вас запитую і потрудіться відповідати! Кличку «Балт» ви дістали в Ерцхаузені?
— Так…
— Як ви опинилися в ролі молодшого компаньйона Гондурас Фрут компані, Мехії Гонзалеса?
— Це фіктивний відділ Марсонвіль Фрут компані, яка має тісний зв’язок з інститутом грунтознавства Інгольса. Керівництво операцією «Бумеранг» вирішило, що це найлегший спосіб проникнути в Росію.
— І вивезти труп убитого вами інженера Ладигіна?
Магнус Буш не відповів.
— Так?
— Я не маю ніякого відношення до вбивства інженера Ладигіна!
— Ви тільки намагалися вбити майора Нікітіна і отруїти капітана Ржанова, правда ж?
— Я захищався…
— Ви приїхали в нашу країну, щоб захищатися від Нікітіна і Ржанова?
— Ні… Я приїхав, щоб добути відомості про нову зенітну гармату «РЗ-1», які цікавлять…
— Ну? Чого ж ви зупинилися?
— Відомості, які цікавлять мого шефа.
— Це кого ж?
— Пана Чарлза Інгольса з Марсонвільського науково-дослідного інституту грунтознавства.
— Побережемо вашу «скромність» і відкладемо питання про вашого шефа, тим більше, що це ні для кого не таємниця. Якщо не ви, то хто ж убив Ладигіна?
— Не знаю.
— Як до вас потрапили документи Ладигіна?
— Мені їх передав Дайс…
— Перестаньте, Буш, плутати! Це вам не вдасться!
— Я кажу правду.
— Правда має трохи інший вигляд. Наприклад, у день свого приїзду в Москву ви зустрілися з Дайсом, домовились про ваше зникнення третього числа. Третього ви прибули на дачу Роггльса-Лассарда і поселилися в маленькій боковій кімнаті. Після вбивства інженера, скориставшись вашою зовнішньою схожістю, ви з документами Ладигіна виїхали в Челябінськ. Розповідати далі?
— Все правильно, тільки до смерті Ладигіна я не маю ніякого відношення. Все це задумав і виконав сам Дайс.
— Отже, ви твердите, що інженера Ладигіна вбив Рандольф Лассард на кличку Дайс? Так?
— Так, я це стверджую.
— Дайс убив інженера Ладигіна, вклавши в його мисливську рушницю спеціальний патрон, створивши цим зовнішнє враження нещасного випадку на полюванні?
— Так, це правда.
— Після смерті Ладигіна ви зрізали з кисті його руки шматок шкіри, де була татуїровка. Ви зробили це для того, щоб приховати вбивство інженера Ладигіна і видати його труп за труп Мехії Гонзалеса. Потім таку саму наколку жіночого імені на кисті вашої руки зробив Дайс. Так?
— Це правда, але… Дайс зробив мені наколку на руці в перший же день мого приїзду в Москву.
— Підпишіть протокол попереднього допиту.
Магнус Буш прочитав і підписав протокол.
— Ми ще повернемось до цієї теми сьогодні ж, — закінчив слідчий і, подзвонивши, наказав вивести арештованого.
— Ну, що скажете, товаришу полковник? — запитав Зубов.
— Та що тут можна сказати… Думаю, що допит цього молодчика не дасть нічого нового. Буш пішак і сам нічого не знає, але в справі Лассарда він може бути корисним. Рятуючи власну шкуру, на очній ставці він викриватиме Лассарда. Як ви думаєте, товаришу майор? — звернувся полковник до Нікітіна.
— Я думаю, що Лассард розраховував дожити до глибокої старості в своєму котеджі на березі Атлантики. Він упиратиметься, як бик, ось побачите, — відповів Нікітін.
— Ну що ж, побачимо. Давайте, товаришу підполковник, головного звіра, — сказав Каширін.
Зубов подзвонив і наказав привести Лассарда.
Після перебування в рибному бункері Роггльс-Лассард полиняв і втратив свої яскраві фарби. І все ж він увійшов у кабінет, зберігаючи зовнішню гідність, не чекаючи запрошення, сів, закинувши ногу на ногу, і з благородним обуренням промовив:
— Я хотів би знати, на якій підставі мене арештували?! Я іноземний підданий і не підлягаю юрисдикції радянських законів!
— Встати! — втративши самовладання, крикнув Зубов. Його добродушне обличчя з ямками на щоках стало злим.
Лассард підвівся, але весь його вигляд, нахабний і самовпевнений, немовби говорив: «Будь ласка, але так і знайте, я підкоряюсь насильству».
- Предыдущая
- 43/44
- Следующая
