Альтернативна еволюція - Бердник Олесь Павлович - Страница 115

1980

7 січня

(Перебування у внутрішній в’язниці КДБ)

Кого Вогонь не спопеляє, того народжує.

Хто не згноїв Зерно Духу — гряде у Вогні!

Діалог з Учителем Серця

ГОЛОС МОВЧАННЯ

1986

16 листопада

Дослухайтеся серця — Сам пришлю вість.

Полум’яне Слово мечем розтинає пітьму.

Думка Правди вогнем запломеніє.

Доки ви сприймаєте Мене лише в слові — то слово й почуєте, а відтак — і слухаючі вас.

Слухайте душею на Шляху Моєму. Невпинно шукайте такої можливості.

Носії ракети земної відслоняються й падають, та без них шлях угору поки що неможливий.

Сама висота вказує — хто їй належить. Ви — не судіть!

— Учителю, які мости проведуть нас до Нового Світу? З якого каменю їх будувати?

Мости людина будує. Станете Всім — не треба мосту. Нитка серця Всесвіт тче. Нитка серця Всесвіт крає.

19 листопада

— Учителю, серце відчуває грозову пору Землі. Що очікує людей?

Для тіла — бій тілесний.

Для духу — бій духовний.

Попереду — бій стихії немислимої: для тіла найтяжчий, для духу найлегший, — МОТОРОШНО-ЕКСТАЗНИЙ!

Я вже казав: «Крила тлінні відпадуть, вогняні — злетом осяяні будуть!

Робіть те, що підкажу, серцем слухайте, щоденно будьте в праці! Маю що Сказати — аби було кому слухати!

20 листопада.

— Який рівень свободи душ, котрі приходять до Тебе?

Є свобода дії. Є свобода бездіяльності.

Кожен народ має свої поняття й легенди свободи та її призначення. Можливість свободи дії накладає відповідальність і чутливість до найменшого болю Космосу.

Таку Свободу Я Маю, тому судіть — чи вільний Я, як про це мислите ви?

Свободу Мою виболюють серцем, а для духу тяжка сердечна свобода!

Думайте, думайте, думайте — чи цього хочете?

22 листопада

— Чи всі, хто проповідують Твоїм Ім’ям, до Тебе йдуть?

Мої воїни себе питають, з ким вони, а не Мене. Кожен сам відає, з ким він. Шлях сам вибирає.

Одне Можу сказати напевне: послані Мною — зі Мною навіки.

25 листопада

— Нас не стане на Землі, що заповісти дітям?

Я — вічно Буду! Якщо діти Мене запитають — відповідь почують у зростанні Духу Всепланетного. А не запитають в урочий для них час — кожна заповідь марна буде.

Робіть нині все, щоб ЗАПИТАЛИ МЕНЕ. Праця ваша — щоденна творчість зі Мною. Слухайте голос Духа — час вирішальний!

Працюйте в радісному потоці — хвиля знання єднатиме вас зі Мною, Я Радітиму разом з вами.

Творчий процес — бар’єр сірості й занепаду. Енергія творення розгортає тумани сумніву, до трудівника приходить злагода Космосу.

7 грудня

— Дослідники євангельської історії досі сперечаються про історичну реальність Голгофи та вірогідність Твоєї небесної місії. Що можна сказати таким скептичним шукачам?

Моє розп’яття триває й досі: хто розпинає — той Мене не відає, хто зі Мною — чує Мій Голос.

Якби був лише земною людиною, забули б Мене давно. Правильно відчуваєте — як розп’яття щомиті відбувається, так і воскресіння. Так і Вітець або ж обнімає людство або ж покидає. Відчувайте, коли йдете до Його Обіймів, а коли втікаєте.

8 грудня

Не жалій води для спраглих. Бо хто не жадає — той і ковтка не візьме. Вода Правди — Правдою стане.

10 грудня

Колесо, що не знає зупинки, або ж здіймає вітер, або крутить жорна млина, або ж дзвенить звуком космічним.

Дайте йому ту точку прикладення, що на сьогодні найважливіша.

Дерзайте, бо нескорені!

Я — з вами, бо ви — зі Мною!

20 грудня

— Учителю, віками жадають люди Твоєї допомоги, хапаються за Твій Плащ, щоб здобути сили, і тим затримують Тебе біля Землі, а відтак — і себе. Наше серце хоче не лише власної волі, а й Волі Твоєї. Щоб рушити з Тобою до Вітця — треба відпустити Тебе!

Вітаю вас з таким рішенням! Віднині — мисліть без уз. Це стане не Моєю, а вашою свободою. Доки я не звільнився від ноші земної, у жодного індивіда нема власної волі мислі. Рушаю до Вітця і кличу вас. Мій Білий Плащ промітає перед вами дорогу. Проте пам’ятайте — не зачиняйте Брами ні за Мною, ні за собою.

21 грудня

— Учителю, Ти подарував світові такі казкові квіти знання й любові. Чому ж світ досі не з’єднаний їхньою красою?

О Мої Троянди — Квіти Повноти! Хто замилується, хто поколеться, хто одвернеться, хто переконається в завершеності.

Обережно пропонуйте Красу, бо кожен має взяти те, що жадає. Настала пора не проповіді, а Відбору.

Не сумуйте! Хоч вас ще мало — та великі справи грядуть. Хвиля тиха й ласкава душу зігріє…

23 грудня.

Душа, котра чує звуки Космосу, сповнена творчого прагнення, пливе до Рідного Краю у повноті й певності. Хмара Повноти проливається дощами там, де готова рілля голубої ниви. На такій ниві проростає музика, луна якої сягає ПОВСЮДИ! В ту ж мить, коли випадає дощ, бо час — ворог для дарунку Хмари Повноти.

Не ваша турбота про захист, Я Думаю про надзвичайну необхідність Щита.

Не одне Вогнище горить…

27 грудня

На порозі Батьківського Дому стоїте, а чи підете — ваша воля. Мені пора — почув Я голос дорослого Дитяти. Рушаю Додому! Хто ж зважиться піти за Мною? Дивіться ж — ще раз Кажу: не зачиняйте дверей ні за Мною, ні за собою!

30 грудня

— Чи смерть звільняє душу для нового шляху?

Якщо дух не готовий, то й смерть нічого не вирішує. Якщо повнота охопила душу й тіло, то чи живеш ти лише в цьому світі?

Не гадайте, що мить смерті дає можливість рятунку: все вмирає, та не все воскресає. Вічне лише те, що живе не однією сферою.

Скільки спіралей буття може бути, та головне — обрати воістину правильну.

Бороніться від думки, що смерть дає той шанс!

1987

3 січня.

Дарую Плащ захисту, відчуйте! До бою готові будьте, пора настала.

Бачите — двері світлі відчиняються? Не метушіться, входьте сповнені сформованих бажань і запитань.

12 січня

— Може, краще діяти в усамітненні, покладаючись лише на готових, на зрілих?

Пробуйте всі шляхи й можливості, та не забувайте про Мої Зусилля, щоб Чаша Терезів не переважила, не тріснула нитка зв’язку. Ваші прагнення й клекіт повсякдення — речі несумісні, проте вам неможливо ані виявитися, ані зростати без участі в цьому житті.

Треба мати абсолютне відчуття допустимості, щоб вас зрозуміли душі спраглі й віруючі, бо слово — у вас єдина ниточка.

Гряде пора, засіються нові покоління, котрі не примиряться ні на мить з потворністю сьогодення, лавиною зметуть нечистоту бездуховності. Ваше покоління допустило прорив ворожих сил і повинне себе зберегти хоча б для того, щоб через вас прийшли грядущі. Оновлення Світу відбувається (проте це здійсниться вже після вашого відходу)! Тому залиште Слово, а щоб його залишити — треба бути в життєвих стосунках з тяжкою дійсністю. Інакше запанує мовчання для Грядущого…

21 січня

Де найбільше протистояння — там прикладайте силу. Самі сили темряви вказують, де цілковита необхідність дії. Бийте, бийте, бийте Молотом Духу в те місце!

31 січня

Для Мене нема поділу світу на країни, уряди, соціальні устрої. Є лише вибір Шляху: до Вітця або від Нього.

О смішні Діти, ви хоч і літаючі, та поки що кружляючі…

Все колом, колом, колом…

9 лютого

Шлях покійних батьків визначають їхні діти — плоди життя. Хіба можуть батьки в світі духу потрапити в хаос, якщо лишили на землі воїнів Світла? Вони дякують і радіють за вас, а ви — дякуйте їм!