Альтернативна еволюція - Бердник Олесь Павлович - Страница 105

29 грудня

Дух Вищий витає над вашими дорогами. Пам’ятайте — вашими слідами йде Посланець по Землі. Ваше серце несе Його Вогонь.

30 грудня

Строки наближаються. Приготуйте корабель.

Вогняною Гірляндою оперезана Земля.

Згине все нечисте.

Сама Велика Матір іде!

Так заповідане здійсниться!

31 грудня

Багато отруєних стріл приймаєте в щит свій. Успадкуйте мудрість збагнути, як спрямувати в битві блискавицю енергії Світла з найбільшою користю для потреб Ієрархії. Не перший раз Кажу. Збагніть доцільність.

Я Жду синів Моїх.

1963

2 січня

Що перешкодить, коли до Мене прагне серце? Коли знаєте, що невідступно Щит Мій над вами? Не бійтеся дверей, що здаються замкнутими. Адже знаєте, як відкрити. Хто в серці відкрив заповітні двері, для того нема більше затворів нездоланних. Хай сміливо пливе ваш корабель — адже Моїм Кличем напружене вітрило.

Стежка приготовлена. Та звичним кроком уже не пройти. По блискавиці суджено перейти. Хто зважиться — вогняним зватися буде. Так Зберу Моїх будівників.

Пора прокласти Райдужний Міст.

4 січня

Знаєте, як ступати під Моїм Знаменом.

Шатро ваше — урочистість.

Стріла — Воля Владики.

Лук — мужність напруги.

Щит ваш — Серце.

Сам Стверджую.

6 січня

Ім’ям Владики здолаємо тягар Землі. І тягар перетвориться в сонценосне оперення Духу. Який радісний тягар, покладений Владикою!

Ідіть подвигом. Суджено принести Новий Хліб Землі. Та мало хто відрізнить насущний харч від безплідного каменя. Свідомість людей мало змінилася від часу Потопу. Та понесемо Радість Вогняну. Хай навіть Сонце стало для людей звичним, але Вогонь Вищий неможлво пристосувати до буденної свідомості. Він осяє готових і спопелить тих, котрі опираються по злобі. Інакше не піднятися!

7 січня

Правильно мислите про призначення осередку. Але не можете бачити всю потугу явленого дійства на багатьох планах. Коли Я Вкажу рішення наступного етапу дії, пізнаєте огненно. Благо починанням вашим. Ждіть явленого. Таке прагнення — краще цементування утвердженого будівництва.

8 січня

Хай покров буденності не затемнить явище втаємниченої дії. Благословенне несподіване.

Багато сховано під панциром земного єства. Але така проста і несказанна полум’яна Зустріч на Порозі Серця. Так преобразиться несений Талісман в полум’яну яв.

9 січня

Постійність і рух управляють стрілою духу Мого воїна. Але тонко розрізняймо, де доречніше застосувати кожен з важелів.

Будемо пам’ятати, що на земних перехрестях стоять Вогняні Стовпи. Така свідомість буде найкращою панацеєю для втомленого шукача.

Хто не помітив Світла Любові, котре окроплює його, той не звільнився від кайданів самості. Ти, Мандрівнику, котрий збагнув — ввійди в Любов Мою, і пізнай торжество Могутності Космічної!

10 січня

Давно серце сприйняло священне «Калагія». Багато доріг уже позаду. Але серце знає Безмежне «Калагія». Так ідемо в Шамбалу.

Не притулок Шамбала, а — Твердиня Вогню! Так лише вогнем пізнається Шамбала.

Благо вам, хто пізнав!

Пильнуйте гармонійне чергування ритмів у явленій творчості центрів. Насущні умови утвердяться, коли визріє вібрація певності звучання, послана духом.

14 січня

Хіба не збагнемо як радість те, що самі покликані здійснити велич спорудження Вищих карбів?! Багато темних нашіптувань про безсилля людське. Але давно сказано: «Бог — у вас!»

Умійте збагнути не як богословську абстракцію, але нерушиму реальність. Чим глибше таке усвідомлення, тим могутніше нагромадження енергій довкола такого стержня прагнення вогнів.

Хай сяє таке самоствердження серця, як запорука космічних звершень на земному шляху.

17 січня

Якщо знаємо необхідність напруги для прояву енергій в годину спокійну, то замислимось, як краще явити потугу вогняну в час грізної боротьби. Як напружимо удар для падіння останніх кайданів?

Лише вогняною напругою духу переможемо!

Як збагнемо таку напругу?

Як безупинне усвідомлення себе держателем рівноваги Світу. Хай кожен подумає, що від нього залежить благо Світу. Так нехай розглядає свої дії, як вартовий на сторожі. Не пропустимо ворога, інакше не утримати рівноваги Тверді.

18 січня

Належить творити епоху, утверджену перетворити Вінець Терновий на чолі людському в сяючу Твердиню Серця.

Вінець Терновий відкриває Браму Серцю.

Глядіть на кільця історії. І хай серце укаже те начертання, що визріло для народження.

24 січня

Умійте ждати. Не бездіяльність — очікування в дні Армагеддону. Але напружена співпраця найтонших енергій. Велика дія відбувається в просторі від такого чекання. По видимості — очікування, а по суті — очищення нижчих сфер. Тому так вогненно умійте чекати.

Кожен плід має свій час. Не мудро прискорити строки, і зірвати плід невчасно. Тому призначено Серце садівником. Лише його досвід допоможе розпізнати час Плоду.

27 січня

Коли серце передчуває сприйняття нових енергій, напружимося для урочистої зустрічі, бо лише на гребені найвищого розжарення можлива така асиміляція.

28 січня

Серцю, котре збагнуло, не треба шукати подвигу. Несення Буття є Найбільший Подвиг. Людству важливо усвідомити, що так зване «проживання» є умертвіння кращих іскор буття. Адже не існувати послане людство, а зрощувати Вінець Космічної Творчості.

Ясно несіть свій дух, і усвідомлення подвигу буде нероздільне з усвідомленням буття.

29 січня

Чим далі Ціль, тим більшу близькість являє Вона нашому серцю. Хіба не зникає з серця ціль явлена? Тому — щоб залишатися в серці, Таємна Істина не може бути відкрита людству, але явиться, коли суть її, виношена в серці, постане преображена прагненням в Ріст Людини, і утвердить Нове Покривало Таємниці.

31 січня

Зібравши зерна, прямує сіяч у поле.

Зібравши дружину, вирушає воєвода на битву.

Зібравши плоди мудрості, йде проповідник до пастви.

Так лише повну чашу подамо на бенкеті. Бо скільки зуміємо віддати, стільки й отримаємо.

Мудрість того, хто дарує — важіль, що творить благо. Збагнемо цю ступінь, як насущну необхідність.

1 лютого

Нить Світла об’єднає всі вогняні серця в єдине прагнення, Розірване поки що ланцюгами Майї. Так явлено буде Військо Моє. Але здійсниться не раніше, як в годину Останнього Дзвону.

Носії Ковчегу, міцно тримайте Нить!

2 лютого

Бояться люди свого вищого єства і захоплюються неміччю плоті. Визнати могутність духу — означає визнати Бога в собі, а це значить — знищити сім’я Люцифера в свідомості людській. Тому так важливо розкрити людині титанічність можливостей.

Ті, котрі збагнуть творчу радість такого дарунку — понесуть Наш світильник, а хто відкине — ввергнеться в пітьму. Хай збагнуть страждання від безсилля, приписаного духу їхньою свідомістю.

6 лютого

Сіємо досвід — пожинаємо мудрість. Чим ширше поле — тим повніші засіки нетлінних зерен. Благий досвід приведе до Лику Істини.