Выбери любимый жанр

Вы читаете книгу

Грицько сміється

Кудрицький Валентин Олександрович

Выбрать книгу по жанру

Военное дело

Последние комментарии

оксана2018-11-27

Вообще, я больше люблю новинки литератур

К книге

Professor2018-11-27

Очень понравилась книга. Рекомендую!

К книге

Vera.Li2016-02-21

Миленько и простенько, без всяких интриг

К книге

ст.ст.2018-05-15

И что это было?

К книге

Наталья222018-11-27

Сюжет захватывающий. Все-таки читать кни

К книге

Грицько сміється - Кудрицький Валентин Олександрович - Страница 1

Изменить размер шрифта:

ВАЛЕНТИН КУДРИЦЬКИЙ

ГРИЦЬКО СМІЄТЬСЯ

Гумор, сатира

Київ 2009

ВІД АВТОРА

Це моя друга книга, а тому вдаватись у автобіографічні дані не стану. Нагадаю лише одне, що народився на Житомирщині в с. Містечко Брусилівського району. В даний час проживаю в місті Києві.

В свій час був знайомий з Павлом Глазовим, Олександром Ковінькою - нашими світилами українського гумору і пишаюсь цим знайомством до сьогодняшного дня. Люблю їх поезію і. можливо, дякуючи їй, зокрема гумору, я і дожив до свого повноліття, а в даний час вирішив і себе випробувати в даному жанрі, в книзі, яка знаходиться перед вами.

Так от, гумором займаюсь давно, починаючи ще з шістдесятих років минулого століття. Трохи друкувався в журналі "Перець" та в республіканських газетах, але за роботою не було часу займатися по справжньому поезією, поскільки працював будівельником, тож пропоную сьогодні, шановні мої читачі, вам ті вірші, що були написані раніше протягом більше як півста років, в різний час свого життя, але все те що написано в цій книзі - то не моя заслуга. Я лише ніби списував все те, що я бачив навколо себе, тож не дуже лайте, якщо в цих рядках хтось впізнає себе або із своїх знайомих. Бо в цих зарисовках якраз автобіографія моя і всього мого народу.

З повагою і вдячністю.

Автор.

м.Київ 1.9.2009 р.

КИЦЯ

Не на жарт у Кота загорілась душа,

Захотілося Котику Кицю,

І хоч Киця була ще така молода,

Та і їй закортілось в столицю.

Бо в столиці там шик,

Бо в столиці там кайф,

Бо в столиці там світлі вітрини,

А в селі що не день -

Тільки свині пищать,

Яким Кицені біди до спини.

-Ой, ти, Котику мій! Все що хочеш проси...

Все я дам тобі,- мовила Киця,-

Тільки дуже прошу, забери ти мене

Й відвези як хутчіше в столицю.

Буду я ким захочеш тобі:

Схочеш - квіткою, схочеш - то птахом,

Тільки в хатку свою ти мене пропиши,

Щоб могла я там жити під дахом.

Загорілась душа у старого Кота

І забрав у столицю він Кицю…

А сьогодні вже Кіт чуха свиням живіт

Й поглядає з села на столицю.

24.10.1997 р.

КИЦЯ

Хоч вірте, не вірте-

Не стану стараться,

Але, знаю, жінці не слід довіряться.

Ось приклад: лежить

На подушечці Киця,

І раптом тій Киці Собачка присниться.

Як тут же вона

Вам подивиться в очі

І ніби Тигриця, на груди вам скочить.

Отак і дружина -

Неначе та Киця -

І хто-зна, що завтра тій Киці присниться.

10.12.1997 р.

В ПЕРУКАРНІ

Зайшов в перукарню підстригтись дідок,

Утомлений, з виду похмурий,

Усівся він в крісло. Свистить, як сурок,

А брови, як житні дві хури.

Майстриня до нього:

-Постригти, помить,

Чи бороду вам поголити?

Щось буркнув старий той тихенько під ніс

І став він очима водити.

І знову сидить в тому ж кріслі й мовчить

Й на жіночку ту поглядає,

Яка, мов синичка, під включений твіст

По залі в косичках "літає".

Ось знову до нього вона підійшла,

Близенько підставила груди...

Що тут же дідок, мов від сплячки проснувсь,

І ним уже щось ніби крутить...

-Так що, будем бритись чи будем мовчать?-

Поправила фея халатик,

На гудзик один ту красу затягла,

Аби не згубить, так сказати.

Клієнт же і далі мовчить і сопе,

На фею з-під брів поглядає,

Нарешті дістав з піджака портмоне

Й красуні купюру штовхає.

-А це ви за віщо даєте мені?-

Лукаво сміється майстриня.

-За те, що у вас такі очі ясні

Й такі неймовірно-невинні.

-То може хоч здачу з купюри візьміть?

-І здачі я брати не стану,

Ви краще на здачу халат розстібніть

А я… на ті квіточки гляну.

8.5.1988 р.

ЩОБ ЖИЛИ БЕЗ ВИХІДНОГО

Нам всім жінок Бог дав для того,

Щоб ми не мали вихідного.

ЗАСПОКОЇЛА

Помираючи Іванко,

В жінки запитав:

-Ти скажи хоч перед смертю,

Чий син Владислав?

-Дурню мій! Вмирай спокійно -

То якраз син твій,

Чотирьом батьками будуть

Макс, Арго й Крутій.

24.12.1959 р.

ДЛЯ ТИХ, ХТО ШУКАЄ РОБОТУ

Інструкція - жарт

-Друзі! Хто хоче роботу знайти,

Може до нас безумовно іти.

Правда, у нас дисципліна така:

Скажеш щось проти, вам скажуть - пока.

Будеш старатись, а раз підведеш -

Місця робочого вже не знайдеш.

В нас не питають, хто брат твій, хто сват,

Тут не пройде ні знайомство, ні блат.

Й новий абзац ти також усічи:

Більше півпуда за раз не строчи.

Й п’яте, чи зможеш ти дурника грать

В час, як дуби тебе будуть повчать?

Скільки ти випити зможеш вина

Так, щоб дорогу знайшов від "Млина"?

Сьоме, чи зможеш красунь розважать

В час, коли шеф вже не зможе... стоять,

Й потім, на ліжко їх всіх положить

І до матраца, як швець, пристрочить?

Зможеш, виконувать ці вказівки -

Можеш до нас на роботу іти.

Тільки дивись, ні гу-гу, ні шу-шу,

Скажеш кому - то язик відкушу...

22.10.1983 р.

БІЛІ НОЧІ

-Чи могли б світитись очі

В жінки, що гуляє,

Що від свого чоловіка

На курорт "літає"?

І на те сказав знайомий

Жартівник із Сочі,

-Щоб в жінок, які гуляють

Та світились очі,

То були б у Ялті й Сочі

Вічно білі ночі.

28.10.1976 р.

ЧОМУ ЖІНКИ ОХАЮТЬ?

У сусідки запитала

Тітонька Євдоха:

-То чому, як Чук приходить,

Чути з спальні охи?

Познайомила сусідка

І її з Тимохою,

А тепер всю ніч до ранку

І Євдоха охає...

12.12.1976 р.

ПРАЦЬОВИТА ЖІНКА

Чоловік прийшов з роботи

Втомлений, аж плаче.

Жінка бігає по хаті

Й ледь не кудкудаче.

Ось вона підводить вії,

Губоньки малює,

Чоловік прохає їсти -

А та, мов не чує.

Бігудів взяла торбину,

Шиньйон в руку другу,

-Чи ти осліп, чи не бачиш,

Може ж я працюю!?

21.5.1976 р.

ЦЕНТР ВСЕСВІТУ

Сперечались філософи

Під вечірній тихий дзвін,

-Як ви думаєте, хлопці,

Де Центр Всесвіту, де він?

Сократ мовив, що на небі.

А Платон, що на землі.

Ну а Гриць, який їх слухав,

Їм обом сказав, що "ні!"

-Ну, так де?- ті засміялись

Й повернулись до Грицька,

-Там, де вся моя родина,

Там, де вся моя сім’я.

А хто хоче знать конкретно

/Тільки це між нами!/,

То Ценр Всесвіту шукайте

В жінки між...ногами.

17.3.2004 р.

НЕДОТОРКАНІСТЬ

Хлопець дівчину цілує

Під вербичкою в гаю.

-Розкажи, де ти ховаєш

Недоторканість свою?

Посміхнулась та дівчина

І до хлопця:

-Ти не псих?

Недоторканість в начальства,

Ну, а в мене - як у всіх.

4.3.2004 р.

МРІЯ ЖІНКИ

На роботі розмовляю

Я з рудою Нінкою:

-Ким би ти хотіла бути?

-Ким же? Звісно - жінкою.

8.1.1989 р.

ВИХЛОПНА ТРУБА

Із села поїхав в місто

Вчитись Гриць на водія.

Нахватавсь блатних жаргонів

І приїхав на свята.

Й вирішив похизуватись

/це було якраз у піст/

І до батька:

-Ріж свинюку,

Мій передній й задній міст.

Батько мову ту вшурупав,

Хоч ніде й не вчив блатну:

-А кардан, синок, не хочеш

І в придачу... вихлопну?

9.9.2003 р.

В РАЙ НЕ ПРОПУСТЯТЬ

Прийшов татко із пивної

А синок із гаю,

І до татка:

-Ти, напевно,

Не пройдеш до раю!

-Як це так, що не пройду я?-

Батько крутить вуса.

-Бо як ти дихнеш на Павла,

То в рай не пропустить.

-Ну й синочка ж, люди, маю,

Не знав би він лиха!

Та ж коли я в рай ітиму -

То не буду дихать!

24.1.2003 р.

БАРТЕР

Гриць на міні дивиться, Настя на труси.

Покрутила попою: -Баксів п’ять даси?

Хлопець посміхнувся і закрив базар:

-Припече, то згодишся ти і за доляр...

Жінка посміхнулася, вийшла на бульвар:

-Я на бартер згодна, покажи товар...

18.9.2003 р.

З ФОНАРЕМ

-Куди так пізно мчиш, Семене?

-Йду до коханої, Адеме.

-Тоді чому із фонарем?-

Не відступа дідусь Адем.

-Бо йти без світла я боюсь,

А раптом в полі заблужусь,

Іще гляди, що десь в тім полі

Пройду я повз своєї долі.

-В твої-то роки, хлопче, я

Біг в темну ніч без фонаря.

Хлопець на хвильку зупинився

І діду в ноги поклонився:

-Тепер мені ясна причина,

Чому, як жаба в вас дружина.

24.12.2002 р.

ЖОРСТОКА ФІЛОСОФІЯ

Так воно напевно повелося,

Чи то вже такий химерний вік:

Кожна жінка хвалить чоловіка -

Поки він ще їй не чоловік.

Для свого і посмішки не знайде,

Він для неї - п’яниця, дермо,

А чужий хай і цистерну вип’є -

Все одно він кращий за свого.

Бо з своїм діток ростити треба,

Господарство вести, працювать,

А з чужим - гуляти і гуляти...

І як можна більше цілувать.

30.8.1974 р.

ФЕЯ

-Я - порядна. Це всі знають.

Кажуть, що я - фея,

То дарма, що просипаюсь

І не знаю, де я?

14.12.1976 р.

ВИМІТАЙ НЕДОПАЛКИ!

Муж приїхав з відрядження

І схопивсь за вуха,

Лає жінку як останню,

Обзиває шлюхою.

Друг, що слухав дифірамби

Про Кузькіну маму:

-А ти б, коли маєш їхать,

Слав би телеграму.

-Та й послав же ще за три дні,

А приїхав вранці,

Зайшов в спальню, а там жінка

З кумом на лежанці...

-А можливо, телеграму

Та не получила,

Сам же знаєш, як в нас пошта

Працює, Данило.

Я як їду, то за тиждень

Пишу так до Шурки:

-Виганяй котів із хати,

Вимітай окурки!

9.2.2003 р.

ШІСТДЕСЯТИЙ РОЗМІР

Помирає у Марини

Чоловік і мовить:

-Ти ще юна і вродлива,

Як у церкві дзвони.

Тож, коли мене не стане,

Ти облиш всі думи

Й вийди заміж, щоб зносив хтось

Всі мої костюми.

Тут дружина в крик і в сльози:

-Ти про це не думай,

Бо про це вже неможливо

Навіть і подумать!

-І чому це неможливо?-

В неї став питати.

-В тебе розмір сорок шостий,

В нього – шістдесятий!

8.1.2003 р.

БІЛЯ СІЛЬРАДИ

У селі біля сільради

Я до Гриця завітав,

-Ти чому такий веселий,

Мов пасльону наковтавсь?

-Та оце в районній пресі

Я статейку прочитав,

Ніби Мойша - син Абрама -

Теж колгоспником вже став.

18.2.1959 р.

МОЙША

Мойша з Півночі приїхав,

Не пройшло й неділі -

Як Гриць дивититься на Мойшу,

А той вже й при ділі.

-Як же так оце відразу

Ти знайшов роботу,

Тут шукаю цілий місяць

В будні і в суботу?

-Ну ж і дурень ти, мій Грицю!

...Я взяв чачи банку

І пішов відразу з нею

На автостоянку.

Там чергових підпоїв я,

А як ті поснули,

Я начальнику мобільним

Так, щоб ті не чули.

Шеф приїхав тут же зразу

На автостоянку

І обох звільнив їх тут же

По статті - за п’янку.

-Ну ж і стерво ти, браточок,

Це ж яка підлота!..

-То дурниці, та у мене

Є зате робота!!!

29.10.1997 р.

ЙОГО ХОБІ

Любив жінок, і ром, і шпроти -

І кращої не знав роботи.

11.1.1993 р.

БОРОДАТА ЛЮБОВ

Просить легінь благаючи

Миленьку дівчину,

Щоб та вийшла, як стемніє

Вечором в ліщину.

Поголився, як годиться,

Надухавсь "Москвою"

І чекає третій вечір

Милу під вербою.

Ось і дівчина з’явилась,

Провела рукою,

-Ти чому це неголений,

Любий, що з тобою?

Посміхнувся той до феї

Кисло під вербою,

-Ще днів зо три б ти не вийшла -

Був би з бородою!

12.6.1976 р.

ШАРОВИК

Сушицькому М. І.

Запитав Гриць в Михаїла

Після вечеринки:

-Чом пішов не на весілля

Ти, а на поминки?

-На весілля треба нести

Подарунки, бритися,

А на похоронах можна

Й на дурняк напитися...

27.12.2002 р.

ТИ НЕ ПЛАТОН

Ти не Платон і не Гомер,

Ти ще й не жив, а вже помер,

Бой той живе в цім світі вічно,

Хто вів себе він лаконічно.

Той буде в світі вічно жити,

Хто вмів трудитись і любити.

14.8.1999 р.

ПРО СТАРЕНЬКУ МАТУСЮ

Син привіз в село із міста

До батьків дружину.

Аж сусіди задивились,

Ніби на картину.

Батько з матір’ю не знають,

Як і підступити,

Де ж її таку тендітну

В хаті примостити?

Цілий день всі сперечались,

Що їй дать робити.

У селі там, бачте, треба

Щось копать, садити.

А вона ж така, як маки...

/То ж треба так вміти!/,

Видно, батечкам прийшлося

Добре попотіти.

Гарну доньку змайстрували,

Нічого й казати!

Які очі, які губки -

Тільки цілувати...

Цілувать то й цілувати -

Воно й непогано,

Та ж від зілля у городі

Вже й картопля в’яне.

А вона одне лиш знає:

Зачіски, шиньйони;

І всі моляться до неї,

Ніби до ікони.

А матуся старесенька

Ледве ноги носить.

-Прополи хоч би цибульку, -

Мати сина просить.

А дружина, як картина

Не пускає сина,

Бо у нього, як та каже,

"Заболіла" спина.

Бідна мати з паралічем

Все сама зробила,

Пише синку:

-Приїдь, візьми,

Привезти не в силах.

Я для тебе із колгоспу

Випишу й машину,

Тільки прошу, будеш їхать,

Не бери дружину.

-Це ж чому?- син здивувався, -

Не брати дружину?

-Бо тоді мені прийдеться

Ще й грузить машину!

23.5.1976 р.

ЩОБ НЕ ЗАБУВАВ

В місто Ванька працювать

Із села поїхав,

Десь пробув там тижднів з п’ять

Й знов в село навідав.

І до батька:

-Що це, тату,

В сіні на городі

Зуби шкірить, ніби вовк

Не по здєшній моді?

Потім ближче підступив,

Став на зуби моді,

А вона його без слів

Як хвицне по лобі!

-Ой, ви, бісові граблі! -

Гриць за лоб схопився.

-Це тобі, щоб пам’ятав,

Де ти народився, -

Сину батько відповів

І перехрестився.

19.2.1959 р.

СУЧАСНИЙ СИН

Приїзджав Грицько до мами

Із порожніми сумками,

Як виходив із двора,

Ніби сунулась гора.

9.1.1976 р.

В ГУРТОЖИТКУ

жуковському С.М.

Кононенку П. П.

Якось Стасік у Павлуші

Хліба попрохав,

Ну а в того було мало

І йому не дав.

-Ти поглянь, лишився кусень,

Грошей ждать днів сім!

Стасік пильно подивився:

-Так не їж зовсім.

18.2.1959 р.

СИЛА ЗВИЧКИ

Цілий місяць вчитель Вові

В голову товкмачить,

Що «пішов», а не «пойшов»

Словничок тлумачить.

-Зрозумів мене чи ні?

-Зрозумів. - І знову,

Як закінчиться урок:

-Я пойшов додому.

Що вже тільки не робив

Вчитель учню тому,

Все ж, як дзвоник продзвенить,

-Я пойшов додому.

Тож, щоб учня відучить,

Вчитель вже нервово:

-Ось папір і напиши

Сто разів це слово!

Другу сотню слів підряд

Вовочка виводить,

Ну а вчителя нема:

Хто-зна, де він ходить?

Палітурку відігнув

І в зошиті тому:

-Сто разів я написав

І пойшов додому.

9.11989 р.

ЗАПИТАЙТЕ В БАТЬКА

Кожен день набридло вчилці

Вовочку повчати,

І сказала, що хотіла б

Стать йому за матір.

Вовік тут же ніс задер,

Став ще й харахориться,

-Запитайте в мого батька,

Може і погодиться...

9.1.2003 р.

ДЕФІЦИТНИЙ ТРЕНЕР

У більшого начальника

Меньшенький питає:

-Хто це в тебе, що поклони

В залі відбиває?

-О!- То мій найкращий тренер -

Феномен не частий,

Вчусь у нього бить поклони

Старшому начальству.

А тепер до тих звертаюсь,

Хто стоїть при владі:

-Як ви терпите лакеїв,

Виродків і гадів?

Чи ж не бридко вам самому

Зрить на ту гидоту,

Яким варто штанці зняти

Й ті знайдуть роботу?

То де ж честь ота партійна,

Про яку гутариш,

Якщо гідність свою сам же

Ти, як лося, валиш?

Я таких би"ударників"-

Рогачем у спину!..

Скільки ж можна вже ганьбити

Гідність, честь, людину?

9.12.1976 р.

РЕПТИЛІЇ

Всі сміються із Домахи,

Що повзе, як черепаха.

А вона:

-Хоч ви й бігом -

В комунізм прийдем разом!

Видно, десь дали ми маху,

Що кругом одні Домахи.

5.10.1976 р.

ЧОМУ МОВЧИТЬ ДАНИЛО?

Запитав я у Данила:

-Де береш таку ти силу,

Щоб дивитися на ката,

Як твого катує брата?

-Я мовчу, бо треба мило,-

Буркнув голосно Данило.

Я те саме бригадиру.

-Обіцяють, бач, квартиру.

-А тобі?- звернувсь до Асі.

-А мені потрібні яслі.

Всі мовчать - бо всім щось треба,

А начальству того й треба!

5.1.1976 р.

ПАТРІОТ ПО-СУЧАСНОМУ

Батька лають - я мовчу,

Б’ють - ходжу й сміюся,

Я - сучасний патріот

Й цим завжди горжуся.

15.12.1976 р.

МІСЯЦЬ І ВІТА

Як Місяць вгледів в полі Віту,

Помчавсь за нею, ніби вітер.

5.7.2004 р.

РАБСЬКЕ ПРИЗНАННЯ

-Що таке життя, Облудо?-

Запитали в холуя,

-Це коли начальник буде,

То при ньому буду й я.

19.9.1976 р.

ПРО БЛАГОРОДСТВО

Яким би Вовк не був найблагородним,

Але Ягня не пощадив ще жодне.

25.11.1988 р.

ДИВАК

-Ой, рятуйте!- репетує

Голова завкому,-

Відберіть від мене"Волгу"

І дайте другому.

Нащо мені та машина,

Як я хочу жити?

Через неї їй-же-богу

Розучусь ходити!

18.5.1976 р.

ДРУЖНЯ ПОРАДА

-Де б знайти таку роботу,-

Друг-інструктор каже,-

Щоб коритися одному

А не всім відразу?

Подивився я на нього

І йому порадив:

-Якщо хочеш знать одного,

Йди в мою бригаду.

17.5.1976 р.

ЖІНКИ СМІЮТЬСЯ

Хай буде гірший, аби - інший.

18.3.1995 р.

ДИПЛОМОВАНИЙ БАРАН

-Що баран я, то - дурниці,

Та зате з дипломом,

І не бігаю, як інші,

З киркою і ломом.

То дарма, що всі робочі

Зовсім без симпатії,

Та зате мене кохають

Жіночки кирпатії.

То дарма, що я не знаю

Мову та історію,

Та зате відпочиваю

Кожен рік на морі я.

12.12.1974 р.

Й ЧОРТ НЕ ДОПОМОЖЕ

Майстрові під Новий рік

Сон страшний приснився,

Мов за ним із молотком

Плиточник гонився.

Страшно стало, а втікти

Сил не вистачає,

Тільки став - аж тут чорти

Пальцями кивають:

-Йди до нас, давно ждемо,

Вже й смола готова.

-Куди хочете мене,

Та ж спасіть від нього!

Та хутчіше, щоб я міг

Влізти з головою,

І, прибавивши свій біг,

Він - в казан з смолою.

Страх Кудрицького боюсь,

Бо якщо спіймає -

То мені й позаторішні

Всі гріхи згадає.

-О, ми бачимо, ти наш

У дошку, як кажуть,

Все ж Кудрицького гукни -

Сам нехай і смажить...

6.1.1976 р.

РЕАЛІСТ

-Ти чому не п’єш, колего?-

Запитав я в Гриця,-

Чи немає в тебе грошей,

Чи б’є молодиця?

-Е, мій братику коханий,

Не біда напитись,

Але де ж ти до роботи

Встигнеш похмелитись?

15.4.1976 р.

ПРО ДОБРО І ЗЛО

Сперечалась на дільниці

З Настею Галина

Про те, яка дуже добра,

Яка зла людина.

-Якщо лає і трясеться,

Ніби в неї трясця,

То людина нехороша,-

Стверджувала Настя.

-А про мене хай трясеться,-

Мовила Галина,-

Пить і красти дозволяє -

Так ото й людина.

8.7.1976 р.

ДІЛОВА ЯКІСТЬ

-Чом кричить так комендантша,

Мов вона прибита,

Ніби браги нализалась,

Як свиня з корита?

Закружляла, ніби пава,

Жіночка та мила:

-О, щоб я кричать не вміла,

Чи ж я б тут робила?!...

29.12.1976 р.

ЗАСТУПНИЦЯ

В овочевому кіоску

Лаялись крикулі:

-Не давайте мужикові

Три кіло цибулі!

Тітка з гурту заступилась,

Всім дала по дулі:

-А можливо він нічого

Й не їсть, крім цибулі?

7.5.1976 р.

ЗВІДКИ МУДРІСТЬ?

Коли за тридцять й не женився -

Значить романтиком родився.

Коли вже втретє одружився -

Вважай поетом народився.

А якщо п’ятий раз підряд -

Буде філософ, як Сократ.

А як вже сьомий і живе -

Чекайте, в критики піде.

12.6.1976 р.

ЗОЗУЛЬКА

-Замовчи ти, бо твій крик

Тракторний - в печінці,-

Докоряє чоловік

Дома любій жінці.

-Бач, дотепний ти який,-

Відказала Юлька,-

А щоб інша так тріщала,

То була б зозулька?..

3.12.1976 р.

ЯК ДОБРЕ ЖИТЬ?

От ти і спробуй добре жить,

Як ніччю темно, днем - горить?

17.5.1998 р.

КРАСА ПО-ЖІНОЧОМУ

-Ти ж неначе опудало,

Щоб ворон лякати,

Іще б роги причепила!-

Чоловік до Нати.

-Хай я буду і з рогами,

Хай буду й негожа,

Аби тільки на всіх інших

Не була похожа!

20.6.1978 р.

ПРО ВІРНІСТЬ

Жіноча вірність там існує,

Де вже її ніхто не чує.

А якщо й є з них хоч єдина -

То це, браток, твоя дружина.

Тому живи і не журись,

А стрінеш кращу - поклонись,

Вона ж точнісінько, як ти,

Дуреп давно нема, прости.

Любов не спить і не дрімає,

Вона завжди когось шукає,

Любов не спить, і не дрімає,

То ж не шукай - чого немає.

Навіть тоді він вірив Нелі,

Як з іншим заставав в постелі.

Самообман - то вічна рана

Коли вас зраджує кохана.

Та щоб жінки були всі вірні,

То що б робили ми на Півдні?

12.1.1989 р.

САМОНАВІЮВАННЯ

-Я - самий кращий в світі лірик,-

Сказав віслюк і сам повірив.

12.1.1989 р.

ІНСТРУКТАЖ

-Чому у зама в кабінеті

Вікна всі затінені?

-Сам же шеф сказав, що в нього

Служби всі відмінені.

-Тоді хто із зали шефа

Секс-пісні виводить?

-А то з новенькою зам наш

Інструктаж проводить.

30.12.2003 р.

ПРИКМЕТИ СВЯТА

-Чому так,- питає якось

В батечка дитина,-

Що у свято в магазинах

Є і сир й свинина?

В інші дні по магазину

Хоч ганяй мопедом:

-Ані сиру, ані м’яса,

Ні тортів із медом.

-Як тобі це пояснити,

Люба моя Ната,

Щоб могли ми відрізнити

Будні дні від свята.

1976 р.

А ДЕ САЛО?

-Хто сказав пусті прилавки?

То усе пусті слова!

Ось вам голови свинячі,

Ось із сої ковбаса.

Може голови свинячі

І ті нирки, що лежать,

Їх вирощують окремо,

Звідки бідним людям знать?

1976 р.

ДОПЕКЛА

Допекла Грицька дружина -

Став аж заїкатися,

І вирішив, як спать прийде,

З нею розквитатися.

І міркує: вбить - посадять,

Й став від страху ахать,

А якщо,- зрадів від думки, -

Взять її й затрахать?

І судить за це не будуть,

І гріха не буде...

Й засміявся Гриць нарешті

На всі повні груди.

Зробив "пострілів" з десяток

В неї і не чмише,

Аж дивиться, що дружина

Майже і не дише.

Він іще на всяк випадок

Зробив три контрольних...

І радіє, що нарешті -

Він козак вже вольний!

А як жінку він "застрелив" -

Ліг. Коли ж проснувся,

То побачив стіл накритий

Від їжі аж гнувся.

Тут і жіночка по хаті

Ходить, ніби пава,

Він до неї: що за свято?

Аж рота роззявив.

Жінка мило посміхнулась

І сказала: Боже!

Ти до мене по - людському,

Й я до тебе тоже...

6.8.2007 р.

ЇЇ ВПОДОБАННЯ

Її те зовсім не обходить,

Будь він Іван, чи будь Грицько...

Аби він був два метри ростом,

То підійде хоч і Стецько.

26.7.2007 р.

ОНУК І ДІДУСЬ

-Невже живуть десь краще нас?-

Питає в діда внук Панас.

-Ого! Ще й скільки! Є людці -

Бомжі, п’яниці і старці.

-А ти, дідуню, не бреши,

А за які такі шиші,

Як на життя грошей бракує,

За що ж горілку ті купують?

-За що горілку ті купують?

А в переходах жебракують!

Очей позичуть у Сірка

І дудлять з ранку до смерка.

1976 р.

ХТО ТИ ТАКИЙ?

Якось, йдучи по участку,

Вартовий Петро Пупок

На дорозі у калюжі

Вгледів п'яного... в чопок.

Підійшов до нього ближче,

Витяг з сумки папірці:

-За порушення порядку

Штраф з вас три карбованці.

Чоловік з багна - калюжі:

-Ти не приставай.

Це діла Морського флоту,

-Так що, дядя, йди й гуляй.

20.21959 р.

АДАМ І ЖИГУЛЬ

-Не зупиняй "Жигуль", Адам,

Хто має совість - стане сам,-

Сказав дідусь своєму внуку,

Вслід подивившись на ту суку.-

Та краще хай трясе їх трясця,

Щоб перед ними прогинаться.

2.6.2003 р.

ЯКЩО РОЗБУДИМО ЛЮДИНУ

Якщо сучасника розбудим,

Й хоч трішки кращим стане світ,

Значить, якщо вмирать прийдеться,

Нам не прийдеться червоніть.

8.1.1989 р.

ЯКБИ ВСІ ЛЮБИЛИ

Уявляю, як на світі

Всі могли б ми жити,

Щоб навчилися крім себе

Й ще когось любити.

8.1.1989 р.

ПОЕТУ - ПОЧАТКІВЦЮ

Як бажаєш стать поетом

Й гарні гроші зароблять -

Вчись писати не сонети,

Краще оди римувать.

А якщо навчився оди

Та ще й гімни римувать -

Люди чи назвуть поетом,

А вас - будуть друкувать!.

8.6.1978 р.

ЖИВУЧИЙ

Людина вмре - її хоронять.

Проте буває і таке:

Давно людину поховали -

Ну а вона живе й живе.

Хоч в нас і навпаки буває

/Нехай поет простить мене!/:

Віршик за віршем помирає,

Поет же все - живе й живе!

15.12.1976 р.

ПОЕТУ

Пиши вірші душею, а не розумом,

А розумом злегенька підмереж,

Та не роби занадто їх розумними,

Щоб міг і сам їх зрозуміти теж.

19.1.1997 р.

МОЯ ДИТИНА

Моє дитя ще не родилось,

Хоч сорок літ ношу в душі,

Невже отак в житті ніколи

Й не надрукую я вірші?

13.4.1997 р.

У КРЕМЛІ

У Кремлі сміються дяді:

-Скоро будуть всі багаті.

Не дамо людям шпалер,

Стане кожний мільйонер.

Де вже правду тут дівати?

Гроші нам держава платить.

Подивитись - і немало,

Тільки де дівалось сало?

Платить то вона багато,

Тільки що за них придбати?

То ж чого жаліть їх Яні,

Як ті гроші - дерев’яні.

4.2.1990 р.

ЩОБ БУТИ ПРИ ВЛАДІ

Ті, хто хочуть буть при владі,

То повинні пам’ятать:

Вчіться ви як більш брехати,

А ще більше - обіцять!

4.2.1990 р.

ХТО ТАКИЙ КОМУНІСТ?

Хто такий комуніст?

Це такий, браток, артист,

Що, де тре' відстоять правду -

Він, як Вовочка, під парту.

А як тре' когось знеславить,

Він почне слова картавить.

6.7.1990 р.

ГУМОР ЗАМІСТЬ ПУШКИ

З гумором як з палкою

По життю іду,

Там, де люди злючі,

Тих як слід поб’ю.

Ну а там де добрі

Люди і гостинні -

Тим моє признання

І мої гостинці.

І хоч сміх - не пушка

Й ним хоч не стріляють,

Та, проте, ним навіть

І ц

1/17
Следующая

Выбрать книгу по жанру

Фантастика и фэнтези

Детективы и триллеры

Проза

Любовные романы

Приключения

Детские

Поэзия и драматургия

Старинная литература

Научно-образовательная

Компьютеры и интернет

Справочная литература

Документальная литература

Религия и духовность

Юмор

Дом и семья

Деловая литература

Жанр не определен

Техника

Прочее

Драматургия

Фольклор

Военное дело

Грицько сміється - Кудрицький Валентин Олександрович - Страница 1