Выбери любимый жанр

Выбрать книгу по жанру

Фантастика и фэнтези

Детективы и триллеры

Проза

Любовные романы

Приключения

Детские

Поэзия и драматургия

Старинная литература

Научно-образовательная

Компьютеры и интернет

Справочная литература

Документальная литература

Религия и духовность

Юмор

Дом и семья

Деловая литература

Жанр не определен

Техника

Прочее

Драматургия

Фольклор

Военное дело

Последние комментарии
оксана2018-11-27
Вообще, я больше люблю новинки литератур
К книге
Professor2018-11-27
Очень понравилась книга. Рекомендую!
К книге
Vera.Li2016-02-21
Миленько и простенько, без всяких интриг
К книге
ст.ст.2018-05-15
 И что это было?
К книге
Наталья222018-11-27
Сюжет захватывающий. Все-таки читать кни
К книге

Кропива - Кудрицький Валентин Олександрович - Страница 5


5
Изменить размер шрифта:

Я ВАША ТЬОТЯ

Під час турне по Європі в однієї іноземки хтось украв золотий годинник. Підозра впала на одну росіянку. Потерпіла через перекладача, який не досконало володів російською мовою, звертається до росіянки, щоб та повернула їй годинник. Коли перекладач звернулась до росіянки, то та відповіла:

– Здрастуйте, я ваша тьотя.

Перекладач перекладає:

– Росіянка сказала, що вона ваша родичка.

Іноземка: – То скажіть їй, що хай віддасть хоч половину.

Росіянка: – А хрена вона … не хоче?

Перекладач: – Вона сказала, що може віддати тільки...

овочами.

ДІСТРОПИК І МУХА

– Сестра, сестра, прогони муху. Всі груди зтоптала.

22.1.1976 р.

ПОКИ НЕ ЗАХОЛОВ

Один сільський хлопець робив забойщиком на одному сільському м’ясокомбінаті, а потім вирішив поміняти роботу і переїхав у місто, де записався у спортивне товариство в секцію по боксу. Ось і перша зустріч. Спортсмени обмінялись привітаннями і почався поєдинок. Але замість того, щоб нападати на свого суперника, новенький весь раунд лише захищався. Коли раунд закінчився, тренер підійшов до боксера і запитує:

– Захищався ти добряче, але чому ж ти не нападав на свого супротивника ?

– А хіба можна?

– Навіть треба.

– Добре,– сказав м’ясник.

Ось розпочався другий раунд. М’ясник як уліпить міського, той, як у нас говорять: « і з копит звалився». Суддя рахує:

– Раз, два, три...

– Та що ви рахуєте? – обізвався той що з колгоспу.– Ви краще знімайте шкіру, поки він ще не охолов. У нашому колгоспі після такого удару ще ні один бик не піднявся.

1976 р.

ДОЗВОЛЬТЕ ЗАЛІКОВУ

Професор до студентки медінституту:

– Ось вам два питання і якщо ви на їх відповісте, то я вам поставлю п’ять. Отож, перше питання, як називається той чоловік, який не може виконати свій обов’язок?

– Імпотент.

– Вірно.

– А як називається чоловік, який може, але не хоче?– хитро посміхнувся професор.

– В медичній літературі подібного терміна не зустрічала, але, як на на мою думку,– подумала трохи студентка,– так то вже – просто негідник.

– Дозвольте вашу залікову.

ЯКЩО Я ПОМРУ

Хворий помирав від холери і просить у палатного:

– Докторе, якщо я помру, то передайте моїм рідним, що я помер від сіфіліса.

– Це ж чому так?– здивувався лікар.

– Краще вмерти чоловічою хворобою, ніж хворобою якогось дристуна.

ПРОЇЗДНИЙ І ДВА БАГАЖНИХ

Жіночка з двома кавалерами зайшла у трамвай, стала і стоїть, надіючись, що хтось із кавалерів візьме і для неї квиток. Аж тут підходить контролер і до жінки:

– Ваш квиточок, громадяночко.

Жіночка не розгубилась і до контролера:

– Будь-ласка, дайте один проїздний і два багажних.

МІНІСПІДНИЦЯ І МІНІХРЕН...

Жінка пошила собі мініюбку, стала перед чоловіками і хизується своєю вродою. Чоловікові стало незручно перед гостями, що дружина занадто вже перегинається і зробив їй зауваження. Жінка не стрималась і відповіла:

– Я з тобою ось уже більше двадцяти років живу і ні разу нікому не сказала, що в тебе мініхрен.

– Можливо він був би і більший, якби ти не була Бабою Ягою.

СТРУЖКИ НА ДІЛЬНИЦІ...

Подружка до іншої подружки:

– Ну то як, виконроб тебе сьогодні добре стругав?

– А ти звідки знаєш?

– Бачила, як стружки летіли по всій дільниці.

26.12.1959 р.

ТРИ СТАДІЇ СІФИЛІСА

1. Пішов попісять, і хрен в руках залишився.

2. На могилі трава не росте.

3. З портрета зуби випадають.

ЧАШКА НА ЛАНЦЮГУ?

Приїзджає один іноземець в СРСР ( була колись така імперія) і захотілось йому з криниці напитись справжньої джерельної води.

Але коли підійшов до криниці, то помітив, що чашка прикована до ланцюга. Він і запитує у секретаря райкому:

– Скажіть, будь-ласка, а чому чашка у вас на ланцюгу?

Не міг же секретар обкому сказати іноземному бізнесмену правду, щоб чашку не вкрали, бо хто-знає, що іноземець подумає, ото він і відповідає:

– А це тому, щоб наших людей відучити від буржуазних привичок, щоб не прислуговували панам.

– Але ж тут нема нічого дивного, адже християнин і повинен бути саме таким гостинним.

– Так то воно так, але перед Богом всі люди рівні.

ВИПАДОК НА ДОЗВІЛЛІ

Якось зібрались друзі поїхати в ліс на природу, та за одно і подружок своїх навістить. Коли приїхали, мекнули, як говорять пляшечку біленької,– як вони любили говорити. Але що на трьох на природі ота пляшечка? Ото і вирішили роздобутий ще одну пляшечку місцевого виробництва. Тільки поговорили, аж дивляться назустріч іде чоловік. Вони до нього:

– А чи не змогли б ви, добрий чоловіче, підказати, де тут можна дістати самогонки?

Чоловік погодився допомогти. Дали йому гроші, а самі пішли по своїх справах. А через деякий час, коли осушили і другу пляшку, чоловік і запитує в прибульців, а по якому поводу ви приїхали? Хлопці добродушно розповіли, що приїхали трохи відпочити і розважитись…

– А до кого, якщо не таємниця?

– Та є тут гарнесенька жіночка.

– І як же звати ту красуню?

Ті відповіли. І щоб ви думали? То була дружина посильного.

Отак вони віддячили доброму чоловікові за його старання. Одним словом, в боргу не залишились. Хай знає, як споювати людей…

В САНАТОРІЇ

Два головних лікарі двох відомих санаторіїв зустрілись і перший запитує в другого:

– Що ти робиш, якщо в твоєму санаторії починає текти стеля?

– Підставляю консервні банки.

– А ти?

– А я ночви.

– І довго вони там стоять?

– Аж поки почнеться зима.

– А потім.

– А потім ночви забираю, бо вода замерзає.

– Я так і знав.

– А звідки ти взнав?

– Бо твій завгосп приходив до мене за досвідом.

2.2.1993 р.

ПОКИ В МЕНЕ ПІДНІМЕТЬСЯ

Познайомилась француженка з росіянином і повела його до себе в номер. Запропонувала роздягтись. Коли росіянин роздягнувся, вона відкрила вікно і викинула його одежу з дванадцятого поверху.

– Ви навіщо це зробили?– запитав росіянин француженку.

– Після того, як ви зі мною переспите ніч, він на вас буде малий, – і тут же сама роздяглась.

Росіянин поступив так само: узяв її одежу і теж викинув через вікно з дванадцятого поверху. Вона в нього запитує:

– А ви навіщо мою одежу викинули?

– Бо поки в мене підніметься, то ваш костюм вийде з моди.

Вересень, 1995 р.

ХАНУРИК І ПРОДАВЕЦЬ

Приходить ханурик в горілчаний магазин о другій п’ятнадцять за пляшкою горілки. Продавець розмахує руками. Ханурик:

– Що вже нема?

– А ти б прийшов о другій тридцять.

ЗНАТОКИ І ХАНУРИКИ

Знатокам надійшло запитання від хануриків:

– Відгадайте, будь-ласка, що таке У-2 і що таке У-7?

– У-2, це під час війни був такий літак, на якому із Сталінграда доставили у Москву німецького полоненного фельдмаршала Паулюса, а що таке У-7 не знаємо.

Тоді вирішили запитать у телеглядачів. На телеекрані з’явилась пропита заросша – бородою морда і відповідає:

– Це горілчаний магазин, який у дві години відчиняється, а о сьомій годині зачиняється.

Вересень 1995 р.

В ПОЛОГОВОМУ БУДИНКУ

– Як в пологовому будинку чоловіки різних національностей впізнавали своїх дітей?