Планета Х - Кудрицький Валентин Олександрович - Страница 50

З такими квітами як в тебе

Треба всім настрій піднімать,

Й чоловіків, що поглядають

Зранку до ночі розважать.

Таку красунечку як в тебе

Не гріх всю ніченьку любить,

А ти лежиш, немов непотріб,

Й не знаєш, що з нею робить.

То ж не прийми ти за докори,

Бо робиш ти – не ті уколи.

5.3.2013 р.

ЖІНОК НЕГАРНИХ НЕБУВАЄ

Жінок негарних не буває,

І це не варто забувать,

І це жінки, звичайно, знають,

Тому й ногами тупотять.

Тому й кидаємось на кожну,

Немов коти на горобців,

Отож і хоче з нас їх кожний,

Хто б де ту дівку не зустрів.

5.3.2013 р.

СЛОВА, ЯК МІНИ

Ніхто нікого слухать не хотів,

А говорить ніхто не вмів,

Й слова літали, ніби міни

То від Олени, то від Зіни.

Як жіночки в гаю збирались,

Ми ними вічно красувались.

5.3.2013 р.

ОЙ, ПІДУ Я В ПОЛЕ

Ой, піду я в поле

Де отава коле,

Половлю очима

Я дівчат довкола.

Може там зустріну

Я свою дівчину,

Що мене кохатиме

Як Павла Тичину.

Може там спіймаю

Я дівча елітне,

У якої в пазусі –

Розкошує літо.

Хай би піді мною

Трохи «пострибало»,

Може б своїх хлопців

Більше шанувало.

5.3.2013 р.

СОПІЛОЧКА

А дівчина одним оком

Подивилася злегка,

І до мене посміхнулась,

Мов сказала: Я – така!

Ой, такая я така,

Як пампушечка,

Я м’якенька, я тепленька,

Як подушечка.

Ой, такая я така –

«Тарахтілочка»,

Й буду вам весь день співати,

Як сопілочка.

5.3.2013 р.

ТАМІЛА

Де ж ти ходиш, як душа без тіла,–

Знявши ліфчик, – мовила Таміла.

26.6.1990 р.

ОЙ, ЦІ ЖІНКИ!

Дав Господь і стан тобі, і вроду,

Ну, а ти ще й просиш нагороду.

Та яка ще більша нагорода,

Ніж твоя струнка жіноча врода?

20.9.1990 р.

НАРОД

Ніколи не чекав від влади,

Я ні подяк, ні нагород,

Бо кожен преться в нас до Ради,

Щоб поневолювать народ.

10.2.2008 р.

ТОРГАШІ СОВІСТЮ

У всіх редакціях лежали

Уже давно мої вірші,

Та їх чомусь не друкували,

Наші партійні діячі.

10.2.2008 р.

ЩО ТО ЗА ЖІНКА?

– Хоч би раз в житті змовчала! –

Жінку муж за душу,

– А щоб я була за жінка,

Щоб змовчала мужу?

2.1.1977 р.

ЯЗИК – ВОРОГ

Якщо хочеш, щоб тебе

Поважали всюди,

Не занось в сім’ю ти бруду,

І з сім’ї – між люди.

8.12.1976 р.

НАД СТАВОМ

Над ставом верби нахилились,

В садку дрімали снігурі,

А ми сиділи і дивились

Як Місяць плаває в Дніпрі.

14.1.1983 р.

ЩОБ ЛЮДИ ЖИЛИ

Я писав людьми живими

Свої вірші і думки,

І радів й сміявся з ними,

Як над вишнею шпаки.

20.12.1982 р.

НЕВЕЛИЧКА

Хоч сама і невеличка,

Які очі, яке личко!

Хто погляне на ту вроду,

То назад не буде ходу.

14.10.2011 р.

МИХАЙЛУ

Чому ти ходиш і сумуєш,

Неначе бусел по саду,

Бери вже краще ти півлітра,

Й пішли лякатимем біду.

4.12.2012 р.

МАНЮНЯ І ПУХНАСТА

Вона була, як кошенятко,

Що аж боявся в руки взять,

Аби створіння те пухнасте,

Гляди, зовсім не розім’ять.

2.12.2012 р.

ДВА КУМИ

Ой, метелиця мете,

З криші осипається.

– Хто ж тепер куму еге?

– Хто тобі признається?

3.12.2012 р.

ТЕКІЛА

В дівчат аж губки засвербіли,

Як в хлопців вгледіли текілу,

А як ті випили по п’ять,

То стали всіх підряд хапать.

12.1.2012 р.

РОЗДАЮ ЗАДОВОЛЕННЯ

– Що ти робиш, Оленько?

– Роздаю всім задоволення.

12.1.2012 р.

ХТО ЙДЕ У ДЕПУТАТИ?

В депутати й в біснесмени

Йдуть артисти і спортсмени,

Будь Кличко то, чи Кобзон,

Мав би лише він мільйон.

20.8.2012 р

НА ВЕЧІРНИЦЯХ

Феї так і муркотять.

Угадайте, що хотять?

17.9.2012 р.

ЯКЩО МАЄШ ТИ ДРУЖИНУ

Якщо маєш ти дружину,

Ще й коханку хочеш мать,

Я б не радив, дорогенький,

Якщо любиш надто спать.

4.10.1976 р.

ОЛЕКСАНДРУ КОВІНЬЦІ

Українському гумористу

Якось, Хрещатиком ідучи,

Я у Ковіньки запитав:

– Чи справді він такий везунчик,

Що гумористом просто став?

Й чим відрізняється сатира

Скажем, від гумору, скажіть?

Він подивився й засміявся

І тут же дав мені отвіт:

– Як ланкова через все поле

Дулю директору скрутила,

То це, браток, і буде – гумор,

А як під самий ніс – сатира.

Потім повів до Бессарабки –

Туди, де вивіски висять,

Й мені порадив там на стенді

Геть всі об’яви прочитать.

А хочеш стати гумористом,

То до людей ти прислухайсь,

І гумор сам до тебе прийде,

Тільки його ти – не лякайсь.

13.3.2013 р.

Я ЛЮБИЛА КАПІТАНА

Я любила капітана,

А тепер вже водія.

Бо куди б він не поїхав,

Знаю: буду з ним і я.

10.12.1976 р.

КРАПИЛЬНИЦЯ

В місці, де зрослися ноги,

Варт торкнути жінку – охи,

От в те місце, що там в Клави,

Та взять «крапельницю» вставить,

І хай охає до ранку,

Від світанку й до світанку.

22.2.2013 р.

ДІВОЧІ КВІТОЧКИ

Не дають мені спокою

Ті дівочі квіточки,

Що, як проліски з-під снігу

Лізуть з пазухи вони.

Бо як гляну на ту вроду,

І на ті її цяцьки,

Забуваю і про втому,

І про гру у піддавки.

5.3.2013 р.

ЩОБ НЕ МУЧИВ ТИСК

Щоб тебе не мучив тиск,

Не дивись жінкам на писк,

Бо жінки, (це я вже знаю!),

Глянеш – всім тиск піднімають.

6.3.2013 р.

ДИВЛЮСЬ Я НА ДІВЧИНОНЬКУ

Дивлюсь я на дівчиноньку

Що по дорозі йде,

Й комусь же повну пазуху

Краси вона несе.

Дивлюсь ото і думаю:

Як квіти ті зірвать?

Вона ж сміється голосно:

– А хватить сили взять?

Я глянув, посміхнувся,

І став їй говорить!

Такій як ти красунечці –

Ще зміг би й повторить.

26.2.2013 р.

ВІДЩЕПЕНЦІ

Вони вважають можуть все –

Наші могутні відщепенці,

А наші славні старики

Можуть прожити і без пенсій.

26.2.2013 р.

ТАК НА СВІТІ ПОВЕЛОСЯ

Так на світі повелося

Щоб старе й мале моглося.

От одного разу й я

Серед біленького дня,

Біля річки, де лужок

Стрів медовий пиріжок.