Планета Х - Кудрицький Валентин Олександрович - Страница 42

Бо, якщо душа проголодалась,

То підійде будь-який, яка,

Тільки б була попочка гарненька,

І щоб не брикалася вона.

30.8.1974 р.

ЧОМУ ТЕБЕ НЕМАЄ?

Напиши, чому мовчиш ти?

Де й коли тебе чекать?

І чому тебе немає

В час, як я лягаю спать?

17.10.1974 р.

ТРИ ТОПОЛІ

Ой, як гарно в нас надворі

Ясне небо голубе,

І коли ще на розхват ми,

І ще хочуть всі тебе.

А навколо роси й роси,

Й де не глянеш, там – вогні,

Ну, а ми йдемо в покоси,

Що на плавнях, на Десні.

Сонце вже давно проснулось,

Над ставком туман димить,

Я ж як гляну на кохану, –

Вся душа вогнем горить.

Сонце вже давно проснулось,

Де не глянеш – чудеса,

А на полі три тополі

Підпирають небеса.

30.8.1974 р.

КИРПАТА

Я дивлюсь на ту кирпату,

Що іде з відром з гори,

Ой, і гарна була б мати

Для моєї дітвори.

8.5.1983 р.

А НА ДУШІ НЕВЕСЕЛО

А на душі невесело ні трохи,

Давай, мій друже, вірші почитай,

Щось про Дніпро, та про дівочі охи,

Про Україну, та веселий гай.

Чомусь наш світ до всіх я вже ревную,

Тому й не можу відірвать очей,

І кожну жінку, як свою, цілую,

Й не проти з кожною зіграти я в хокей.

20.5.1957 р.

НЕ ПО МЕНІ ЖИТТЯ СПОКІЙНЕ

Не по мені оті провали,

Якщо по правді вам сказать.

І не потрібні нам похвали,

Якщо нема кого кохать.

3.3.1957 р.

ПРОШУ ПРОБАЧЕННЯ

Прошу пробачення, бо більше

Уже не можу я мовчать,

Навколо нас одні красуні,

А от нема кого кохать.

5.3.1957 р.

І ЩЕ Б ТАКУ

Ніби привид жінка мчиться,

Й де не глянеш – скрізь вогні,

Аж земля з-під ніг іскриться,

От би ще таку мені.

6.3.1957 р.

ЩО ТО ЗА ЧОЛОВІК?

Що то, скажіть, ви за мужчина,

І що ви скажете йому?

Якщо йому давно за двадцять,

А він не знав ще ні одну?

10.9.1974 р.

ВОНА ЙОМУ ДИВИЛАСЬ В ОЧІ

Вона йому ласкала вуші,

А він дивився і мовчав,

І, ніби груші, що на груші,

Він їй цілунки дарував.

9.9.1974 р.

ДУМКИ, ЯК ВОВКИ

Вже й морщинки із лоба звисають,

А душа молода-молода,

А думки, як вовки, поглядають,

От би тільки скоріше прийшла.

23.7.1970 р.

ДАЙ, БОЖЕ, СИЛИ!

За кожний день приходиться бороться,

За кожний день, аби прожить,

А серце ледве-ледве б’ється,

А ще б хотілося пожить.

Та, видно, демон смерті преться,

Немов диявол на поріг,

І кожен день до мене пнеться,

Щоб свій всадити в мене ріг.

Бо в кожного своя робота,

Свій мед, свій солод, свій полинь,

Ну, відпочинь, моє ти горе,

Ну, відійди, або десь згинь.

О, дай мені, мій Боже, сили

Все що задумав написать,

А потім вже, як все напишу,

Можеш й до себе забирать.

18.12.2012 р.

ПРО ЛЮБОВ І РОЗУМ

Якби красу людських відносин

З любов’ю взять перемішать,

Та ще й в сріблі, як в срібних росах,

Разом хоч трішечки скупать,

І кинуть кожному з нас в душу,

Щоб в ній загралося вино,

Я уявляю – скільки б п’яних

В ту б ніч на вулиці було.

10.1.1977 р.

СПІВАЮТЬ СОЛОВ’Ї

Кожен день про тебе мова,

Серце просить: – Дай її!

А по полю ходить осінь,

Ніби бусел по стерні.

4.10.1978 р.

КВІТИ МОГО КОХАННЯ

Шелестять квітки мого кохання

І цвіте під вікнами герань,

Звідки я беру своє натхнення,

І тепло усіх своїх бажань.

1.10.1978 р.

ЩОБ НЕ ЗАЗНАВАВСЯ

Гриць хваливсь: – У мене сила,

Як у того крокодила.

Одруживсь. І Гриця мила

Тут же поглядом убила.

10. 1.1979 р.

ЯК ПОГЛЯНУ Я НА РІЧКУ

Як погляну я на річку,

То боюсь уже й Марічку,

Бо як піду з нею в гай,

То всю ніч кричить – давай!

18.10.1978 р.

НАВІТЬ, ЯКБИ ЗНАВ

За такою я красою,

Вмить побіг би хоч куди,

Навіть, хай би вовк з косою

Біг на мене з лободи.

16.2.1983 р.

ГАЛЬМА

Як відмовили в вас гальма,

І ви хочете, щоб став,

То направте ви свій транспорт

Або в стовб, або у став.

І тоді я запевняю:

Будь то «Волга», чи «Камаз»,

Як направиш в стовп свій транспорт,

То зупиниться він враз.

13.9.2012 р.

ЯК НА ЖІНКУ ПОДИВИВСЯ

Я на жінку так уклався,

Де шуміли явори,

Що, як змій, очима вп’явся,

Що й забувся, що – старий.

Бо як глянув на ті форми,

Й ті прибої, що штормлять,

То не міг очей відвести

Й, навіть, слово, щоб сказать.

Й так простояв всю дорогу,

І дививсь на ту красу,

Поки жінка, слава Богу

Розчинилась на мосту.

13.9.2012 р.

ІДУ ПО БАРВІНКУ

Я стою біля барвінку.

Та на мене кажуть: псих,

Бо на котру гляну жінку,

То готовий кожну з них.

11.9.2012 р.

ДЕРЖАВНІ БАНДИТИ

На всі послуги державні

Ціни піднімаються,

А на пільги для трудящих –

Вічно коливаються.

І куди ж це, вибачайте,

Все воно дівається,

І коли ж це президенти

Вже понаїдаються?

2.10.2012 р.

НАЙКРАЩИЙ ВІДПОЧИНОК

Пахне хлібом житнє поле,

Цвіркунець в траві цвірчить,

Як мені те напівголе,

Що без голок серце коле,

Як же хочеться схопить!

Як же я хотів припастись

До твоїх отих дзвіниць,

І з тих квіточок серпастих

Вічно щастя своє пить.

26.6.1981 р.

БОСЯЧКА

Там, де Сонечко заходить,

Теплий вітер повіває,

Там дівчина боса ходить

І про милого співає.

Вже пройшло два довгих роки,

А коханого нема,

Я б його весь вік чекала,

Та не може більш діра.

6.7.1957 р.

ПОКИ НАШІ ДЕПУТАТИ

Поки наші депутати

Все собі не загребуть,

Можеш, навіть й не чекати,

Що тобі хоч щось дадуть.

19.2.2012 р.

ЖІНОК Я ВСЯКИХ БАЧИВ

Жінок я всяких бачив, Лена,

А ти для мене новина,

Бо жінки, що боїться члена

Я знаю точно, що нема!

Бо як в чужу заходиш спальню,

Тоді любий мужчина – гут,

А якщо свій ввійде в ту гральню,

Ладна йому зробить капут.

А ще говориш, в тебе горе,

Бо муж з тобою не живе,

Та як же можна жить з тобою,

Як в тебе що не кинь – не те?

Та як же можна жить з такою?

Яка весь день тобі гуде,

Хоч знаю, що в циліндр твій, люба,

Любий там поршень підійде.

17.9.1974 р.

ЧОРНА ДІРА

Президентам й генералам,

Що не дай, то їм все мало,

От у хлопців апетит,